Розділ 11
Внутрішня узгодженість Біблії
Уявіть собі бібліотеку з 66 книг, які писало приблизно 40 людей протягом 1600 років. Ці люди жили в різних місцях і писали трьома мовами. Усі вони мали різні характери, здібності та походження. Однак коли написані ними книги згодом були зібрані разом, то стало очевидно, що вони утворюють одну велику книгу, в якій від початку до кінця поступово висвітлюється одна головна тема. Це важко уявити. Але саме такою бібліотекою і є Біблія.
1. (Разом зі вступом). У чому полягає дивовижна внутрішня узгодженість Біблії, яка свідчить про те, що вона натхнена Богом?
НА ЩИРОГО дослідника Біблії не може не справити враження факт, що Біблія, хоч і складається з різних книг, є цілісним твором. Цілісність Біблії виявляється в тому, що вона від початку і до кінця обстоює поклоніння лише одному Богу, риси якого ніколи не змінюються. Крім того, всі її книги поступово розкривають одну головну тему. Така внутрішня узгодженість переконливо свідчить, що Біблія — справді Слово Бога.
2, 3. Яке виголошене в Едені пророцтво несло надію для людства і за яких обставин його було виголошено?
2 Головна тема Біблії згадується вже в початкових розділах її першої книги, що має назву Буття. Там сказано, що Бог створив наших прабатьків, Адама і Єву, досконалими і поселив їх в райському саду Едені. Одного разу до Єви заговорив змій: він поставив під сумнів справедливість Божих законів і хитрістю підштовхнув її до гріха. Адам приєднався до Єви і також не послухався Бога. До чого це призвело? Вони були вигнані з Едену і засуджені на смерть. Тепер ми страждаємо від наслідків того бунту. Усі ми успадкували гріх і смерть від наших перших прабатьків (Буття 3:1—7, 19, 24; Римлян 5:12).
3 Однак у той трагічний час Бог виголосив пророцтво, яке несло надію для людства. Бог говорив до змія, але пророцтво чули також Адам і Єва. Тож вони могли розповісти про нього своїм дітям. Ось що сказав Бог: «Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15; Римлян 8:20, 21).
4. Кого згадує пророцтво, виголошене Єговою в Едені, і як протягом століть мали складатися стосунки між тими, про кого воно говорить?
4 Зверніть увагу, що в цьому вірші згадується змій, насіння змія, жінка та насіння жінки. Вірш показує, що вони будуть відігравати ключову роль у подіях, які відбуватимуться протягом подальших тисячоліть. Між жінкою та її насінням з одного боку і змієм та його насінням з другого існуватиме постійна ворожнеча. Одним з виявів цієї ворожнечі буде безупинне протистояння між правдивим та фальшивим поклонінням, між праведністю і неправедністю. На певному етапі здаватиметься, що змій здобув перевагу, вжаливши насіння жінки в п’яту. Однак згодом насіння жінки розчавить змієві голову і буде усунено всі наслідки першого бунту та доведено справедливість Бога.
5. Звідки ми знаємо, що жінкою з пророцтва була не Єва?
5 Хто ж такі жінка і змій? І кого символізують насіння жінки і насіння змія? Коли Єва народила свого першого сина Каїна, вона сказала: «Набула чоловіка від Господа» (Буття 4:1). Єва, можливо, думала, що вона є тією жінкою з пророцтва, а її син — насінням. Проте Каїн виявив такий же дух, як і змій. Він став убивцею, проливши кров свого молодшого брата Авеля (Буття 4:8). Зрозуміло, що пророцтво мало глибше, символічне значення, яке міг відкрити лише Бог. І він зробив це, пояснюючи пророцтво крок за кроком. Усі 66 книг Біблії так чи інакше допомагають зрозуміти значення цього першого пророцтва.
Хто такий змій?
6—8. Які слова Ісуса допомагають нам зрозуміти, яка сила керувала змієм? Поясніть.
6 Розгляньмо насамперед, хто такий змій з Буття 3:15. Біблія говорить, що в Едені до Єви наблизився буквальний змій. Але ж змії не розмовляють. Змієм мусила керувати якась сила. Що це за сила, стало чітко зрозуміло тільки в I столітті н. е., під час Ісусового служіння на землі.
7 Якось Ісус розмовляв з самовдоволеними юдейськими релігійними провідниками, які хизувалися тим, що були синами Авраама. Але вони вперто противилися правді, яку проповідував Ісус. Тому Ісус сказав їм: «Ваш батько — Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька. Він був убивцею ще відтоді, як пішов шляхом непослуху, і в правді не встояв, бо правди в ньому немає. Коли він говорить брехню, це природно для нього, тому що він — брехун і батько брехні» (Івана 8:44).
