Не засмучуйте святого духу Єгови
«Не засмучуйте Божого святого духу, даного вам як печатку» (ЕФ. 4:30).
1. Що Єгова робить для мільйонів людей і який обов’язок вони мають?
ЄГОВА робить щось особливе для мільйонів людей, які живуть у цьому неспокійному світі. Він дає їм можливість наближатися до себе через свого єдинородного Сина, Ісуса Христа (Ів. 6:44). Ви належите до цих людей, якщо присвятилися Богові і живете відповідно до цього. Як охрещені в ім’я святого духу служителі, ви маєте обов’язок поводитися згідно з духом (Матв. 28:19).
2. Які питання ми розглянемо?
2 Ті, хто «сіє з думкою про дух», одягаються в нову особистість (Гал. 6:8; Еф. 4:17—24). Водночас апостол Павло дає нам пораду і застерігає нас, щоб ми не засмучували Божого святого духу. (Прочитайте Ефесян 4:25—32). Тепер ми детально проаналізуємо пораду апостола. Що мав на увазі Павло, коли сказав не засмучувати Божого духу? Як присвячений служитель Єгови міг би це робити? І як нам не засмучувати духу Єгови?
Що мав на увазі Павло
3. Як ви поясните слова, записані в Ефесян 4:30?
3 Перш за все, зверніть увагу на Павлові слова, записані в Ефесян 4:30. Він сказав: «Не засмучуйте Божого святого духу, даного вам як печатку, щоб приготувати вас до дня, коли будете визволені на основі викупу». Павло не хотів, щоб його одновірці наражали на небезпеку свою духовність. Ішлося про дух Єгови, «даний [їм] як печатку, щоб приготувати [їх] до дня, коли будуть визволені на основі викупу». Божий святий дух був і є, наче печатка, тобто «завдаток того, що має настати» для відданих помазанців (2 Кор. 1:22). Печатка означає, що вони Божа власність і отримають небесне життя. Остаточне число тих, хто одержить печатку,— 144 000 (Об’яв. 7:2—4).
4. Чому важливо не засмучувати Божого духу?
4 Засмучення духу — це перший крок, який може призвести християнина до того, що на нього зовсім перестане впливати Божа діюча сила. Те, що це можливо, видно з Давидових слів, які він промовив після гріха з Вірсавією. Давид розкаявся і благав Єгову: «Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене» (Пс. 51:13). Лише ті помазанці, які залишаються «вірними аж до смерті», отримають «вінок» безсмертного життя в небі (Об’яв. 2:10; 1 Кор. 15:53). Християни з земною надією теж потребують святого духу, якщо хочуть зберігати непорочність перед Богом і одержати його дар життя на основі віри у викупну жертву Христа (Ів. 3:36; Рим. 5:8; 6:23). Отже, всім нам не слід засмучувати святий дух Єгови.
Як християнин міг би засмутити дух?
5, 6. Як християнин міг би засмутити дух Єгови?
5 Ми, як присвячені християни, у змозі не засмучувати духу. Це нам вдасться, якщо ми «продовжуємо ходити» і «жити згідно з духом», бо тоді ми не піддамося неправильним плотським бажанням і будемо цуратися безбожних рис (Гал. 5:16, 25, 26). Але все може змінитись. Ми певною мірою засмутили б дух Бога, якби дозволили, щоб нас повільно, зовсім непомітно відносило течією вбік, і почали поводитися всупереч принципам з натхненого Божим духом Слова.
6 Якби ми постійно діяли наперекір керівництву святого духу, то засмучували б його і Єгову, Джерело цього духу. Обговорення уривка з Ефесян 4:25—32 покаже, як ми повинні поводитись, і це допоможе нам не засмучувати Божого духу.
Як не засмучувати духу?
7, 8. Поясніть, чому нам слід бути правдивими.
7 Нам слід бути правдивими. В Ефесян 4:25 містяться такі слова Павла: «Тепер, коли ви вже відкинули брехню, усі говоріть правду своїм ближнім, бо ми — частини тіла, які належать одні одним». Оскільки ми об’єднані як «частини тіла, які належать одні одним», то не повинні бути нечесними або навмисно вводити в оману своїх одновірців. Адже це те саме, що обманювати їх. Кожен, хто вперто робить так, втрачає стосунки з Богом. (Прочитайте Приповістей 3:32).
