Шлях до справжньої свободи

1, 2. а) З чого видно, що люди борються за свободу? б) Які результати приносить така боротьба?

СЬОГОДНІ багато хто говорить про рівноправність і свободу. Люди в різних частинах світу хочуть звільнитися від гноблення, дискримінації і бідності. Інші домагаються права на свободу слова, вибору і самовизначення. Можна сказати, що люди повсюдно прагнуть робити те, що хочуть, або жити так, як хочуть.

² Однак задовольнити такі бажання непросто. Якщо говорити про соціальну та політичну сферу, чимало людей вдається до протестів, демонстрацій, повстань і навіть революцій. Але чи таке протиборство приносить бажані результати? Аж ніяк. Часто воно призводить до страждань і втрати життя. Усе це знову засвідчує правдивість натхнених Богом слів, які записав цар Соломон: «Людина панує над людиною їй на шкоду» (Еккл. 8:9).

 3. Як ми можемо бути по-справжньому щасливими і задоволеними?

³ Християнський учень Яків показав, як бути по-справжньому щасливим і задоволеним. Він написав: «Коли ж хтось вдивляється в досконалий закон, що несе свободу, і перебуває в ньому... він буде щасливий у тому, що робить» (Як. 1:25). Єгова, який дав цей досконалий закон, найліпше знає, що людям потрібне для цілковитого щастя і задоволення. Він наділив першу пару людей справжньою свободою, а також усім іншим, що було необхідне для щастя.

 4. Яку свободу мали Адам і Єва? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁴ Читаючи перші два розділи книги Буття, ми чітко бачимо, що Адам і Єва мали свободу, про яку люди в наш час можуть тільки мріяти. Вони були всім забезпечені, нічого не боялися, і їх ніхто не гнобив. Перша пара людей зовсім не тривожилася про їжу й роботу і не мучилася через хвороби та смерть (Бут. 1:27—29; 2:8, 9, 15). Чи це означає, що свобода, яку мали Адам і Єва, була абсолютною? Розгляньмо це запитання.

 5. Що, на противагу поширеній думці, необхідне людям, аби вони почувалися вільними?

⁵ Сьогодні багато хто думає, що справді вільними є ті, хто може робити все, що заманеться, незважаючи на наслідки. В одній енциклопедії говориться, що свобода — це «здатність робити вибір і втілювати його в життя» («The World Book Encyclopedia»). Але там також сказано, що «з юридичного погляду люди є вільними, якщо суспільство не накладає на них несправедливих, непотрібних і нерозсудливих обмежень». Це означає, що на практиці певні обмеження необхідні, щоб кожен у суспільстві міг почуватися вільним. Тож виникає запитання: хто має право визначати, які обмеження справедливі, потрібні і розсудливі?

 6. а) Чому лише Єгова має абсолютну свободу? б) Якою свободою наділені люди і чому?

⁶ Коли йдеться про свободу, нам важливо пам’ятати, що лише Бог Єгова має абсолютну і необмежену свободу. Чому? Тому що він є Творцем усього і всемогутнім Правителем усесвіту (1 Тим. 1:17; Об’яв. 4:11). Згадайте, якими чудовими словами цар Давид описав унікальне і величне становище, яке посідає тільки Єгова. (Прочитайте 1 Хронік 29:11, 12.) Тому всі створіння в небі і на землі мають відносну свободу. Вони повинні визнавати, що тільки Бог Єгова має повне право визначати, які обмеження справедливі, потрібні і розсудливі, а також встановлювати їх. І саме це зробив Єгова відразу після того, як створив людей.

 7. Які природні бажання сприяють щастю людини?

⁷ Хоча Адам і Єва спочатку мали багато свободи, для них були встановлені межі. Деякі з цих обмежень були для них цілком природними. Наприклад, наші перші прабатьки розуміли, що для того, аби жити, їм необхідно було дихати, їсти, спати і таке інше. Чи вони вважали, що це обмежувало їхню свободу? Ні, адже Єгова подбав, щоб навіть такі звичні справи приносили їм радість і задоволення (Пс. 104:14, 15; Еккл. 3:12, 13). Хіба нам не приємно дихати свіжим повітрям, їсти улюблену страву чи прокидатися зранку після хорошого сну? Усе це ми робимо з радістю і не почуваємося обтяженими. Безумовно, Адам і Єва почувалися так само.

