Правдивий мир. З якого джерела?
«Аж до краю землі припиняє Він [Єгова] війни» (ПСАЛОМ 46:10).
1. Яку чудову обіцянку миру ми знаходимо в пророцтві Ісаї?
«БУДЕ роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпека навіки. І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку» (Ісаї 32:17, 18). Яка чудова обіцянка! Це обіцянка правдивого миру, який встановить Бог.
2, 3. Опишіть правдивий мир.
2 Але що таке правдивий мир? Чи це тільки відсутність війни? Чи це лише період, протягом якого народи готуються до наступної війни? Чи це тільки мрія? На ці питання потрібні достовірні відповіді. По-перше, правдивий мир — це щось набагато більше, ніж тільки мрія. Мир, обіцяний Богом, перевершує все, що цей світ може собі уявити (Ісаї 64:4). Це не мир на декілька років або кілька десятиліть. Він триватиме вічно! І цей мир не лише для привілейованих осіб — він охоплює небо й землю, ангелів і людей. Він поширюється на людей всіх народів, етнічних груп, мов та кольорів шкіри. Ні кордони, ні перешкоди, ані невдачі не можуть порушити цього миру (Псалом 72:7, 8; Ісаї 48:18).
3 Правдивий мир означає мир кожного дня. Це значить, що можна прокидатися кожного ранку без думок про війну, без жодних турбот про своє майбутнє, майбутнє своїх дітей, навіть про майбутнє своїх онуків. Це також повний душевний мир (Колосян 3:15). Він означає, що немає вже злочинності, насилля, розділених сімей, бездомних людей; ніхто не вмирає від голоду або холоду, нема більше розпачу та розчарування. Крім того всього, Божий мир означає світ без хвороб, болю, смутку та смерті (Об’явлення 21:4). Яка чудова надія — вічно втішатися правдивим миром! Чи ж не такого миру й щастя всі ми прагнемо? Чи не про такий мир нам треба молитися?
Невдалі зусилля людей
4. Яких зусиль для досягнення миру докладають народи і якими є результати?
4 Вже багато століть люди і цілі народи говорять про мир, борються за мир, вже підписано сотні мирних угод. Які наслідки всього цього? За останні 80 років фактично не було жодного періоду, коли б якийсь народ чи група не були втягнені у війну. Ясно, що мир обходить людство стороною. Тому виникає питання: чому всі зусилля людей встановити міжнародний мир зазнають невдач і чому людина нездатна досягти правдивого тривалого миру?
5. Чому людські зусилля встановити мир постійно зазнають невдач?
5 Відповідь проста: людство не звертається до справжнього джерела правдивого миру. Під впливом Сатани Диявола люди створюють організації, які стають жертвами їхніх слабкостей і пороків — пожадливості, честолюбства, прагнення влади й видатного становища. Вони використовують вищі учбові заклади, створюють різні організації і науково-дослідні інститути, які лише придумують нові методи гноблення та нищення. До якого джерела скеровуються люди? На що надіються?
6, 7. а) Яку пам’ять залишила по собі Ліга націй? б) Яка репутація Організації Об’єднаних Націй?
6 У 1919 році народи надіялися, що Ліга націй встановить тривалий мир. Ця надія похитнулась, коли в 1935 році війська Муссоліні вторглися в Ефіопію і в 1936 році вибухнула громадянська війна в Іспанії. У 1939 році, коли почалася друга світова війна, Ліга націй канула в забуття. Так званий мир не протримався навіть 20 років.
7 А що можна сказати про Організацію Об’єднаних Націй? Чи вона дала якусь реальну надію на тривалий мир по цілій землі? Ні. Від часу заснування ООН у 1945 році відбулося понад 150 війн та збройних конфліктів! Не дивно, що Ґвін Даєр, канадський дослідник війни та її причин, назвав ООН «асоціацією браконьєрів, яких зробили лісниками; збором далеко не святих» і «безсилою говорильнею». (Порівняйте Єремії 6:14; 8:15).
8. Що роблять держави, незважаючи на свої мирні заяви та переговори? (Ісаї 59:8).
8 Незважаючи на свої мирні заяви та переговори, держави продовжують розробляти й виготовляти зброю. Часто чільне місце у виготовленні зброї займають саме ті країни, які організовують мирні конференції. Величезні прибутки у цих країнах сприяють виготовленню смертоносної зброї, у тому числі диявольських сухопутних мін, які кожного року вбивають або калічать близько 26 000 цивільного населення — дорослих і дітей. Рушійною силою в цьому є пожадливість і корупція. Хабарі й незаконні прибутки стали невід’ємною частиною міжнародної торгівлі зброєю. Деякі політики багатіють таким способом.
