Вознесіння Марії. Догмат, відкритий Богом?

ВОЗНЕСІННЯ Марії — доктрина про те, що Марія, мати Ісуса, була взята разом з тілом до неба — є дорого́ю для сердець мільйонів римо-католиків. Історик Джордж Вільям Дуґлас каже: «Вознесіння Марії, тобто взяття Діви Марії до неба, вже [довго] вважається найбільшим з її свят і однією з найголовніших урочистостей у церковному році».

Однак католицькі теологи признають, що Біблія не говорить про таке вознесіння Марії в небо. В дійсності небагато католиків усвідомлюють, що ця улюблена доктрина вже кілька століть є предметом полеміки та гарячих суперечок. Але як сталося, що церква прийняла вознесіння Марії як догмат?a Чи є якісь підстави вважати його божественним відкриттям? Відповіді на ці питання не є лише теоретичними. Вони прямо стосуються всіх, хто любить правду.

Еволюція догмата

Вас, можливо, здивує факт, що у перших століттях, після смерті Ісуса, ідея про вознесіння Марії в небо була абсолютно чужою мисленню християн. Католицький теолог Жан Ґало пише в газеті «Оссерваторе романо»: «На початку з християнською общиною не пов’язувалося жодного спомину про смерть Марії».

Але після того, як вчення про Трійцю стало офіційною церковною доктриною, Марії почали надавати все важливішої ролі. Вона отримала такі блискучі титули, як «Божа Мати», «непорочно зачата», «посередниця ласк» та «Цариця небесна». З часом, каже теолог Ґало, «мовчання початкової традиції про смерть Марії вже не задовольняло тих християн, які визнавали досконалість Марії і хотіли шанувати її. Тоді почали з’являтися описи про вознесіння, які були плодом уяви».

Близько четвертого століття нашої ери почали поширюватися так звані вознесенські апокрифи. У цих писаннях містилися фантастичні описи про уявне взяття Марії до неба. Розгляньте, наприклад, писання, назване «Успення Святої Богородиці». Його приписують не кому іншому, як апостолу Івану, але, скоріше всього, воно було написане близько 400 років після Іванової смерті. Згідно з цією підробленою розповіддю, Христові апостоли були чудом зібрані до Марії і бачили, як вона вздоровлювала сліпих, глухих та кривих. Зрештою, як говориться в писанні, апостоли почули голос Господа, що звертався до Марії: «Дивись, відтепер твоє дорогоцінне тіло буде перенесеним в рай і твоя душа буде в небі у скарбниці мого Отця в неперевершеному блиску, де мир і радіння святих ангелів, і буття безконечне».

Як реагували на такі писання віруючі? Маріолог Рене Лорентін пояснює: «Реакція була дуже різноманітною. Найлегковірніші довго не думали, їх відразу покорила привабливість гарної історії. Інші ставилися з презирством до цих непослідовних розповідей, які часто суперечили одні одним і були безпідставними». Теорія про вознесіння була офіційно прийнята з боєм. Плутанину збільшував факт, що у деяких місцях поклоняються, як вважають, мощам Марії. Це було важко погодити з віруванням, що її плотське тіло було взяте до неба.

У XIII столітті Фома Аквінський, як і багато інших теологів, твердив, що вознесіння Марії неможливо вважати догматом, оскільки «Святе Письмо не навчає про нього». Але, незважаючи на це, вчення набирало популярності, і такі відомі митці, як Рафаель, Корреджо, Тіціан, Карраччі та Рубенс, помножували зображення уявного вознесіння Марії.

Це спірне питання до недавнього часу залишалося нерозв’язаним. За словами єзуїта Джузеппе Філоґрассі, ще у першій половині нашого століття католицькі вчені продовжували публікувати «дослідження та дискусії, які не завжди підтримували» теорію про вознесіння Марії. Навіть такі папи, як Лев XIII, Пій X та Бенедикт XV, «досить стримано ставилися до цієї справи». Але 1 листопада 1950 року церква зрештою зайняла рішучу позицію. Папа Пій XII сказав: «Ми оголошуємо догматом, відкритим Богом, те, що Пресвята Богородиця, Марія, завжди Діва, по закінченні свого земного життєвого шляху була взята разом з тілом і душею у славу небес» («Муніфіентіссімус Деус»).

Віра в те, що Марія з тілом пішла до неба, стала обов’язковою, тепер це вже була церковна догма. Папа Пій XII проголосив, що «коли хто-небудь... насмілиться заперечити або свідомо кинути тінь сумніву на те, що Ми визначили, то повинен знати, що він не відповідає нормам Божественної, Католицької Віри».

Що в дійсності говорить Святе Письмо

Але на якій підставі церква зайняла таку самовпевнену позицію? Папа Пій XII заявив, що догмат про вознесіння Марії має «достатньо підстав у Святому Письмі». Один із віршів, які часто цитуються на доказ вознесіння Марії, — це Луки 1:28, 42. У цих віршах так говориться про Марію: «Радій, благодатная [gratia plena], Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! ...І благословенний Плід утроби твоєї!» Прихильники вознесіння твердять, що оскільки Марія була «благодатная», то смерть ніколи не повинна була забрати її. І, будучи «благословенною», як і ‘Плід утроби її’, вона повинна мати рівні з Ісусом привілеї, в тому числі привілей вознесіння на небо. Чи, на вашу думку, це здорова аргументація?

