«Покладайся на Єгову і чини добро»

 1. З якими надзвичайними здібностями Єгова створив людей?

ЄГОВА створив людей з надзвичайними здібностями. Він наділив нас вмінням мислити, щоб вирішувати проблеми і складати плани на майбутнє (Присл. 2:11). Бог дав нам силу здійснювати наші плани, завдяки чому ми можемо досягати своїх цілей (Філ. 2:13). Крім того, він створив нас з сумлінням — вродженим почуттям правильного і неправильного, яке допомагає нам уникати поганих вчинків і виправляти свої помилки (Рим. 2:15).

 2. Як, згідно з волею Єгови, ми маємо послуговуватися своїми здібностями?

² Єгова сподівається, що ми будемо мудро послуговуватися своїми здібностями. Чому? Тому що він любить нас і знає, що ми отримуємо задоволення, коли використовуємо ці дари. Через своє Слово Єгова неодноразово радить нам застосовувати свої вміння на добро. Наприклад, у Єврейських Писаннях ми читаємо: «Плани старанної людини завжди ведуть до успіху» й «усе, що в змозі робити твоя рука, роби з усіх сил» (Присл. 21:5; Еккл. 9:10). У Грецьких Писаннях сказано: «Поки є можливість, чинімо добро всім» і «якою мірою кожен з вас отримав дар, такою і використовуйте його, служачи одне одному» (Гал. 6:10; 1 Пет. 4:10). Безперечно, Єгова хоче, щоб ми робили все можливе на користь собі та іншим.

 3. Чого не можуть зробити люди?

³ Водночас Єгова знає, що люди мають обмежені можливості. Самі ми ніколи не зможемо усунути недосконалість, гріх і смерть. Також ми не можемо вирішувати за інших, як їм жити, адже всі ми маємо свободу вибору (1 Цар. 8:46). І хоч би наскільки обізнаними чи досвідченими ми були, в порівнянні з Єговою ми завжди будемо як діти (Ісаї 55:9).

 4. Що ми розглянемо в цій статті?

⁴ У будь-якій ситуації нам треба покладатися на керівництво Єгови, вірячи, що він нас підтримає і зробить за нас те, що ми самі не в стані зробити. У той самий час ми повинні робити все залежне від нас, щоб розв’язувати проблеми і допомагати іншим. (Прочитайте Псалом 37:3.) Коротко кажучи, ми маємо покладатися на Єгову і чинити добро. Тож розгляньмо, чого ми вчимося з прикладів Ноя, Давида та інших вірних Божих служителів, які покладалися на Єгову і чинили те, що було в їхніх силах. Як ми побачимо, вони розуміли, чого не могли робити і що могли робити, і діяли відповідно.

 5. Опишіть, за яких обставин жив Ной.

⁵ Ной жив на землі, яка «наповнилась насиллям» і аморальними вчинками (Бут. 6:4, 9—13). Він знав, що Єгова зрештою покладе край тогочасному злому світу. Усе ж Ноя, очевидно, засмучувала безбожна поведінка людей. За таких обставин Ной усвідомлював, що він може зробити, а що ні.

6, 7. а) Чого Ной не міг робити? б) Чому можна сказати, що наша ситуація подібна до ситуації, в якій перебував Ной?

⁶ Чого Ной не міг робити. Хоча Ной вірно проповідував застережливу звістку, він не міг змусити безбожних людей, які його оточували, прийняти її. Крім того, він не міг прискорити прихід Потопу. Ной мав покладатися на Єгову, вірити, що він дотримається своєї обіцянки покінчити зі злом і виконає її в належний час (Бут. 6:17).

⁷ Ми також живемо в злому світі, який Єгова обіцяє знищити (1 Ів. 2:17). Однак ми не можемо змусити людей прийняти «добру новину про Царство». І ми не можемо прискорити прихід «великого лиха» (Матв. 24:14, 21). Як і Ною, нам потрібна міцна віра в те, що невдовзі Бог усуне зло (Пс. 37:10, 11). Будьмо впевнені, що Єгова не дозволить цьому злому світу існувати ні на день довше, ніж цього вимагає сповнення Божого наміру (Ав. 2:3).

