«Я вимагаю суду цезаря!»

1, 2. а) В якій ситуації опинився Павло? б) Які запитання виникають у зв’язку з тим, що Павло вимагав суду цезаря?

ПАВЛА під пильним наглядом тримають у Кесарії. Два роки тому, коли він повернувся в Юдею, всього протягом кількох днів євреї принаймні тричі намагалися вбити його (Дії 21:27—36; 23:10, 12—15, 27). Досі замахи були безуспішними, але вороги не здавалися. Коли Павло зрозумів, що знову може потрапити до них у руки, він сказав римському наміснику Фесту: «Я вимагаю суду цезаря!» (Дії 25:11).

² Чи Єгова схвалював рішення Павла? Нам дуже важливо знати відповідь на це питання, оскільки в цей час кінця ми теж даємо ґрунтовне свідчення про Боже Царство і можемо зіткнутися з протидією. Чи потрібно нам наслідувати Павла в тому, як він захищав і законно утверджував добру новину? (Філ. 1:7).

3, 4. а) Чому юдеї просили, щоб Павла привели в Єрусалим, і що його врятувало від смерті? б) Чи Єгова підтримує сьогодні своїх служителів так само, як Павла?

³ Через три дні після призначення на посаду Фестa, новий намісник Юдеї, вирушив до Єрусалима. Там він вислухав старших священиків і впливових юдеїв, які звинувачували Павла в серйозних злочинах. Вони знали, що намісник зобов’язаний підтримувати мирні стосунки з ними і з усіма юдеями. Тому вони попросили Феста судити Павла в Єрусалимі. За цим проханням стояв підступний план: юдеї хотіли вбити Павла по дорозі з Кесарії в Єрусалим. Однак Фест відмовив їм, сказавши: «Нехай ті з вас, хто при владі... підуть зі мною [в Кесарію] і висунуть проти цього чоловіка обвинувачення, якщо він дійсно зробив щось погане» (Дії 25:5). Так Павло вкотре уникнув смерті.

⁴ Під час усіх випробувань Єгова підтримував Павла через Господа Ісуса Христа. Пригадай, що у видінні Ісус сказав апостолу: «Будь відважним!» (Дії 23:11). Нині Божі служителі також стикаються з різними перешкодами і небезпеками. Єгова не охороняє нас від усіх випробувань, але він наділяє нас мудрістю і силою, щоб зносити їх. Ми можемо не сумніватися, що Єгова щедро даватиме нам «силу, яка перевершує людську» (2 Кор. 4:7).

 5. Як Фест повівся з Павлом?

⁵ Через кілька днів Фест «сів на судове місце» в Кесаріїb. Перед ним стояв Павло та його обвинувачі. У відповідь на безпідставні звинувачення Павло сказав: «Я не вчинив жодного гріха — ні проти Закону юдеїв, ні проти храму, ні проти цезаря». Павло був невинним, і його можна було відпустити. Що ж зробить Фест? Бажаючи догодити юдеям, він запитав Павла: «Може, ти хочеш, щоб ми пішли до Єрусалима і тебе судили там у моїй присутності на підставі цих обвинувачень?» (Дії 25:6—9). Яка дивна пропозиція! Якби Павло повернувся в Єрусалим, обвинувачі стали б суддями і його чекала б неминуча смерть. Замість того щоб віддати перевагу справедливості, Фест пішов на політичний компроміс. Свого часу намісник Понтій Пилат повівся так само у більш важливій справі (Ів. 19:12—16). Сучасні судді також піддаються політичному тиску. Тому не варто дивуватись, коли той чи інший суд приймає несправедливе рішення стосовно Божих служителів.

6, 7. Чому Павло вимагав суду цезаря і як сучасні християни можуть його наслідувати?

⁶ Бажання Феста зробити приємність юдеям могло обернутися для Павла смертю. Тому він скористався правом римського громадянина. Він сказав Фесту: «Я стою перед судовим місцем цезаря, де мене і належить судити. Я не зробив юдеям нічого поганого, і ти сам це добре знаєш... Я вимагаю суду цезаря!» Таке прохання не можна було відкликати. Фест підкреслив це, сказавши: «Вимагаєш суду цезаря? То й підеш до цезаря» (Дії 25:10—12). Павло звернувся до вищої інстанції. Отже, так можуть робити і сучасні християни. Коли наші противники замишляють «лихо в ім’я закону», Свідки Єгови вдаються до правового захисту доброї новиниc (Пс. 94:20).

