Майте самовладання, і нехай воно рясніє
«Покажіть у вашій вірі... стримання [самовладання, НС]» (2 ПЕТРА 1:5, 6).
1. У яких незвичайних ситуаціях християни можуть давати свідчення?
«ДО ПРАВИТЕЛІВ та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм»,— сказав Ісус (Матвія 10:18). Якщо б тебе викликали до правителя, судді чи президента, про що б ти говорив? Можливо, спершу про те, чому ти тут, у чому тебе звинувачено. Божий дух допоміг би тобі у цьому (Луки 12:11, 12). Але чи прийшло б тобі на думку говорити про самовладання? Чи ти вважаєш його важливою частиною нашої християнської вістки?
2, 3. а) Як сталося, що Павло міг свідчити перед Феліксом та Друзіллою? б) Чому в цій ситуації самовладання було підхожою темою, про яку Павло міг говорити?
2 Розгляньмо реальний приклад з життя. Одного із свідків Єгови було арештовано і приведено на суд. Коли йому дали слово, він, як християнин та свідок, хотів пояснити свої вірування. Ви можете дослідити цю історію і побачити, що він дав судове свідчення «про праведність, і про здержливість [самовладання, НС], та про майбутній суд». Ми маємо на увазі випадок, що стався з апостолом Павлом у Кесарії. Там відбувся перший допит. «По декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа» (Дії 24:24). Історія повідомляє, що Фелікс «проявляв усі види жорстокості та похоті, маючи владу царя разом з усіма інстинктами раба». Він був уже двічі одружений перед тим, як спонукав Друзіллу розлучитися зі своїм чоловіком (порушуючи цим Божий закон) і стати його третьою дружиною. Можливо, що саме вона хотіла послухати про нову релігію — християнство.
3 Павло почав говорити «про праведність, і про здержливість [самовладання, НС], та про майбутній суд» (Дії 24:25). Це показало контраст між Божими нормами праведності та жорстокістю і несправедливістю Фелікса та Друзілли. Можливо, Павло надіявся спонукати Фелікса до справедливості у його справі. Але для чого згадувати «про здержливість, та про майбутній суд»? Ці люди, зв’язані неморальним подружнім союзом, питали, чого вимагає «віра в Ісуса Христа». Так що їм треба було знати, що йти за Христом вимагає стримування своїх думок, мови та дій, тобто самовладання. Всі люди є відповідальними перед Богом за своє мислення, слова та діла. Так що важливішим за присуд Фелікса у справі Павла був суд перед Богом, який цей правитель мав зустріти разом зі своєю дружиною (Дії 17:30, 31; Римлян 14:10—12). Зрозуміло, що «Фелікса страх обгорнув», коли він почув Павлову звістку.
Це важливо, але нелегко
4. Чому самовладання є важливою частиною правдивого християнства?
4 Апостол Павло визнавав, що самовладання є важливою частиною християнства. Апостол Петро, один з близьких друзів Ісуса, підтвердив це. Коли Петро писав до тих, які мали «стати учасниками Божої природи» в небі, він заохочував їх виявляти такі необхідні риси, як віра, любов та самовладання. Отже, наступне запевнення стосувалося також і самовладання: «Якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа» (2 Петра 1:1, 4—8, Хоменко).
5. Чому нам слід особливо турбуватися самовладанням?
5 Однак відомо, що легше говорити, що нам слід виявляти самовладання, ніж у дійсності робити це у щоденному житті. Однією з причин цього є відносна рідкісність самовладання. У 2 Тимофія 3:1—5 Павло описував склад думок, що мав переважати у наш час, в «останні дні». Одною з ознак нашого часу є факт, що багато людей будуть «нестримливі». Ми бачимо це навколо себе, чи ж не так?
6. Як сьогодні навколо нас виявляється брак самовладання?
