Спалахи світла в апостольські часи

«Світло сяє для праведників, і радість на правих серцем» (ПСАЛОМ 97:11, Деркач).

 1. У чому сьогоднішні Свідки Єгови подібні до ранніх християн?

НАСКІЛЬКИ ж ми, як правдиві християни, цінуємо слова з Псалма 97:11! ‘Світло сяяло’ для нас вже багато разів. Справді, дехто з нас вже десятиліттями спостерігає за спалахами світла Єгови. Це нагадує нам Приповістей 4:18, де говориться: «Путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня». Ставлячи Святе Письмо вище традиції, ми, Свідки Єгови, подібні у цьому до ранніх християн. Їхній склад розуму можна чітко побачити в історичних книгах і Богом натхнених посланнях Християнського грецького Святого Письма.

 2. Які перші спалахи світла отримали Ісусові послідовники?

² Багато перших спалахів світла, отриманих ранніми послідовниками Ісуса Христа, стосувалися Месії. Андрій сказав своєму братові Симону Петру: «Знайшли ми Месію» (Івана 1:41). Через деякий час небесний Отець дав можливість апостолу Петру засвідчити це, сказавши до Ісуса Христа: «Ти — Христос, Син Бога Живого!» (Матвія 16:16, 17; Івана 6:68, 69).

Світло стосовно доручення проповідувати

 3, 4. Яке світло на майбутню діяльність своїх послідовників пролив Ісус після воскресіння?

³ Після свого воскресіння Ісус Христос пролив світло на обов’язок усіх його послідовників проповідувати. Він, мабуть, звертався до своїх 500 учнів в Галілеї, коли казав: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Матвія 28:19, 20, Хоменко; 1 Коринтян 15:6). З того часу всі послідовники Христа мали бути проповідниками і, проповідуючи, повинні були йти не тільки «до овечок загинулих дому Ізраїлевого» (Матвія 10:6). Їм вже не треба було хрестити Івановим хрещенням на покаяння для прощення гріхів. Тепер вони мали хрестити людей «в ім’я Отця і Сина і Святого Духа».

⁴ Перед самим вознесінням Ісуса на небо його 11 вірних апостолів питали: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?» Замість відповіді на це запитання Ісус дав додаткові вказівки стосовно проповідницького доручення, кажучи: «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі». До того часу вони були свідками виключно Єгови, а тепер вони мали бути також свідками Христа (Дії 1:6—8).

 5, 6. Які спалахи світла Ісусові учні отримали на свято П’ятидесятниці?

⁵ Який же яскравий спалах світла отримали Ісусові послідовники через десять днів! У день П’ятидесятниці 33 року н. е. вони вперше зрозуміли значення слів з Йоіла 3:1, 2: «Виллю Я [Єгова] Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого». Ісусові учні бачили святий дух у вигляді вогненних язиків, що були на головах в усіх них — близько 120 чоловіків і жінок, зібраних в Єрусалимі (Дії 1:12—15; 2:1—4).

⁶ Також у день П’ятидесятниці учні вперше зрозуміли, що слова з Псалма 16:10 стосувалися воскреслого Ісуса Христа. Псалмоспівець говорив: «Ти [Бог Єгова] не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління». Учні усвідомили, що ці слова не могли стосуватися Царя Давида, тому що його могила існувала до їхнього часу. Не дивно, що близько 3000 слухачів пояснення цього нового світла відчували себе настільки переконаними, що охрестилися того ж самого дня! (Дії 2:14—41).

 7. Який яскравий спалах світла отримав апостол Петро під час відвідин римського офіцера Корнилія?

⁷ Багато століть ізраїльтяни дорожили тим, що Бог сказав про них: «Лиш вас я знаю з усіх родин землі» (Амоса 3:2, Хом.). Тому, коли апостол Петро та інші пішли до дому римського офіцера Корнилія і святий дух вперше зійшов на необрізаних язичеських віруючих, то був справді яскравий спалах світла. Цікаво, що це єдиний раз, коли святий дух було дано до хрещення. Але так мало статися. Інакше Петро не знав би, що ці необрізані язичники готові до хрещення. Повністю усвідомлюючи значимість феномена, Петро запитав: «Чи хто може заборонити христитись водою оцим [язичникам], що одержали Духа Святого, як і ми?» Звичайно, що ніхто з присутніх не міг справедливо заперечити, і тому ці язичники були охрещені. (Дії 10:44—48; порівняйте Дії 8:14—17).

Припинення обрізання

 8. Чому деяким раннім християнам було важко розстатися з обрізанням?