⁷ Павло вже пробув в ув’язненні два роки, хоча не був ні в чому винен. Тепер він має можливість захищати себе в Римі. Однак перед тим, як він туди вирушить, його хоче побачити ще одна поважна особа.

8, 9. Чому цар Агріппа прибув у Кесарію?

⁸ Через кілька днів після того, як Павло попросив суду цезаря, до Феста з «візитом ввічливості» прибули цар Агріппа і його сестра Веронікаd. Вони прийшли привітати його з тим, що він став намісником. У ті часи в можновладців було прийнято робити такі візити недавно призначеним намісникам. Вітаючи Феста, Агріппа, безсумнівно, намагався налагодити політичні й особисті зв’язки, які могли б знадобитися йому в майбутньому (Дії 25:13).

⁹ Фест розповів цареві про Павла, і Агріппа захотів його побачити. Наступного дня обидва правителі вирішили послухати, що він скаже. Слова, з якими виступив ув’язнений апостол, вразили присутніх значно більше, ніж могутність і багатство Феста й Агріппи (Дії 25:22—27).

10, 11. Як Павло виразив повагу до Агріппи і що він розповів царю про своє минуле?

¹⁰ Павло шанобливо подякував царю Агріппі за можливість захищатися перед ним, адже цар добре знав єврейські звичаї та суперечки між юдеями. Потім Павло розповів про себе: «Я жив як фарисей, дотримуючись у нашому поклонінні вимог цієї найсуворішої секти» (Дії 26:5). Як фарисей, Павло очікував приходу Месії. Тепер, уже як християнин, він сміливо говорить, що Ісус Христос і був тим, на кого всі чекали. Тож Павла судили за спільну для нього і його обвинувачів віру — тобто за надію на виконання обітниці, яку Бог дав їхнім прабатькам. Павлові слова дуже зацікавили Агріппу, і він слухав його даліe.

¹¹ Пригадуючи своє жорстоке поводження з християнами, Павло говорить: «Я сам був переконаний, що повинен всілякими можливими способами протидіяти всьому, що пов’язане з іменем Ісуса назарянина... І я так сильно на них розлютився, що почав переслідувати їх навіть в інших містах» (Дії 26:9—11). Павло не перебільшував. Багато людей знало про те, скільки зла він заподіяв християнам (Гал. 1:13, 23). В Агріппи, можливо, виникло запитання: «Що ж змінило цього чоловіка?»

12, 13. а) Що Павло розповів про своє навернення? б) В якому розумінні Павло йшов проти рожна?

¹² Це можна було зрозуміти з того, що Павло сказав далі: «Я йшов у Дамаск, маючи повноваження і доручення від старших священиків. Раптом опівдні, царю, на дорозі я побачив світло з неба. Воно осяяло мене і тих, хто йшов зі мною, і було яскравіше від блиску сонця. Коли ми всі попадали на землю, я почув голос, який промовив до мене єврейською: “Савле, Савле, навіщо ти мене переслідуєш? Ти шкодиш собі, йдучи проти рожна”. Я ж запитав: “Хто ти, пане?” І Господь відповів: “Я — Ісус, якого ти переслідуєш”»f (Дії 26:12—15).

¹³ Перед тим як по дорозі сталося чудо, Павло, образно кажучи, йшов проти рожна. В’ючна тварина ранить себе, коли б’ється до гострого кінця палиці, якою її підганяють. Так само Павло завдавав собі духовної шкоди, протидіючи Божій волі. З’явившись Павлу на дорозі в Дамаск, воскреслий Ісус допоміг цьому щирому, але введеному в оману чоловікові змінити мислення (Ів. 16:1, 2).

14, 15. Що Павло сказав про зміни, які він зробив у житті?