6 Багато людей вважають, що в дійсності «дати собі волю», або дати вихід своїм почуттям, добре для здоров’я. Їхній погляд підтримується кумирами публіки, які, здається, ігнорують будь-яке самовладання і просто догоджають своїм примхам. Наприклад, багато людей, які люблять професійний спорт, призвичаїлися до нестримних вибухів емоцій, навіть дикої люті. Хіба важко пригадати, принаймні з преси чи телебачення, приклади брутальних бійок або масових безпорядків на спортивних змаганнях? Однак ми не маємо наміру присвячувати зараз багато часу на перегляд прикладів браку самовладання. Можна було б перерахувати багато сторін людського життя, у яких нам слід виявляти самовладання: споживання їжі та напоїв, поводження з особами протилежної статі, час та кошти, які ми витрачаємо на хобі. Але замість того, щоб тільки поверхово переглянути всі ці сторони, давайте дослідимо основну галузь, у якій нам слід виявляти самовладання.
Контролювання емоцій
7. Який аспект самовладання заслуговує особливої уваги?
7 Багато з нас мали деякий успіх у впорядкуванні та контролюванні своїх учинків. Ми не крадемо, не піддаємося неморальності, не вбиваємо — знаємо Божі закони стосовно таких учинків. Але наскільки успішно контролюємо свої емоції? З часом особи, які не контролюють емоцій, втрачають контроль над своїми діями. Тому давайте зупинимося на емоціях.
8. Чого Єгова сподівається від нас стосовно емоцій?
8 Бог Єгова не хоче, щоб ми були автоматами, які не мають і не виявляють емоцій. Коло могили Лазаря Ісус «розжалобився та й зворушився». І тоді «закапали сльози Ісусові» (Івана 11:32—38). Він виявив зовсім інші емоції, коли, досконало контролюючи свої вчинки, виганяв із храму грошомінів (Матвія 21:12, 13; Івана 2:14—17). Його вірні учні теж виявляли глибокі емоції (Луки 10:17; 24:41; Івана 16:20—22; Дії 11:23; 12:12—14; 20:36—38; 3 Івана 4). Однак вони усвідомлювали потребу самовладання, щоб їхні емоції не довели їх до гріха. Вірш з Ефесян 4:26 дає зрозуміти це: «Гнівайтеся, та не грішіть,— сонце нехай не заходить у вашому гніві».
9. Чому контролювання емоцій таке важливе?
9 Існує небезпека, що християнин, можливо, виявляє самовладання тільки зовнішньо, а в дійсності його емоції неконтрольовані. Пригадайте відповідь, коли Бог схвалив жертву Авеля: «Сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. І сказав Господь Каїнові: «Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання» (Буття 4:5—7). Каїн не зміг утримати свої емоції під контролем, і це довело його до вбивства Авеля. Неконтрольовані емоції довели до неконтрольованого вчинку.
10. Чого можна навчитися із прикладу Гамана?
10 Розгляньмо теж приклад з днів Мордехая та Естер. Урядовець на ім’я Гаман розлютився через те, що Мордехай не вклонився йому. Пізніше Гаман помилково вважав, що отримає почесті. «Вийшов Аман того дня веселий та радий серцем, але як побачив Аман Мордехая коло царської брами, і той не встав з місця й не рухнувся перед ним, сповнився Аман гніву на Мордехая; Аман, однак, стримався і... прийшов додому» (Естер 5:9, 10, Хом.). Ним швидко оволоділи емоції радості. Але він також моментально розлютився на сам вигляд людини, до якої почував неприязнь. Чи те, що Біблія каже «Аман... стримався», може на вашу думку означати, що він є взірцем самовладання? Навряд чи. Деякий час Гаман контролював свої дії та вияви емоцій, але він не зміг взяти під контроль свою заздрісну лють. Емоції спонукали його задумати вбивство.
11. Яка проблема існувала у зборі у Филипах і що могло бути її причиною?
11 Подібно до цього, брак контролю емоцій може дуже пошкодити християнинові. «Але,— скажуть деякі,— у зборі це не проблема». Але проблеми виникали. Дві помазані християнки у Филипах мали серйозну розбіжність у думках, якої Біблія не описує. Уявіть собі таку можливу ситуацію: Еводія запросила кількох братів та сестер на обід чи на приємну зустріч. Синтихія не була серед запрошених, і вона образилася. Можливо, що у відповідь вона пізніше не запросила Еводію. Обидві почали шукати помилок одна в одній, і з часом вони вже майже не розмовляли. Чи за таких обставин головною проблемою було б запрошення на обід? Ні. Це було б тільки іскрою. Коли ці дві помазані сестри не втримали під контролем свої емоції, іскра довела до пожежі. Проблема продовжувалася і росла, аж поки у справу не втрутився апостол (Филип’ян 4:2, 3).
