«Закон Христа». Павло написав: «Не переставайте носити тягарі одне одного, і так будете виконувати закон Христа» (Гл 6:2). У 33 р. н. е. Закон-угоду було скасовано («оскільки змінюється священство, потрібно, щоб змінився й Закон»; Єв 7:12), тож християни перебувають «під законом Христа» (1Кр 9:21). Його названо «досконалим законом, що несе свободу», «законом вільного народу» і «законом віри» (Як 1:25; 2:12; Рм 3:27). Появу цього нового закону Бог передрік через пророка Єремію, коли сказав, що укладе нову угоду і напише свій закон на серцях свого народу (Єр 31:31—34; Єв 8:6—13).

Посередником Закон-угоди був Мойсей, а посередником нової угоди є Ісус Христос. Мойсей створив писаний звід законів, тимчасом як Ісус не записав жодного закону. Він навчав свого закону усно і вкладав його в розуми та серця своїх учнів. Його учні теж не створили для християн зводу законів, поділеного на статті та параграфи. Все ж Грецькі Писання містять багато законів, наказів і постанов, яких християни зобов’язані дотримуватися (Об 14:12; 1Ів 5:2, 3; 4:21; 3:22—24; 2Ів 4—6; Ів 13:34, 35; 14:15; 15:14).

Ісус наказав своїм учням проповідувати добру новину про Царство. Про це написано в Матвія 10:1—42; Луки 9:1—6; 10:1—12. Пізніше, згідно з Матвія 28:18—20, Ісус дав своїм послідовникам новий наказ: йти не тільки до євреїв, а до всіх народів і робити людей учнями, хрестячи їх новим хрещенням «в ім’я Батька, і Сина, і святого духу» та навчаючи їх дотримуватися всього, що він їм наказав. Маючи владу від Бога, Ісус навчав і давав накази, поки був на землі (Дії 1:1, 2), а також після свого вознесіння (Дії 9:5, 6; Об 1:1—3). Уся книга Об’явлення повна пророцтв, наказів, настанов та вказівок для християнського збору.

«Закон Христа» охоплює всі галузі християнського життя і служіння. З допомогою Божого духу християни спроможні дотримуватися цього закону, тому він їх не засуджує, а виправдовує. Це «закон духу, завдяки якому можна жити в єдності з Христом Ісусом» (Рм 8:2, 4).

Інші законодавці. Коли Божий Син жив на землі, то визнавав Єгову своїм Законодавцем і Богом. Ісус, як єврей, був народжений під Закон-угодою і мав досконало дотримуватися її умов (Гл 4:4, 5). Він також давав певні закони своїм послідовникам. Ісус робив це, спілкуючись з ними особисто, а також послуговуючись святим духом, під впливом якого деякі учні записали книги Грецьких Писань. Усі ці закони разом називаються «законом Христа» (Гл 6:2; Ів 15:10—15; 1Кр 9:21). Їм підкоряється «Ізраїль Божий», духовний «народ» Єгови (Гл 6:16; 1Пт 2:9). Однак Христос не створював цих законів, а отримав їх від Великого Законодавця, Єгови (Ів 14:10).