⁸ Наступний яскравий спалах світла правди стосувався обрізання. Обрізання почалося в 1919 році до н. е., коли Єгова уклав угоду з Авраамом. Тоді Бог наказав Аврааму, щоб він та всі інші чоловіки його дому обрізалися (Буття 17:9—14, 23—27). Так обрізання стало розпізнавальним знаком нащадків Авраама. І як же вони цим пишались! У результаті слово «необрізаний» стало виразом зневаги (Ісаї 52:1; 1 Самуїла 17:26, 27). Неважко зрозуміти, чому деякі ранні єврейські християни хотіли зберегти цей символ. Дехто з них наполягав на цьому у розмові з Павлом і Варнавою. Щоб вирішити це питання, Павло та інші пішли до Єрусалима порадитися з християнським керівним органом (Дії 15:1, 2).

 9. Які спалахи світла, згідно з 15-м розділом Дії, були відкриті ранньому керівному органу?

⁹ Цього разу без жодного видимого чуда ранні християни отримали світло, що обрізання вже не було вимогою Єгови. Вони отримали це більше світло, досліджуючи Святе Письмо, покладаючись на керівництво святого духу та слухаючи розповіді Петра і Павла про навернення необрізаних язичників (Дії 15:6—21). Рішення було викладено у листі, в якому зокрема говорилося: «Зволилось Духові Святому і нам,— тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, задушенини, та від блуду» (Дії 15:28, 29). Таким чином ранні християни були звільнені від наказу обрізуватись і від інших вимог Мойсеєвого Закону. Тому Павло міг сказати християнам Галатії: «Христос для волі нас визволив» (Галатів 5:1).

Світло в Євангеліях

10. Які спалахи світла були відкриті в Євангелії Матвія?

¹⁰ Євангеліє Матвія, написане близько 41 року н. е., відкриває читачам багато спалахів світла. Порівняно небагато першостолітніх християн особисто чули, як Ісус пояснював свої вчення. Євангеліє Матвія особливо наголошувало факт, що темою Ісусового проповідування було Царство. І як сильно Ісус підкреслював важливість правильних мотивів! Які яскраві спалахи світла були в його Нагірній проповіді, у притчах (як, наприклад, записаних у 13-му розділі) і в його великому пророцтві у 24-му і 25-му розділах! На все це увагу ранніх християн звертало Євангеліє Матвія, написане через якихось вісім років після П’ятидесятниці 33 року н. е.

11. Що можна сказати про зміст Євангелій Луки і Марка?

¹¹ Десь через 15 років Лука написав своє Євангеліє. Хоча воно багато в чому подібне до Матвієвого, то таки в ньому 59 відсотків становлять додаткову інформацію. Лука описав шість Ісусових чуд і понад 12 Його притч, не згаданих іншими євангелістами. Очевидно, всього через кілька років Марко написав своє Євангеліє, наголошуючи, що Ісус Христос був людиною діла і чудотворцем. Хоча Марко, як правило, розповідав про події, раніше вже згадані Матвієм і Лукою, він записав одну притчу, якої не було в них. У цій притчі Ісус порівняв Боже Царство до насіння, яке проростає, росте і з часом приносить плідa (Марка 4:26—29).

12. Яке світло було відкрито в Євангелії Івана?

¹² Понад 30 років після Марка своє Євангеліє написав Іван. Який потік світла пролив він на Ісусове служіння, особливо в багатьох згадках про його долюдське існування! Тільки Іван повідомляє про воскресіння Лазаря, і тільки він згадує багато гарних слів, які Ісус казав своїм вірним апостолам, а також описує в розділах 13—17 Ісусову щиру молитву в ніч, коли його зрадили. Навіть вважається, що 92 відсотки Євангелія Івана — це інформація, яка ніде більше не повторюється.

Спалахи світла у Павлових посланнях

13. Чому дехто вважав Павлове Послання до римлян Євангелієм?

¹³ У донесенні світла правди до християн, що жили в часи апостолів, особливо був використаний апостол Павло. Наприклад, у 56 році н. е., приблизно в той же час, коли Лука працював над своїм Євангелієм, Павло написав своє перше послання — Послання до римлян. У цьому посланні Павло підкреслює, що праведність приписується в результаті Божої незаслуженої доброти і через віру в Ісуса Христа. Наголос, який Павло ставив на цьому аспекті доброї новини, спонукав декого вважати це Послання до римлян п’ятим Євангелієм.

14—16. а) Яке світло Павло пролив на потребу єдності у своєму Першому посланні до коринтян? б) Яке ще світло стосовно поведінки містить Перше послання до коринтян?

¹⁴ Павло написав про деякі справи, що турбували християн у Коринті. Його Послання до коринтян містить багато натхнених порад, які стосуються і християн нашого часу. Спершу він мусив просвітити християн стосовно помилки, яку вони робили, створюючи культи особистості деяких людей. Апостол поправив їх, сміливо кажучи: «Благаю вас, браття, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній» (1 Коринтян 1:10—15).

¹⁵ У християнському зборі в Коринті мирилися з грубою неморальністю. Один чоловік взяв собі батькову дружину, чинячи цим «такий перелюб, який і між поганами незнаний». Павло прямо написав: «Вилучіть лукавого з-поміж себе самих» (1 Коринтян 5:1, 11—13). Це було щось нове для християнського збору — позбавлення спілкування. Інша справа, у якій коринтському зборові було потрібно просвітлення, стосувалася того, що деякі його члени подавали на своїх духовних братів у світські суди, щоб там залагоджувати обра́зи. Павло суворо докорив їм за це (1 Коринтян 6:5—8).

