Втішайте Єгову проявом доброзичливості
«Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (МИХЕЯ 6:8).
1. Чому нас не повинно дивувати, що Єгова сподівається від свого народу вияву доброзичливості?
ЄГОВА сподівається від своїх людей, що вони будуть виявляти доброзичливість. Це не повинно дивувати нас. Бог Сам є добрий до всіх, навіть до невдячних, лукавих людей. Про це Ісус Христос сказав своїм учням: «Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад,— і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви,— добрий бо Він до невдячних і злих! Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Луки 6:35, 36).
2. Над якими питаннями відносно доброзичливості ми повинні застановитися?
2 Так як говориться в Михея 6:8, ті, що ходять з Богом, дійсно мусять «любити доброзичливість». Очевидно, Єгова задоволений, коли його слуги люблять милосердя й сердечно виявляють його. Але що таке доброзичливість? Які наслідки бувають, коли виявляємо її? І як можна виявляти цю рису?
Що значить милосердя
3. Як би ви пояснили доброзичливість?
3 Доброзичливість — це риса, яка проявляється в активній зацікавленості іншими. Вона виявляється корисними вчинками й ласкавими словами. Доброзичлива людина чинить добро, а не зло. Доброзичлива людина є дружелюбною, лагідною, співчутливою і люб’язною. Вона великодушно й уважно ставиться до інших. Доброзичливість також є тканиною символічної одежі кожного правдивого християнина, бо Павло заохочує: «Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння» (Колосян 3:12).
4. Як Єгова перший виявив людству доброзичливість?
4 Єгова перший, хто виявляв доброзичливість. Так як Павло сказав, «коли з’явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога», то «Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим» (Тита 3:4, 5). Бог очищає або «купає», помазаних християн у крові Ісуса, застосовуючи заради них достоїнство Христового викупу. Вони також обновлюються святим духом і стають «створіння нове», як породжені духом сини Божі (2 Коринтян 5:17). Звичайно, Боже милосердя й любов до людини також поширюються на міжнародний «великий натовп», який «виправ одіж свою, і вибілив її в крові Агнця» (Об’явлення 7:9, 14; 1 Івана 2:1, 2). Крім того, і помазані християни й великий натовп, який має надію жити на землі,— усі вони служать під Ісусовим «любим» ярмом (Матвія 11:30).
5. Чому ми повинні сподіватися, що ті, яких провадить Божий дух, будуть доброзичливо поводитися з іншими?
5 Доброзичливість також є частиною плоду Божого святого духа, або його активної сили. Павло сказав: «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, здержливість, лагідність: Закону нема на таких!» (Галатів 5:22, 23). Чого ж нам сподіватися від людей, яких веде святий дух? Звичайно, вони повинні милосердно поводитися одні з одними.
6. Як доброзичливість повинна спонукувати старійшин і інших христяин поводитися?
6 Доброзичливість можна виявляти різними способами. Коли поводимося з людьми милостиво, то виявляємо цю рису. Наприклад, старійшини християнського збору виявляють доброзичливість, коли милостиво поводяться з грішником, що розкаявся, і стараються допомогти йому духовно. Практикуванням цієї даної Богом доброзичливості наглядачі стають терпеливими, уважними, співчутливими і лагідними. Доброзичливість спонукує їх «лагідно поводитися з отарою» (Дії 20:28, 29, НС). Фактично, такий плід духа, як доброзичливість, повинен зробити всіх християн милосердними, терпеливими, уважними, співчутливими, дружними й гостинними.
Уникайте удаваної доброзичливості
7. Чому ви сказали б, що удавана доброзичливість є слабкістю?
7 Декотрі люди розглядають доброзичливість як слабкість. Вони думають, що треба бути жорстокими, а навіть ображати, щоб своєю силою справити на інших враження. Але було гарно сказано, що «грубість є імітацією сили слабкою людиною». У дійсності, бути по-справжньому доброзичливими й уникати удаваної доброзичливості вимагає сили духу. Доброзичливість, що є плодом Божого духа, не є слабкістю, яка готова до компромісів з неправильною поведінкою. Швидше удавана доброта — слабкість, завдяки якій людина дивиться крізь пальці на правопорушення.
8. (а) Як Ілій недбало поводився з своїми синами? (б) Чому старійшини мусять остерігатися, щоб не піддатися удаваній доброзичливості?
