Пізнавай Єгову через його Слово
«Це значить життя вічне, щоб вони набирали знання про тебе, єдиного правдивого Бога, і того, кого ти послав, Ісуса Христа» (ІВАНА 17:3, НС).
1, 2. а) У якому значенні вживаються у Біблії слова «знати» і «знання»? б) Які приклади пояснюють це?
ЗНАТИ когось лише як знайомого або мати поверхові знання про щось не відповідає значенням слів «знати» і «знання», як вони вживаються у Святому Письмі. У Біблії ці слова означають «знання з досвіду», знання, що виражає «довірливі взаємини між особами» («Новий міжнародний словник теології Нового Завіту», англ.). Це означає знати Єгову через розгляд його конкретних дій, як було у багатьох випадках, описаних у книзі Єзекіїля, коли Бог виніс вирок грішникам і сказав: «І вони пізнають, що Я — Господь!» (Єзекіїля 38:23).
2 Різні способи вживання слів «знати» і «знання» можна пояснити на кількох прикладах. Багатьом особам, які твердили, що вони діяли у його ім’я, Ісус сказав: «Я ніколи не знав вас»; він мав на увазі, що не має з ними нічого спільного (Матвія 7:23). У 2 Коринтян 5:21 говориться, що Христос «не знав гріха» (Хоменко). Це не означає, що він не усвідомлював, що таке гріх, просто він особисто не був утягнений у гріх. Так само коли Ісус говорив «Це значить життя вічне, щоб вони набирали знання про тебе, єдиного правдивого Бога, і того, кого ти послав, Ісуса Христа», то не мав на увазі потребу лише дещо знати про Бога та Христа. (Порівняйте Матвія 7:21).
3. Які є докази того, що Єгова виявляє риси правдивого Бога?
3 Про багато рис Єгови можна дізнатися з його Слова, Біблії. Одна з цих рис — це вміння давати точні пророцтва. Вона є ознакою правдивого Бога: «Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє. Оповіжте наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги» (Ісаї 41:22, 23). У своєму Слові Єгова розповідає про справі минулі, стосовно створення землі та життя на ній. Він говорив наперед, що мало трапитися пізніше, і так дійсно ставалося. І навіть тепер він «сповіщає про майбутнє», особливо про те, що має статися протягом цих «останніх днів» (2 Тимофія 3:1—5, 13; Буття 1:1—30; Ісаї 53:1—12; Даниїла 8:3—12, 20—25; Матвія 24:3—21; Об’явлення 6:1—8; 11:18).
4. Як Єгова використовував свою силу у минулому і як він робитиме це в майбутньому?
4 Іншою рисою Єгови є сила. Вона проявляється в небесах, де зорі, як великі плавильні печі, виділяють світло і тепло. Коли бунтівні люди чи ангели заперечують суверенітет Єгови, він використовує свою силу «Мужа війни», захищаючи своє добре ім’я та праведні норми. У таких випадках він не зволікає з руїнницьким проявом своєї сили, як це було під час Потопу за днів Ноя, знищення Содому і Гоморри та проведення ізраїльтян через Червоне море (Вихід 15:3—7; Буття 7:11, 12, 24; 19:24, 25). Бог застосує свою силу, щоб «потоптати незабаром сатану під ваші ноги» (Римлян 16:20).
5. Якою рисою володіє Єгова поряд із силою?
5 Проте навіть при всій цій необмеженій силі є місце для скромності. У Псалмі 18:36, 37 говориться: «Твоя милість [скромність, НС] робить мене великим. Ти розширив мені дорогу під стопами» (Хом.). Божа скромність дозволяє йому «знижуватися, щоб побачити те, що на небесах і на землі... Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного» (Псалом 113:6, 7).
6. Яка риса Єгови є рятівною?