¹⁶ Ще одна проблема у коринтському зборі стосувалася статевих зносин. У 7-му розділі 1 Коринтян Павло пояснив, що з огляду на поширення статевої неморальності було б краще, щоб кожний чоловік мав свою дружину, а кожна жінка — свого чоловіка. Павло показав також, що, хоча неодружені особи можуть служити Єгові з меншим відволіканням, не всі мають дар безшлюбності. І якщо чоловік помре, його дружина буде вільна вийти заміж за іншого, «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39).

17. Яке світло Павло пролив на вчення про воскресіння?

¹⁷ Наскільки яскраві спалахи світла Господь пролив через Павла на воскресіння! В якому тілі воскреснуть помазані християни? «Сіється тіло звичайне,— встає тіло духовне»,— писав Павло. Жодне фізичне тіло не буде взяте до неба, тому що «тіло й кров посісти Божого Царства не можуть». Павло додав, що не всі помазанці спатимуть сном смерті, але що під час Ісусової присутності деякі відразу ж після смерті воскреснуть до безсмертя (1 Коринтян 15:43—53).

18. Яке світло стосовно майбутнього містило Павлове Перше послання до солунян?

¹⁸ В одному з послань до солунян через Павла було пролите світло на майбутнє. День Єгови має прийти, як злодій вночі. Павло також пояснив: «Коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі,— і вони не втечуть» (1 Солунян 5:2, 3).

19, 20. Які спалахи світла християни в Єрусалимі та Юдеї отримали з Павлового Послання до євреїв?

¹⁹ Пишучи Послання до євреїв, Павло передав спалахи світла раннім християнам в Єрусалимі та Юдеї. Як сильно він показав вищість християнської системи поклоніння над Мойсеєвою! Замість того щоб дотримуватися Закону, переданого ангелами, християни мали віру у спасіння, про яке першим говорив Божий Син, котрий є набагато вищим за таких ангельських вісників (Євреїв 2:2—4). Мойсей був лише слугою в Божому домі. А Ісус Христос головує над цілим домом. Христос є первосвящеником за чином Мелхиседековим і займає набагато вище становище, ніж священицькі нащадки Аарона. Павло також зазначив, що ізраїльтяни не могли увійти в Божий відпочинок через брак віри і слухняності, але християни входять у нього через свою вірність та послух (Євреїв 3:1—4:11).

²⁰ Крім того, нова угода набагато вища від Закону-угоди. Як було пророковано 600 років раніше в Єремії 31:31—34, в учасників нової угоди Божий закон написаний на серцях і вони мають правдиве прощення гріхів. Замість первосвященика, що мусив щорічно приносити жертви за власні гріхи і за гріхи народу, християни мають тепер Первосвящеником Ісуса Христа, який є безгрішним і який раз і назавжди приніс жертву за гріхи. Замість входити до рукотворної святині, щоб представити жертву, він увійшов у саме небо і там став перед особою Єгови. Крім того, тваринні жертви під Законом-угодою Мойсея не могли повністю зняти гріхів, бо тоді їх не треба було б приносити щорічно. Але Христова жертва, принесена раз і назавжди, знімає гріх. Все це проливає світло на величний духовний храм, у дворах якого сьогодні служить помазаний останок та «інші вівці» (Івана 10:16; Євреїв 9:24—28).

21. Що це обговорення показало стосовно сповнення в часи апостолів слів з Псалма 97:11 і Приповістей 4:18?

²¹ Брак місця не дозволяє навести більше прикладів спалахів світла, які знаходяться в посланнях апостола Петра та учнів Якова і Юди. Але вищесказаного повинно бути достатньо, щоб показати, як Псалом 97:11 та Приповістей 4:18 вражаюче сповнювалися в часи апостолів. Правда почала прогресувати від прообразів та прототипів до сповнень та реальностей (Галатів 3:23—25; 4:21—26).

22. Що сталося після смерті апостолів і що покаже наступна стаття?

²² Після смерті Ісусових апостолів і початку передреченого відступництва світло правди сяяло дуже тьмяно (2 Солунян 2:1—11). Однак, згідно з обіцянкою Ісуса, після багатьох століть Пан повернувся і побачив, що «вірний і мудрий раб» дає «челядникам» своєчасно поживу. Тому Ісус Христос призначив цього раба «над цілим маєтком своїм» (Матвія 24:45—47). Які яскраві спалахи світла були після цього? Їх ми обговоримо у наступній статті.

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

◻ Які біблійні вірші показують, що правда прогресує?

◻ Які спалахи світла записані в книзі Дії?

◻ Яке світло міститься у Євангеліях?

◻ Які спалахи світла містяться в посланнях Павла?