8 Первосвященик Ілій в Ізраїлі не дисциплінував своїх синів Хофні та Пінхаса, які служили священиками в скинії. Будучи незадоволеними часткою з жертви, призначеною їм Божим Законом, вони змушували слугу вимагати сирого м’яса від того, хто приносив жертви, перш ніж палили лій на жертівнику. Сини Ілії також мали неморальні стосунки з жінками, які служили при вході до скинії заповіту. Замість того, щоб позбавити Хофні й Пінхаса їхнього становища, Ілій м’яко картав їх, шануючи своїх синів більше, ніж Бога (1 Самуїлова 2:12-29). Не дивно, що «Господнє слово було рідке за тих днів» (1 Самуїлова 3:1). Тому християнські старійшини не повинні піддаватися фальшивій аргументації або виявляти удавану доброзичливість, яка може наразити на небезпеку духовність збору. Справжня доброзичливість не сліпа до лукавих слів і вчинків, які порушують Божі норми.
9. (а) Що допоможе нам уникати удаваної доброзичливості? (б) Як Ісус проявляв силу духа в стосунках з відступниками?
9 Якщо хочемо уникнути удаваної доброзичливості, то слід молитися до Бога за допомогою, щоб мати таку силу, про яку говорить псалмописьменник: «Відступіться від мене, злочинці,— і я буду держатися заповідей мого Бога!» (Псалом 119:115). Нам також необхідно наслідувати приклад Ісуса Христа, якого неможливо обвинуватити в удаваній доброзичливості. Ісус був втіленням справжньої доброзичливості. Наприклад: «як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха». Тому чесні люди вільно приступали до Ісуса, навіть приводили до нього своїх малих діточок. Уявіть собі Його доброзичливість і співчутливість, коли «Він їх пригорнув, і поблагословив!» (Матвія 9:36; Марка 10:13-16). Хоч Ісус був доброзичливим, то все ж таки твердо обстоював те, що було правильним в очах його небесного Отця. Ісус ніколи не прощав зла; у нього була дана Богом влада обвинувачувати лицемірних релігійних провідників. У Матвія 23:13-26 він кілька разів повторив: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри», і кожного разу підкреслював причину для Божого суду.
Доброзичливість пов’язана з любов’ю
10. Як Ісусові учні проявляють доброзичливість і любов своїм співвіруючим?
10 Про своїх послідовників Ісус сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Яка ж є одна із граней тієї любові, яка виявляє Ісусових правдивих учнів? Павло сказав: «Любов довготерпить, любов милосердствує» (1 Коринтян 13:4). Довготерпіння й доброзичливість означають терплячість до недосконалості і недоліків інших, так як Єгова це ласкаво робить (Псалом 103:10-14; Римлян 2:4; 2 Петра 3:9, 15). Християнська любов і доброзичливість також проявляються, коли десь у світі труднощі облягають співвіруючих. Реагуючи не тільки «звичайною людяністю», християни всюди виявляють братню любов даруванням матеріальних речей, щоб допомогти таким поклонникам Єгови (Дії 28:2).
11. Що в біблійному розумінні означає доброзичливість, пов’язана з любов’ю?
11 Доброзичливість також пов’язана з любов’ю в словосполученні «сердечна доброзичливість», яке часто вживається у Святому Письмі. Це доброзичливість, яка походить з вірної любові. Єврейський іменник (хе́ сед), перекладений як «сердечна доброзичливість», не включає в себе більш, ніж тільки ніжне відношення. Це доброзичливість, яка любляче зосереджується на якомусь предметі, аж поки не здійснить свою мету відносно нього. Єгова виявляє доброзичливість або вірну любов різними способами. Наприклад, вона виявляється його вчинками визволення й охорони (Псалом 6:5; 40:11; 143:12).
12. У чому слуги Єгови можуть бути впевнені, коли моляться про допомогу або визволення?
12 Не дивно, що доброзичливість Єгови привертає людей до нього! (Єремії 31:3). Коли Божим вірним слугам потрібне визволення або допомога, то вони знають, що через його доброзичливість, що є справді вірною любов’ю, він напевно не покине їх у час небезпеки. Тому вони можуть молитися у вірі, так як це робив псалмописьменник, який сказав: «Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм!» (Псалом 13:6). Тому що Божа любов вірна, то його слуги знають, що покладаються на його доброзичливість не даремно. Коли вони моляться про допомогу або визволення, то є певні, що «Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить» (Псалом 94:14).
Винагорода доброзичливості
13, 14. Чому в доброзичливої особи є вірні друзі?
13 Так як Єгова, так і його слуги «чинять один одному милосердя та милість» (Захарія 7:9; Ефесян 5:1). «Здобуток людині — то милість її» і людина, яка проявляє цю рису, здобуває багато нагород (Приповістей 19:22). Що це за нагороди?
14 Доброзичливість допомагає нам тактовно ставитись до людей і, таким чином зберігати добрі взаємовідносини з ними. Тактовна людина говорить і діє або справляється з трудними ситуаціями делікатним і мирним способом. Тоді як «жорстоку» людину різко осуджують, то «людина ласкава душі своїй чинить добро» (Приповістей 11:17). Люди ухиляються від жорстокої людини, але їх приваблює людина, яка виявляє їм сердечну доброзичливість. Тому в доброї людини є вірні друзі (Приповістей 18:24).
