Кому підкоряєтеся ви — Богу чи людині?

«Ми повинні підкорятися Богові, а не людині» (ДІЇ 5:29).

 1. а) Який біблійний вірш лежить в основі цієї статті? б) Чому апостолів узяли під варту?

СУДДІ юдейського верховного суду, мабуть, не тямили себе від гніву. Кудись зникли ув’язнені апостоли Ісуса Христа — людини, яку цей суд визнав гідною смерті лише кілька тижнів тому. Тепер же суд мав намір узятися за Ісусових найближчих послідовників. Але коли охоронці пішли за в’язнями, то побачили тільки пусті камери, хоча двері й далі були надійно зачинені. Невдовзі охоронці дізналися, що апостоли перебувають в Єрусалимському храмі й безстрашно навчають людей про Ісуса Христа, хоча саме за цю діяльність їх було заарештовано! Охоронці пішли прямо до храму, знову взяли апостолів під варту і привели їх до суду (Дії 5:17—27).

 2. Що ангел наказав апостолам робити?

² Із в’язниці апостолів визволив ангел. Чи це було зроблено для того, щоб вони уникли подальшого переслідування? Ні. Їх було звільнено для того, щоб жителі Єрусалима почули добру новину про Ісуса Христа. Ангел сказав апостолам, щоб вони ‘продовжували розповідати людям все, що знають про це життя’ (Дії 5:19, 20). І коли охоронці прийшли до храму, то побачили апостолів, які слухняно виконували цей наказ.

3, 4. а) Як Петро та Іван зреагували на заборону проповідувати? б) Якою була реакція інших апостолів?

³ Двоє з цих наполегливих проповідників, апостоли Петро та Іван, вже були в суді раніше. Тоді головуючий суддя Йосип Кайяфа нагадав їм: «Ми суворо заборонили вам навчати від [Ісусового] імені, а ви що робите? Своїм вченням ви наповнили весь Єрусалим» (Дії 5:28). Кайяфа не повинен був дивуватися, знову побачивши Петра та Івана перед судом. Коли цим двом апостолам уперше заборонили проповідувати, вони сказали: «Розсудіть самі: чи правильно було б у Божих очах слухатись вас, а не Бога? Тому ми не можемо не розповідати про те, що бачили й чули». Подібно до стародавнього пророка Єремії, Петро та Іван просто не могли не проповідувати (Дії 4:18—20; Єремії 20:9).

⁴ Тепер не лише Петро та Іван, але й інші апостоли — в тому числі новообраний Маттій — мали нагоду заявити перед судом про свою позицію (Дії 1:21—26). Коли їм заборонили проповідувати, вони теж сміливо відповіли: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині» (Дії 5:29).

Підкорятися Богові чи людині?

5, 6. Чому апостоли не підкорилися рішенню суду?

⁵ Апостоли були законослухняними людьми, які у звичайній ситуації підкорилися б рішенню суду. Проте жодна людина, хоч би яку владу вона посідала, не має права вимагати, щоб хтось не слухався Божих наказів. Єгова — «Всевишній, на цілій землі» (Псалом 83:19). Він не лише «Той, Хто всю землю судить», але й Верховний Законодавець і Цар вічності. Жодне судове рішення, спрямоване на те, щоб скасувати якийсь Божий наказ, не має законної сили з Божого погляду (Буття 18:25; Ісаї 33:22).

⁶ Цей факт визнавали деякі з найдосвідченіших теоретиків юриспруденції. Наприклад, видатний англійський юрист XVIII століття Вільям Блекстон писав, що не можна допускати, аби будь-який людський закон суперечив «виявленому закону», який міститься в Біблії. Отже, коли Синедріон заборонив апостолам проповідувати, він перебільшив свої повноваження. Апостоли просто не могли виконати це рішення суду.

 7. Чому проповідування обурювало старших священиків?

