Біжімо з витривалістю
«Витривало біжімо в забігу, який нам визначено» (ЄВР. 12:1).
1, 2. До чого апостол Павло прирівняв життя християн?
ЩОРОКУ в багатьох країнах влаштовують марафонський біг. У ньому беруть участь найліпші бігуни, які мають одну мету — здобути перемогу. Інші мають простішу мету — добігти до фінішу і пишатися цим досягненням.
2 Біблія прирівнює життя християн до бігу. У Першому листі до коринфян апостол Павло звернув на це особливу увагу, сказавши: «Хіба не знаєте, що в забігу біжать усі учасники, але нагороду отримує лише один? Тож біжіть так, щоб отримати нагороду» (1 Кор. 9:24).
3. Як зрозуміти Павлові слова, що перемагає лише один бігун?
3 Чи Павло мав на увазі, що лише один християнин здобуде нагороду життя, а всі інші бігтимуть намарно? Зовсім ні. Щоб здобути перемогу, бігуни наполегливо та ретельно готуються до змагань. Павло заохочував одновірців бути наполегливими в бігові за нагороду вічного життя, адже так вони можуть сподіватися здобути перемогу. У християнському бігові нагороду отримають усі, хто добіжить до мети.
4. Про що треба пам’ятати всім, хто бере участь у забігу за життя?
4 Ці слова підбадьорюють та водночас заохочують нас серйозно задуматись над тим, як ми біжимо в забігу за життя. Чому? Тому що нагорода — життя в небі чи в раю на землі — безцінна. Щоправда, забіг є довгим і виснажливим, на шляху трапляється чимало перешкод, небезпек і багато що відвертає увагу від мети (Матв. 7:13, 14). На жаль, дехто сповільнився, ослаб або й зовсім зійшов з дистанції. Які пастки та небезпеки чигають на цьому шляху? Як їх уникати? Що допоможе нам добігти до мети й отримати нагороду?
Потрібно бути витривалим
5. На що звернув увагу Павло, говорячи про змагання з бігу в Євреїв 12:1?
5 У листі до єврейських християн в Єрусалимі та Юдеї Павло знову згадав про змагання з бігу. (Прочитайте Євреїв 12:1). Він звернув увагу не лише на те, чому треба брати участь у забігу, але й на те, як перемогти. Перш ніж розглянути натхнену пораду Павла єврейським християнам, в якій є урок і для нас, подивімось, що́ спонукало його написати цей лист і до чого він заохочував читачів.
6. Якого тиску з боку релігійних провідників зазнавали християни?
6 Християни першого сторіччя, зокрема ті, що жили в Єрусалимі та Юдеї, зносили чимало випробувань і труднощів. Вони зазнавали великого тиску з боку єврейських релігійних провідників, які все ще справляли чималий вплив на народ. Раніше ці провідники домоглися того, щоб Ісуса Христа засудили як бунтівника і злочинця, а потім стратили. Вони запекло переслідували всіх, хто про нього проповідував. У книзі Дії міститься багато розповідей про те, як погрожували християнам і нападали на них. Усе це почало відбуватися одразу після дивовижних подій у день П’ятидесятниці 33 року н. е. Зрозуміло, життя вірних християн було нелегким (Дії 4:1—3; 5:17, 18; 6:8—12; 7:59; 8:1, 3).
7. За яких скрутних часів жили християни в першому сторіччі?
7 Крім того, ті християни жили перед самим кінцем єврейської системи. Раніше Ісус попереджав їх про знищення, яке мало прийти на невірний єврейський народ. Божий Син також розповів своїм послідовникам про події, які відбуватимуться перед знищенням. Він дав чіткі настанови, котрі мали допомогти їм врятуватись. (Прочитайте Луки 21:20—22). Ісус застеріг: «Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися переїданням, надмірним питтям і життєвими тривогами і щоб той день не захопив вас зненацька» (Луки 21:34).
8. Що могло сповільнювати чи знеохочувати деяких християн?
