«Вправляйся»

CITIUS, altius, fortius — швидше, вище, сильніше! Саме цього прагнули досягти атлети древньої Греції та Риму. Упродовж сторіч в Олімпії, Дельфах та Немеї, а також на Коринфському перешийку під «покровительством» богів відбувалися грандіозні спортивні змагання. На них збиралися багатотисячні натовпи глядачів. Аби отримати привілей взяти участь у цих іграх, атлети мусили багато років наполегливо трудитись. Після перемоги у змаганнях атлет та його рідне місто заживали гучної слави.

З огляду на такі традиції тогочасного суспільства не дивно, що письменники Християнських Грецьких Писань порівнювали духовну боротьбу християн з атлетичними змаганнями. Коли апостоли Петро і Павло навчали інших, то, щоб наголосити на важливих думках, вміло використовували приклади про ці змагання. Нині християни теж ведуть напружену боротьбу. Послідовники Христа у першому сторіччі мусили протистояти єврейській системі речей, ми ж сьогодні повинні ‘змагатися’ зі світовою системою, яка стоїть на краю знищення (2 Тимофія 2:5; 3:1—5). Можливо, для декого цей особистий «змаг віри» — неослабний і вкрай виснажливий (1 Тимофія 6:12). Тому, дослідивши, як у Біблії порівнюються духовні змагання з буквальними, ми візьмемо для себе багато корисного.

Неперевершений Наставник

Успіх спортсмена великою мірою залежить від тренера. Ось що сказано про давні спортивні ігри в книжці «Археологія Греції» (англ.): «Учасники мали поклястися, що, готуючись до змагань, тренувалися повних десять місяців». Християнам також потрібно ретельно «тренуватися». Павло радив Тимофію, християнському старійшині: «Вправляйся в благочесті» (1 Тимофія 4:7). Хто ж тренує християнського «атлета»? Не хто інший, як сам Бог Єгова! Апостол Петро написав: «Бог усякої благодаті... Сам удосконалить вас... упевнить, зміцнить, уґрунтує» (1 Петра 5:10).

Згідно з «Теологічним словником Нового Завіту» (англ.), вислів «удосконалить вас» походить від грецького дієслова, основне значення якого — «робити предмет [або особу] придатним для виконання своєї функції, приготувати і пристосувати його для вжитку». Подібно «Греко-англійський словник» Лідделла і Скотта каже, що це дієслово можна перекласти, як «готувати, тренувати, цілковито споряджати». Як Єгова «готує, тренує і цілковито споряджає» нас для напруженої християнської боротьби? Щоб зрозуміти це порівняння, розгляньмо декотрі з методів, які застосовували тренери в давнину.

У книжці «Олімпійські ігри в давній Греції» говориться: «Ті, хто тренував юнаків, використовували два основні методи. Перший полягав у тому, щоб заохочувати учня докладати якнайбільше фізичних зусиль і досягати найліпших результатів, а другий зводився до того, щоб удосконалювати його техніку та стиль».

Єгова діє подібно: він заохочує нас якнайповніше використовувати свої можливості й удосконалювати навички у служінні йому, а також додає нам потрібних для цього сил. Бог наповнює нас силою через Біблію, свою земну організацію і зрілих співхристиян. Іноді він, щоб навчити нас, вживає виховні заходи (Євреїв 12:6). А часом допускає на нашому шляху різні випробування і труднощі, аби ми розвивали витривалість (Якова 1:2—4, Хом.). Разом із тим Бог дає необхідну силу. Це підтвердив пророк Ісая: «Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати — і не потомляться, будуть ходити — і не помучаться» (Ісаї 40:31).

Найперше слід зазначити, що Бог Єгова щедро зливає на нас святий дух, який дає снагу далі служити Йому у прийнятний спосіб (Луки 11:13). Чимало Божих слуг змогли витримати довгі, важкі випробування віри. Це звичайні люди, як і всі ми, проте їм вдалося вистояти, оскільки вони цілковито покладалися на Єгову. Авжеж, «наднормальна сила» походить від Бога, а не від нас (2 Коринтян 4:7, НС).

