5. В якому оточенні Павло виступив з його промовою до афінян? (Прочитайте Дії апостолів 17:16-31).

⁵ Яка ж яскрава промова, яку ми повинні уважно розглянути. Будучи оточенні великим неправосуддям, ми можемо багато навчитись з тієї промови. По-перше, зауважте оточення у віршах 16—21. Афіняни дуже гордились через те, що мешкали в славетному центрі знань, в якому колись навчали Сократ, Платон, і Арістотель. Афіни теж було дуже релігійне місто. Всюди Павло бачив ідоли — воєнного бога Ареса, або Марса; Зевса; Асклепія, бога лікування; сильного Посейдона, бога моря; Діоніса, Афіни, Ероса, та інших.

Задирливі слухачі

8. (а) У що епікуреї вірили? (б) У що стоїки вірили?

⁸ Декотрі євреї й греки слухали заінтересовані, але, яка була реакція впливових філософів зі стоїків і епікуреїв? Так як зараз побачимо, багато того, що вони вірили, люди взагалі сьогодні вірять. Таких то ідей навіть навчають у школі. Епікуреї заохочували людей жити, щоб здобувати з життя велике задоволення, а головно розумового. В їхній філософії, щоб «їсти й пити, бо ми взавтра вмремо» не було ні принципів ні чеснот (1 Коринтян 15:32). Вони не вірили, що боги створили всесвіт: краще, що життя почалось випадково у механічному всесвіті. Крім того, вони вірили, що боги не цікавились людьми. Що ж сказати про стоїків? Стоїки підкреслювали логіку, віруючи, що матерія й сила були основними принципами в усесвіті. Стоїки уявляли собі безособове божество, замість вірити, що Бог є особа. Вони також вірили, що доля володіла людськими справами.

9. Чому Павлові не було легко проповідувати в такому оточенні?

⁹ Як такі філософи ставились до Павлового публічного навчання? З цікавості й зарозумілості, афінянські філософи почали сперечатись з Павлом. Зрештою, вони повели його до Ареопагу. Верх афінського ринку, але нижче високого Акро́поля, був скелястий пагорок імені бога війни, Марса, або Ареса, і звідти береться назва Пагорка Марс або ареопа́г. У давнину на тому місці збирався суд або міська рада. Павла могли притягти на суд на виду вражаючого Акро́поля, з його славним Парфеноном, як також іншими храмами й статуями. Дехто вірить, що апостол тут рискував своїм життям, тому що римський закон забороняв упровадження нових богів. Але, коли б Павла взяли до Арео́пагу, щоб тільки пояснити його переконання, або виявити свої кваліфікації навчати, то все ж таки він стояв перед грізним натовпом. Чи ж він міг роз’яснити свою важливу звістку і, щоб не відчужити їх?

«16 Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів. 17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними. 18 А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що то хоче сказати оцей пустомов?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й вокресення. 19 І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: „Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти? 20 Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?“ 21 А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.