Настане воскресіння праведних
«Маю надію я в Бозі... що настане воскресення праведних і неправедних» (ДІЇ 24:15).
1. З якою ситуацією зустрічаються всі люди ще з часу гріхопадіння Адама і Єви?
«ВСЕ, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!» (Екклезіяста 9:10). Цими декількома добре підібраними словами мудрий цар Соломон змалював ситуацію, з якою зустрічаються усі людські покоління ще від гріхопадіння наших перших батьків, Адама і Єви. Смерть пожирала зрештою всіх без винятку: багатого і бідного, царя і простолюдина, вірного і безбожника. Справді, смерть ‘царює’ (Римлян 5:17, Хоменко).
2. Чому декотрі вірні люди розчаровуються в цей час кінця?
2 Незважаючи на найсучасніші винаходи в медицині, смерть все-таки царює навіть тепер. Хоча це не є чимось дивним, дехто таки дуже розчаровується, коли стикається із тим прадавнім ворогом. Чому? Бо ж у 20-х роках нашого сторіччя Товариство Вартової башти проголосило звістку: «Мільйони, які тепер живуть, ніколи не помруть». Ким мали бути ці мільйони? Це «вівці», згадані в Ісусовому пророцтві про овець і козлів (Матвія 25:31—46). Було пророковано, що ці вівцеподібні особи мали з’явитися під час кінця і що їхньою надією є вічне життя на райській землі. Спливав час, і Божий народ здобув глибше розуміння ролі цих «овець» у намірах Єгови. Стало ясно, що ці слухняні люди мали відділитися від упертих «козлів» і що після знищення «козлів» вівці успадкують земну сферу володіння Царства, яка приготовлена для них.
Збір вівцеподібних осіб
3. На якій праці зосередився Божий народ з 1935 року?
3 Починаючи з 1935 року, ‘вірний раб’ зосередився на пошуку таких вівцеподібних осіб і приведенні їх до організації Єгови (Матвія 24:45; Івана 10:16). Ці здібні до навчання християни зрозуміли, що Ісус тепер править у небесному Царстві Єгови і що дуже швидко наближається час кінця цієї злої системи речей, а також започаткування нового світу, в якому пробуватиме правда (2 Петра 3:13; Об’явлення 12:10). У тому новому світі сповняться захопливі слова Ісаї: «Смерть знищена буде назавжди» (Ісаї 25:8).
4. Що сталося з багатьма іншими вівцями, хоча вони прагнули побачити виправдання суверенітету Єгови в Армагеддоні?
4 Оскільки кінець світу Сатани вже так близько, вівцеподібні християни прагнуть побачити, як буде виправдано суверенітет Єгови під час скорботи Вавилона Великого і решти сатанинського світу (Об’явлення 19:1—3, 19—21). Багато людей цього вже не побачать. Чимало тих, хто мав надію бути серед «мільйонів», які ніколи не помруть, таки померли. Декотрих закатували за правду у в’язницях і концентраційних таборах або вони загинули від рук релігійних фанатиків. Ще інші загинули у нещасних випадках або померли через так звані природні чинники — хвороби і старість (Псалом 90:9, 10; Екклезіяста 9:11). Ясно, перед кінцем ще багато хто помре. Як же такі люди побачать сповнення обіцянки про новий світ, в якому пробуватиме правда?
Надія на воскресіння
5, 6. Яке майбутнє матимуть ті люди із земною надією, які вмерли перед Армагеддоном?
5 Апостол Павло дав певну відповідь, промовляючи перед римським правителем Феліксом. Як записано в Дії 24:15, Павло сміливо проголосив: «Маю надію я в Бозі... що настане воскресення праведних і неправедних». Надія на воскресіння дає відвагу в час найгрізніших лих. Завдяки цій надії наші дорогі брати, які захворіли і відчувають, що помруть, не падають духом. Хоч би що сталося, вони знають, що все-таки пожнуть нагороду вірності. Завдяки надії на воскресіння наші відважні брати і сестри, які зазнають смерті від рук гонителів, впевнені, що жодним способом ці гонителі не здобудуть перемоги (Матвія 10:28). Коли помирає хтось зі збору, ми сумуємо через таку втрату. Але водночас, якщо він або вона є з інших овець, ми радіємо, що наш співвіруючий доказав свою вірність до кінця і тепер спочиває, маючи міцну надію на майбутнє в Божому новому світі (1 Солунян 4:13).
6 Безумовно, надія на воскресіння є важливою характерною рисою нашої віри. Чому ж наша віра у воскресіння є такою міцною і хто поділяє цю надію?
7. Що таке воскресіння і як у декотрих віршах висловлюється певність цього?