Співчутливий Наставник

За словами одного вченого, у давні часи тренер мусив «визначити тип і кількість вправ, які були необхідні для кожного атлета зокрема, а також щоб підготувати його до певного виду змагань». Бог, «тренуючи» нас, бере до уваги наші особисті обставини, здібності, характер і обмеження. У процесі такого тренування ми досить часто звертаємось до нього з благанням, подібним до Йовового: «Пам’ятай, що мов глину мене обробив Ти» (Йова 10:9). Як відповідає на це Єгова, наш співчутливий тренер? Давид написав про нього: «Знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (Псалом 103:14).

Можливо, ти страждаєш від серйозної хвороби, і це накладає на тебе певні обмеження у служінні. А може, борешся із заниженим почуттям власної гідності чи намагаєшся позбутись поганої звички або ж відчуваєш, що не в стані протистояти тиску сусідів, співробітників чи оточення у школі. Хоч би в якій ситуації ти опинився, ніколи не забувай, що Єгова розуміє твої проблеми ліпше від будь-кого іншого, навіть ліпше від тебе самого! Будучи турботливим наставником, він завжди готовий допомогти, якщо ти наближаєшся до нього (Якова 4:8).

У давнину тренери «могли визначити, коли виснаження або слабість були спричинені не фізичним навантаженням, а психологічними факторами: поганим настроєм, депресією тощо... [Тренери] мали стільки повноважень, що навіть слідкували за приватним життям атлетів і, якщо вважали за потрібне, втручалися в нього».

Чи ти інколи почуваєшся виснаженим, ослабленим через непогамовний тиск і спокуси цього світу? Єгова, «тренуючи» своїх слуг, дуже цікавиться ними (1 Петра 5:7). Коли у вас з’являться симптоми духовної слабкості або втоми, він одразу це помітить. І, хоча Єгова зважає на свободу волі людини і право особистого вибору, він, турбуючись про наше вічне благополуччя, дасть потрібну допомогу й виправлення (Ісаї 30:21). Як? Через Біблію, біблійні публікації, духовно зрілих старійшин збору, а також через люблячих братів і сестер.

«Від усього стримується»

Звичайно, успіх приходив не лише завдяки доброму тренеру-наставнику. Багато чого залежало від самого атлета, від його готовності наполегливо вправлятися. Режим був суворий, оскільки необхідно було цілковито відмовитися від певних речей і триматися строгої дієти. Горацій, поет першого сторіччя до н. е., сказав, що учасники змагань, аби «досягти бажаної цілі», «утримувалися від жінок і вина». За словами біблеїста Ф. Ч. Кука, учасники ігор мусили виявляти «самовладання [і] дотримуватися обмеженого раціону... десять місяців».

Коринтяни, безсумнівно, багато знали про Істмійські ігри, які проходили неподалік їхнього міста. Тому Павло у посланні до коринтських християн використав приклад про самовладання атлета, написавши: «Кожен змагун від усього стримується» (1 Коринтян 9:25). Правдиві християни відкидають поширений в цьому світі матеріалістичний, розпутний спосіб життя та нечисту поведінку (Ефесян 5:3—5; 1 Івана 2:15—17). Також їм необхідно позбуватися непобожних і небіблійних рис та заміняти їх християнськими (Колосян 3:9, 10, 12).

Як це робити? Передусім зверніть увагу на відповідь Павла, у якій міститься яскраве порівняння: «Вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним» (1 Коринтян 9:27).

Яку ж важливу думку висловив Павло! Він не заохочував морити себе буквально. Радше він мав на увазі внутрішні протиріччя, з якими й сам вів боротьбу. Іноді цей апостол робив те, чого не хотів, а того, що прагнув,— не чинив. Але Павло боровся, не дозволяючи слабкостям взяти над ним верх. Він ‘умертвляв своє тіло’, з усіх сил намагаючись перемогти плотські бажання і схильності (Римлян 7:21—25).