 8. Як Ной зосереджувався на тому, що міг робити? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁸ Що Ной міг робити. Ной не опускав рук через те, що він чогось не міг робити. Натомість він зосереджувався на тому, що міг робити. Будучи «проповідником праведності», Ной вірно проголошував звістку перестороги (2 Пет. 2:5). Безумовно, це допомагало йому зберігати міцну віру. До того ж він, використовуючи свої фізичні та розумові здібності, виконував доручену Богом працю — будував ковчег. (Прочитайте Євреїв 11:7.)

 9. Як ми можемо наслідувати приклад Ноя?

⁹ Подібно до Ноя, ми намагаємося бути «завжди зайнятими в Господній праці» (1 Кор. 15:58). До такої праці може належати будівництво місць для поклоніння і догляд за ними, допомога добровольців на конгресах, служіння у філіалі чи віддаленому перекладацькому офісі. Але передусім ми зайняті в праці проповідування, яка зміцнює нашу надію на майбутнє. Одна сестра висловилась про це так: «Коли у служінні розмовляю про благословення Божого Царства, я зустрічаю людей, які дуже пригнічені своїми проблемами і не мають жодної надії на ліпше життя». Завдяки участі в праці проповідування ми з більшим оптимізмом дивимося в майбутнє і сповнені рішучості залишатися витривалими в забігу за життя (1 Кор. 9:24).

10. Опишіть ситуацію, в якій опинився Давид.

¹⁰ Єгова назвав царя Давида «чоловіком, який [йому] до вподоби» (Дії 13:22). Загалом Давид був вірним усе своє життя. Проте часом він серйозно грішив. Давид учинив перелюб з Вірсавією. Більш того, він спробував приховати свій гріх і влаштував все так, щоб її чоловік Урія загинув у бою. Давид навіть передав свій наказ — по суті, смертний вирок — через самого Урію! (2 Сам. 11:1—21). Звичайно, гріх Давида був розкритий (Марка 4:22). Як на це зреагував Давид?

11, 12. а) Чого Давид не міг зробити після того, як згрішив? б) Що робитиме для нас Єгова, якщо ми розкаюємося в серйозному гріху?

¹¹ Чого Давид не міг робити. Давид не міг повернути все назад. І він не міг уникнути наслідків своїх помилок. З деякими наслідками йому доводилось миритися решту життя (2 Сам. 12:10—12, 14). Тож Давид потребував віри. Він мав покладатися на Єгову, сподіваючись, що Бог простить його і допоможе йому зносити наслідки своїх вчинків, якщо він щиро розкається.

¹² Ми всі недосконалі, тому грішимо. Деякі помилки серйозніші за інші. Не завжди ми можемо виправити свої помилки. Нам доводиться жити з їхніми наслідками (Гал. 6:7). Але ми покладаємося на Божу обіцянку і віримо, що, якщо розкаюємося, Єгова підтримуватиме нас у важкі часи — навіть коли ми самі винні у своїх проблемах. (Прочитайте Ісаї 1:18, 19; Дії 3:19.)

13. Що робив Давид, аби одужати духовно?

¹³ Що Давид міг робити. Давид дозволив, щоб Єгова допоміг йому одужати духовно. Наприклад, він прийняв докір від пророка Натана, який був представником Єгови (2 Сам. 12:13). Крім того, Давид молився до Єгови, зізнавався у своїх гріхах і висловлював щире бажання знову мати схвалення Єгови (Пс. 51:1—17). Давид не давав почуттю вини паралізувати його, він вчився зі своїх помилок. Давид ніколи не повторював цих серйозних гріхів. Він був вірним до самої смерті. Його непорочність назавжди залишилась в пам’яті Єгови (Євр. 11:32—34).

14. Чого ми вчимося з прикладу Давида?

¹⁴ Чого ми вчимося з прикладу Давида? Якщо ми вчинили серйозний гріх, нам треба щиро покаятися і шукати прощення в Єгови. Ми повинні зізнатись йому в гріхах (1 Ів. 1:9). Також ми маємо звернутися до старійшин, які нададуть нам духовну допомогу. (Прочитайте Якова 5:14—16.) Роблячи кроки, яких від нас сподівається Єгова, ми показуємо, що покладаємося на його обіцянку зцілити і простити нас. До того ж потрібно вчитися на своїх помилках, продовжувати служити Єгові і впевнено дивитися в майбутнє (Євр. 12:12, 13).