8 Неправдиві слова і вчинки можуть порушити єдність у зборі. Тому нам варто бути правдивими і надійними, як пророк Даниїл — у ньому інші не могли знайти нічого поганого (Дан. 6:5). І пам’ятаймо Павлову пораду християнам з небесною надією про те, що всі члени «Христового тіла» належать одні одним і мусять залишатися в єдності з правдивими помазаними послідовниками Ісуса (Еф. 4:11, 12). Якщо ми хочемо жити вічно в Раю на землі, нам теж треба говорити правду і так сприяти єдності нашого всесвітнього братства.
9. Чому важливо зважати на пораду з Ефесян 4:26, 27?
9 Ми повинні чинити опір Дияволу і не дозволяти йому зашкодити нашій духовності (Як. 4:7). Святий дух допомагає нам протистояти Сатані. Приміром, ми можемо це робити, остерігаючись непогамовної люті. Павло написав: «Гнівайтесь, але не грішіть; коли заходить сонце, не залишайтесь роздратованими, а також не давайте місця Дияволу» (Еф. 4:26, 27). Якщо ж ми небезпідставно розгнівалися, варто одразу безмовно помолитись. Така молитва допоможе нам бути «холоднокровними» і виявляти самовладання, а не засмучувати своєю поведінкою Божого духу (Прип. 17:27). Тож не залишаймося роздратованими і не даваймо Сатані приводу підштовхнути нас до якогось зла (Пс. 37:8, 9). Ми можемо протидіяти йому, наприклад, коли швидко залагоджуємо незгоди відповідно до Ісусових порад (Матв. 5:23, 24; 18:15—17).
10, 11. Чому ми не повинні красти чи бути нечесними?
10 Нам слід опиратися будь-якій спокусі красти чи бути нечесними. Про крадіжку Павло писав: «Хто крав, нехай вже не краде, а ліпше хай наполегливо працює, виконуючи своїми руками корисну працю, щоб мати чим поділитися з нужденними» (Еф. 4:28). Якби присвячений християнин щось украв, він насправді б «зневажив Ім’я... Бога», стягнувши на нього докір (Прип. 30:7—9). Крадіжки не виправдовує навіть бідність. Ті, хто любить Бога і ближніх, розуміють, що крадіжку ніколи не можна виправдати (Марка 12:28—31).
11 Павло не лише згадав, чого нам треба остерігатися, але й вказав на те, що нам слід робити. Якщо ми живемо і ходимо згідно зі святим духом, то будемо докладати зусиль, аби дбати про свою сім’ю, а також «щоб мати чим поділитися з нужденними» (1 Тим. 5:8). Ісус і його апостоли відкладали гроші для допомоги нужденним, але зрадник Юда Іскаріот забирав собі певну суму грошей (Ів. 12:4—6). Звісно, на нього не впливав святий дух. Ми ж, керуючись Божим духом, «в усьому бажаємо поводитися чесно», як це робив Павло (Євр. 13:18). Таким чином ми не будемо засмучувати святий дух Єгови.
Що ще допоможе нам не засмучувати духу
12, 13. а) Якої мови треба уникати, згідно з Ефесян 4:29? б) Якою має бути наша мова?
12 Нам треба зважати на те, що́ ми говоримо. Павло радив: «Нехай з ваших уст не виходить жодне гниле слово, а лише добре, яке при потребі може зміцнити; тоді воно принесе пожиток слухачам» (Еф. 4:29). І знову апостол не тільки каже, чого ми не повинні робити, а й пояснює, що слід робити. Під впливом Божого духу ми відчуватимемо спонуку говорити слово «лише добре, яке при потребі може зміцнити; тоді воно принесе пожиток слухачам». Більш того, нам не можна допускати, щоб з наших уст виходило «гниле слово». Грецьким словом, перекладеним як «гниле», описували зіпсутий фрукт, рибу чи м’ясо. Так само як ми відчуваємо відразу до таких зіпсутих харчів, ми ненавидимо мову, яку Єгова вважає поганою.
13 Наша мова повинна бути пристойна, добра і «приправлена сіллю» (Кол. 3:8—10; 4:6). Чуючи нас, люди мають бачити, що ми вирізняємося з-поміж інших. Тож допомагаймо ближнім говорити слова, які «можуть зміцнити». І тоді ми почуватимемось подібно до псалмоспівця: «Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю» (Пс. 19:15).
14. Що ми повинні відкидати, відповідно до слів з Ефесян 4:30, 31?
