Носії світла. Для якої мети?

«Я світлом поставив Тебе для поган» (Дії 13:47).

 1. Як апостол Павло ставився до завдання, яке описане у книзі Дій 13:47?

«БО ТАК заповів нам Господь: «Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!» — сказав апостол Павло (Дії 13:47). Він не тільки говорив це, але також розумів серйозність цього завдання. Після того як Павло став християнином, він повністю присвятив своє життя виконуванню цього наказу (Дії 26:14—20). Чи цей наказ також стосується нас? Якщо так, тоді чому сьогодні він є таким важливим?

Коли «згасло світло» для людства

 2. а) Які події глибоко вплинули на духовний та моральний стан світу, коли він увійшов у свій час кінця? б) Як британський політичний діяч зреагував на те, що сталось у серпні 1914 року?

² Перш ніж більшість людей, які живі сьогодні, народились, цей світ уже ввійшов у свій час кінця. Одна за одною швидко відбувалися головні події. Сатана Диявол — головний покровитель духовної та моральної темряви — був скинений з неба на землю (Ефесян 6:12; Об’явлення 12:7—12). Світ втягнувся у першу світову війну. На початку серпня 1914 року, коли виявилось, що війна є неминучою, сер Едвард Грей, британський міністр закордонних справ, став біля вікна свого лондонського бюро та сказав: «По цілій Європі вже згасають світила, і за свого життя ми більше не побачимо їхнього світла».

 3. Якого успіху досягнули світові провідники в покращенні перспективи для людства?

³ Для того щоб відновити те світло, 1920 року була заснована Ліга Націй. Але світло ледве замерехтіло. Наприкінці другої світової війни світовими провідниками була здійснена ще одна спроба: тепер було засновано Організацію Об’єднаних Націй. Світила знову не сяяли. Проте, зважаючи на більш сучасні події, світові лідери говорять про «новий світовий порядок». Але навряд чи можна сказати, що будь-який «новий світ» приніс людству справжній мир і безпеку. Навпаки, збройні конфлікти, етнічний розбрат, злочин, безробіття, убогість, забруднення навколишнього середовища, хвороби та смерть продовжують позбавляти людей радості в житті.

 4, 5. а) Коли і як темрява вкрила людську сім’ю? б) Що потрібне для визволення?

⁴ У дійсності світло для людства згасло ще задовго до 1914 року. Це сталося в Едемі близько 6000 років тому, коли наші перші людські батьки вирішили робити свої власні рішення, не беручи до уваги чітко висловленої Божої волі. Болісні випадки в житті людського роду є відтоді звичайним явищем під правлінням, яке Біблія називає «владою темряви» (Колосян 1:13). Під впливом Сатани Диявола перший чоловік, Адам, запровадив світ на шлях гріха, а від Адама смерть поширилась на все людство (Буття 3:1—6; Римлян 5:12). Таким чином, людство втратило схвалення Єгови, який є Джерелом світла та життя (Псалом 36:10).

⁵ Єдиний спосіб, за допомогою якого це світло знову може засяяти людству, є здобуття схвалення Творця людства, Бога Єгови. Тоді «заслона, що запинає всі народи»,— засудження через гріх — буде усунена. Як це можливо? (Ісаї 25:7).

Особа, яка є «світло язичникам»

 6. Які величні перспективи уможливив для нас Єгова через Ісуса Христа?

⁶ Саме в Едемі до вигнання з Раю Адама та Єви Єгова передрік прихід «насіння», яке стане визволителем усіх тих, хто любить праведність (Буття 3:15). Після людського народження того обіцяного Насіння Єгова спонукав літнього Семена виявити в єрусалимському храмі, що ця особа є «світло на просвіту язичникам» (Луки 2:29—32, Деркач). Через віру в жертву Ісусового досконалого людського життя, яка спокутує гріхи, людство могло звільнитися від засуду, що є результатом природженого гріха (Івана 3:36). Згідно з волею Єгови, тепер люди можуть мати надію на досконале вічне життя чи то в небесному Царстві, чи в ролі підданих цього Царства на райській землі. Який же чудовий дар!

 7. Чому нас сповняє надією обіцянка з Ісаї 42:1—4, а також її сповнення у першому столітті?

