Христос — той, на кого вказують пророцтва

«Засвідчення Ісусове,— то дух пророцтва» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 19:10).

1, 2. а) Яке рішення треба було прийняти ізраїльтянам, починаючи з 29 року н. е.? б) Що буде розглядатись у цій статті?

У 29 році н. е. в Ізраїлі ширяться розмови про обіцяного Месію. Завдяки служінню Івана Хрестителя люди ще більше очікують приходу Месії (Луки 3:15). Іван заперечує, що є Христом. Натомість він вказує на Ісуса з Назарета і говорить: «[Я] засвідчив, що Він — Божий Син» (Івана 1:20, 34). Невдовзі за Ісусом вже ходять натовпи людей, щоб послухати його навчання і щоб він їх зцілив.

² У наступні місяці Єгова дає багато свідчень про свого Сина. Люди, які дослідили Писання і бачать діла Ісуса, мають усі підстави вірити в нього. Але в цілому народ, з яким Бог уклав угоду, виявляє невірство. Відносно небагато людей визнає, що Ісус — це Христос, Божий Син (Івана 6:60—69). А що зробили б ви, коли б жили у той час? Чи ви відчували б спонуку прийняти Ісуса як Месію і стати його вірним послідовником? Розгляньмо докази, які дав сам Ісус, коли його звинуватили у порушенні суботи, і звернімо увагу на інші докази, які він дає після цього, щоб зміцнити віру своїх учнів.

Ісус сам дає докази

 3. Які обставини спонукали Ісуса навести докази того, що він Месія?

³ У період Пасхи 31 року н. е. Ісус перебуває в Єрусалимі. Щойно він зцілив чоловіка, який хворів 38 років. Однак євреї засуджують Ісуса, тому що він робить це в суботу. Вони також звинувачують Ісуса в богохульстві та намагаються вбити його, бо він називає Бога своїм Отцем (Івана 5:1—9, 16—18). У словах Ісуса, сказаних на свій захист, містяться три надзвичайно переконливі докази, які переконали б кожного щирого єврея в тому, ким насправді є Ісус.

4, 5. Якою була мета служіння Івана і чи він її досягнув?

⁴ Спершу Ісус згадує свідчення свого попередника, Івана Хрестителя, кажучи: «Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду. Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його» (Івана 5:33, 35).

⁵ Іван Хреститель «світильником був, що горів і світив». Це означає, що він до того, як Ірод несправедливо ув’язнив його, сповнив Боже доручення приготувати дорогу для Месії. Іван сказав: «Того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він [Месія] з’явився... Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому,— це Той, Хто христитиме Духом Святим». І я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син!»a (Івана 1:26—37). Іван конкретно сказав, що Ісус — Божий Син, обіцяний Месія. Свідчення Івана було настільки чітким, що приблизно через вісім місяців після його смерті багато щирих євреїв визнали: «Все, що про Нього Іван говорив, правдиве було» (Івана 10:41, 42).

 6. Чому Ісусові діла мали переконати людей у тому, що він має Божу підтримку?

⁶ Далі Ісус наводить інший аргумент на підтвердження того, що він Месія. Він вказує на свої добрі вчинки як на доказ підтримки Бога. «Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав» (Івана 5:36). Навіть Ісусові вороги не могли заперечити цього доказу, бо Ісус робив багато чуд. «Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?» — питали декотрі з них пізніше (Івана 11:47). Проте дехто прихильно відреагував і сказав: «Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?» (Івана 7:31). Ісусові слухачі мали чудову нагоду розпізнати риси Отця в Сині (Івана 14:9).

 7. Як Єврейські Писання свідчать про Ісуса?

⁷ Зрештою Ісус звертає увагу на незаперечне свідчення. «Писання... свідчать про Мене,— каже він і додає: — Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він» (Івана 5:39, 46). Звичайно, Мойсей — це лише один з багатьох дохристиянських свідків, які писали про Христа. У їхніх писаннях наводяться сотні пророцтв і детальних родоводів, і всі вони вказують на Месію (Луки 3:23—38; 24:44—46; Дії 10:43). А що сказати про Мойсеїв Закон? «Закон виховником був до Христа»,— писав апостол Павло (Галатів 3:24). Безумовно, «засвідчення Ісусове,— то дух [тобто суть, намір, мета] пророцтва» (Об’явлення 19:10).

 8. Чому багато євреїв не повірило в Месію?