14 Ми повинні відкидати озлобленість, лютість, образливу мову і всяке зло. Після того як Павло застеріг християн не засмучувати Божого духу, він написав: «Відкиньте всіляку озлобленість, гнів, лютість, крик та образливу мову з усім злом» (Еф. 4:30, 31). Будучи недосконалими людьми, всі ми мусимо докладати зусиль, щоб контролювати свої думки і вчинки. Якби ми дали місце «озлобленості, гніву, лютості», то засмутили б святий дух. Те саме було б, якби ми лічили завдані нам кривди, ображались і відмовлялися примиритись з кривдником. Якщо ми починаємо нехтувати біблійними порадами, то можемо розвинути риси, які ведуть до гріха проти духу, і зазнати згубних наслідків.
15. Як діяти, якщо хтось образив нас?
15 Нам необхідно бути добрими, співчутливими і вибачливими. Павло написав: «Будьте добрі одні до одних, виявляйте сердечне співчуття та з готовністю прощайте одні одних, як і Бог через Христа вас простив» (Еф. 4:32). Навіть коли нас дуже ранять чиїсь погані вчинки, пробачаймо, як і Бог (Луки 11:4). Припустімо, одновірець сказав про нас щось негативне. Щоб розв’язати ситуацію, ми хочемо з ним поговорити. Він щиро жаліє про сказане і просить вибачення. Ми пробачаємо йому, але мусимо зробити ще щось. «Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу,— сказано в Левит 19:18.— І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я — Господь!»
Завжди пильнуйте
16. Покажіть на прикладі, що необхідно робити зміни, аби не засмучувати духу Єгови.
16 Навіть на самоті ми можемо відчути спокусу вчинити те, що не подобається Богові. Скажімо, брат іноді слухає сумнівну музику. Зрештою сумління починає його турбувати, бо він нехтує біблійними порадами, що містяться в публікаціях «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45). Він молиться про цю проблему і пригадує Павлові слова, записані в Ефесян 4:30. Твердо постановивши не робити нічого, що засмучувало б святий дух, він вирішує більше не слухати сумнівної музики. Єгова поблагословить зусилля брата. Отож постійно пильнуймо, щоб не засмучувати Божого духу.
17. Що може трапитись, якщо ми не пильнуватимемо і не будемо розвивати молитовне мислення?
17 Якщо ми не пильнуватимемо і не будемо розвивати молитовне мислення, то можемо втягнутись у нечисту і гріховну поведінку, яка засмучує дух. Оскільки святий дух породжує риси, які відображають особистість нашого небесного Батька, дух може бути засмученим, а ми, безумовно, ніколи б не хотіли цього (Еф. 4:30). Юдейські книжники I століття чинили гріх, неправдиво приписуючи Сатані чуда Ісуса. (Прочитайте Марка 3:22—30). Ті вороги Христа «зневажили святий дух» і таким чином були винні в непростимому гріху. Ніколи не дозвольмо, щоб це сталося!
18. Як визначити, що ми не вчинили непростимого гріха?
18 Ми не хочемо допускати й думку про вчинення непростимого гріха, тому нам слід пам’ятати Павлові слова про те, як не засмучувати духу. А що, коли ми серйозно згрішили? Якщо ми покаялися й отримали допомогу від старійшин, то можемо сподіватись, що Бог простив нам і що ми не згрішили проти святого духу. З допомогою Бога ми зможемо більше не засмучувати духу.
19, 20. а) Чого ми повинні уникати? б) Що нам варто постановити робити?
19 Бог послуговується святим духом, щоб сприяти любові, радості і єдності серед свого народу (Пс. 133:1—3). Тому не засмучуймо Божого духу, слухаючи і підтримуючи шкідливі плітки чи розмови, що можуть підірвати повагу до призначених духом пастирів (Дії 20:28; Юди 8). Оберігаймо єдність у зборі і поважаймо одні одних. У жодному разі не сприяймо утворенню в зборі груп, у які входить лише обмежена кількість осіб. Павло написав: «Брати, настійно заохочую вас ім’ям нашого Господа Ісуса Христа: майте єдність у тому, що говорите. Хай не буде між вами поділень, а натомість майте цілковиту єдність у своїх думках і намірах» (1 Кор. 1:10).
20 Єгова хоче і може допомагати нам не засмучувати його духу. Продовжуймо молитися про святий дух і рішуче постановімо не засмучувати його. Безупинно «сіймо з думкою про дух», настійно шукаючи його проводу тепер і вічно.
Як би ви відповіли?
• Що означає засмучувати Божий дух?
• Яким чином присвячена Єгові людина може засмутити його дух?
• Як нам не засмучувати святого духу?
[Ілюстрація на сторінці 30]
Швидко залагоджуйте незгоди
[Ілюстрація на сторінці 31]
З яким фруктом можна порівняти твою мову?