8 Ісус говорив прямо і конкретно. Він назвав Диявола «убивцею» і «батьком брехні». Батьком брехні можна назвати того, хто сказав брехню першим в історії. А, згідно з Біблією, це був змій в Едені. До того ж перша брехня призвела до смерті Адама та Єви, тож брехун став і вбивцею. Отже, очевидно, що силою, яка керувала змієм в Едені, був Сатана Диявол, і в тому стародавньому пророцтві Єгова насправді звертався до Сатани.
9. Як з’явився Сатана?
9 Дехто каже: якщо Бог добрий, то навіщо він створив Диявола? Ісусові слова допомагають нам відповісти й на це запитання. Ісус сказав, що Сатана «був убивцею ще відтоді, як пішов шляхом непослуху». Тож початком існування Сатани був той момент, коли він обманув Єву (слово «сатана» походить від єврейського слова, яке означає «противник»). Бог не створював Сатану. Ангел, який колись був вірним Богові, дозволив, щоб у його серці розвинулося неправильне бажання, і так він став Сатаною (Повторення Закону 32:4; Йова 1:6—12; 2:1—10; Якова 1:13—15).
Насіння змія
10, 11. Як слова Ісуса та апостола Івана допомагають визначити, хто є насінням Змія?
10 А що можна сказати про насіння змія, тобто його потомство? Цю частину загадки також прояснюють слова Ісуса. Він сказав юдейським релігійним провідникам: «Ваш батько — Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька». Ці юдеї були нащадками Авраама, чим вони й хизувалися. Але їхня негідна поведінка зробила з них духовних дітей Сатани, через якого у світі з’явився гріх.
11 Апостол Іван наприкінці I століття чітко роз’яснив, хто належить до насіння Змія, Сатани. Він написав: «Хто ходить у гріху, той від Диявола, бо Диявол грішить від початку... Діти Бога і діти Диявола пізнаються ось по чому: кожен, хто не ходить у праведності,— не від Бога, як і той, хто не любить свого брата» (1 Івана 3:8, 10). Безперечно, насіння Змія було дуже діяльним протягом цілої історії людства.
Хто є насінням жінки?
12, 13. а) Як Єгова виявив Аврааму, що насіння жінки з’явиться серед його нащадків? б) Кому згодом було повторено обітницю про Насіння?
12 Хто ж тоді є насінням, тобто потомством, жінки? Це одне з найважливіших питань, оскільки саме насіння жінки згодом розчавить голову Сатані й усуне наслідки першого бунту. Ще у XX столітті до н. е. Бог виявив вірному Аврааму важливу деталь, яка допомагає зрозуміти, хто є тим насінням. Оскільки Авраам мав велику віру, Бог дав йому ряд обітниць, які стосувалися його потомства. Одна з них показала, що насіння жінки, котре розчавить голову змію, має з’явитись серед нащадків Авраама. Бог сказав йому: «Потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Буття 22:17, 18).
13 З часом Єгова повторив дану Авраамові обітницю — спочатку його сину Ісаку, а потім онуку Якову (Буття 26:3—5; 28:10—15). Нащадки Якова розмножились, і утворилося 12 племен. Одному з них, племені Юди, була дана особлива обітниця: «Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів» (Буття 49:10). Отже, Насіння мало з’явитись з племені Юди.
14. Який народ було утворено, щоб у ньому з’явилось Насіння?
14 Наприкінці XVI століття до н. е. з 12 племен Ізраїля був утворений Божий народ. Для цього Бог уклав з ізраїльтянами урочисту угоду і дав їм звід законів. Головна мета цього полягала в тому, щоб приготувати народ для приходу Насіння (Вихід 19:5, 6; Галатів 3:24). Відтоді ненависть Сатани до Насіння жінки можна було побачити у ворожому ставленні інших народів до Божого вибраного народу.
15. Яка була остання підказка щодо того, з якого роду Авраамових нащадків вийде Насіння?
15 Остання підказка щодо того, з якого роду вийде Насіння, була дана в XI столітті до н. е. Тоді Бог пообіцяв Давиду, другому царю Ізраїля, що Насіння прийде з його роду і що престол цього Насіння «буде міцно стояти аж навіки» (2 Самуїла 7:11—16). З того часу Насіння слушно називали сином Давида (Матвія 22:42—45).
16, 17. Як Ісая описав благословення, які має принести Насіння?