Твої емоції і твої брати
12. Чому Бог дає нам пораду, записану в Екклезіяста 7:9?
12 Зрозуміло, контролювати емоції, коли людина відчуває неповагу, образу або упереджене ставлення з боку інших, нелегко. Єгова знає це, тому що він спостерігав за взаєминами між людьми ще від створення. Бог радить нам: «Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців» (Екклезіяста 7:9). Цікаво, що Бог спершу звертає увагу на емоції, а не на дії (Приповістей 14:17; 16:32; Якова 1:19). Запитайте себе: «Чи мені слід краще контролювати свої емоції?»
13, 14. а) Яка ситуація часто виникає у світі через невміння контролювати емоції? б) Що може довести християнина до неприязні?
13 Багато людей, які не можуть контролювати свої емоції, планують вендету — запеклу, навіть насильну помсту за реальне або уявне зло, вчинене їм або їхнім родичам. Як тільки емоції виходять з-під контролю, вони можуть протягом довгого часу сильно впливати на людину. (Порівняйте Буття 34:1—7, 25—27; 49:5—7; 2 Самуїла 2:17—23; 3:23—30; Приповістей 26:24—26). Звичайно, незважаючи на національне чи культурне походження, християни повинні вважати таку запеклу ворожість або неприязнь неправильною, поганою і уникати її (Левит 19:17). Чи ти вважаєш, що, уникаючи неприязні, ти виявляєш самовладання, контролюючи емоції?
14 Сьогодні нездатність контролювати свої емоції теж може породжувати проблеми, як це сталося у випадку з Еводією та Синтихією. Якась сестра може почувати, що нею знехтувано, тому що її не запросили на весілля. Або, може, обійшли увагою її сина чи родича. Чи, можливо, брат купив у іншого брата вживану машину, а вона невдовзі поламалася. Яка б не була причина, це поранило чиїсь почуття, емоції вийшли з-під контролю і особи, яких це стосувалося, розстроїлися. Що ж тепер?
15. а) До яких сумних наслідків доводить неприязнь між християнами? б) Яка біблійна порада стосується схильності до неприязні?
15 Неприязнь може розвинутися, якщо особа не працює над контролюванням своїх емоцій і не мириться з братом. Були випадки, коли Свідки просили не призначати їх у певну групу книговивчення у зборі, тому що їм «не подобається» якийсь християнин чи сім’я, що приходить туди. Як сумно! Біблія каже, що було б соромно, якщо б християни судилися між собою у світських судах, але чи ж не було б так само соромно, якщо б ми уникали брата через його непривітність до нас чи нашого родича? Чи наші емоції виявляють, що ми ставимо кровне споріднення вище миру зі своїми братами та сестрами? Чи ми кажемо, що є готовими померти за сестру, але емоції настільки впливають на нас, що зараз нам важко з нею навіть розмовляти? (Порівняйте Івана 15:13). Бог прямо говорить: «Не платіть нікому злом за зло... Коли можливо, якщо це залежить від вас,— живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені» (Римлян 12:17—19; 1 Коринтян 6:7).
16. Який добрий приклад стосовно контролювання емоцій дав Авраам?
16 Замість того щоб допускати ворожість, взявши свої емоції під контроль, можна помиритися або розв’язати причину нарікання. Пригадайте випадок, коли Авраамовим та Лотовим чередам не вистачало місця і їхні робітники почали сваритися. Чи Авраам дозволив емоціям запанувати над ним? Чи він проявив самовладання? Він поступив похвально, бо запропонував мирне розв’язання ділового конфлікту: нехай кожен має окрему територію. І він дав право Лотові вибирати першим. Пізніше Авраам воював за Лота, чим доказав, що не гнівається на нього і не почуває до нього неприязні (Буття 13:5—12; 14:13—16).