 8. Який конкретний наказ Бог дав нашим першим прабатькам і з якою метою?

⁸ Єгова дав Адаму і Єві конкретний наказ — населяти землю і дбати про неї (Бут. 1:28). Чи цей наказ якось обмежував їхню свободу? Звичайно, що ні. Виконуючи його, люди могли здійснити намір Творця — перетворити всю землю на райський дім, в якому досконалі люди жили б вічно (Ісаї 45:18). У наш час ті, хто вирішує не одружуватись або, одружившись, залишатися бездітним, не діють всупереч волі Єгови. Усе ж загалом люди одружуються і виховують дітей, незважаючи на пов’язані з цим труднощі (1 Кор. 7:36—38). Чому? Тому що за нормальних умов це приносить людям щастя і задоволення (Пс. 127:3). Адам і Єва могли насолоджуватися своїм щасливим шлюбом і сімейним життям цілу вічність.

 9. Чому Божий наказ, записаний в Буття 2:17, є справедливим, потрібним і розсудливим?

⁹ Єгова дав Адаму і Єві ще інший наказ, в якому чітко говорилось і про покарання за його порушення. Він сказав: «Плоди з дерева знання добра і зла не їж, бо якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш» (Бут. 2:17). Чи був цей наказ несправедливий, непотрібний або нерозсудливий? Чи він позбавляв Адама і Єву свободи? Безперечно, ні. По суті, багато біблеїстів кажуть, що цей наказ логічний і розсудливий. Приміром, один вчений зазначає: «З Божого наказу, записаного в [Буття 2:16, 17], можна зробити такий висновок: лише Бог знає, що добре... для людей, і лише Бог знає, що для них недобре. Щоб мати “добро”, люди повинні довіряти Богу і слухатися його. Якщо вони не будуть слухатися, їм доведеться самим вирішувати, що для них добре... і що недобре». А це непосильний тягар для людей.

10. Чому нам треба розуміти різницю між свободою волі і правом вирішувати, що є добром, а що злом?

¹⁰ Прочитавши наказ, який Єгова дав Адаму, багато хто скаже, що Адам був позбавлений свободи робити те, що хотів. Але такі люди не розуміють різниці між свободою волі і правом вирішувати, що є добром, а що злом. Адам і Єва могли самі вибрати, слухатися їм Бога чи ні. Проте тільки Єгова має абсолютне право вирішувати, що є добром, а що злом. Символом цього права було «дерево знання добра і зла» в Едемському саду (Бут. 2:9). Слід визнати, що ми не завжди знаємо, яким буде результат того чи іншого вибору. І ми не знаємо, чи кожен наш вибір принесе добрі наслідки. Саме тому ми часто бачимо, як люди роблять вибір чи приймають рішення з добрими намірами, а в результаті пожинають страждання, біди й нещастя (Присл. 14:12). У цьому велику роль відіграють обмежені можливості людей. За допомогою свого наказу Єгова з любов’ю вчив Адама і Єву, як послуговуватися справжньою свободою. Чому так можна сказати і що зробила перша пара?

11, 12. Чому вибір Адама і Єви призвів до катастрофи? Поясніть на прикладі.

¹¹ На жаль, наші перші прабатьки вирішили не слухатися Бога. Єва не встояла перед спокусливою обіцянкою Сатани, який сказав: «Ваші очі відкриються і ви станете як Бог: ви будете знати, що є добром, а що злом» (Бут. 3:5). Чи вибір Адама і Єви зрештою приніс їм більше свободи? Зовсім ні. Вони не отримали того, що пообіцяв їм Сатана. Невдовзі Адам і Єва довідалися, що непослух вказівкам Єгови і незалежність від нього ведуть до лиха (Бут. 3:16—19). Чому? Тому що Єгова не наділив людей свободою самим визначати, що є добром, а що злом. (Прочитайте Прислів’я 20:24 і примітку; Єремії 10:23.)