⁷ Старших священиків обурювало те, що апостоли були сповнені рішучості проповідувати й далі. Деякі священики, включаючи Кайяфу, були саддукеями. А саддукеї не вірили у воскресіння (Дії 4:1, 2; 5:17). Апостоли ж увесь час наполягали на тому, що Ісус воскрес з мертвих. Також дехто зі старших священиків доклав чимало зусиль, щоб заслужити прихильність представників римської влади. Коли старшим священикам під час допиту Ісуса запропонували визнати його своїм царем, вони закричали: «Ми не маємо іншого царя, окрім кесаря» (Івана 19:15)a. Апостоли стверджували не лише те, що Ісус воскрес, але й те, що, крім Ісуса, «з-поміж усіх людей під небом Бог більше нікому не дав такого імені, завдяки якому можна було б отримати спасіння» (Дії 2:36; 4:12). Священики боялися, що, коли народ визнає воскреслого Ісуса своїм Провідником, прийдуть римляни і тоді юдейські провідники втратять ‘і свій храм, і свій народ’ (Івана 11:48).

 8. Яку мудру пораду членам Синедріону дав Гамаліїл?

⁸ Здавалося, на апостолів Ісуса Христа чекає похмуре майбутнє. Судді Синедріону постановили їх убити (Дії 5:33). Але відбувся несподіваний поворот подій. Гамаліїл, чоловік, обізнаний у Законі, встав і застеріг своїх колег від необдуманих дій. Він мудро зауважив: «Якщо цей задум або справа від людини, то обов’язково провалиться. Якщо ж ця справа від Бога, то ви не зможете її розладнати». А тоді Гамаліїл додав дуже важливі слова: «Аби часом не виявилось, що ви боретесь із самим Богом» (Дії 5:34, 38, 39).

 9. З чого видно, що справа, яку виконували апостоли, була від Бога?

⁹ Як не дивно, суд послухався поради Гамаліїла. Члени Синедріону, «покликавши апостолів, висікли їх та наказали більше не говорити від Ісусового імені, а потім відпустили». Однак це не залякало апостолів. Вони були сповнені рішучості виконувати отриманий через ангела наказ проповідувати. Тому після звільнення «кожен день у храмі та від дому до дому вони безупинно навчали й звіщали добру новину про Христа Ісуса» (Дії 5:40, 42). Єгова благословляв їхні зусилля. Наскільки? «Слово Боже ширилося, а кількість учнів в Єрусалимі постійно зростала. Навіть багато священиків навертались на цю віру» (Дії 6:7). Як же це, напевно, гнітило старших священиків! Адже ставало дедалі очевиднішим, що справа, яку виконують апостоли, є від Бога!

Тим, хто бореться з Богом, не перемогти

10. Чому з людського погляду Кайяфа міг вважати своє становище непохитним і чому він помилявся, покладаючись на людей?

¹⁰ У I столітті юдейських старших священиків призначали римські органи влади. Заможний Йосип Кайяфа отримав це призначення від Валерія Грата. Кайяфа зберігав своє становище довше, ніж багато хто з його попередників. Очевидно, він не приписував свої досягнення божественному провидінню, а скоріше вважав, що добився всього завдяки власним дипломатичним здібностям і дружбі з Пилатом. Хоч би як там було, він помилявся, покладаючи свої надії на людей. Уже через три роки після того, як апостоли стали перед Синедріоном, Кайяфа потрапив у немилість римської влади й був знятий з посади старшого священика.

11. Що сталося з Пилатом, а також з юдейською системою і який з цього можна зробити висновок?