⁷ Сам Ісус Христос є гарантом здійснення цих чудових сподівань. У зв’язку з тим, що Ісус зціляв хворих, апостол Матвій застосував до нього слова з Ісаї 42:1—4. Зокрема, там говориться так: «Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть». Чи ж це не те, чого прагнуть люди всіх народів? Пророцтво продовжується: «Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу. Він очеретини надломленої не доломить, і гнота тліючого не погасить». Згідно з цим, Ісус не поводився жорстоко зі страждаючими людьми. Він виявляв до них співчуття, навчав їх про наміри Єгови та зціляв їхні недуги (Матвія 12:15—21).

 8. У якому розумінні Єгова дав Ісуса «заповітом народові» та «за Світло поганам»?

⁸ Той, хто прорік це пророцтво, говорить відносно свого Слуги Ісуса: «Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам, щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в’язня з в’язниці, а з темниці — тих мешканців темряви!» (Ісаї 42:6, 7). Так, Єгова дав Ісуса Христа як заповіт, як урочисту обіцяну запоруку. Як же це підбадьорює нас! Ісус виявляв справжню турботу про людство під час свого перебування на землі, він навіть віддав за людство своє життя. Це йому Єгова довірив правління над усіма народами. Не дивно, що Єгова сказав про нього як про світло для народів. Сам Ісус сказав: «Я Світло для світу» (Івана 8:12).

 9. Чому Ісус не присвятив себе покращенню тодішньої системи речей?

⁹ З якою метою Ісус служив світлом для світу? Чи справді не заради якоїсь світської або матеріалістичної мети? Він не намагався покращити тодішню політичну систему, і він не прийняв царства ні від Сатани, який є правителем світу, ні від людей (Луки 4:5—8; Івана 6:15; 14:30). Він виявляв глибоке співчуття до страждаючих і приносив їм полегшення у такі способи, які були недоступні іншим. Але він знав, що неможливо принести постійне полегшення у рамках людського суспільства, яке засуджене Богом через природжений гріх і котрим керують невидимі злі духовні сили. Ісус з притаманною Богові проникливістю зосередив усе своє життя на виконуванні Божої волі (Євреїв 10:7).

10. У які способи і заради якої мети Ісус служив світлом для світу?

¹⁰ У які способи й заради якої мети він служив світлом для світу? Він присвятив себе проповідуванню доброї новини про Боже Царство (Луки 4:43; Івана 18:37). Засвідчуючи правду про намір Єгови, Ісус також прославляв ім’я свого небесного Отця (Івана 17:4, 6). Крім того, як світло для світу, Ісус викрив релігійну фальш і, таким чином, дав духовну свободу поневоленим релігією. Він виявив те, що Сатана є невидимим керівником тих, хто піддався йому. Ісус також чітко виявив вчинки, які належать до темряви (Матвія 15:3—9; Івана 3:19—21; 8:44). Він виявив у надзвичайний спосіб те, що є світлом для світу, коли віддав на жертву своє досконале тілесне життя і, таким чином, дав можливість тим, хто виявляє віру в цей захід для прощення гріхів, налагодити добрі взаємини з Богом і мати в перспективі вічне життя у всесвітній родині Єгови (Матвія 20:28; Івана 3:16). І, нарешті, пронісши через усе своє життя досконалу відданість Богові, Ісус підтримав суверенітет Єгови і доказав, що Диявол є обманщиком, діючи, таким чином, на вічне благо тих, хто любить праведність. Але чи Ісус мав бути єдиним носієм світла?

«Ви світло для світу»

11. Що повинні були робити Ісусові учні, щоб називатися носіями світла?

¹¹ У Матвія 5:14 записані Ісусові слова до своїх учнів: «Ви світло для світу». Їм потрібно було йти його слідами. Своїм життям і проповідуванням вони мали спрямовувати інших до Єгови, який є Джерелом правдивої освіченості. Наслідуючи Ісуса, їм треба було проголошувати ім’я Єгови та підтримувати Його суверенітет. Їм потрібно було проголошувати, що Боже Царство є єдиною надією для людства, як це робив Ісус. Їм також потрібно було викривати релігійну фальш, вчинки, які належать до темряви, а також злу особу, яка стоїть за всім цим. Послідовникам Христа потрібно було розказувати всім людям про люблячий засіб Єгови для спасіння через Ісуса Христа. Як же запопадливо ранні християни виконували це завдання за наказом Ісуса спочатку в Єрусалимі та Іудеї, а потім у Самарії! (Дії 1:8).