⁸ Чи ж усі ці докази — Іванове свідчення, Ісусові могутні діла і його побожні риси, а також численні свідчення в Писаннях — не переконали б вас, що Ісус був Месією? Кожен, хто щиро любив Бога і його Слово, міг легко зрозуміти це і повірити в Ісуса як обіцяного Месію. Але такої любові в Ізраїлі майже не було. Ісус сказав своїм противникам: «Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте» (Івана 5:42). Вони не шукали «слави тієї, що від Бога Єдиного», а приймали «славу один від одного». Не дивно, що вони не прийняли Ісуса, який, подібно до свого Отця, ненавидить таке мислення! (Івана 5:43, 44; Дії 12:21—23).

Учні зміцнені пророчим видінням

9, 10. а) Чому ознака, яку Ісус дав учням, була вчасною? б) Яку чудову обіцянку учні отримали від Ісуса?

⁹ Минув рік, відколи Ісус навів вищезгадані докази, що він Месія. Пройшла Пасха 32 року н. е. Багато з тих, хто ввірував у нього, перестали ходити за ним, можливо, через переслідування, матеріалізм чи життєві клопоти. Інші могли бути збентежені чи розчаровані, тому що Ісус не захотів, щоб люди зробили його царем. Коли єврейські релігійні провідники зажадали від нього ознаки з неба, якою б він себе прославив, Ісус відмовив їм (Матвія 12:38, 39). Ця відмова могла спантеличити декого. Крім того, Ісус почав відкривати своїм учням щось, що їм було дуже важко зрозуміти. Він сказав, що «мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути» (Матвія 16:21—23).

¹⁰ У наступні дев’ять — десять місяців мав настати час для Ісуса «перейти до Отця з цього світу» (Івана 13:1). Турбуючись про своїх вірних учнів, Ісус обіцяє декотрим з них те, у чому він відмовив невірним євреям,— ознаку з неба. «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матвія 16:28). Безумовно, Ісус не каже, що дехто з його учнів доживе до часу встановлення Месіанського Царства у 1914 році. Ісус має на думці те, що дасть трьом зі своїх найближчих учнів захопливе видіння своєї слави у царській владі. Це видіння називається преображенням.

11. Опишіть видіння преображення.

¹¹ Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана на високу гору, очевидно, це був один з гребенів гори Гермон. Там Ісус «перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло». З’являються також пророки Мойсей та Ілля і розмовляють з Ісусом. Ця надзвичайна подія відбувається вночі, що робить її особливо захопливою. Видіння настільки реальне, що Петро пропонує поставити три шатра — для Ісуса, Мойсея та Іллі. Як Петро ще говорив, їх заслоняє ясна хмара, і з хмари чується голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!» (Матвія 17:1—6).

12, 13. Який вплив справляє видіння преображення на Ісусових учнів і чому?

¹² Незадовго перед тим Петро засвідчив, що Ісус — це «Христос, Син Бога Живого» (Матвія 16:16). Але уявіть, що ви чуєте, як таке свідчення дає сам Бог, підтверджуючи, хто є його помазаним Сином і яка його роль! Як же, мабуть, це видіння преображення зміцнило віру Петра, Якова та Івана! Тепер вони ліпше приготовані до того, що їх чекає, і до важливої ролі, яку вони відіграватимуть у майбутньому зборі.

¹³ Преображення глибоко впливає на учнів. Більше як через 30 років Петро пише: «[Ісус] честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі» (2 Петра 1:17, 18). Івана також вразила ця подія. Коли минуло понад 60 років, він, очевидно, маючи на увазі її, каже: «Ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Івана 1:14). Однак преображення було не останнім видінням, яке отримали Ісусові послідовники.

Подальше просвітлення Божих вірних слуг

14, 15. У якому розумінні апостол Іван мав залишитись, аж поки Ісус прийде?

¹⁴ Після воскресіння Ісус з’являється своїм учням коло Галілейського моря. Там він каже Петру: «Якщо Я схотів, щоб він [Іван] позостався, аж поки прийду,— що до того тобі?» (Івана 21:1, 20—22, 24). Чи ці слова означають, що апостол Іван переживе інших апостолів? Очевидно, що так, бо він ще майже 70 років вірно служить Єгові. Проте ці слова значать щось більше.

¹⁵ Вислів «аж поки прийду» нагадує нам Ісусові слова про «Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матвія 16:28). Те, що Іван залишається, аж поки Ісус приходить, означає, що пізніше Іван отримує пророче видіння приходу Ісуса в царській владі. Під кінець життя, у засланні на острові Патмос, Іванові було дано Об’явлення з усіма його дивовижними пророчими символами, які мають сповнитися протягом «Господнього дня». Апостола так сильно схвилювали ці захопливі видіння, що, коли Ісус каже: «Так,— незабаром прийду», Іван вигукує: «Амінь. Прийди, Господи Ісусе!» (Об’явлення 1:1, 10; 22:20).