¹¹ Наказ звільнити Кайяфу з його посади надійшов від Луція Вітеллія, легата Сирії, якому Пилат безпосередньо підпорядковувався. Тому Пилат, близький друг Кайяфи, не міг запобігти цьому. Тим більше, вже через рік після звільнення Кайяфи Пилат сам утратив свою посаду і був викликаний у Рим, щоб відповісти на серйозні звинувачення. А в юдейських провідників, які покладалися на кесаря, римляни дійсно забрали ‘і їхній храм, і їхній народ’. Це сталося в 70 році н. е., коли римські війська дощенту зруйнували місто Єрусалим, включаючи храм і зал Синедріону. Якими ж правдивими виявилися в тій ситуації слова псалмоспівця: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема»! (Івана 11:48; Псалом 146:3).

12. Як у випадку з Ісусом Христом було доведено, що мудро виявляти послух Богові?

¹² На противагу цьому Бог призначив воскреслого Ісуса Христа Первосвящеником у величному духовному храмі. Жодна людина не може скасувати це призначення. Більш того, Ісус «має священство без жодного наступника» (Євреїв 2:9; 7:17, 24; 9:11). Також Бог призначив Ісуса Суддею живих і мертвих (1 Петра 4:5). Отже, Ісус вирішуватиме, чи будуть Йосип Кайяфа та Понтій Пилат жити знову (Матвія 23:33; Дії 24:15).

Безстрашні проповідники Царства за наших днів

13. Яка справа за наших днів була від людини і яка від Бога? Що свідчить про це?

¹³ За наших днів, як і в I столітті, не бракує тих, ‘хто бореться із Богом’ (Дії 5:39). Наприклад, коли Свідки Єгови в Німеччині відмовилися визнати Адольфа Гітлера своїм фюрером, він поклявся їх знищити (Матвія 23:10). Здавалося, створена ним потужна машина смерті впорається з цим завданням. І справді, нацисти заарештували тисячі Свідків і відправили їх у концтабори. Багатьох вони навіть убили. Але нацисти не змогли похитнути рішучість Свідків Єгови, які постановили поклонятися тільки Богові. Також їм не вдалося знищити Божих служителів як групу. Справа цих християн була не від людини, а від Бога, а Божу справу не можна розладнати. Уже минуло 60 років після того, як було звільнено вірних Богові в’язнів з гітлерівських концтаборів, проте вони й досі служать Єгові «всім серцем, всією душею і всім розумом». А про Гітлера та його нацистську партію лишилися тільки спогади, та й ті безславні (Матвія 22:37).

14. а) Як противники намагаються зводити наклеп на Божих служителів і до чого це призводить? б) Чи може це завдати Божому народові непоправної шкоди? (Євреїв 13:5, 6).

¹⁴ Нацистам не вдалося здобути перемогу в боротьбі проти Єгови та його народу. Однак після них з’являлися й інші, хто вступав у цю битву, не маючи жодних шансів на перемогу. У деяких країнах Європи підступні релігійні та політичні сили намагаються очорнити Свідків Єгови, відносячи їх до категорії «небезпечних сект». Таке саме звинувачення висували й проти християн у I столітті (Дії 28:22). Однак Європейський суд з прав людини визнав Свідків Єгови релігією, а не сектою. Безперечно, противникам це добре відомо. І все ж вони вперто зводять наклеп на Свідків. Унаслідок того, що цих християн виставляють у неправильному світлі, декого з них звільняють з роботи. Дітей Свідків цькують у школі. Через страх господарі будівель, де Свідки Єгови довгі роки проводили свої зібрання, розривають з ними договори оренди. В окремих випадках державні органи навіть відмовляють людям у наданні громадянства лише тому, що ті є Свідками Єгови! Але Свідків це не зупиняє.

15, 16. Як Свідки Єгови у Франції реагують на протидію їхній християнській праці і чому вони не припиняють проповідувати?

