Бог піклується про вас

ХРИСТИЯНКА Марі дуже багато вистраждала за свої майже п’ять десятків років життя. Більше десяти років тому її чоловік вчинив перелюб і вони розлучилися. Відтоді Марі, будучи одинокою матір’ю, докладала всіх сил, аби добре виховати своїх чотирьох дітей. Але вона все ще залишається одинокою, і часом самотність здається нестерпною. Марі запитує себе: «Чи це означає, що Бог не піклується про мене або про моїх дітей, які виховуються без батька?»

Незалежно від того чи ви відчували подібну скруту, чи ні, то, безсумнівно, можете поспівчувати Марі. Кожен з нас зносить труднощі, і ми, можливо, цікавимося, коли і як Єгова буде діяти в наших інтересах. Деякі з наших проблем є прямим наслідком того, що ми дотримуємося Божих законів (Матвія 10:16—18; Дії 5:29). Інші — наслідком того, що ми, бувши самі недосконалими людьми, живемо у світі, яким править Сатана (1 Івана 5:19). Апостол Павло написав: «Все створіння разом зідхає й разом мучиться» (Римлян 8:22).

Незважаючи на це, ваше суворе випробовування не означає, що Єгова покинув вас або не цікавиться вашим благополуччям. Як ви можете впевнитися в цьому? Звідки видно, що Бог піклується про вас?

Приклади з давніх часів

Біблія дає чіткий доказ того, що Єгова піклується про кожну людину зокрема. Подумаймо про Давида. Єгова особисто цікавився цим молодим пастухом, розпізнавши в ньому «мужа за серцем Своїм» (1 Самуїла 13:14). Пізніше, коли Давид став царем, Єгова пообіцяв йому: «Я засвідчую, що буду з тобою, куди б ти не пішов» (2 Самуїла 7:9, НС).

Чи це значить, що Давид мав «чудове» життя, вільне від будь-яких труднощів? Ні, Давид зносив тяжкі випробовування як до, так і під час свого царювання. Декілька років до того, як він став царем, його немилосердно переслідував кровожерливий цар Саул. У цей час свого життя Давид написав: «Душа моя серед левів... між синами людськими, яких зуби — стріли й списи» (Псалом 57:4, Дерк.).

І все-таки завжди, навіть за несприятливих обставин, Давид був переконаний у тому, що про нього піклується сам Єгова. «Мої скитання Тобі відомі», — сказав він у молитві до Єгови. Дійсно, для Давида то було так, начебто Єгова записував усі його тяжкі випробування. Потім Давид додав: «Сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?»a (Псалом 56:9, Хом.). За допомогою цього порівняння Давид висловив впевненість у тому, що Єгова знає не тільки важкі обставини, але і їхні емоційні наслідки.

У кінці свого життя Давид міг написати з власного досвіду: «Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь» (Псалом 37:23, 24). Ви також можете бути впевненими в тому, що, коли ви вже страждаєте довгий час і ваші випробовування не припиняються, Єгова бачить і цінує вашу витривалість. Павло написав: «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите» (Євреїв 6:10).

Більш того, Єгова може діяти заради вас, даючи вам силу зносити випробовування, хоч би які перешкоди траплялися на вашому шляху. «Багато лихого для праведного,— писав Давид,— та його визволяє Господь з них усіх» (Псалом 34:20). Дійсно, Біблія говорить нам, що очі Єгови «дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хронік 16:9).

Єгова притягує вас

Ще один доказ особистого піклування Єгови можна знайти в словах Ісуса. «Ніхто бо не може до Мене прийти,— сказав він,— як Отець, що послав Мене, не притягне його» (Івана 6:44). Так, Єгова допомагає людям, кожному особисто, скористати з Ісусової жертви. Яким чином? Головно через проповідницьку працю про Царство. Безперечно, ця праця служить «на свідоцтво народам усім», однак завдяки їй досягається кожної людини зокрема. Те, що ви слухаєте і відгукуєтесь на звістку доброї новини, є доказом особистої турботи Єгови про вас (Матвія 24:14).

Єгова за допомогою святого духу притягує окремих осіб до свого Сина та до надії на вічне життя. Це дає змогу кожній людині, незважаючи на будь-які властиві нам обмеження та недосконалості, усвідомити й застосовувати в житті духовні істини. Дійсно, жоден не може зрозуміти Божих намірів без допомоги Божого духу (1 Коринтян 2:11, 12). Павло писав до солунян, що «не всі мають віру» (2 Солунян 3:2, Дерк.). Єгова дає свій дух тільки тим, хто хоче бути притягнутим ним.

Єгова притягує людей тому, що він любить кожного з них окремо й хоче допомогти їм досягти спасіння. Який це переконливий доказ особистого піклування Єгови! Ісус сказав: «Волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих» (Матвія 18:14). Так, у Божих очах кожна людина є важливою як окрема, відмінна особа. Ось чому Павло міг написати, що Бог «кожному віддасть за його вчинками» (Римлян 2:6). Апостол Петро теж сказав: ‘Не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому кожен [кожна людина зокрема], хто боїться Його й чинить правду’ (Дії 10:34, 35).

Чуда Ісуса

Те, що Бог особисто цікавиться людьми, було чітко виявлено в чудах, зроблених його Сином, Ісусом. Ті зцілення виконувались з глибокими почуттями (Марка 1:40, 41). Оскільки Ісус «нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець», його співчуття відображає дивовижну турботу Єгови про кожного його служителя (Івана 5:19).