7 Слово «воскресіння» перекладається з грецького а·на́·ста·сіс, що буквально означає «вставати». В основному, воно стосується підняття з мертвих. Цікавим є те, що слово «воскресіння» не з’являється у Святому єврейському Письмі, але там ясно висловлюється надія на воскресіння. Це можна зрозуміти, скажімо, зі слів Йова під час його страждання: «О, якби ти в шеолі мене заховав... час Ти призначив мені,— та й про мене згадав!» (Йова 14:13). Подібно і в Осії 13:14 ми читаємо: «З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога?» У 1 Коринтян 15:55 апостол Павло, цитуючи ці слова, показав, що пророковану перемогу над смертю буде здобуто через воскресіння. (Звичайно, у цьому вірші Павло згадував про небесне воскресіння).
‘Виправдані’ віруючі
8, 9. а) Завдяки чому недосконалі люди можуть бути учасниками у воскресінні праведних? б) Що є підставою для нашої надії на життя, яке смерть не в стані обірвати?
8 Захищаючись на суді перед Феліксом, як згадано в 5-му абзаці, Павло сказав, що буде воскресіння праведних і неправедних. Хто ж ті праведні, яких буде піднято? Звісно, жодна людина за природою не є праведною. Усі ми грішники від народження і грішимо все своє життя, через що з двох причин заслуговуємо смерті (Римлян 5:12; 6:23). Проте в Біблії говориться про ‘виправданих’ (Римлян 3:28). Це стосується людей, яким Єгова простив їхні гріхи, незважаючи на їхню недосконалість.
9 Це слово здебільшого відносять до помазаних християн, які мають небесну надію. У Римлян 5:1 апостол Павло говорить: «Виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа». Усіх помазаних християн визнано праведними завдяки їхній вірі. А що таке віра? У книзі Римлян Павло виразно й у подробицях пояснює, що це віра в Ісуса Христа (Римлян 10:4, 9, 10). Ісус, померши як досконала людина, згодом воскрес з мертвих і пішов на небо, щоб принести Богові за нас ціну свого людського життя (Євреїв 7:26, 27; 9:11, 12). Коли Єгова прийняв цю жертву, Ісус, по суті, викупив людство з неволі гріха і смерті. Ті, хто виявляє в це віру, дуже користають (1 Коринтян 15:45). На підставі цієї віри люди мають надію вспадкувати життя, яке не зможе обірвати невблаганний ворог — смерть (Івана 3:16).
10, 11. а) Яке воскресіння чекає на вірних помазаних християн? б) Якого воскресіння сподівалися поклонники дохристиянської ери?
10 Завдяки Ісусовій викупній жертві вірні помазанці, будучи виправданими, мають непохитну надію на воскресіння як безсмертні духовні створіння (Об’явлення 2:10). Про їхнє воскресіння згадується в Об’явлення 20:6 такими словами: «Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років». Це є небесне воскресіння. Проте завважте, Біблія називає його ‘першим воскресінням’, а це натякає на те, що є й інше воскресіння.
11 Дохристиянські Божі слуги, про яких згадав в 11-му розділі Євреїв апостол Павло, мали міцну віру в Бога Єгову. У них також була віра у воскресіння. У 35-му вірші цього розділу Павло згадує про надприродні воскресіння, які відбувалися за часу існування Ізраїлю, кажучи: «Жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння». Ці вірні свідки давнини могли сподіватися ліпшого воскресіння від воскресінь, виконаних, скажімо, Іллею та Єлисеєм (1 Царів 17:17—22; 2 Царів 4:32—37; 13:20, 21). Їхньою надією було воскреснути у тому світі, де Божі слуги не страждатимуть за свою віру, у світі, де смерть не забиратиме від жінок дорогих їм людей. Дійсно, вони чекали воскресіння з мертвих у тому ж світі, якого чекаємо й ми (Ісаї 65:17—25). Єгова не виявив їм про цей світ стільки, скільки він виявив нам. Але вони знали, що він надійде, і прагнули бути в ньому.
Земне воскресіння
12. Чи було ‘визнано праведними’ вірних людей у дохристиянські часи? Поясніть.
12 Чи нам слід вважати пробудження вірних людей дохристиянської ери в цьому новому світі воскресінням праведних? Безсумнівно, бо Біблія також говорить про них як про праведних. Наприклад, учень Яків згадує певних чоловіка та жінку давнини, яких було визнано праведними. Чоловіком був Авраам, родоначальник єврейського народу. Про нього ми читаємо: «Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим». Жінкою була Рахав, неізраїльтянка, яка виявила велику віру в Єгову. Вона була ‘виправдана’ і приєднана до єврейського народу (Якова 2:23—25). Отже, люди давнини, які мали тверду віру в Єгову та його обіцянки і які залишилися вірними до смерті, є визнані Єговою праведними на основі їхньої віри, і немає жодного сумніву в тому, що вони матимуть участь у ‘воскресінні праведних’.
13, 14. а) Звідки ми знаємо, що християн, які мають земну надію, можна визнати праведними? б) Що це означає для них?
