Таємниця, якої християни не сміють затаювати!
«Я світові явно казав... таємно нічого Я не говорив» (ІВАНА 18:20).
1, 2. В якому значенні у Біблії вживається грецьке слово ми·сте́·рі·он?
ГРЕЦЬКЕ слово ми·сте́·рі·он у «Перекладі нового світу Святого Письма» (англ.) 25 разів перекладене виразом «свята таємниця» і 3 рази словом «таємниця». Таємниця, названа святою, справді мусить бути важливою! Кожен, хто дізнався про таку таємницю, повинен вважати це честю, оскільки Всевишній Бог усесвіту порахував його достойним поділитися з ним таємницею.
2 Англійський «Тлумачний словник слів Старого й Нового Завіту» Вайна підтверджує, що в більшості випадків вираз «свята таємниця» влучніший, ніж слово «таємниця». У цьому словнику про ми·сте́·рі·он говориться наступне: «У [Християнському Святому грецькому Письмі] воно означає не щось таємниче (як англійське слово), а щось недоступне самостійному осягненню людським розумом, яке може стати відомим тільки завдяки божественному відкриттю і лише у спосіб та час, визначений Богом, і відкрите тільки тим, кого осяяв Його Дух. У звичайному розумінні таємниця має значення затаєної інформації; її біблійне значення — відкрита правда. Отже особливо з цією темою пов’язані такі терміни, як «повідомлений», «виявлений», «відкритий», «проповідуваний», «розуміти», «розподіл».
3. Чим першостолітній християнський збір відрізнявся від деяких таємничих релігійних груп?
3 Це пояснення підкреслює головну різницю між таємничими релігійними групами, які процвітали у першому столітті, і новоутвореним християнським збором. Тоді як члени таємних сект часто були пов’язані клятвою мовчання, щоб охороняти релігійні вчення, християни ніколи не були під такими обмеженнями. Правда, апостол Павло говорив про «Божу мудрість у [«святій», НС] таємниці», називаючи її «прихованою», тобто прихованою від «володарів цього віку». Вона не прихована від християн, яким була відкрита через Божий дух, щоб вони могли її оголошувати. (1 Коринтян 2:7—12; порівняйте Приповістей 1:20).
Виявлення «святої таємниці»
4. На кому зосереджується «свята таємниця» і як?
4 «Свята таємниця» Єгови зосереджується на Ісусі Христі. Павло писав, що Єгова об’явив «нам [«святу», НС] таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі,— що на небі, і що на землі» (Ефесян 1:9, 10). Павло ще конкретніше говорив про природу «святої таємниці», коли сказав: «Я хочу, щоб вони ясно зрозуміли [«святу», НС] таємницю Божу, якою є Христос» (Колосян 2:2, СМ).
5. Що включає в себе «свята таємниця»?
5 Але «свята таємниця» має багато граней. Це не тільки виявлення, що Ісус є обіцяним Насінням, або Месією; вона стосується також ролі, яку він відіграє у Божому намірі. Вона включає знання про небесний уряд, Боже Месіанське Царство, що Ісус і пояснив чітко своїм учням: «Вам дано пізнати [«святі», НС] таємниці Царства Небесного,— їм же не дано» (Матвія 13:11).
6. а) Чому правильно говорити, що «свята таємниця» «від вічних часів була замовчана»? б) Як вона поступово відкривалася?
6 Від першої згадки про Божий намір закласти основу для Месіанського Царства і до довершення «Божої [«святої», НС] таємниці» мало пройти багато часу (Об’явлення 10:7; Буття 3:15). Її довершення мало відбутися під час заснування Царства, що можна довести порівнянням Об’явлення 10:7 і 11:15. По суті, від першої обіцянки про Царство, даної в Едемі, до появи призначеного Царя в 29 році н. е минуло близько 4000 років. Перш ніж Царство було засноване в небі в 1914 році, минуло ще 1885 років. Отже, «свята таємниця» поступово відкривалася протягом майже 6000 років. (Дивіться сторінку 16). Павло справді мав рацію, говорячи про «об’явлення [«святої», НС] таємниці, що від вічних часів була замовчана, а тепер виявлена» (Римлян 16:25—27; Ефесян 3:4—11).
7. Чому можна повністю довіряти класу вірного і мудрого раба?
