Нам приємно докладати зусиль у служінні Єгові!
1 Апостол Павло був готовий віддати «все, навіть самого себе» для того, щоб виконувати християнське служіння (2 Кор. 12:15). Подібно й сьогодні чимало християн ревно служать піонерами. Інші ж, у кого багато сімейних обов’язків, знаходять у своєму напруженому графіку час і кожного тижня беруть участь у служінні. А християни з поганим здоров’ям сприяють справам Царства, попри свої обмеження. Наскільки ж приємно бачити, що брати й сестри, незважаючи на вік і обставини, докладають зусиль у служінні Єгові!
2 Любов до ближнього. Якщо ми робимо у служінні все, що можемо, то виявляємо любов до Бога і до ближніх. Завдяки цьому ми маємо чисте сумління. Оскільки Павло вкладав душу в проповідування доброї новини, він міг з оптимізмом сказати: «Сьогодні закликаю вас: засвідчіть, що я чистий від крові всіх людей» (Дії 20:24, 26; 1 Фес. 2:8). Коли ми робимо в служінні стільки, скільки дозволяють нам обставини, ми не будемо винні у крові людей (Єзек. 3:18—21).
3 Якщо ми докладаємо зусилля, щоб допомагати іншим, то відчуваємо щастя (Дії 20:35). Ось що сказав один брат: «Увечері, повертаючись додому після дня служіння Єгові, я, по правді сказати, почуваюся втомленим. Але я щасливий і вдячний Єгові за те, що він дає мені радість, яку ніхто не може відібрати».
4 Любов до Бога. Яка найвагоміша підстава для того, щоб докладати зусиль у служінні Єгові? Таке ревне служіння подобається нашому небесному Батькові. Любов до Бога спонукує нас слухатися його наказів, у тому числі проповідувати і робити людей учнями (1 Ів. 5:3). Навіть якщо люди байдужі чи відмовляються слухати нас, ми й далі радісно виконуємо працю Єгови.
5 Тепер не час сповільнюватись. Ми живемо в період жнив (Матв. 9:37). Женці в таку пору зазвичай працюють багато годин. Адже вони мають обмаль часу, щоб зібрати врожай, поки він ще не зіпсувався. Час для духовних жнив теж обмежений. Пам’ятаючи про це, продовжуймо наполегливо докладати зусиль у служінні (Луки 13:24; 1 Кор. 7:29—31).