Усім християнам потрібно робити те саме. Павло розповів, як змінилися декотрі коринтяни, що колись займались розпустою, ідолопоклонством, гомосексуалізмом, злодійством тощо. Завдяки чому вони зробили зміни? Завдяки святому духу та силі Божого Слова, а також власній рішучості жити згідно з цим Словом. «Але ви обмились,— сказав Павло,— але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (1 Коринтян 6:9—11). Петро подібно написав про тих, хто покинув такі погані звички. Ставши християнами, усі ці люди справді змінилися (1 Петра 4:3, 4).

Правильно скеровані зусилля

Павло охарактеризував свою цілеспрямованість і чітку зосередженість на духовних цілях такими словами: «Борюся не так, немов би повітря б’ючи» (1 Коринтян 9:26). Як боролися або спрямовували свої удари учасники змагань? Про це говорить книжка «Життя греків та римлян» (англ.): «Потрібна була не тільки шалена сила, а й зірке око, яке мало бачити слабини противника. Не менш важливо було знати декотрі майстерні прийоми, яким навчали у школах з боротьби, а також вміти спритно перехитрити противника».

Одним із наших противників є недосконала плоть. Чи ми виявили свої «слабини»? Чи бачимо себе такими, якими нас бачать інші, особливо якими нас може бачити Сатана? Для цього потрібно зробити чесну самоперевірку і бути готовими змінюватися, бо дуже просто стати жертвою самообману (Якова 1:22). До того ж знайти виправдання нерозумній поведінці досить легко (1 Самуїла 15:13—15, 20, 21). Чинячи так, людина немовби ‘б’є повітря’.

У ці останні дні ті, хто хоче догоджати Єгові й отримати життя, не повинні вагатися, вибираючи між правильним і неправильним, між Божим збором і зіпсутим світом. Їм не слід хитатися, бути ‘двоєдушними, непостійними на всіх дорогах своїх’ (Якова 1:8). Також не можна витрачати зусилля на безплідні заняття. Коли людина йде прямим, цілеспрямованим шляхом, вона буде щасливою і її ‘поступ буде усім очевидний’ (1 Тимофія 4:15, Хом.).

Авжеж, християнська боротьба триває. Єгова — наш Величний Наставник — з любов’ю дає нам необхідну допомогу й вказівки, щоб ми залишалися витривалими і здобули остаточну перемогу (Ісаї 48:17). Подібно до атлетів давнини, нам треба працювати над самодисципліною, розвивати самовладання та бути цілеспрямованими у нашій боротьбі за віру. Тоді наші правильно скеровані зусилля принесуть щедру нагороду (Євреїв 11:6).

[Рамка на сторінці 31]

‘Намастіть його оливою’

У давній Греції в тренуванні атлетів брали учать і ті, хто намащував олією їхні тіла. Робили це перед тим, як спортсмени приступали до виконання вправ. Тренери «помітили, що добрий масаж м’язів перед заняттями мав благотворний вплив, а легкий, помірний масаж після тривалого тренування допомагав спортсмену розслабитися і відновити сили», говориться в книжці «Олімпійські ігри в давній Греції».

Подібно як буквальна олія може мати заспокійливий і лікувальний вплив на тіло, так за допомогою Божого Слова можна виправити, потішити і зцілити втомленого християнського «спортсмена». Тому, згідно з керівництвом від Єгови, старші чоловіки збору повинні молитися за таку особу, символічно ‘намащуючи її оливою в Господнє ім’я’. Це важливий захід, який уможливлює відновлення духовних сил (Якова 5:13—15; Псалом 141:5).

[Ілюстрація на сторінці 31]

Після жертвоприношення атлети клялися, що тренувались десять місяців.

[Відомості про джерело]

Musée du Louvre, Paris

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 29]

Copyright British Museum