7 На відміну від людей, тривалість життя яких обмежена, Єгова ніколи не відчуває тиску передчасно відкривати таємниці. Цей факт повинен допомогти нам бути терпеливими, якщо деякі біблійні питання неможливо повністю пояснити на даний час. Скромність вірного і мудрого раба, уповноваженого забезпечувати християнський дім поживою своєчасно, допомагає йому не забігати самовпевнено наперед і не вдаватися в нестримні теоретизування про справи, поки що неясні. Клас раба намагається уникати догматичності. Добре пам’ятаючи Приповістей 4:18, він не є занадто гордим, щоб визнати, що на сьогоднішній день не може відповісти на всі запитання. Але як приємно знати, що Єгова у свій час і спосіб надалі відкриватиме таємниці стосовно свого наміру! Ніколи не ставаймо нетерплячими щодо Божого розпорядку і не намагаймося нерозважливо випереджувати Бога, що відкриває таємниці. Як же підбадьорює знання, що канал, яким користується Єгова, не робить цього! Він є як вірним, так і мудрим (Матвія 24:45; 1 Коринтян 4:6).
Відкриту таємницю необхідно розголошувати!
8. Звідки ми знаємо, що «святу таємницю» слід розголошувати?
8 Єгова відкрив християнам свою «святу таємницю» не для того, щоб вони її затаювали. Її слід розголошувати згідно з наступним принципом, який Ісус дав усім своїм послідовникам, а не лише кільком представникам духівництва: «Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник,— і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матвія 5:14—16; 28:19, 20).
9. Який доказ свідчить, що Ісус не був революціонером, як стверджує дехто?
9 Ісус не мав революційного наміру утворити підпільну організацію своїх послідовників з таємними цілями. У своїй книжці «Раннє християнство і суспільство» (англ.) Роберт М. Ґрант писав про те, як апологет з II століття Юстін Мученик захищав ранніх християн: «Якщо б християни були революціонерами, вони були б змушені постійно переховуватися, щоб досягнути своєї мети». Але як християни мали «переховуватися» і в той же час бути «містом, що стоїть на верховині гори»? Вони не сміли ховати своє світло під посудину! Тому урядові не було чого боятися їхньої діяльності. Письменник додає: «Вони найкращі союзники імператора у справі миру й порядку».
10. Чому християнам не слід тримати в таємниці, ким вони є?
10 Ісус не хотів, щоб його учні як члени так званої релігійної секти тримали в секреті, хто вони (Дії 24:14, Хом.; 28:22). Якщо б ми сьогодні не давали нашому світлу світити, це не подобалося б Христу і його Отцю — Богу, що відкриває таємниці, і ми самі не мали б від цього радості.
11, 12. а) Чому Єгова хоче, щоб християнство було розголошене? б) Як Ісус подав у цьому добрий приклад?
11 Єгова «не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9; Єзекіїля 18:23; 33:11; Дії 17:30). Основою для прощення гріхів людям, що каються, є віра у викупну жертву Ісуса Христа, який дав себе на викуп за всіх, а не лише за декотрих, «щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16). Необхідно допомагати людям робити потрібні кроки, щоб під час майбутнього суду вони отримали присуд овець, а не козлів (Матвія 25:31—46).
12 Правдиве християнство не можна приховувати, його слід розголошувати усіма можливими й придатними способами. Сам Ісус подав у цьому добрий приклад. Коли первосвященик запитав Ісуса про його учнів та науку, він сказав: «Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив» (Івана 18:19, 20). Беручи до уваги цей прецедент, хто з богобійних людей насмілився б тримати в таємниці те, що Бог наказав розголошувати? Хто посмів би приховувати «ключ знання», яке веде до вічного життя? Чинячи так, людина стала б подібною до релігійних лицемірів першого століття (Луки 11:52, Хом.; Івана 17:3).
13. Чому нам слід проповідувати при кожній нагоді?
13 Хай же ніхто ніколи не зможе сказати, що ми, Свідки Єгови, тримали звістку про Боже Царство в таємниці! Люди, чи приймають звістку, чи відкидають, мусять знати, що вона проповідується. (Порівняйте Єзекіїля 2:5; 33:33). Тому використовуймо кожну нагоду ділитися звісткою правди з усіма людьми, хоч би де ми їх зустріли.