По-перше, знавці мови кажуть, що грецьке слово, використане Лукою і перекладене тут словом «благодатная» є неточним перекладом і більш точно перекладається виразом «особа, що отримала Божу ласку». Тому католицький переклад Бачинського, виданий за одобренням і благословенням Митрополита Андрея, вживає в Луки 1:28 вираз «повна ласки». Немає жодної причини робити висновок, що Марія з тілом була взята до неба, лише тому, що вона була «повна ласки» Божої. До того ж у католицькому перекладі Хоменка говориться, що перший християнський мученик Степан був «повний благодаті», однак ніхто йому не приписує тілесного воскресіння (Дії 6:8).

Але чи ж не була Марія благословенною і чи ж не отримала ласку? Це правда, але цікаво, що жінка, на ім’я Яїл, теж вважалася «благословенною серед жінок» (Суддів 5:24, Хом.). Звичайно, ніхто не буде твердити, що Яїл також була з тілом взята в небо. Крім того, вся ідея вознесіння базується на передумові, що сам Ісус зійшов на небо в тілі. Проте Біблія каже, що Ісус був «оживлений», тобто воскрес, «у дусі». (1 Петра 3:18, Хом.; порівняйте 1 Коринтян 15:45). Крім того, апостол Павло каже, що «тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть» (1 Коринтян 15:42—50, Хом.).

Правда, Біблія таки говорить про небесне воскресіння вірних християн, помазаних духом. Однак у 1 Солунян 4:13—17 (НС) чітко пояснюється, що це воскресіння не почнеться аж до «Господньої присутності» під час останніх днів цього злого віку. Аж до того часу Марія спала смертним сном разом із тисячами інших вірних християн (1 Коринтян 15:51, 52).

Марія — жінка віри

Хочемо вас запевнити, що ми зовсім не маємо наміру виявити вищенаведеними словами якусь неповагу до Марії. Немає сумніву, що Марія була зразковою жінкою, віра якої заслуговує наслідування. Вона радо прийняла привілейовану відповідальність стати матір’ю Ісуса, а також усі випробовування та жертви, які це принесло (Луки 1:38; 2:34, 35). Разом з Йосипом вона виховувала Ісуса в Божій мудрості (Луки 2:51, 52). Вона була з Ісусом під час його страждань на стовпі (Івана 19:25—27). І, як вірна учениця, вона слухняно залишалася в Єрусалимі і була серед тих, на кого було вилито Божий дух у свято П’ятидесятниці (Дії 1:13, 14; 2:1—4).

Перекручений погляд про Марію не приносить честі ні Творцю, ні Марії. Догмат про вознесіння Марії підсилює безпідставне твердження, що Марія є заступницею перед Богом. Але чи Ісус Христос коли-небудь схвалював таке вчення? Навпаки, він сказав: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я». (Івана 14:6, 14, Хом.; порівняйте Дії 4:12). Так, тільки Ісус Христос, не Марія, є заступником перед Творцем. Нам слід звертатися до Джерела Життя через Ісуса, не Марію, «коли будем потребовали помочи» (Євреїв 4:16, Бач.).

Декому, можливо, болісно прийняти правду про Марію. Принаймні це може означати полишити вірування та ідеї, якими людина довгий час дорожила. Та хоча правда деколи і болісна, вона зрештою ‘вільними робить’ (Івана 8:32). Ісус говорив, що його Отець шукає тих, які поклонятимуться «у дусі й правді» (Івана 4:24, Хом.). Для щирих католиків ці слова звучать як виклик.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 27]

ЧИ МАРІЯ ПОМЕРЛА?

Чи Марія в дійсності померла до її уявного вознесіння на небо? Перед католицькими теологами стоїть дилема. У словнику «Нуово діціонаріо ді теоложіа» вказується, що «важко приписувати Марії привілей звільнення від смерті, якого не мав навіть Христос». З іншого боку, коли сказати, що Марія таки померла, то це піднімає не менш болюче питання. Теолог Карі Борресен зауважує, що «смерть є карою за первісний гріх, який, згідно з [доктриною про «непорочне зачаття»], не вплинув на Марію». На якій же підставі вона могла померти? Не дивно, що папа Пій XII обережно уникав цілої теми про смерть Марії, визначаючи догмат про вознесіння Марії.

На щастя, вчення Біблії вільне від такої плутанини. Біблія ніде не вчить, навіть не натякає, що Марія народилася в результаті «непорочного зачаття». Навпаки, Біблія показує, що Марія була недосконалою людиною, якій був потрібен викуп. Через це після народження Ісуса вона пішла у храм і принесла Богові жертву за гріх (Левит 12:1—8; Луки 2:22—24). Як і всі інші недосконалі люди, Марія з часом померла (Римлян 3:23; 6:23).

Ця проста істина дуже відрізняється від питань, на які немає відповіді, питань, піднятих догматом про вознесіння Марії.

[Ілюстрація на сторінці 26]

«Вознесіння Марії». Картина Тіціана (бл. 1488—1576).

[Відомості про джерело]

Giraudon/Art Resource, N.Y.

[Ілюстрація на сторінці 28]

Приносячи у храмі після народження Ісуса жертву за гріх, Марія цим проголосила себе грішницею, якій потрібен викуп.