13 А втім, що можна сказати про сьогоднішніх вівцеподібних осіб, котрі мають земну надію,— осіб, які присвятили себе Єгові та померли вірними в цей час кінця? Чи вони матимуть участь у воскресінні праведних? Безумовно. Апостол Іван побачив у видінні великий натовп таких вірних людей. Подивіться, як він описує їх: «Я глянув — і побачив величезний натовп, порахувати число людей в якому не зміг би ніхто. Від усякого племені й коліна, від усіх народів і мов стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в біле вбрання, з пальмовим віттям у руках і дужим голосом гукали: «Спасіння від Бога нашого, що сидить на престолі, та від Агнця» (Об’явлення 7:9, 10, Дулуман).
14 Візьміть до уваги те, що ці сумирні особи твердо переконані у своєму спасінні і що вони віддають належне за це Єгові та Ісусу, «Агнцю». Крім того, вони стоять перед Єговою та Агнцем, зодягнені в білий одяг. Чому вони в білому одязі? Одне небесне створіння говорить Іванові: «[Вони] випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» (Об’явлення 7:14). У Біблії білий колір є символом чистоти і праведності (Псалом 51:9; Даниїла 12:10; Об’явлення 19:8). Великий натовп показаний в білому одязі, а це означає, що Єгова вважає їх праведними. Як це можливо? Тому що вони, так би мовити, випрали свій одяг у крові Агнця. Їх визнано праведними як Божих друзів, і вони мають перспективу пережити велику скорботу, бо виявляють віру в пролиту кров Ісуса Христа. Отже, кожен вірний присвячений християнин з «великого натовпу», який помирає перед великою скорботою, має запевнення, що отримає земне воскресіння праведних.
15. Оскільки воскреснуть праведні і неправедні, в чому перевага воскресіння праведних?
15 Про це воскресіння описується в 13-му вірші 20-го розділу Об’явлення, де говориться: «Дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них,— і суджено їх згідно з їхніми вчинками». Таким чином, впродовж величного тисячолітнього Судного дня Єгови усі ті, кого пам’ятає Бог, воскресатимуть,— як праведні, так і неправедні (Дії 17:31). Однак наскільки ж ліпшим це буде для праведних! Їхнє життя вже колись було сповнене віри. Вони вже мають близькі взаємини з Єговою й упевнені в тому, що Єгова сповняє свої обіцянки. Праведні свідки дохристиянської ери пробудяться з мертвих, прагнучи дізнатися, як сповнилися обіцянки Єгови стосовно Насіння (1 Петра 1:10—12). Інші вівці, котрих Єгова визнає праведними у наш час, вийдуть з великим бажанням побачити райську землю, про яку вони говорили, звіщаючи добру новину в цій системі речей. Який же це буде радісний час!
16. Що можна сказати про воскресіння під час Судного дня тих, хто помер сьогодні?
16 Коли ж у тому тисячолітньому Судному дні воскреснуть ті, хто залишився вірним до смерті в останні роки системи речей Сатани? У Біблії не говориться про це. А втім, чи ж не логічно, що ті, кого вважається праведними, хто помер у наші дні, воскреснуть першими, аби взяти участь з великим натовпом, котрий пережив Армагеддон, у зустрічі воскреслих людей з попередніх поколінь? Певно, що так!
Заспокійлива надія
17, 18. а) Яку потіху дає надія на воскресіння? б) Що ми спонукані сказати про Єгову?
17 Надія на воскресіння дає силу та потіху усім християнам сьогодні. Якщо ми є вірними, то ні непередбачений випадок, ані жоден ворог не зможе позбавити нас нагороди! Наприклад, у «Щорічнику Свідків Єгови за 1992 рік» (англ.) на 177-й сторінці можна побачити мужніх християн з Ефіопії, які померли, бо не хотіли піти на компроміс зі своєю вірою. У підписі до їхніх фотографій говориться: «Обличчя тих, кого ми сподіваємось побачити у воскресінні». Яким же привілеєм буде познайомитися з ними і з незліченною кількістю інших, які виявили таку саму вірність перед лицем смерті!
18 А що можна сказати про наших близьких і братів, які через старість або хвороби не доживуть до великої скорботи? Завдяки надії на воскресіння у них є надзвичайне майбутнє, якщо вони залишаться вірними. І якщо ми також відважно виявляємо віру в Ісусову викупну жертву, тоді матимемо чудове майбуття. Чому? Бо, як і Павло, ми сподіваємось «воскресення праведних і неправедних». Із глибини свого серця ми дякуємо Єгові за цю надію. Безумовно, це спонукує нас повторити вслід за псалмоспівцем: «Розповідайте про [Божу] славу між поганами, про чуда Його — між усіми народами, бо великий Господь і прославлений вельми» (Псалом 96:3, 4).
Чи ви можете пояснити?
◻ Якими біблійними віршами підтверджується наша надія на земне воскресіння?
◻ На підставі чого християн сьогодні визнано праведними?
◻ Яким чином надія на воскресіння скріпляє нашу відвагу і рішучість?
[Ілюстрація на сторінці 9]
Помазані християни сподіваються небесного воскресіння так само, як сподівався його Павло.