Гачки в щелепах Сатани
14. Чому нам не слід вагатися відкрито вести своє поклоніння?
14 У багатьох місцевостях Свідки Єгови все частіше стають у центрі уваги засобів масової інформації. Як і ранніх християн, їх часто зображають у фальшивому світлі й відносять до категорії підозрілих релігійних сект і таємних організацій (Дії 28:22). Чи наша відкритість у проповідуванні доведе до ще більшої кількості нападів? Звичайно, якщо б ми без потреби вступали в суперечки, це не було б мудро і суперечило б пораді Ісуса (Приповістей 26:17; Матвія 10:16). Однак неможливо заховати корисну працю проповідування Царства і допомогу людям покращити своє життя. Вона прославляє та звеличує Єгову і привертає увагу до нього та його встановленого Царства. Чудовий відгук на біблійну правду, який останнім часом спостерігається у Східній Європі й частинах Африки, частково є результатом більшої відкритості, з якою правду тепер можна проповідувати у цих місцевостях.
15, 16. а) Яким цілям служить наша відкритість і духовне процвітання і чи слід нам переживати через це? б) Чому Єгова вставляє гачки в щелепи Сатани?
15 Це правда, що відкритість, з якою проповідують Свідки Єгови, духовний рай, який вони мають, та їхнє процвітання — що стосується і людських ресурсів, і матеріальних цінностей — не залишаються непоміченими. Приваблюючи щиросердих людей, ці обставини також можуть викликати ворожість противників (2 Коринтян 2:14—17). По суті, з часом це може стати приманкою для сил Сатани, щоб вони напали на Божих людей.
16 Чи нам слід про це переживати? Не слід, і ось чому. У Божому пророцтві з 38-го розділу Єзекіїля сказано, що Ґоґ з Маґоґа,— як образно називається Сатана Диявол від часу його скинення до околиць землі після встановлення Царства у 1914 році,— очолить напад на Божий народ (Об’явлення 12:7—9). Єгова говорить Ґоґові: «Та й скажеш: Піду на неукріплений край, знайду спокійних, що безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт, щоб набрати здобичі, і чинити грабунок, щоб повернути свою руку на заселені руїни, і на народ, зібраний з народів, що набувають добуток та маєток, що сидять посеред землі» (Єзекіїля 38:11, 12). Четвертий вірш показує, що Божому народові нема чого боятися цього нападу, оскільки це діло Єгови. Але чому Бог дозволив би, навіть спровокував рішучий наступ на свій народ? У 23-му вірші ми читаємо відповідь Єгови: «Звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я — Господь!»
17. Як нам слід дивитися на близький напад Ґоґа?
17 Тому, замість жити в страху перед нападом Ґоґа, народ Єгови захоплено чекає цього подальшого сповнення біблійного пророцтва. Як приємно знати, що благословляючи свою видиму організацію і сприяючи її процвітанню, Єгова вставляє гачки в щелепи Сатани і доводить його та його орди до поразки! (Єзекіїля 38:4).
Сьогодні, як ніколи раніше!
18. а) До якого висновку доходять тепер багато людей і чому? б) Як цей відгук на проповідування Царства служить нам сильною спонукою?
18 У наш час Свідки Єгови дуже відкриті у виразі своїх біблійних поглядів, хоча це й не популярно. Десятиліттями вони попереджують про небезпеку куріння й наркоманії, короткозорість вседозволеності у вихованні дітей, поганий вплив розваг, насичених недозволеним сексом і насиллям, а також ризик від переливання крові. Вони також вказують на непослідовність теорії еволюції. Все більше й більше людей тепер кажуть: «Свідки Єгови все-таки праві». Якщо б ми не були такими відкритими у розголошенні наших поглядів, люди не могли б зробити таких висновків. І не забуваймо, що говорячи це, вони стають ближче до того, щоб сказати: «Сатана, ти брехун. Єгова правий». Яка ж могутня спонука для нас надалі дотримуватися прикладу Ісуса й відкрито говорити слово правди! (Приповістей 27:11).
19, 20. а) Яку рішучість виразив народ Єгови у 1922 році і чи стосуються ті слова сьогоднішнього часу? б) Як нам слід ставитися до «святої таємниці» Єгови?