Розгляньмо в Марка 7:31—37 запис про чудо, здійснене Ісусом. Того разу Ісус зцілив глухого чоловіка, який, окрім того, страждав від заїкання. Він «взяв... його [цього чоловіка] від народу самого»,— повідомляється в Біблії. Потім, «на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: «Еффата»; цебто: «Відкрийся!»

Чому Ісус узяв цього чоловіка від народу? Мабуть тому, що ця глуха людина, яка майже не могла говорити, соромилася спостерігачів. Ісус, можливо, помітив таку незручність цього чоловіка і саме тому взяв його, щоб зцілити на самоті. «Вся розповідь,— коментує один біблеїст,— виявляє нам найбільш яскраво те, що Ісус не вважав цю людину просто слушним для зцілення випадком; він дивився на неї як на особу. Ця людина мала особливу потребу й особливу проблему, і з найніжнішою делікатністю Ісус допоміг їй у такий спосіб, завдяки якому було взято до уваги її почуття, в спосіб, який вона могла зрозуміти».

Цей опис виявляє, що Ісус особисто турбувався про людей. Ви можете бути впевненими, що він так само цікавиться й вами. Звичайно, його жертовна смерть була виразом любові до цілого світу людства, на який поширюється викуп. Однак ви можете вважати це чимось, здійсненим особисто для вас, як робив Павло, котрий написав: ‘Божий Син мене полюбив і видав за мене Самого Себе’ (Галатів 2:20). І оскільки Ісус зауважив, що той, «хто бачив Мене, той бачив Отця», ми можемо бути певними, що Єгова так само цікавиться кожним своїм служителем (Івана 14:9).

Єгова винагороджує

Набувати знання про Бога — значить пізнавати кожну рису його особистості, як це виявлено в Біблії. Саме ім’я Єгова означає «Він спричиняє ставати» й говорить про те, що Єгова може ставати тим, ким хоче, для виконання своєї волі. Протягом історії він виступав у різних ролях, таких, як Творець, Отець, Суверенний Господь, Пастир, Єгова військ, Слухач молитов, Суддя, Величний Учитель та Відкупительb.

Щоб усвідомити повне значення Божого імені, нам треба також пізнати Єгову як особу, котра винагороджує. Павло написав: «Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6).

Сьогодні Єгова обіцяє вічне життя на райській землі людям, що бажають служити йому від цілого серця. Нема нічого егоїстичного в тому, щоб чекати сповнення тієї великої обітниці; зовсім не зухвало уявляти себе мешканцем того раю. Мойсей «дивився на нагороду» (Євреїв 11:26, Дерк.). Так само й Павло з нетерпінням чекав сповнення Божої обіцянки для вірних помазаних християн. Він писав: «Я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі» (Филип’ян 3:14).

Ви також можете гнатися за нагородою, яку Єгова обіцяє тим, хто зносить випробовування. Сподівання тієї нагороди є невід’ємною частиною вашого знання про Бога й вашої витривалості в його служінні. Отже, щоденно роздумуйте про благословення, які приготував для вас Єгова. Згадана напочатку Марі докладала особливих зусиль, щоб робити це. «Нещодавно я вперше у своєму житті,— сказала вона,— зрозуміла, що Ісусова викупна жертва стосується й мене. Я почала відчувати, що Єгова піклується про мене як про людину. Я вже є християнкою понад 20 років, але тільки недавно я по-справжньому почала вірити в це».

Вивчаючи Біблію й глибоко розмірковуючи над нею, Марі разом з мільйонами інших навчається того, що Єгова піклується про свій народ не тільки як про групу людей, але як про окремих осіб. Апостол Петро був настільки переконаний у цьому, що написав: «Покладіть на Нього [Бога] всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (1 Петра 5:7). Так, Бог піклується про вас!

[Примітки]

[Рамка на сторінці 6]

Воскресіння — доказ Божого піклування

ПЕРЕКОНЛИВИЙ доказ того, що Бог цікавиться кожною особою зокрема, знаходимо в Біблії, в Івана 5:28, 29: «Надходить година, коли всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах,— [Ісусів] голос почують, і повиходять».

Цікаво, що тут вживається грецьке слово мне·ме́і·он (пам’ятний гріб), а не слово та́·фос (могила). Слово та́·фос лише передає думку про поховання. Проте слово мне·ме́і·он вказує на збереження пам’яті про життя померлої людини.

З огляду на це тільки подумаймо, чого воскресіння вимагатиме від Бога Єгови. Щоб повернути когось до життя, він повинен знати все про ту людину, в тому числі його чи її успадковані риси та весь обсяг пам’яті. Лише тоді можна буде відновити ту людину точно такою, якою вона була.

Звичайно, це неможливо з людської точки зору, але «для Бога все можливе» (Марка 10:27). Він може навіть побачити, що є в серці людини. Більше того, коли якась людина померла багато століть тому, Божа пам’ять про неї залишається незмінною, вона не згасає (Йова 14:13—15). Тому, згадуючи Авраама, Ісаака та Якова, Ісус міг сказати навіть через століття після їхньої смерті, що Єгова «не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього» (Луки 20:38, Хом.).

Отже, мільярди померлих людей зберігаються в усіх подробицях у пам’яті Бога Єгови. Який же це вражаючий доказ того, що Бог піклується про кожну особу зокрема!

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ісус особисто цікавився тими, кого він зціляв.