15. Як доброзичливість може вплинути на релігійно розділений дім?
15 Доброзичливістю християнська дружина може привернути невіруючого чоловіка до Божої правди. Дружина, перш ніж навчилася правди й розвинула «нову особистість, створену згідно з Божою волею у праведності й вірності», можливо, була злою, навіть сварливою (Ефесян 4:24, НС). Коли б її чоловікові були відомі деякі притчі, то він, правдоподібно, погодився б, що «жінка [дружина] сварлива — як ринва, що з неї вода тече завжди» і «ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою» (Приповістей 19:13; 21:19). Але тепер невинна поведінка і глибока пошана дружини разом з такою рисою, як доброзичливість, можуть допомогти їй навернути чоловіка до правдивої віри (1 Петра 3:1, 2). Так, це може бути одною з нагород за її доброзичливість.
16. Як ми можемо скористатись з доброзичливості, яку виявляють нам?
16 Можемо скористатись з виявленої нам доброзичливості, тому що станемо більш співчутливими й прощаючими. Наприклад, якщо нам потрібна духовна допомога й з нами поводилися ласкаво та лагідно, то чи ж ми не були б спонукані так само поводитися з іншими? Ми можемо сподіватися, що кваліфіковані в духовному відношенні чоловіки будуть поводитися з нами ласкаво, бо Павло написав: «Як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!» (Галатів 6:1). Призначені старійшини говорять лагідно й ласкаво тоді, як стараються допомогти співхристянам, що схибили. Чи ми вже одержували таку ласкаву допомогу особисто, чи ні, то чого Бог сподівається від усіх, які служать йому? Усі християни повинні бути ласкавими одні з одними і послухатись поради апостола Павла: «А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один з одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Ефесян 4:32). Звичайно, якщо хтось уже простив нам або ласкаво допоміг вийти із скрутного духовного становища, то це повинно збільшити нашу власну спроможність прощати, співчувати і бути доброзичливими.
Оцінюйте незаслужену доброзичливість від Бога
17. За яку доброзичливість ми повинні бути особливо вдячними, будучи народженими грішними?
17 Тому, що ми всі народилися гіршниками, засудженими на смерть, то є доброзичливість, за яку ми повинні бути особливо вдячними. Це незаслужена доброзичливість Бога Єгови, через яку грішники є звільнені від осуду на смерть і визнані праведними. Павло, який 90 разів згадує Божу незаслужену доброзичливість у своїх 14 посланнях, натхненних Богом, сказав християнам стародавнього Риму: «Всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі» (Римлян 3:23, 24). Як ми повинні оцінювати незаслужену доброзичливість, яку Бог Єгова виявляє нам!
18, 19. Як можна досягнути Божої незаслуженої доброзичливості?
18 Коли не будемо оцінювати Божу незаслужену доброзичливість, то можемо не досягнути її мети. Про це Павло сказав: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом! Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім! А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо. Тому що сказано в Ісаї 49:8 [Септуагінта]: «Приємного часу почув Я тебе,— і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне, а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих» (2 Коринтян 5:20—6:4). Що Павло мав на думці?
19 Помазані християни є послами замість Христа, а великий натовп — його посланники. Разом вони переконують людей примиритися з Богом, щоб спастися. Павло не хотів, щоб хтось одержав незаслужену доброзичливість від Бога Єгови через Ісуса Христа, а тоді не досяг її мети. Це може трапитись, якщо ми не будемо виконувати працю, яку Божа незаслужена доброзичливість зробила нас придатними виконувати. Маючи дружнє споріднення з Богом, як примирені з ним, ми не будемо надаремно приймати його незаслужену доброзичливість, якщо будемо виконувати «служіння примирення, бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим» (2 Коринтян 5:18, 19). Ми також будемо виявляти людям найбільшу доброзичливість, якщо будемо допомагати їм примиритися з Богом.
20. Що ми будемо обговорювати далі?
20 Слуги Єгови затрачають свій час і ресурси, щоб робити людям добро, коли християнським служінням стараються допомогти їм духовно. Але чого ми можемо навчитися з біблійних прикладів доброзичливості на практиці? Давайте розглянемо декотрі з цих прикладів й обговоримо інші способи, щоб задовольнити Єгову виявлянням доброзичливості.
Як би ви відповіли?
◻ Що означає доброзичливість?
◻ Як можна уникати удаваної доброзичливості?
◻ Чому Божі люди можуть покладатися на доброту Єгови?
◻ Які нагороди приносить доброзичливість?
◻ Яким чином ми не втратимо можливості досягнути мети Божої незаслуженої доброзичливості?