16 Пізніше Бог настановляв пророків для того, щоб надати більше інформації про прихід Насіння. Наприклад, у VIII столітті до н. е. Ісая написав: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його» (Ісаї 9:5, 6).
17 Далі стосовно цього Насіння Ісая пророкував: «Буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі... І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване... Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:4—9). Які ж рясні благословення мало принести це насіння!
18. Яку інформацію про Насіння записав Даниїл?
18 У VI столітті до н. е. Даниїл також записав пророцтво про Насіння. Він передрік той час, коли хтось подібний до сина людського з’явиться в небі. Даниїл сказав: «Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7:13, 14). Отже, Насіння мало прийти й успадкувати небесне царство, і його царська влада мала охоплювати всю землю.
Загадку розв’язано
19. Яку роль, пов’язану з приходом Насіння, за словами ангела, мала відіграти Марія?
19 Перед початком нашої ери було остаточно виявлено, хто є Насінням. У 2 році до н. е. єврейській дівчині на ім’я Марія, яка походила з Давидового роду, з’явився ангел. Він повідомив їй, що вона народить особливу дитину, і сказав: «Він стане великим і буде названий Сином Всевишнього, а Бог Єгова дасть йому престол його батька, Давида, і він царюватиме над домом Якова навіки, і царству його не буде кінця» (Луки 1:32, 33). Тож довге очікування «насіння» завершувалось.
20. Хто є обіцяним Насінням і яку звістку він проголошував в Ізраїлі?
20 У 29 році н. е. (на який ще задовго до того вказав Даниїл) Ісус охрестився. Тоді на Ісуса зійшов святий дух, і Бог визнав його своїм сином (Даниїла 9:24—27; Матвія 3:16, 17). Після цього Ісус три з половиною роки свідчив юдеям, що «наблизилося царство небесне» (Матвія 4:17). Протягом того часу на Ісусові сповнилось надзвичайно багато пророцтв з Єврейських Писань, тож не залишилося жодних сумнівів, що він і був тим обіцяним Насінням.
21. Що розуміли християни стосовно того, хто є Насінням?
21 Перші християни добре розуміли, хто є Насінням, тобто нащадком. Ось що Павло написав християнам в Галатії: «Що ж до обітниць, вони були дані Аврааму та його нащадку. Не говориться: «І нащадкам», як про багатьох, але як про одного: «І твоєму нащадку», а ним є Христос» (Галатів 3:16). Ісус мав стати «Князем миру», як передрік Ісая. Коли Ісус обійме всю владу у своєму Царстві, по цілій землі пануватиме справедливість і праведність.
Хто ж тоді є жінкою?
22. Хто є жінкою з пророцтва, виголошеного Єговою в Едені?
22 Якщо Ісус є Насінням, хто ж така жінка, про яку згадувалося ще в Едені? Оскільки сила, котра керувала змієм, була духовною істотою, нас не повинне дивувати те, що цю жінку слід шукати не серед людей, а в духовній сфері. Павло згадував небесну «жінку», коли говорив: «Він [верхній Єрусалим] вільний, і саме він є нашою матір’ю» (Галатів 4:26). З інших віршів видно, що цей «верхній Єрусалим» тоді вже існував тисячі років. Це небесна організація Єгови, яка складається з духовних створінь і до якої належав Ісус перед тим, як прийшов на землю, щоб стати насінням жінки. Лише така духовна «жінка» могла протягом тисячоліть зносити вороже ставлення з боку «змія стародавнього» (Об’явлення 12:9; Ісаї 54:1, 13; 62:2—6).
23. Чому поступове розкриття значення пророцтва, виголошеного Єговою в Едені, особливо вражає?
23 Цей короткий огляд того, як розкривалося значення стародавнього пророцтва з Буття 3:15, переконливо свідчить про дивовижну внутрішню узгодженість Біблії. Найбільше вражає те, що зрозуміти пророцтво можливо лише тоді, коли події і висловлювання з XX, XI, VIII і VI століть до н. е. пов’язати з подіями і висловлюваннями з I століття н. е. Це не може бути випадковістю. Хтось повинен був подбати про це (Ісаї 46:9, 10).
Що це означає для нас?
24. Що означає для нас розуміння того, хто є Насінням?
24 Що все це означає для нас? Ми побачили, що Ісус є головним насінням жінки. Стародавнє пророцтво з Буття 3:15 говорить, що Змій вжалить насіння в п’яту. Це сталося, коли Ісус помер на стовпі мук. Однак завдана шкода не була тривалою. Позірна перемога Змія швидко обернулась на поразку, коли Ісус воскрес. (Як показує 6-й розділ цієї книжки, існує достатньо доказів, що це справді відбулося). Смерть Ісуса заклала основу для спасіння людей щирого серця. Таким чином Насіння стало благословенням, як Бог і обіцяв Аврааму. А що сказати стосовно пророцтв, у яких передрікалось, що Ісус правитиме в небесному царстві над усією землею?