¹⁴ Після цього Павло зробив величезні зміни в житті. Звертаючись до Агріппи, він сказав: «Я послухався звістки, яку отримав у видінні з неба, і вирушив спочатку в Дамаск, потім в Єрусалим, а пізніше обійшов весь юдейський край і пішов також до інших народів. Я говорив їм, щоб вони покаялися, навернулись до Бога та робили вчинки, які свідчать про каяття» (Дії 26:19, 20). На той час Павло вже багато років виконував доручення, яке Ісус Христос дав йому у видінні. Ті, хто відгукнувся на проповідування Павла, розкаялись у своєму аморальному способі життя і нечесності та навернулись до Бога. Такі люди стали добрими громадянами, які поважають закон і порядок.

¹⁵ Однак усе це противники Павла вважали за ніщо. Павло сказав: «За це юдеї схопили мене в храмі й намагалися вбити. Але оскільки я отримав допомогу від Бога, то й досі продовжую свідчити і простим людям, і видатним» (Дії 26:21, 22).

16. Як наслідувати приклад Павла, якщо доведеться захищати свою віру?

¹⁶ Правдиві християни повинні бути завжди «готовими виступити на захист» своєї віри (1 Пет. 3:15). Якщо нам доведеться захищати свої переконання перед суддями і правителями, ми можемо використати підхід Павла, до якого він вдався в розмові з Агріппою і Фестом. Тактовно розповідаючи про те, як біблійні істини змінили на краще наше життя, а також життя тих, хто відгукнувся на нашу звістку, ми можемо зворушити серця представників влади.

17. Як зреагував Фест на Павлову промову і чим він нагадує нам деяких людей сьогодні?

¹⁷ Сказане Павлом не могло залишити правителів байдужими. Зверни увагу, що було далі: «І, коли Павло говорив усе це на свій захист, Фест вигукнув: “Павле, ти збожеволів! Велика ученість доводить тебе до безумства!”» (Дії 26:24). Вигук Феста відображає погляд багатьох людей. Дехто звинувачує нас у фанатизмі за те, що ми навчаємо правди з Біблії. Їм важко погодитись з біблійним вченням про воскресіння мертвих.

18. Як Павло відповів Фесту і що сказав Агріппа?

¹⁸ Однак Павло відповів Фесту: «Ні, я не божевільний, Високошановний Фесте. Я при здоровому глузді й кажу правду. Я можу так вільно говорити з царем, бо він добре про все це знає... Скажи, царю Агріппо, ти віриш Пророкам? Я знаю, що віриш». Тоді Агріппа відповів Павлові: «Ще трохи — і ти переконаєш мене стати християнином» (Дії 26:25—28). Невідомо, наскільки щирими були ці слова. Але вони показують, що Павлове свідчення справило на царя сильне враження.

19. Якого висновку стосовно Павла дійшли Фест і Агріппа?

¹⁹ Потім Агріппа і Фест встали, і це було знаком того, що вони закінчили слухання. «Відійшовши, вони почали говорити між собою: “Цей чоловік не робить нічого, за що заслуговував би смерті чи в’язничних кайданів”. Тоді Агріппа сказав Фесту: “Якби він не вимагав суду цезаря, то можна було б його звільнити”» (Дії 26:31, 32). Ці правителі знали, що перед ними стояла невинна людина. Можливо, відтоді вони більш прихильно ставились до християн.

20. Яку користь принесло те, що Павло проповідував представникам влади?

²⁰ Ніхто з могутніх правителів, про яких тут ідеться, не прийняв звістки про Боже Царство. Чи не змарнував Павло час, виступаючи перед ними? Ні. Завдяки тому що Павла повели «до царів та намісників» в Юдеї, отримали свідчення ті представники римської влади, які інакше не почули б доброї новини (Луки 21:12, 13). Крім того, все, що сталося з Павлом, і його вірність під час випробувань зміцнили віру братів і сестер (Філ. 1:12—14).

21. Яких добрих результатів ми досягаємо, коли з витривалістю звіщаємо про Царство?

²¹ Щось подібне відбувається у наші дні. Проповідування попри труднощі й опір приносить хороші результати. Можливо, хтось із нас дає свідчення посадовцям, які інакше не почули б доброї новини. Наша витривалість може підбадьорювати братів і сестер та спонукати їх сміливо давати ґрунтовне свідчення про Боже Царство.