8 Павло написав Листа до євреїв майже через 30 років після того, як Ісус попереджав про знищення Єрусалима. Чи змінились християни за ці роки? Так. Дехто піддався проблемам і тривогам повсякденного життя, а також не зростав та не зміцнявся духовно (Євр. 5:11—14). Інші християни, очевидно, вважали, що життя буде набагато простішим, коли жити, як усі. Вони бачили, що євреї здебільшого не зреклися віри в Єгову, бо й далі багато в чому дотримувалися його Закону. Ще інших християн переконали або залякали члени збору, які наполягали на дотриманні Мойсеєвого закону і традицій. Які Павлові слова могли допомогти християнським братам і сестрам пильнувати духовно і бути витривалими в забігу за життя?
9, 10. а) Яке заохочення міститься в кінці 10-го розділу Листа до євреїв? б) Чому Павло згадав про вчинки віри свідків, які жили в давнину?
9 Подивімося, як під Божим натхненням Павло вирішив зміцнити єврейських християн. У 10-му розділі Листа до євреїв Павло пояснив, що Закон був «лише тінню прийдешніх благ» і чітко вказав на цінність Христової викупної жертви. У кінці розділу Павло заохотив християн: «Вам потрібно витривалості, щоб, виконавши Божу волю, отримати обіцяне. Бо ще “зовсім трохи” — і “той, хто надходить, прийде і не забариться”» (Євр. 10:1, 36, 37).
10 В 11-му розділі Листа до євреїв Павло чітко пояснив, що́ таке правдива віра в Бога. Він також навів біблійні приклади чоловіків та жінок, які мали міцну віру. Чому Павло згадав про віру? Він хотів, аби його брати і сестри знали, що віра пов’язана з відвагою та витривалістю. Чудові приклади вірних Божих служителів давнини мали зміцнювати єврейських християн у боротьбі з випробуваннями і труднощами. Нагадавши про вчинки віри тих відданих служителів, Павло сказав: «Оскільки довкола нас є така велика хмара свідків, скиньмо й ми всякий тягар та гріх, що може легко нас обплутати, і витривало біжімо в забігу, який нам визначено» (Євр. 12:1).
«Хмара свідків»
11. До чого заохочують роздуми про «велику хмару свідків»?
11 Ті, хто належав до «великої хмари свідків», не були, так би мовити, спостерігачами перегонів або виступу своєї улюбленої команди. Натомість вони брали участь у забігу за життя. І вони успішно завершили свій біг. Тепер вони сплять смертним сном, але їхній приклад заохочує нових витривало бігти. Уявіть собі, як почувався б учасник змагань, знаючи, що за ним спостерігають найдосвідченіші бігуни. Він, безперечно, старався б з усіх сил перемогти. Ті свідки, які жили в давнину, довели, що в такому символічному бігові, хоч би як важко було, можна здобути перемогу. Тож, пам’ятаючи приклад «хмари свідків», єврейські християни першого сторіччя набиралися відваги і бігли з витривалістю. У цьому ми стараємося наслідувати їх.
12. Чим приклади, наведені Павлом, цінні для нас?
12 Багато вірних людей, згаданих Павлом, мали такі ж обставини, як і ми. Розгляньмо приклад Ноя. Він жив в останні дні допотопного світу. А ми живемо перед кінцем теперішньої системи. Авраам і Сарра, послухавшись наказу Єгови, покинули рідний край заради правдивого поклоніння і чекали на сповнення Божих обітниць. Ми теж повинні зректися себе і шукати схвалення та благословення Єгови. Мойсей ішов до Обіцяної землі грізною пустелею. Ми також «ідемо» до обіцяного нового світу через цей приречений на знищення світ. Тож варто роздумувати про життя цих людей: про їхні перемоги та невдачі, їхні сильні і слабкі сторони (Рим. 15:4; 1 Кор. 10:11).
Завдяки чому вони мали успіх?
13. Які нелегкі завдання отримав Ной і що допомогло йому виконати їх?