25, 26. З яким питанням, як показує книга Об’явлення, була пов’язана ворожнеча між насінням жінки і Змієм?
25 У яскравому пророцтві, записаному в 12-му розділі Об’явлення, встановлення цього Царства зображено як народження в небі дитини чоловічої статі. Владу в цьому Царстві отримує обіцяне Насіння, яке тут названо Михаїлом, що означає «хто як Бог?». Михаїл назавжди виганяє з небес «змія стародавнього» і цим показує, що ніхто не може ставити під сумнів правомірність верховної влади Єгови. В Об’явленні сказано: «Тож скинений був великий дракон, змій стародавній, що називається Диявол і Сатана, який вводить в оману всю населену землю. Він був скинений на землю разом зі своїми ангелами» (Об’явлення 12:7—9).
26 Це принесло радість для небес, а для землі горе. У небі пролунав переможний вигук: «Ось настало спасіння, сила та царство нашого Бога й влада Христа його». Далі ми читаємо: «Тому веселіться небеса й ті, хто на них перебуває! Горе землі та морю, бо до вас зійшов Диявол, який надзвичайно лютує, оскільки знає, що йому залишилось мало часу» (Об’явлення 12:10, 12).
27. Коли сповнилося пророцтво про скинення Сатани з небес? Звідки нам відомо про це?
27 Чи відомо, коли це пророцтво мало сповнитися? По суті, саме це цікавило учнів Ісуса, коли вони запитали його, за якою ознакою можна буде побачити час його присутності та закінчення цієї системи (Матвія 24:3). Як ми побачили, розглянувши 10-й розділ, існує достатньо доказів того, що присутність Ісуса як Царя в небесному Царстві почалась 1914 року. Ми бачимо, що відтоді дійсно справджуються слова: «горе землі».
28, 29. Які величезні зміни мають відбутись на землі і звідки ми знаємо, що це буде незабаром?
28 Але зверніть увагу: гучним голосом у небі було сказано, що Сатані «залишилось мало часу». Отже, сповнення першого пророцтва з Буття 3:15 невідворотно наближається до свого кульмінаційного моменту. Уже відомо, хто такі змій, насіння змія, жінка і насіння жінки. Насіння було вжалене в п’яту, але одужало. Невдовзі Ісус Христос, призначений Богом Цар, який сьогодні вже править, завдасть нищівного удару Сатані та його насінню.
29 Унаслідок цього на землі відбудуться величезні зміни. Разом з Сатаною будуть знищені й ті, хто показує, що належить до його насіння. Як передрікав псалмоспівець: «Ще трохи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його» (Псалом 37:10). Яка ж докорінна зміна! Після цього сповняться подальші слова псалмоспівця: «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).
30. Чому бракує реалістичності судженням скептиків, які сумніваються, що Біблія натхнена Богом і що Бог взагалі існує?
30 Таким чином «Князь миру» нарешті принесе людям мир. Як ми вже дізналися, обітниця про це міститься в Біблії, в книзі Ісаї 9:5, 6. У нашу добу скептицизму така обітниця багатьом здається нереальною. Але чи можуть люди запропонувати щось інше? Ні! Натомість ця обітниця чітко викладена в Біблії, а Біблія — Слово Бога, яке заслуговує цілковитої довіри. Це якраз судженням скептиків бракує реалістичності (Ісаї 55:8, 11). Вони ігнорують Бога, який натхнув людей написати Біблію і який є найвеличнішою реальністю.
[Ілюстрація на сторінці 151]
Перше біблійне пророцтво несло надію для грішного людства.
[Ілюстрація на сторінці 154]
У XX столітті до н. е. Єгова сказав Аврааму, що обіцяне Насіння походитиме з його нащадків.
[Ілюстрація на сторінці 155]
В XI столітті до н. е. цар Давид дізнався, що Насіння походитиме з його царського роду.
[Ілюстрація на сторінці 156]
У VIII столітті до н. е. Ісая передрік благословення, які мало принести Насіння.
[Ілюстрація на сторінці 157]
У VI столітті до н. е. Даниїл передрік, що Насіння правитиме в небесному царстві.
[Ілюстрація на сторінці 159]
Перед початком нашої ери Марія дізналась, що Ісус — дитина, яку вона мала народити,— стане обіцяним Насінням.