12. а) У яких масштабах повинно було поширитися духовне світло? б) Що дух Єгови допоміг усвідомити Павлові відносно Ісаї 42:6 і як це пророцтво повинно вплинути на наше життя?

¹² Проте проповідування доброї новини не повинно було обмежуватися лише тим полем. Ісус дав своїм послідовникам вказівку «робити учнів з людей усіх народів» (Матвія 28:19, НС). У час навернення Савла з Тарса Господь конкретно визначив завдання Савла (який став апостолом Павлом) проповідувати не тільки євреям, але також язичникам (Дії 9:15). За допомогою святого духа Павло усвідомив все те, що було пов’язане із цим завданням. Отже, він зрозумів, що пророцтво в Ісаї 42:6, яке безпосередньо сповнилося на Ісусі Христі, також включає в себе наказ для всіх тих, хто виявляє віру в Ісуса Христа. Тому в книзі Дій апостолів 13:47, цитуючи пророцтво Ісаї, апостол Павло сказав: «Бо так заповів нам Господь: «Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!» А що можна сказати про вас? Чи особисто ви взяли до серця обов’язок бути носієм світла? Чи ви зосереджуєте своє життя на виконуванні Божої волі, як це робили Ісус та Павло?

Світло та правда від Бога для нашого керівництва

13. Якою є наша щира молитва, згідно з Псалмом 43:3, і від чого вона охороняє нас?

¹³ Коли б ми власними зусиллями намагались відновити це світло, щоб покращити майбутність людства, це означало б, що ми не беремо серйозно до уваги суті Божого натхненого Слова. Незважаючи на те, що в загальному робить світ, щирі християни покладаються на Єгову, який є справжнім Джерелом світла. Вони звертаються до Бога в молитві словами, подібними до слів з Псалма 43:3, де говориться: «Пошли Своє світло та правду Свою,— вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого».

14, 15. а) Яким чином Єгова тепер посилає своє світло та правду? б) Як ми можемо показати, що Боже світло та його правда справді ведуть нас?

¹⁴ Єгова продовжує відповідати на молитви своїх вірних слуг. Він посилає світло через проголошення свого наміру, допомагаючи своїм слугам зрозуміти його, і тоді сповняє те, що прорік. Коли ми молимось до Бога, це не є формальністю для створення лише вигляду святості. Ми щиро прагнемо керівництва тим світлом, яке походить від Єгови, як про це говориться у псалмі. Ми беремо на себе відповідальність, яка нерозривно пов’язана з прийманням світла від Бога. Так само як апостол Павло, ми розуміємо, що сповнення Слова Єгови вміщає в собі наказ для всіх тих, хто виявляє віру в Нього. Ми почуваємо себе заборгованими людям доти, доки не розкажемо їм добру новину, яку з цією метою довірив нам Бог (Римлян 1:14, 15).

¹⁵ Світло і правда, що їх у наш день посилає Єгова, виявляє те, що Ісус Христос уже активно править зі свого небесного трону (Псалом 2:6—8; Об’явлення 11:15). Ісус передрік, що протягом його присутності в царській владі ця добра новина Царства буде проповідуватись по цілій населеній землі на свідчення (Матвія 24:3, 14). Такого розмаху по всій землі ця праця набрала саме тепер. Якщо ми ставимо цю працю на перше місце у своєму житті, то, за словами псалмоспівця, Боже світло та правда будуть вести нас.

Засяяла слава самого Єгови

16, 17. Як слава Єгови засяяла над його подібною до жінки організацією 1914 року і який наказ вона отримала від нього?

¹⁶ Святе Письмо описує дуже захоплюючою мовою спосіб, яким Боже світло саме тепер всюди розповсюджується серед людей. У книзі Ісаї 60:1—3 стосовно «жінки» Єгови, його небесної організації вірних слуг, сказано: «Уставай, світися, Єрусалиме [о жінко, НС], бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла! Бо темрява землю вкриває, а морок — народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з’являється! І підуть народи за світлом твоїм, а царі — за ясністю сяйва твого».