16. Чому важливо, щоб ми продовжували зміцнювати свою віру?

¹⁶ Щирі особи у першому столітті приймають Ісуса як Месію і вірять у нього. Через поширене невірство, працю, яку треба було виконувати, і випробування, які лежали попереду, ті, що стали віруючими, потребували зміцнення. Ісус дав достатньо доказів того, що є Месією, і дав повчальні пророчі видіння для підбадьорення своїх вірних послідовників. Минуло вже багато часу, відколи почався «Господній день». Невдовзі Христос повністю знищить злу систему Сатани і визволить Божих людей. Нам також необхідно зміцнювати свою віру, користаючи з усіх заходів Єгови задля нашого духовного благополуччя.

Збережені у час темряви і скорботи

17, 18. Яка разюча відмінність існувала в першому столітті між Ісусовими послідовниками і противниками Божого наміру і що сталося з обома групами?

¹⁷ Після смерті Ісуса учні відважно виконували його наказ свідчити про нього «в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Незважаючи на переслідування, Єгова благословляв молодий християнський збір духовним розумінням і ростом кількості нових учнів (Дії 2:47; 4:1—31; 8:1—8).

¹⁸ На відміну від цього, майбутнє противників доброї новини ставало щораз похмурішим. У Приповістей 4:19 сказано: «Дорога ж безбожних — як темність: не знають, об що спотикнуться». «Темність» стає густішою у 66 році н. е., коли римські війська беруть в облогу Єрусалим. Після тимчасового відступу без видимих причин римляни повертаються в 70 році н. е. і цього разу дощенту руйнують місто. За словами єврейського історика Йосифа Флавія, гине понад мільйон євреїв. Однак вірні християни залишаються живими. Чому? Тому що після зняття першої облоги вони виконують наказ Ісуса і втікають (Луки 21:20—22).

19, 20. а) Чому Божим слугам не потрібно боятися наближення кінця цієї системи? б) Яке чудове розуміння Єгова давав своїм слугам протягом кількох десятиліть до 1914 року?

¹⁹ Сьогодні існує подібна ситуація. Прийдешня велика скорбота означатиме кінець усієї злої системи речей Сатани. Але Божому народу не потрібно боятися цього, бо Ісус обіцяв: «Ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Матвія 28:20). Щоб зміцнити віру своїх ранніх учнів і приготувати їх до того, що лежить попереду, Ісус дав їм видіння його небесної слави як Месіанського Царя. А що сказати про наш час? У 1914 році те пророче видіння сповнилось. І наскільки це зміцнило Божих людей! Те, що Ісус почав правити як Месіанський Цар, дало їм чудову надію на майбутнє, і слуги Єгови поступово поглиблювали своє розуміння цього. Серед сьогоднішнього темного світу «путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня» (Приповістей 4:18).

²⁰ Навіть до 1914 року невеличка група помазаних християн почала розуміти важливі істини про повернення Господа. Наприклад, вони зрозуміли, що це повернення має бути невидимим, на що вказують слова двох ангелів, які з’явились учням у 33 році н. е. під час вознесіння Ісуса в небо. Коли хмара закрила Ісуса від очей учнів, ангели сказали: «Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, [«таким образом», Бачинський] як бачили ви, як ішов Він на небо» (Дії 1:9—11).

21. Що буде обговорюватися в наступній статті?

²¹ Відхід Ісуса спостерігали тільки його вірні послідовники. Як і під час преображення, тоді не було жодного публічного показу, світ у цілому навіть не знав, що відбувалося. Те саме мало статися, коли Христос повернувся б у царській владі (Івана 14:19). Тільки вірні помазані учні могли б помітити його царську присутність. У наступній статті ми побачимо, як це розуміння глибоко вплинуло на них, і як внаслідок цього відбулося збирання мільйонів майбутніх земних підданих Ісуса (Об’явлення 7:9, 14).

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

• Коли Ісуса звинуватили у порушенні суботи і в богохульстві, які докази він навів, аби показати, що є Месією?

• Яку користь Ісусовим раннім учням принесло преображення?

• Що Ісус мав на увазі, коли сказав, що Іван залишиться аж до його приходу?

• Яке пророче видіння сповнилось у 1914 році?

[Ілюстрації на сторінці 10]

Ісус навів докази того, що є Месією.

[Ілюстрація на сторінці 12]

Видіння преображення зміцнило віру учнів.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Іван мав залишитися аж до ‘приходу’ Ісуса.