9, 10. Що світові експерти кажуть про війни й людські зусилля?
9 У грудні 1995 року польський фізик і лауреат Нобелівської премії миру Йозеф Ротблат звернувся до держав із закликом покінчити з гонкою озброєнь. Він сказав: «Єдиний спосіб запобігти [новій гонці озброєнь] — це скасувати війну взагалі». Чи ви вважаєте, що це можливо? Починаючи від 1928 року, 62 держави ратифікували пакт Келлога — Бріана, згідно з яким вони відмовлялись від війни як способу вирішення розбіжностей. Друга світова війна чітко продемонструвала, що цей пакт був не вартий навіть того паперу, на якому його було написано.
10 Безсумнівно, війна є постійним каменем спотикання на шляху історії людства. Як писав Ґвін Даєр, «війна є головним атрибутом людської цивілізації і її історія починається разом з історією цивілізації». Дійсно, практично кожна цивілізація та імперія мала своїх шанованих військових героїв, регулярні армії, славетні битви, священні і недоторкані військові академії та запаси зброї. Проте наше століття найбільше від усіх століть відзначається війнами — як за руїнницькою силою, так і за кількістю загиблих.
11. Про який елементарний фактор забувають світові лідери, добиваючись миру?
11 Стає очевидним, що світові лідери ігнорують елементарну мудрість з Єремії 10:23: «Знаю, Господи я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком». Без Бога не може бути правдивого миру. Чи все це означає, що в цивілізованому суспільстві війна є неминучою? Чи це значить, що мир — правдивий мир — лише нездійсненна мрія?
Основна причина
12, 13. а) Що Біблія каже про головну невидиму причину війн? б) Як Сатана відвертає увагу людей від справжнього вирішення світових проблем?
12 Щоб відповісти на ці запитання, нам треба зрозуміти причини війни. У Біблії ясно повідомляється, що бунтарський ангел Сатана є первісним «душогубом», «неправдомовцем» і що «ввесь світ лежить у владі лукавого» (Івана 8:44; 1 Івана 5:19, УКУ). Що він зробив для виконання своїх планів? У 2 Коринтян 4:3, 4 читаємо: «Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,— для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він — образ Божий». Сатана робить все можливе, щоб відвернути увагу людей від Божого Царства як способу вирішення світових проблем. Він засліплює людей і відволікає їх соціальними, політичними і релігійними спірними питаннями, які здаються їм важливішими за Боже правління. Яскравим прикладом цього є недавній різкий підйом націоналізму по цілому світі.
13 Сатана Диявол підтримує націоналізм і трайбалізм — віру у вищість однієї нації, раси чи племені над іншими. Закореніла ненависть, стримувана протягом віків, відроджується й породжує ще більше війн та конфліктів. Генеральний директор ЮНЕСКО Федеріко Майор попереджував про цю тенденцію: «Навіть там, де терпимість була закономірним явищем, щораз більше проявляється схильність до ксенофобії, а шовіністські та расистські заяви, що вважалися справою минулого, лунають дедалі частіше». Які результати цього? Страшна різанина в колишній Югославії та племінне кровопролиття в Руанді — це лише два приклади, які потрапили на сторінки газет.
14. Як Об’явлення 6:4 описує війну та її наслідки у наш час?
14 Біблія передрікала, що в час кінця цієї системи червоний кінь, який символізує війну, пронесеться по цілій землі. В Об’явлення 6:4 читаємо: «Вийшов кінь другий,— червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому». Починаючи з 1914 року, можна бачити, що цей символічний вершник «взяв мир» і нації не перестають воювати.
15, 16. а) Яку роль у війнах і кровопролиттях відіграє релігія? б) Як Єгова дивиться на те, що зробили релігії?
15 Чого не слід обминути, так це ролі релігій у цих війнах і кровопролиттях. Людська кривава історія до великої міри є результатом неправильного впливу фальшивої релігії. Католицький теолог Ганс Кюнґ писав: «Немає жодного сумніву, що [релігії] були і є великим негативним і руїнницьким фактором. Стільки сутичок, кровопролитних конфліктів, навіть «релігійних війн», про які слід було б спитати з релігій; ...це також стосується двох світових війн».
16 Як дивиться Бог Єгова на роль фальшивої релігії у війнах та кровопролиттях? Боже звинувачення фальшивої релігії записане в Об’явлення 18:5 (Дерк.): «Гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її». Співучасть фальшивої релігії у діях політичних правителів світу довела до такої вини крові, такої маси гріхів, що Бог не може це зігнорувати. Невдовзі він повністю усуне цей камінь спотикання на шляху до правдивого миру (Об’явлення 18:21).