6 Милосердя, яке Єгова проявляє у стосунках з людьми, є рятівним. Яке велике милосердя виявилося Манасії, коли йому було прощено страшні жорстокості! Єгова каже: «Коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість... Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані,— право та справедливість робив він, конче буде він жити!» (Єзекіїля 33:14, 16; 2 Хронік 33:1—6, 10—13). Ісус наслідував Єгову, коли заохочував прощати 77 разів, навіть 7 разів на день! (Псалом 103:8—14; Матвія 18:21, 22, НС; Луки 17:4).
Бог, який має почуття
7. Наскільки Єгова відмінний від грецьких богів і яким цінним привілеєм володіємо ми?
7 Грецькі філософи, такі як епікурейці, вірили в богів, але вважали, що ті занадто далеко від землі, щоб цікавитися людьми та їхніми почуттями. Наскільки іншими є взаємини між Єговою та його вірними Свідками! «Бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм» (Псалом 149:4). Через злих людей, що жили до Потопу, пожалів і «засмутився Він у серці Своїм». Своєю невірністю Ізраїль завдавав Єгові болю та образ. Неслухняністю християни можуть засмучувати дух Єгови; однак своєю вірністю вони можуть приносити йому радість. Дивовижно, що нікчемна людина на землі може засмутити Творця всесвіту або принести йому радість! Як чудово, що у нас є цінний привілей приносити йому радість, оскільки він так багато робить для нас! (Буття 6:6; Псалом 78:40, 41; Приповістей 27:11; Ісаї 63:10; Ефесян 4:30).
8. Як Авраам використав свою свободу мови з Єговою?
8 Боже слово показує, що любов Єгови дозволяє нам мати велику міру «свободи мови» (1 Івана 4:17, НС). Звернімо увагу на випадок з Авраамом, коли Єгова прийшов зруйнувати Содом. Авраам сказав Єгові: «Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним? Ануж є в цьому місті п’ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п’ятдесятьох праведних, що в ньому? Хіба ж можеш таке вчинити! ...Невже суддя всієї землі не чинитиме по правді?» Які ж слова сказані Богові! Однак Єгова погодився залишити Содом заради 50 праведних людей у ньому. Авраам продовжував і отримав дозвіл знизити число з 50 до 20. Побоюючись, що він, можливо, занадто сильно наполягає, Авраам сказав: «Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?» Знову Єгова поступився: «Не зруйную і заради десяти» (Буття 18:23—33, Хом.).
9. Чому Єгова дозволив Авраамові так говорити і чого ми можемо навчитися з цього?
9 Чому Єгова дозволив Авраамові свободу мови, щоб так говорити? Одною з причин є те, що Єгова усвідомлював смуток і почуття Авраама. Він знав, що племінник Авраама Лот жив у Содомі і що Авраам переживав за його збереження. Крім того, Авраам був Божим другом (Якова 2:23). Якщо хтось розмовляє з нами різко, чи ми намагаємося розпізнати почуття, що стоять за словами, і чи виявляємо поблажливість, особливо якщо він є нашим другом і знаходиться під якимось емоційним тиском? Чи ж не потішає нас усвідомлення того, що Єгова буде ставитися до нашої свободи мови з такою ж чуйністю, з якою він ставився до Авраама?
10. Як свобода мови допомагає нам у молитві?
10 Особливо коли ми шукаємо його як «того, що молитви вислу́хує», чи молимось про цю свободу мови, щоб вилити йому свою душу, якщо ми сильно засмучені або коли нас розривають сумніви чи внутрішні конфлікти (Псалом 51:19; 65:3, 4). Навіть коли слова зраджують нас, «Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними» — і Єгова слухає. Він може знати наші думки: «Думку мою розумієш здалека. ...Бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все». Незважаючи на це, ми повинні просити, шукати і стукати (Римлян 8:26, Філарет; Псалом 139:2, 4; Матвія 7:7, 8).
11. По чому видно, що Єгова дійсно турбується нами?
