Будь готовий, вірний управителю!

Ісус щойно пояснив, що тільки «мала отара» отримає можливість бути в небесному Царстві (Луки 12:32). Але до цієї чудової нагороди не слід ставитись як до чогось належного. Далі Ісус хоче підкреслити, що цю нагороду отримають лише ті, хто дорожитиме нею.

Тож Ісус спонукує своїх учнів бути готовими до його повернення. Він каже: «Одягніться і приготуйтесь, і хай ваші світильники палають. Ви маєте бути подібні до людей, які чекають повернення свого пана з весілля, щоб, коли він прийде й постукає, негайно відчинити йому. Щасливі ті раби, яких пан у час свого приходу застане напоготові!» (Луки 12:35—37).

Учням не важко зрозуміти, до чого заохочує Ісус. Слуги, про яких він говорить, чекають свого пана і готові до його повернення. Ісус пояснює: «Якщо [пан] прийде під час другої сторожі [приблизно від дев’ятої години вечора і до півночі] або навіть третьої [від півночі і приблизно до третьої години ранку] та застане їх напоготові, щасливі вони!» (Луки 12:38).

Ісус не дає порад про те, як бути старанними слугами чи робітниками. Це видно з того, що далі він говорить про себе, Сина людського. Він каже учням: «Так і ви будьте готові, бо Син людський прийде о тій годині, про котру не думаєте» (Луки 12:40). Тож Ісус прийде в якийсь момент у майбутньому. І він хоче, щоб його послідовники — зокрема члени «малої отари» — були готові.

Петро прагне ліпше зрозуміти Ісусові слова, тому питає: «Господи, цей приклад лише для нас чи для всіх?» Ісус не відповідає прямо, а наводить ще один приклад: «Хто ж вірний і розсудливий управитель, якого пан призначить над своїми слугами, щоб давати їм достатньо харчу своєчасно? Щасливий той раб, якщо його пан, прийшовши, побачить, що він так і робить! Правду кажу вам: пан призначить його над усім своїм маєтком» (Луки 12:41—44).

У попередньому прикладі «пан» — це, безумовно, Ісус, Син людський. Тому логічно, що ті, кого Ісус назвав «вірним управителем», мають належати до «малої отари», яка отримає Царство (Луки 12:32). Ісус говорить, що вони будуть дбати про його «слуг», даючи їм «достатньо харчу своєчасно». Тож Петро та інші учні, яких Ісус навчає і годує духовно, можуть дійти висновку, що Син людський прийде в майбутньому. У той час діятиме устрій, завдяки якому послідовники Ісуса, слуги Пана, отримуватимуть духовний харч.

Ісус ще раз наголошує, чому учні мають пильнувати і зберігати правильне мислення. Не роблячи цього, можна занедбати свої обов’язки і почати противитись братам: «Якщо той раб скаже у своєму серці: “Пан мій затримується”,— і почне бити слуг та служниць, їсти, пити й упиватись, то його пан прийде в день, коли той не сподівається, і о годині, котрої той не знає. Він з усією суворістю покарає його і визначить йому частку з невірними» (Луки 12:45, 46).

Ісус говорить, що він прийшов «розпалити на землі вогонь». І він уже розпалив цей «вогонь», оскільки його вчення та діла викликають гарячі суперечки і призводять до нищівного викриття фальшивих вчень і традицій. Через це виникають поділення навіть між тими, хто мав би жити в злагоді,— порізнилися «батько із сином і син з батьком, мати з дочкою і дочка з матір’ю, свекруха з невісткою і невістка зі свекрухою» (Луки 12:49, 53).

Після цих слів, звернених до учнів, Ісус промовляє до натовпу. Більшість людей вперто не визнають доказів того, що він Месія. Тому Ісус каже: «Коли на заході піднімається хмара, ви відразу говорите: “Насувається буря”, і так стається. А коли дме південний вітер, ви говорите: “Буде спека”, і так є. Лицеміри, прикмети на небі й на землі ви можете розпізнати. Чому ж ви тоді не можете розпізнати значення цього часу?» (Луки 12:54—56). Зрозуміло, що ці люди не готові.