¹⁵ Скажімо, у Франції живуть здебільшого помірковані й неупереджені люди. Однак невелика групка противників провела закони, спрямовані на те, щоб перешкоджати справі Царства. Як на це реагують тамтешні Свідки Єгови? Вони виконують своє проповідницьке служіння ще запопадливіше, ніж раніше, і це приносить дивовижні результати (Якова 4:7). Недавно всього за шість місяців число домашніх біблійних вивчень у Франції зросло аж на 33 відсотки! Як же, мабуть, лютує Диявол, коли бачить, як щиросерді люди в цій країні відгукуються на добру новину (Об’явлення 12:17). Наші співхристияни у Франції впевнені, що в їхньому випадку сповняться слова пророка Ісаї: «Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш» (Ісаї 54:17).

¹⁶ Свідки Єгови не отримують задоволення від того, що їх переслідують. Але, слухаючись наказу, який Бог дав усім християнам, вони не можуть не розповідати про те, що чули, і ніколи не припинять це робити. Свідки стараються бути зразковими громадянами. Проте коли людський закон суперечить Божому закону, вони повинні підкорятися Богові.

Не бійтеся їх

17. а) Чому нам не треба боятися наших ворогів? б) Як слід ставитися до наших гонителів?

¹⁷ Наші противники зайняли дуже небезпечну позицію. Вони борються проти самого Бога. Тому, як і наказував Ісус Христос, ми не боїмося своїх гонителів, а молимося за них (Матвія 5:44). Ми молимося, щоб Єгова у своїй милості відкрив очі на правду тим, хто протидіє йому, можливо, через незнання, як колись це було з Савлом із Тарса (2 Коринфян 4:4). Савл став християнським апостолом Павлом. Він багато настраждався через тих, хто за його часів посідав владу. І все ж він нагадував співвіруючим, щоб «вони підкорялися й були слухняні урядам і тим, хто має владу, щоб були готовими до кожного доброго діла, ні про кого [навіть про своїх найзапекліших переслідувачів] не говорили зневажливо, щоб не були войовничими, натомість були поміркованими, сповна виявляючи лагідність до всіх людей» (Тита 3:1, 2). Свідки Єгови як у Франції, так і в інших місцях намагаються застосовувати цю пораду.

18. а) Як Єгова може рятувати своїх служителів? б) У чому ми впевнені?

¹⁸ Бог сказав пророку Єремії: «Я буду з тобою, щоб тебе рятувати» (Єремії 1:8). Як Єгова може рятувати від переслідування нас? Він, можливо, спонукає вступитися за нас неупередженого суддю, подібного до Гамаліїла. Або ж Бог подбає, щоб корумпованого чи вороже настроєного чиновника замінили більш поміркованим. Однак іноді Єгова допускає, щоб переслідування його служителів тривало (2 Тимофія 3:12). Якщо Бог дозволяє, щоб нас переслідували, він обов’язково дасть нам силу знести ці переслідування (1 Коринфян 10:13). Хоч би що допустив Бог, ми впевнені в головному: боротися проти Божого народу — значить боротися проти Бога, а тим, хто бореться проти Бога, ніколи не перемогти.

19. Яким буде річний вірш на 2006 рік і чому він є доречним?

¹⁹ Ісус попереджав своїх учнів, що вони зазнаватимуть лиха (Івана 16:33). З огляду на це слова з Дії 5:29: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині» — ще ніколи не були такими своєчасними. Тому ці сповнені глибокого змісту слова стануть для Свідків Єгови річним віршем на 2006 рік. Постановімо як протягом наступного року, так і цілу вічність підкорятися Богові за будь-яких обставин!

[Примітка]

Чи ви можете відповісти?

• Який підбадьорливий приклад апостоли подали нам у тому, як зносити протидію?

• Чому ми завжди повинні підкорятися Богові, а не людині?

• Проти кого насправді борються наші противники?

• У чому можуть бути впевнені ті, хто зносить переслідування?

[Вставка на сторінці 23]

Річний вірш на 2006 рік: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині» (Дії 5:29).

[Ілюстрація на сторінці 19]

«Ми повинні підкорятися Богові, а не людині».

[Ілюстрація на сторінці 21]

Кайяфа покладав свою надію не на Бога, а на людину.