¹⁷ Слава Єгови засяяла над його подібною до жінки організацією у 1914 році, коли після довгого чекання вона породила Месіанське Царство, в якому Царем є Ісус Христос (Об’явлення 12:1—5). Славетне світло схвалення Єгови сяє над цим урядом, єдиним правомірним урядом над усією землею.

18. а) Чому темрява покриває землю, як передречено у книзі Ісаї 60:2? б) Як декотрі люди можуть вийти із земної темряви?

¹⁸ На противагу цьому, темрява вкриває землю, а морок — народи. Чому? Тому що народи відкинули уряд Божого улюбленого Сина заради людського правління. Вони думають, що, позбуваючись однієї форми людського правління та приймаючи іншу, вони розв’яжуть свої проблеми. Але це не приносить бажаного полегшення. Вони не розуміють, що за кулісами знаходиться духовна сфера, яка керує народами (2 Коринтян 4:4). Вони відкидають Джерело справжнього світла і тому борсаються у темряві (Ефесян 6:12). Незважаючи на те, що роблять народи, декотрі люди можуть вийти з цієї темряви. Яким чином? Повністю покладаючись на Боже Царство та підкоряючись йому.

19, 20. а) Як і чому слава Єгови засяяла над Ісусовими помазаними послідовниками? б) Чому Єгова зробив носіями світла своїх помазаних осіб? в) Як «царі» та «народи», згідно з передреченням, наблизились до Божого світла?

¹⁹ Загальновизнане християнство не покладає надій на Боже Царство та не підкоряється йому. Але помазані духом послідовники Ісуса Христа зробили це. Внаслідок цього, світло божественного схвалення засяяло над цими видимими представниками його небесної жінки, і його слава виявилась на них (Ісаї 60:19—21). Вони радіють з духовного світла, якого ніяка зміна на світовій політичній чи економічній арені не може усунути. Єгова визволив їх з Вавілона Великого (Об’явлення 18:4). Він схвалює їх, оскільки вони прийняли його напучування і вірно підтримали його суверенітет. Вони мають яскраву надію на майбутнє і радіють з надії, яку він дав їм.

²⁰ Але чому Єгова в такий спосіб поводився з ними? Як він сам сказав у книзі Ісаї 60:21, для того щоб міг «прославитися» і щоб його ім’я звеличилось, а також щоб інші люди могли наблизитись до нього, єдиного правдивого Бога, внаслідок чого він буде вічно благословляти їх. Згідно з цим, 1931 року ці поклонники правдивого Бога взяли собі назву Свідки Єгови. Чи внаслідок їхнього свідчення наблизились «царі» до світла, яке вони відображували, як передрік Ісая? Так! Це були не політичні провідники, але останок тих, котрі будуть царювати з Христом у ролі царів у його небесному Царстві (Об’явлення 1:5, 6; 21:24). А що можна сказати про «народи»? Чи їх привабило те світло? Так! Воно не привабило ані одного окремого народу, але великий натовп людей зі всіх народів став по стороні Божого Царства і з нетерпінням чекає визволення, яке принесе Божий новий світ. Це буде справді новий світ, у якому процвітатиме праведність (2 Петра 3:13; Об’явлення 7:9, 10).

21. Як ми можемо показати, що не знехтували незаслуженою ласкою Єгови, оскільки він виявив нам свою волю?

²¹ Чи ви вже є одним з того зростаючого натовпу носіїв світла? Єгова виявив нам свою волю у тім, що, подібно до Ісуса, ми можемо бути носіями світла. Виявляючи запопадливість у праці, яку Єгова довірив сьогодні своїм слугам, покажімо, що ми не знехтували незаслуженою ласкою, якою Бог обдарував нас (2 Коринтян 6:1, 2). Немає важливішої праці у наш час. І для нас немає більшого привілею, ніж прославляти Єгову, відображаючи іншим славетне світло, яке ллється від нього.

Як би ви відповіли?

◻ Які є основні причини проблем людства?

◻ У який спосіб Ісус та його послідовники є «світлом для світу»?

◻ Як нас веде світло та правда Єгови?

◻ Як Єгова спричинив те, що його слава засяяла над його організацією?

◻ Чому Єгова зробив носіями світла своїх людей?

[Ілюстрації на сторінці 9]

Випадок у Едемі допомагає нам зрозуміти причину сьогоднішніх проблем людства.

[Відомості про джерела]

Tom Haley/Sipa

Paringaux/Sipa