Правдиві християни не «протистоять владі»

 3, 4. (а) Які принципи порушують так звані християни, коли поширюють революцію? (б) Що один чоловік узнав відносно Свідків Єгови?

³ У першому столітті, Ісус сказав про Своїх послідовників: «Вони не є частиною світу, так як Я не є частиною світу» (Івана 17:14, НС). Який-небудь так званий християнин який сприяє революції є частиною цього світу. Він не є послідовником Ісуса; і не «кориться вищій владі» (Римлян 13:1). Такому було б добре послухати перестороги апостола Павла, що «той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе» (Римлян 13:2).

⁴ У протилежності багатьом людям так званого християнства, Свідки Єгови не беруть участі в збройному насильстві. Один чоловік у Європі переконався про це. Він пише: «Як я побачив плід релігії й політики, то присвятив себе перекинути існуючу верству суспільства. Я приєднався до групи терористів і вони втренували мене воювати всякою зброєю; я брав участь у багатьох грабіжах з насильством. Моє життя завжди було в небезпеці. З плином часу мені стало відомо, що ми вели боротьбу, приречену на невдачу. Я зовсім розстроївся безнадійністю. Одного дня в мої двері застукав Свідок Єгови. Жінка розказала мені про Боже Царство. Я відповів, що вона марнувала мій час, і покликав дружину вислухати її. Дружина вислухала, і з нею почали студіювати Біблію. Зрештою, я теж погодився студіювати Біблію. Не можу знайти відповідних слів висловити моє полегшення, коли зрозумів яка сила спонукувала людство до лукавства. Чудесно, обіцянка про Царство дала мені непохитну надію й ціль у житті».

 5. Чому християни спокійно підкоряються вищій владі, і доки вони будуть підкорятись їй?

⁵ Християни є амбасадорами або послами Бога й Христа (Ісаї 61:1, 2; 2 Коринтян 5:20; Ефесян 6:19, 20). Як такі, вони зостаються нейтральними в світових конфліктах. Незважаючи на те, що декотрі політичні системи здаються більш успішні економічно ніж інші, а декотрі дозволяють більшої свободи, то християни не класифікують одну бути кращою від іншої. Вони знають, що всі системи недосконалі. Це «Божа постанова», щоб вони продовжували діяти, поки Боже Царство не візьме владу над ними (Даниїла 2:44). Отже, християни мирно підкоряються вищій владі, тоді як сприяють вічному добробуту людей проповідуванням доброї новини про Царство (Матвія 24:14; 1 Петра 3:11, 12).

 7. Коли б хтось порушив закон, то хто має право покарати його, і чому?

⁷ Більшість урядів казатимуть, що їхні закони служать такій самій цілі: поширюють добробут громадян і підтримують порядок у суспільстві. Тому, вони карають за антисуспільну поведінку — душогубство й крадіж, і вкладають закони, наприклад обмежують швидкість їзди й закони стоянки автомобілів. Коли хтось навмисно порушить їхній закон або протистоїть владі, то «самі візьмуть осуд на себе». Осуд від кого? Не обов’язково від Бога. Грецьке слово перекладене суд може стосуватись цивільної процедури, замість суду Єгови. (Порівняйте 1 Коринтян 6:7). Коли б людина поводилася незаконно, то вища влада має право покарати її.