15. Чого ми вчимося з прикладу Анни?

¹⁵ Мабуть, ви можете навести приклади інших вірних служителів давнини, які покладалися на Єгову і робили все, що було їм під силу. Приміром, Анна була безплідною і не могла зарадити цьому. Але вона покладалася на Єгову, вірячи, що він потішить її. Тому Анна продовжувала ходити до святого намету, щоб поклонятися Єгові й виливати своє серце в молитві (1 Сам. 1:9—11). Який чудовий приклад для нас! Маючи проблеми зі здоров’ям або інші труднощі, котрі ми не в стані подолати, ми покладаємо свої тривоги на Єгову і віримо, що він дбає про нас (1 Пет. 5:6, 7). Також ми стараємося в міру своїх сил отримувати користь з християнських зібрань та інших духовних дарів (Євр. 10:24, 25).

16. Чого можуть навчитися батьки від літнього Самуїла?

¹⁶ А що сказати про вірних батьків, діти яких перестали служити Єгові? Літній Самуїл не міг змусити своїх дорослих синів віддано дотримуватися праведних норм, яких він їх навчав (1 Сам. 8:1—3). Він мав залишити справу в руках Єгови. Все ж Самуїл міг зберігати свою непорочність і догоджати небесному Батькові Єгові (Присл. 27:11). Сьогодні багато християнських батьків опиняються в подібній ситуації. Вони вірять, що, так само як батько з прикладу про блудного сина, Єгова завжди з готовністю приймає грішників, котрі розкаюються (Луки 15:20). Водночас такі батьки докладають зусиль, щоб залишатися відданими Єгові, сподіваючись, що їхній приклад спонукає дітей повернутися до нього.

17. Чим приклад нужденної вдови підбадьорює нас?

¹⁷ Подумаймо також про нужденну вдову, яка жила за днів Ісуса. (Прочитайте Луки 21:1—4.) Вона не могла зарадити негідним справам, які чинилися в храмі (Матв. 21:12, 13). До того ж вона мало що могла зробити, аби поліпшити своє матеріальне становище. Проте вдова охоче пожертвувала «дві монетки» — «все, що мала на прожиток». Ця вірна жінка від усього серця покладалася на Єгову. Нужденна вдова знала, що Бог подбає про її фізичні потреби, якщо вона буде ставити духовне на перше місце. Вона покладалася на Єгову і тому підтримувала устрій для правдивого поклоніння. Подібно й ми покладаємося на Єгову і віримо, що він подбає про наші потреби, якщо ми шукаємо найперше Царства (Матв. 6:33).

18. Наведіть приклад брата, який мав правильний склад розуму.

¹⁸ Чимало одновірців у наш час виявляють подібне довір’я до Єгови і роблять все, що в їхніх силах. Розгляньмо приклад брата Малколма, який залишився вірним до смерті в 2015 році. Служачи Єгові впродовж десятиліть, вони з дружиною зазнавали і радості, і прикрості. «Життя буває непередбачуваним, непевним і навіть важким,— казав він.— Проте Єгова благословляє тих, хто покладається на нього». Що радив цей брат? «Молитися, щоб Єгова допомагав ревно служити йому і мати в цьому успіх. Зосереджуватися на тому, що нам під силу робити, а не на тому, чого не можемо»a.

19. а) Чому річний вірш на 2017 рік дуже доречний? б) Як ти будеш застосовувати слова з річного вірша на 2017 рік у своєму житті?

¹⁹ Оскільки в цій системі чиниться «дедалі більше зло», то можна очікувати чимраз більших труднощів (2 Тим. 3:1, 13). Тож тепер, як ніколи раніше, вкрай важливо не дозволяти таким труднощам паралізувати нас. Натомість нам треба розвивати міцне довір’я до Єгови і робити все залежне від нас. Як же доречно, що річний вірш на 2017 рік закликає: «Покладайся на Єгову і чини добро»! (Пс. 37:3).