11 Єгова турботливий. Він забезпечує всім необхідним для життя, яке сам створив. «Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно, Ти руку Свою відкриваєш,— і все, що живе, Ти зичливо годуєш!» (Псалом 145:15, 16). Подивіться, як він годує птахів у лісі. Гляньте на польові лілії, як чудово він одягає їх. Ісус додав, що Бог вчинить для нас набагато більше, ніж для них. Чого ж нам тривожитися? (Повторення Закону 32:10; Матвія 6:26—32; 10:29—31). У 1 Петра 5:7 вам пропонується «покласти на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами».
«Образ істоти Його»
12, 13. Що ще, крім творіння та вчинків Єгови, записаних у Біблії, допомагає нам бачити і чути його?
12 Ми можемо бачити Бога Єгову через його творіння, ми можемо читати про його діла у Біблії, ми теж можемо бачити його по словах та ділах, записаних стосовно Ісуса Христа. Ісус сам говорить це, як записано в Івана 12:45: «Хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене». Знову в Івана 14:9 говориться: «Хто бачив Мене, той бачив і Отця Мого» (Деркач). У Колосян 1:15 сказано: «[Ісус] є образ невидимого Бога». У Євреїв 1:3 написано: «[Ісус] — відблиск [Божої] слави, образ його істоти» (Хом.).
13 Єгова послав свого Сина не лише принести викуп, але також подати приклад для наслідування словом та вчинком. Ісус говорив Божі слова. В Івана 12:50 сказано: «Що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав». Він не діяв на власний розсуд, але так, як сказав йому Бог. Він говорив: «Я нічого не можу робити Сам від Себе» (Івана 5:30; 6:38).
14. а) Що виклика́ло в Ісуса жалість? б) Чому Ісусів спосіб навчання приваблював до нього людей?
14 Ісус бачив прокажених, калік, глухих, сліпих, опанованих демонами, людей, що голосили за померлими. Спонукуваний жалістю, він воскрешав померлих. Він бачив натовпи людей, що були змучені та розпорошені духовно, і навчав їх. Він навчав не тільки правильними, але й привабливими словами, що виходили з серця і входили просто в серця інших, це притягувало людей до нього, через це вони зранку приходили до храму послухати його, це спонукувало їх триматися його і слухати із задоволенням. Вони товпилися до нього, говорили, що «ніколи ще не говорила людина так, як Цей Чоловік». Вони були вражені його способом навчання (Івана 7:46, Дерк.; Матвія 7:28, 29; Марка 11:18; 12:37; Луки 4:22; 19:48; 21:38). Коли вороги намагалися поставити йому пастку своїми питаннями, він обертав їхні хитрощі проти них самих так, що вони замовкали (Матвія 22:41—46; Марка 12:34; Луки 20:40).
15. Що було основною темою Ісусового проповідування і до якої міри він залучав до розповсюдження вістки інших?
15 Він проголошував, що «наблизилось Царство Небесне», і підбадьорював слухачів «шукати... найперш Царства». Він посилав інших проповідувати, «що наблизилось Царство Небесне», «робити учнями людей усіх народів», бути свідками Христа «до останнього краю землі». Близько чотирьох з половиною мільйонів Свідків Єгови сьогодні йдуть його слідами і виконують ці завдання (Матвія 4:17; 6:33; 10:7; 28:19, НС; Дії 1:8).
16. Яким важким способом було випробувано Божу любов, але чого цим було досягнено для людства?
16 У 1 Івана 4:8 сказано, що «Бог є любов». Ця його риса була випробувана найболіснішим способом, який тільки можна уявити,— він послав свого єдинородного Сина на землю, щоб там померти. Єгові, мабуть, нелегко було дивитися на страждання, які переносив цей його улюблений Син, і чути благання, з якими він звертався до свого небесного Отця, хоча Ісус доказав фальшивість твердження Сатани, що Єгова не може мати людей на землі, які б непохитно залишалися вірними Богові під важкими випробуваннями. Нам слід також цінувати величину Ісусової жертви, оскільки Бог послав його сюди померти за нас (Івана 3:16). Це не була легка, швидка смерть. Щоб оцінити, чого це коштувало Богові та Ісусові, і усвідомити величину їхньої жертви, розгляньмо, як Біблія описує ці події.
