11. Як неупередженість виявлялася в ранньому християнському зборі?

¹¹ У ранньому християнському зборі між євреями і неєвреями існувала рівність. Павло пояснив: «Слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові. Бо не дивиться Бог на обличчя!»b (Римлян 2:10, 11). Те, чи отримуватимуть вони користь із незаслуженої ласки Єгови, не залежало від їхнього етнічного походження. Це визначалося тим, як вони реагували на отримані знання про Єгову і про перспективи, які уможливила викупна жертва його Сина Ісуса (Івана 3:16, 36). Павло писав: «Не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання — серця духом, а не за буквою». Далі, використовуючи гру слів, пов’язану зі значенням вжитого перед цим слова «юдей» (яке походить від «Юда», що в перекладі означає «той, якого хвалять»), Павло додав: «Йому похвала не від людей, а від Бога» (Римлян 2:28, 29). Єгова висловлює похвалу, не виявляючи ні до кого упередження. А що можна сказати про нас?