13 Що допомагало цим слугам Єгови витривало бігти і здобути перемогу? Подивімося, що Павло написав про Ноя. (Прочитайте Євреїв 11:7). Бог попередив: «Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло» (Бут. 6:17). То мала бути подія, якої Ной ще ніколи не бачив, щось небувале. Проте Ной не вважав потоп чимось неймовірним чи неможливим. Чому? Він був переконаний, що всі слова Єгови обов’язково збудуться. Ной не думав, ніби Єгова вимагає від нього чогось надто складного. Натомість він зробив усе так, як наказав Єгова (Бут. 6:22). Він мав збудувати ковчег, привести тварин, зібрати для всіх запаси їжі, проголошувати застереження і дбати про духовність своєї родини. Це було нелегке завдання, але завдяки вірі й витривалості Ной з родиною отримав життя і благословення.
14. Які випробування зносили Авраам та Сарра і який урок ми беремо для себе?
14 Наступними, кого згадав Павло серед «великої хмари свідків», були Авраам і Сарра. Вони покинули рідний дім і комфортне життя в Урі, не знаючи, що їх чекає в майбутньому. Навіть за часу випробувань вони виявляли непохитну віру та слухняність Богові. За готовність Авраама йти на великі жертви ради правдивого поклоніння він названий «батьком для всіх, хто... мав віру» (Рим. 4:11). Павло згадав лише деякі визначні факти з Авраамового життя, добре відомі його читачам. А втім, Павло робить важливий висновок: «Усі ті люди [серед них Авраам та його родина] повмирали, зберігши віру, хоча й не дочекалися сповнення обітниць, а лише здалека побачили й прийняли їх. Вони прилюдно визнавали, що є чужинцями і тимчасовими жителями в землі свого перебування» (Євр. 11:13). Отже, завдяки своїй вірі та близьким стосункам з Богом вони змогли бігти з витривалістю.
15. Що спонукало Мойсея жити з Божим народом?
15 Серед «хмари свідків» згадується також інший вірний служитель Єгови — Мойсей. Він покинув розкішне, привілейоване життя і «хотів радше зазнавати знущань з Божим народом». Чому Мойсей зробив такий вибір? Павло пояснює: «Він пильно дивився на винагороду... Поводячись так, начебто бачив Невидимого». (Прочитайте Євреїв 11:24—27). Його не приваблювало «тимчасове задоволення від гріха». Бог та його обітниці були настільки реальними для Мойсея, що він виявляв надзвичайну сміливість і витривалість. Він невтомно вів ізраїльтян з Єгипту в Обіцяну землю.
16. Чому Мойсей не занепав духом, коли Бог не дозволив йому ввійти до Обіцяної землі?
16 Мойсей, як і Авраам, не побачив за свого життя виконання Божої обітниці. Перед входом ізраїльтян до Обіцяної землі Бог сказав йому: «Знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам». Чому Мойсей не мав увійти до Обіцяної землі? Тому що раніше він і Аарон роздратувалися через бунтівну поведінку народу та «спроневірилися були [Богові] серед Ізраїлевих синів при воді Меріви» (Повт. 32:51, 52). Чи Мойсей занепав духом, чи обурився? Ні. Мойсей виголосив благословення народові і в кінці сказав: «Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности» (Повт. 33:29).
Уроки для нас
17, 18. а) Чого можна навчитися від «хмари свідків»? б) Що ми розглянемо в наступній статті?
17 З життя згаданих у цій статті вірних служителів давнини, які належать до «хмари свідків», можна взяти для себе цінний урок. Який? Щоб успішно завершити свій біг за життя, треба мати міцну віру в Бога і в його обітниці (Євр. 11:6). Віра не може бути чимось другорядним у нашому житті, вона повинна бути для нас найважливішою. На відміну від людей, що не мають віри, ми плекаємо надію на чудове майбутнє. Ми маємо змогу бачити Невидимого, тому витривало біжимо в забігу за життя (2 Кор. 5:7).
18 Брати участь у християнському забігові нелегко. Все ж ми можемо успішно добігти до мети. У наступній статті ми розглянемо, що ще нам допоможе бігти з витривалістю.
Як би ви пояснили?
• Чому Павло докладно написав про вірних свідків давнини?
• Як знання про «велику хмару свідків» спонукує нас бігти з витривалістю?
• Що ми довідалися з розповідей про таких вірних свідків, як Ной, Авраам, Сарра і Мойсей?
[Ілюстрація на сторінці 19]
Авраам і Сарра з готовністю покинули комфортне життя в Урі