17—19. Як Ісус описував тяжкі випробування, що чекали його попереду?
17 Принаймні чотири рази Ісус говорив апостолам про те, що має відбутися. Всього за кілька днів до тих подій він сказав: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть, і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб’ють» (Марка 10:33, 34).
18 Ісус відчував напруження через те, що чекало його, розуміючи увесь жах знущань, яких він зазнає з боку римлян. У шкіряні мотузки батогів, які вживалися для бичування, вшивали шматочки заліза та овечих костей, і тому під час бичування тіло на спині і ногах жертви перетворювалося у пошматоване криваве місиво. За кілька місяців до екзекуції Ісус виявив емоційний стрес, який викликали в ньому майбутні тяжкі випробування, коли сказав: «Я ж маю христитися хрищенням,— і як Я мучуся, поки те сповниться!» (Луки 12:50).
19 З плином часу напруження наростало. Ісус говорив про це своєму небесному Отцеві: «Тепер душа Моя стривожилась, і що Мені сказати? Отче, спаси Мене від години цієї! Та на цю годину Я і прийшов» (Івана 12:27, Дерк.). Як сильно ці благання єдинородного Сина, мабуть, впливали на Єгову! У Гефсиманії, лише за кілька годин до страти, Ісус дуже захвилювався і сказав до Петра, Якова та Івана: «Обгорнена сумом смертельним душа Моя!» Через кілька хвилин він промовив у останній на цю тему молитві до Єгови: «Отче, як волієш,— пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!» А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю» (Матвія 26:38; Луки 22:42, 44). Це могло бути явище, яке медицина знає під назвою гематидроз. Воно рідкісне, але може мати місце під час сильних емоційних стресів.
20. Що допомогло Ісусові витерпіти тяжкі випробування?
20 У Євреїв 5:7 говориться стосовно цього часу в Гефсиманії: «Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти,— і був вислуханий за побожність Свою». Якщо «Той, хто від смерти Його міг спасти», не врятував його від смерті, то в якому розумінні він був вислуханий? Відповідь знаходиться в Луки 22:43: «З’явився йому ангел з неба, що підкріплював його» (Хом.). У відповідь на молитву Бог послав ангела, який підкріпляв Ісуса і допоміг витерпіти тяжкі випробування.
21. а) Що показує, що Ісус вийшов переможцем з усіх тяжких випробувань? б) Що б ми хотіли сказати, коли посиляться наші випробування?
21 Це можна побачити з наслідку. Коли його внутрішня боротьба закінчилась, Ісус підвівся, підійшов до Петра, Якова та Івана і сказав: «Уставайте, ходім» (Марка 14:42). У дійсності його слова означали: «Ходімо, щоб мене зрадили поцілунком, щоб мене натовп арештував, щоб мене незаконно судили і несправедливо засудили. Ходімо, щоб наді мною насміхалися, плювали на мене, бичували та прибили до стовпа мук». Ісус висів на ньому шість годин, зазнав жахливих мук, але витерпів до кінця. Коли він помирав, то вигукнув з тріумфом: «Звершилось!» (Івана 19:30). Він залишився стійким і довів свою непохитність у підтримуванні суверенітету Єгови. Усе, для чого Єгова послав його на землю, він виконав. Коли ми помиратимем або коли нагряне Армагеддон, то чи зможемо теж сказати про завдання, поставлене перед нами Єговою: «Звершилось»?
22. Що показує міру, до якої пошириться знання про Єгову?
22 У будь-якому випадку ми можемо бути впевненими, що у визначений Єговою час, який швидко наближається, вся «земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!» (Ісаї 11:9).
Чи ви пам’ятаєте?
◻ Що значать слова «знати» і «знання»?
◻ Як милосердя і прощення Єгови показано у його Слові?
◻ Як Авраам використав свою свободу мови у розмові з Єговою?
◻ Чому можна придивлятися до Ісуса і бачити в ньому риси Єгови?