¹² Це можна проілюструвати на прикладі пілота. Щоб успішно дістатися до певного місця, він зазвичай має триматися заданого курсу польоту. Сучасне авіаційне обладнання дозволяє пілоту користуватися навігаційними приладами і підтримувати зв’язок з авіадиспетчерами, щоб дістатися до місця призначення. Однак якщо пілот вирішить не звертати уваги на вказівки і полетить, куди йому заманеться, це може призвести до катастрофи. Подібно до такого пілота, Адам і Єва захотіли робити все по-своєму. Вони відкинули Божі вказівки. Яким був результат? Адам і Єва зазнали жахливої катастрофи, стягнувши на себе і на своїх майбутніх нащадків гріх і смерть (Рим. 5:12). Намагаючись здобути право на самовизначення, вони втратили справжню свободу, якою їх наділив Єгова.

13, 14. Як ми можемо здобути справжню свободу?

¹³ Деякі люди думають, що чим більше свободи вони матимуть, тим у ліпшому становищі вони будуть. Але насправді необмежена свобода — це палиця з двома кінцями. Звичайно, свобода приносить чимало добра, все ж нам страшно навіть подумати, яким би був світ, якби не було жодних обмежень. Ось чому в згаданій вище енциклопедії зазначається: «Закони будь-якого організованого суспільства формують складну систему свобод і обмежень». І вислів «складна система» дуже влучний. Тільки подумайте про безліч законів, написаних людьми, а також про величезну армію юристів та суддів, які мають їх пояснювати і застосовувати!

¹⁴ Проте Ісус Христос вказав простий шлях до справжньої свободи. Він сказав: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові, то ви справді мої учні. Ви пізна́єте правду, і правда зробить вас вільними» (Ів. 8:31, 32). Згідно з Ісусовою вказівкою, щоб здобути справжню свободу, потрібно виконувати дві вимоги: перша — прийняти правду, якої він навчав, і друга — стати його учнем. Лише тоді ми будемо справді вільними. Але вільними від чого? Далі Ісус пояснив: «Кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха... Якщо Син вас визволить, то ви будете справді вільними» (Ів. 8:34, 36).

15. Чому свобода, яку пообіцяв Ісус, робить нас «справді вільними»?

¹⁵ Безсумнівно, свобода, яку пообіцяв Ісус своїм учням, значно перевищує суспільну і політичну свободу, якої прагне більшість людей у наші дні. Коли Ісус сказав: «Якщо Син вас визволить, то ви будете справді вільними», він мав на увазі свободу від найбільшого поневолення і гніту — від рабства гріха. Через гріх ми не тільки чинимо зло, але й не робимо того, що, як нам відомо, є правильним або в наших силах. У цьому розумінні ми є рабами гріха, і, як результат, зазнаємо́ розчарувань, болю, страждань і зрештою помираємо (Рим. 6:23). Апостол Павло гостро відчував цей біль і душевні муки. (Прочитайте Римлян 7:21—25.) Ми зможемо отримати справжню свободу, яку мали колись наші перші прабатьки, лише тоді, коли пута гріха будуть скинуті.

16. Як ми можемо стати справді вільними?

¹⁶ Слова Ісуса: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові» — вказують на те, що нам необхідно дотримуватися певних вимог чи діяти в певних рамках, щоб він звільнив нас. Ставши присвяченими християнами, ми зреклися себе і вирішили жити в рамках учень Христа, які він встановив для своїх учнів (Матв. 16:24). Як і пообіцяв Ісус, ми будемо справді вільними тоді, коли повною мірою відчуємо на собі благословення його викупної жертви.

17. а) Завдяки чому наше життя буде справді змістовним і приємним? б) Що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁷ Щоб наше життя було змістовним і приємним, нам, як учням Ісуса, потрібно дотримуватись його вчень. А це у свою чергу дає нам надію на цілковите звільнення від рабства гріха і смерті. (Прочитайте Римлян 8:1, 2, 20, 21.) У наступній статті ми розглянемо, як нам мудро використовувати свою свободу, щоб ми могли вічно віддавати шану Єгові, Богу справжньої свободи.