Ісуса бачать сотні учнів

Після свого воскресіння Ісус домовляється зустрітися з 11 апостолами на горі в Галілеї. Туди також прибуває близько 500 інших учнів; деякі з них сумніваються, що Ісус воскрес (Матвія 28:17; 1 Коринфян 15:6). Але наступні слова Ісуса допомагають кожному з них переконатися, що він справді живий.

Ісус пояснює, що Бог дав йому всю владу на небі і на землі. «Тож ідіть,— заохочує він,— та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу, навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матвія 28:18—20). Дійсно, Ісус не тільки живий, але й далі прагне, щоб проповідувалась добра новина.

Усі послідовники Ісуса — чоловіки, жінки і діти — отримують те саме доручення. Вони мають допомагати людям ставати його учнями. Противники будуть намагатися зупинити їхню працю проповідування і навчання, проте Ісус запевняє: «Дана мені вся влада на небі і на землі». Що це означає для його послідовників? Він каже: «Я буду з вами всі дні аж до закінчення цього віку». Ісус не говорить, що всі, хто проповідує добру новину, зможуть робити чуда, але вони матимуть підтримку святого духу.

Після воскресіння Ісус з’являється учням «упродовж 40 днів» в різних фізичних тілах. Він дає «багато переконливих доказів того, що він живий» і розповідає «про Боже Царство» (Дії 1:3; 1 Коринфян 15:7).

Мабуть, коли апостоли все ще в Галілеї, Ісус наказує їм повернутися в Єрусалим. Зустрівшись з ними в цьому місті, він говорить: «Не виходьте з Єрусалима, а чекайте того, що обіцяв Батько і про що я вам говорив. Бо Іван хрестив водою, а ви невдовзі будете охрещені святим духом» (Дії 1:4, 5).

Пізніше Ісус знову зустрічається зі своїми апостолами і веде їх «аж до Віфанії», що на східному схилі Оливкової гори (Луки 24:50). Хоча Ісус не раз говорив їм про свій відхід, вони досі думають, що його Царство буде встановлене на землі (Луки 22:16, 18, 30; Івана 14:2, 3).

Апостоли запитують Ісуса:

— Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?

— Вам не дано знати часи й пори, право встановлювати їх Батько залишив за собою,— прямо каже Ісус, а тоді знову звертає їхню увагу на працю, яку вони мають виконувати: — Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу і будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі (Дії 1:6—8).

Апостоли перебувають з воскреслим Ісусом на Оливковій горі, коли він починає підніматися в небо. Невдовзі його закриває хмара, і вони вже не бачать його. Після воскресіння Ісус брав собі різні фізичні тіла. Тіло, в якому він з’являється цього разу, дематеріалізовується, і Ісус возноситься на небо як духовна істота (1 Коринфян 15:44, 50; 1 Петра 3:18). У той час як вірні апостоли дивляться в небо, біля них з’являється «двоє чоловіків у білих шатах». Ці матеріалізовані ангели запитують: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтесь у небо? Ви бачили, як Ісус був забраний від вас до неба. Прийде він так само, як піднімався в небо» (Дії 1:10, 11).

Ісус пішов із землі без широкого розголосу. Це бачили тільки його вірні послідовники. Повернеться він «так само» — без широкого розголосу, і лише його вірні послідовники зрозуміють, що він присутній у царській владі.

Апостоли повертаються в Єрусалим. Упродовж наступних днів вони збираються з іншими учнями, в тому числі з «братами Ісуса і його матір’ю Марією» (Дії 1:14). Усі вони перебувають в молитві. Одне з їхніх прохань стосується вибору учня, який замінить Юду Іскаріота і доповнить число 12 апостолів (Матвія 19:28). Вони хочуть, щоб цим учнем був очевидець Ісусових діл і воскресіння. Щоб дізнатися про волю Бога, вони кидають жеребок (це остання згадка в Біблії про використання жеребка) (Псалом 109:8; Прислів’я 16:33). Вибір падає на Маттія, котрий, можливо, був одним із 70 учнів, яких Ісус посилав проповідувати. Його «долуч[ають] до 11 апостолів» (Дії 1:26).

Через 10 днів після вознесіння Ісуса настає юдейське свято П’ятидесятниці 33 року н. е. Приблизно 120 учнів збираються в горішній кімнаті в Єрусалимі. Раптом весь дім наповнюється шумом, наче від сильного пориву вітру, і з’являються немовби вогняні язики, що опускаються на кожного з присутніх. Всі учні починають говорити різними мовами. Це вилиття святого духу, який Ісус пообіцяв своїм учням (Івана 14:26).