17. Якої невдачі зазнали одного разу Павло та Варнава і що сталося після того?
17 Самовладання можна також навчитися з випадку, що стався з Павлом та Варнавою. Після кількох років проповідування разом вони розійшлися у думках щодо того, брати Марка з собою чи ні. «Виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру» (Дії 15:39, Хом.). Факт, що ті зрілі чоловіки не змогли у цьому випадку втримати свої емоції під контролем, повинен служити для нас пересторогою. Якщо це могло статися з ними, воно може трапитися і нам. Однак вони не допустили тривалого розриву чи помсти. Є докази того, що брати оволоділи своїми емоціями і пізніше мирно співпрацювали (Колосян 4:10; 2 Тимофія 4:11).
18. Що може зробити зрілий християнин, якщо його почуття ображені?
18 Слід бути готовим до того, що Божі люди матимуть ображені почуття, навіть неприязнь. Такі речі мали місце в часи євреїв та за днів апостолів. Вони виникали і серед сучасних слуг Єгови, тому що всі ми недосконалі (Якова 3:2). Ісус заохочував своїх послідовників швидко розв’язувати такі проблеми між братами (Матвія 5:23—25). Але ще ліпше спочатку запобігти їм, вдосконалюючи своє самовладання. Якщо ти відчуваєш, що брат чи сестра злегковажили тобою, або образили тебе відносно незначним вчинком чи словом, чому б не взяти свої емоції під контроль і просто забути це? Чи дійсно необхідно протистояти іншій особі, ніби ти не задовольнишся, аж поки вона не признає своєї помилки? До якої міри ти контролюєш свої емоції?
Це можливо!
19. Чому у нашому обговоренні було доречно зосередитися на контролюванні своїх емоцій?
19 В основному, ми розглянули один аспект самовладання — контролювання своїх емоцій. І цей аспект є головним, оскільки нездатність контролювати свої емоції може довести до втрати контролю над своїм язиком, статевими поривами, харчуванням та багатьма іншими справами в житті, в яких потрібно виявляти самовладання (1 Коринтян 7:8, 9; Якова 3:5—10). Але не здавайтеся, тому що ви можете вдосконалити своє самовладання.
20. Чому можна бути впевненим, що вдосконалення можливе?
20 Єгова готовий допомагати нам. Чому у цьому можна бути впевненим? Тому що самовладання є плодом духу (Галатів 5:22, 23). Тому ми можемо очікувати розвитку самовладання до тієї міри, до якої ми стараємося бути гідними отримати святий дух Єгови та проявляти плоди цього духу. Не забувай Ісусового запевнення: «Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього»! (Луки 11:13; 1 Івана 5:14, 15).
21. Яке рішення ти прийняв стосовно самовладання та емоцій?
21 Не думай, що це буде легко. Для деяких осіб, вихованих серед людей, що давали волю своїм емоціям, що мають більш збудливу вдачу, та для тих, які ніколи не пробували виявляти самовладання, це може бути ще важче. Для таких християн проявляти самовладання, що рясніє, може бути справжнім випробуванням. Однак це можливо (1 Коринтян 9:24—27). У міру наближення до кінця теперішньої системи речей стреси і напруженість зростатимуть. Нам потрібно буде не менше самовладання, навпаки — більше! Перевір себе щодо самовладання. Якщо бачиш можливість удосконалитися — працюй над цим (Псалом 139:23, 24). Проси Бога дати тобі більше його духу. Він почує і допоможе тобі виявляти самовладання так, щоб воно рясніло (2 Петра 1:5—8).
Пункти для роздумування
◻ Чому контролювання емоцій є таким важливим?
◻ Чого ти навчився з прикладів Гамана та Еводії з Синтихією?
◻ Що ти спробуєш чесно робити, якщо виникає причина для нарікання?
◻ Як самовладання допоможе тобі позбутися будь-якої неприязні?
[Ілюстрація на сторінці 18]
Перед Феліксом і Друзіллою Павло говорив про праведність і самовладання.