Що таке духовність? Чи вона завжди пов’язана з релігією?
Відповідь з Біблії
Згідно з Біблією, духовність — це глибоке бажання і готовність робити те, що подобається Богу, а також дізнаватись, у чому полягає його воля. Духовна людина намагається переймати цінності Бога і дозволяє його святому духу впливати на неїa (Римлян 8:5; Ефесян 5:1).
Щоб пояснити, що таке духовність, Біблія часто описує, як поводяться бездуховні люди. Наприклад, вона каже, що, на відміну від духовних людей, «плотська людина не приймає того, що від Божого духу», тобто того, чого вчить Бог (1 Коринфян 2:14—16). Духовні люди є щедрі і миролюбні, а плотські — схильні до «ревнощів та чвар» (1 Коринфян 3:1—3). Також «людьми плотськими, які не мають духовності», Біблія називає наклепників і тих, хто сіє роздориb (Юди 19; Прислів’я 16:28).
У цій статті:
Чому люди мають духовні потреби?
У нас є духовні потреби, тому що ми були створені за образом Бога (Буття 1:27). Тож не дивно, що більшість людей цінують нематеріальні речі і тягнуться до прекрасного.
Від народження ми здатні виявляти такі духовні риси, як у Бога Єгови — миролюбність, милосердя і безсторонністьc (Якова 3:17). А якщо людина старається в усьому слухатися Бога, то він за допомогою святого духу допоможе ще більше розвинути ці риси (Дії 5:32).
Чому духовність така важлива?
Біблія каже, що духовність веде до «життя і миру» (Римлян 8:6). Ці дари від Бога просто безцінні.
Життя. Духовним людям Бог обіцяє дати вічне життя (Івана 17:3; Галатів 6:8).
Мир. Йдеться про мир з Богом. Людей, які зосереджуються лише на фізичних потребах, Бог вважає своїми ворогами (Римлян 8:7). А тих, хто наполегливо працює над своєю духовністю, Єгова вважає своїми друзями. Більше того, він нагороджує їх «Божим миром, який неможливо збагнути розумом» (Філіппійців 4:6, 7). Такий душевний мир і спокій допомагає їм вести щасливе і змістовне життя (Матвія 5:3).
Як збагатити свою духовність?
Вивчайте Божі норми і дотримуйтесь їх. Для цього треба читати Біблію. Ця книга містить звістку від самого Бога, яку записали люди «керовані святим духом» (2 Петра 1:21). З Біблії ви дізнаєтесь, як служити Богу «в дусі та в правді», тобто під керівництвом святого духу і у такий спосіб, який подобається Богу (Івана 4:24).
Моліться до Бога (Луки 11:13). Просіть у нього допомоги, щоб виявляти риси, які притаманні духовним людям (Галатів 5:22, 23). Також просіть мудрості, щоб успішно долати життєві труднощі (Якова 1:5).
Дружіть з духовними людьми. Вони допомагатимуть вам рости духовно (Римлян 1:11, 12). І навпаки, якщо ви будете товаришувати з людьми, мислення яких суперечить Божим нормам, то зруйнуєте свою духовність (Якова 4:4).
Чи духовність — це те саме, що релігійність?
Для того щоб бути духовною людиною, недостатньо просто належати до якоїсь релігії. Біблія каже: «Якщо хтось вважає, що є релігійним, але не стримує язика, то він обманює своє серце і його поклоніння даремне» (Якова 1:26, примітка).
Водночас Біблія каже, що духовні люди мають поклонятися Богу лише в такий спосіб, який йому подобається. У ній сказано, що «є одне тіло і один дух». Духовні люди визнають цей «один дух», коли підкоряються керівництву Божого святого духу. Також вони визнають, що важливо бути «одним тілом», тобто поклонятися Богу як організована група християн, яка намагається «зберігати єдність духу в узах миру» (Ефесян 4:1—4).
Міфи і факти про духовність
Міф. Духовність — це почуття задоволення, яке отримує людина, коли втілює власні амбіції і реалізує себе у житті.
Факт. Біблія каже, що справжня духовність — це жити так, як подобається Богу. Вона вчить, що без Бога бути щасливою і успішною людиною неможливо. Духовні люди відчувають справжнє задоволення від життя, коли визнають Єгову своїм Творцем і живуть згідно з його волею (Псалом 100:3).
Міф. Духовність можна розвинути, якщо вдаватись до крайнього самозречення чи завдавати собі болю.
Факт. Біблія каже, що ті, хто жорстоко ставляться до себе, «поклоняються на власний розсуд... виснажуючи своє тіло», і виявляють не духовне, а плотське мислення (Колоссян 2:18, 23). Життя духовної людини має бути сповнене не болем, а, навпаки, радістю (Прислів’я 10:22).
Міф. Спіритизм, тобто зв’язок з духами, допомагає розвинути духовність.
Факт. Однією з популярних форм спіритизму є спілкування з духами померлих людей. Але Біблія вчить, що мертві перебувають в стані несвідомості (Екклезіаста 9:5). Люди, які намагаються з ними контактувати, насправді спілкуються з демонами, тобто зі злими духовними створіннями, які є ворогами Бога. Спіритизм гнівить Бога, тому людина, яка таким займається, ніколи не зможе бути духовною (Левіт 20:6; Повторення Закону 18:11, 12).
Міф. Духовні потреби мають і люди, і тварини.
Факт. Всі створіння Бога приносять йому славу (Псалом 145:10; Римлян 1:20). Однак духовні потреби мають лише розумні створіння. На відміну від людей, тварини керуються інстинктами і не можуть розвивати дружбу з Богом (2 Петра 2:12). Недарма духовність у Біблії протиставляється тваринній поведінці і мисленню (Якова 3:15; Юди 19).
a Слова, які в Біблії перекладені як «дух», в мові оригіналу здебільшого означають «дихання». Однак в ширшому розумінні вони стосуються того, що невидиме для людського ока і свідчить про існування та активну дію якоїсь сили. Також, згідно з Біблією, Бог — це Всевишній наймогутніший дух, а духовна людина — це та, яка підкоряється волі Бога і впливу його святого духу.
b Біблія називає плотськими тих людей, які в своєму житті керуються переважно фізичними або матеріальними потребами, нехтуючи при цьому Богом і його нормами.
c Згідно з Біблією, Єгова — це ім’я Бога (Вихід 6:3; 15:3).