Шлях до миру
17, 18. а) Чому віра у можливість вічного миру не є нереалістичною мрією? б) Що Єгова вже зробив для встановлення правдивого миру?
17 Коли люди за допомогою таких засобів, як Організація Об’єднаних Націй, не можуть досягти правдивого й тривалого миру, то з якого джерела прийде правдивий мир і як? Чи погляд, що вічний мир можливий,— це лише нереалістична мрія? Тут немає нічого нереалістичного, якщо звернутися до справжнього джерела миру. Хто є таким джерелом? Псалом 46:10 відповідає, кажучи про Єгову: «Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й трощить списа, палить огнем колесниці!» І Єгова вже почав процес припинення війн і встановлення правдивого миру. Як? Посадивши Ісуса Христа на його законному царському престолі в 1914 році і розпочавши найбільшу в історії людства освітню кампанію миру. Пророчі слова з Ісаї 54:13 (Хом.) запевнюють нас: «Усіх твоїх дітей Господь буде навчати, великий мир буде проміж дітьми твоїми».
18 Це пророцтво ілюструє принцип причинності, тобто що кожний наслідок має свою причину. У цьому випадку навчання Єгови — причина — перетворює войовничих людей у миролюбних, дає їм мир з Богом. Наслідком є зміна серця, завдяки якій люди стають миролюбними. Це навчання, яке змінює людські серця та розуми, досі шириться по цілій землі, і мільйони людей наслідують приклад «Князя миру» — Ісуса Христа (Ісаї 9:5).
19. Чого саме Ісус навчав про правдивий мир?
19 Чого саме Ісус навчав про правдивий мир? Він говорив не тільки про мир між народами, але й про мир у стосунках між людьми і про внутрішній мир, який походить від доброго сумління. В Івана 14:27 ми читаємо Ісусові слова до його послідовників: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» Чим Ісусів мир відрізнявся від миру цього світу?
20. За допомогою чого Ісус створить правдивий мир?
20 По-перше, Ісусів мир був тісно пов’язаний зі звісткою про Царство. Ісус знав, що праведний небесний уряд, сформований з нього та 144 000 його співправителів, покладе край війні та її паліям (Об’явлення 14:1, 3). Він знав, що цей уряд створить мирні райські умови, котрі він пропонував злочинцеві, що помирав поряд з ним. Ісус не пропонував йому місця в небесному Царстві, але сказав: «Поправді кажу тобі сьогодні, ти будеш зі мною в Раю» (Луки 23:43, НС).
21, 22. а) Яку чудову підбадьорливу надію включає в себе правдивий мир? б) Що нам слід робити, щоб утішатися тим благословенням?
21 Ісус також знав, що його Царство принесе потіху всім сумуючим людям, які вірять у нього. Його мир включає чудову підбадьорливу надію на воскресіння. Згадайте його підбадьорливі слова з Івана 5:28, 29: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду».
22 Чи ви чекаєте на той час? Якщо смерть забрала дорогих вам осіб, чи ви прагнете зустрітися з ними знову? Тоді прийміть мир, який пропонує Ісус. Майте таку ж віру, як Марта, сестра Лазаря, котра сказала Ісусові: «Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне». Але зверніть увагу на Ісусову підбадьорливу відповідь Марті: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене,— хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене,— повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?» (Івана 11:24—26).
23. Чому точне знання Божого Слова необхідне для знайдення правдивого миру?
23 Ви теж можете повірити в цю обіцянку й зазнати її сповнення. Як? Набуваючи точного знання Божого Слова. Зверніть увагу на те, як апостол Павло підкреслив важливість точного знання: «Ми... не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним, щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога» (Колосян 1:9, 10). Це пізнання переконає вас, що Бог Єгова є джерелом правдивого миру. Воно також покаже, що́ вам слід робити зараз, щоб ви могли сказати, як псалмоспівець: «У спокої [«мирі», Хом.] я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!» (Псалом 4:9).
Чи ви можете пояснити?
◻ Чому людські зусилля встановити мир постійно зазнають невдач?
◻ Яка основна причина війни?
◻ Чому тривалий мир не є нереалістичною мрією?
◻ Хто є джерелом правдивого миру?
[Ілюстрація на сторінці 8]
Правдивий мир — це не мрія. Це Божа обіцянка.
[Ілюстрація на сторінці 10]
Від 1914 року символічний вершник на червоному коні забирає з землі мир.
[Ілюстрація на сторінці 11]
Чи релігії та ООН можуть установити мир?
[Відомості про джерело]
UN photo