19 Народ Єгови вже давно зрозумів свій обов’язок. На визначному конгресі 1922 року Дж. Ф. Рутерфорд, тодішній президент Товариства Вартової башти, схвилював аудиторію такими словами: «Будьте тверезі, пильні, активні, відважні. Будьте вірними й правдивими свідками для Господа. Рушайте в бій і воюйте, аж поки Вавилон не буде до решти спустошений. Звіщайте цю вістку скрізь. Світ повинен знати, що Єгова є Богом і що Ісус Христос є Царем над царями і Господом над панами. Це день усіх днів. Дивіться, Цар править! Ви є його глашатаями. Отже, оголошуйте, оголошуйте, оголошуйте Царя і його Царство!»
20 Якщо у 1922 році ці слова були надзвичайно важливими, наскільки ж важливими вони є сьогодні, 75 років пізніше, коли об’явлення Христа як Судді й Месника набагато ближче! Звістка про встановлене Царство Єгови і про духовний рай Божих людей є «святою таємницею», надто величною, щоб її затаювати. Як сам Ісус чітко сказав, його послідовники мусять з допомогою святого духу свідчити «аж до останнього краю землі» про його ключову позицію у вічному намірі Єгови (Дії 1:8; Ефесян 3:8—12). Як слуги Єгови, Бога, що відкриває таємниці, ми не сміємо затаювати цієї таємниці!
Як би ви відповіли?
◻ Що таке «свята таємниця»?
◻ Звідки ми знаємо, що її слід розголошувати?
◻ Що викличе напад Ґоґа на народ Єгови і як нам ставитися до цього?
◻ Що кожен з нас повинен рішуче робити?
[Рамка на сторінці 16]
Поступове виявлення «святої таємниці»
□ Після 4026 року до н. е. Бог обіцяє Насіння, яке знищить Сатану (Буття 3:15).
□ 1943 рік до н. е. Затверджено угоду з Авраамом, згідно з якою обіцяне Насіння буде нащадком Авраама (Буття 12:1—7).
□ 1918 рік до н. е. Народження Ісака як спадкоємця угоди (Буття 17:19; 21:1—5).
□ бл. 1761 року до н. е. Єгова підтверджує, що Насіння з’явиться серед нащадків Ісакового сина Якова (Буття 28:10—15).
□ 1711 рік до н. е. Яків вказує, що Насіння прийде з роду його сина Юди (Буття 49:10).
□ 1070—1038 роки до н. е. Цар Давид дізнається, що Насіння буде його нащадком і царюватиме вічно (2 Самуїла 7:13—16; Псалом 89:36, 37).
□ 29—33 роки н. е. Ісус визнаний Насінням, Месією, майбутнім суддею і Царем (Івана 1:17; 4:25, 26; Дії 10:42, 43; 2 Коринтян 1:20; 1 Тимофія 3:16).
□ Ісус відкриває, що він матиме співправителів і співсуддів, що небесне Царство матиме земних підданих і що всі його послідовники повинні бути проповідниками Царства (Матвія 5:3—5; 6:10; 28:19, 20; Луки 10:1—9; 12:32; 22:29, 30; Івана 10:16; 14:2, 3).
□ Ісус відкриває, що Царство буде встановлене у визначений час і що це підтвердять світові події (Матвія 24:3—22; Луки 21:24).
□ 36 рік н. е. Петро дізнається, що неєвреї також будуть співспадкоємцями Царства (Дії 10:30—48).
□ 55 рік н. е. Павло пояснює, що співспадкоємці Царства воскресатимуть до безсмертя і нетління протягом Христової присутності (1 Коринтян 15:51—54).
□ 96 рік н. е. Ісус, вже правлячи над своїми помазаними послідовниками, відкриває, що остаточне їхнє число буде 144 000 (Ефесян 5:32; Колосян 1:13—20; Об’явлення 1:1; 14:1—3).
□ 1879 рік н. е. «Сіонська Вартова башта» вказує на 1914 рік як на рік, що має велике значення у виконанні Божої «святої таємниці».
□ 1925 рік н. е. «Вартова Башта» пояснює, що Царство народилося у 1914 році; «свята таємниця» про Царство мусить бути розголошена (Об’явлення 12:1—5, 10, 17).
[Ілюстрації на сторінці 15]
Свідки Єгови, подібно до свого провідника Ісуса Христа, відкрито проголошують Царство Єгови.