Наслідуйте Того, хто обіцяє вічне життя

 1. Яка здатність може допомогти нам наслідувати Божі риси?

ЄГОВА наділив нас здатністю ставити себе на місце інших. Ми можемо до певної міри уявити собі ситуацію, в якій ніколи не опинялися. (Прочитайте Ефесян 5:1, 2). Як нам мудро послуговуватися цим даром від Бога? Що робити, аби ця здатність не зашкодила нам?

 2. Як наші страждання впливають на Єгову?

² Безсумнівно, ми радіємо, що Бог пообіцяв безсмертя в небі вірним помазанцям і вічне життя на землі Ісусовим відданим «іншим вівцям» (Ів. 10:16; 17:3; 1 Кор. 15:53). Звичайно, і безсмертне життя в небі, і вічне життя на землі буде без страждань, поширених сьогодні. Єгова знає про наш біль, подібно як він знав про страждання ізраїльтян в єгипетському рабстві. Справді, «завжди, коли страждали вони, страждав і він» (Ісаї 63:9). Через багато століть, під час відбудови храму, Бог запевнив євреїв, які боялися протидії ворогів: «Той, хто торкається вас, торкається зіниці мого ока» (Зах. 2:8). Так само як матір має ніжні почуття до своєї дитини, Єгова відчуває спонуку діяти з любов’ю заради свого народу (Ісаї 49:15). Єгова може поставити себе на місце інших і цією здатністю він наділив нас (Пс. 103:13, 14).

 3. З чого видно, що Ісус був співчутливим?

³ Ісус розумів біль інших людей, навіть тих, у чиїх обставинах він ніколи не опинявся. Наприклад, прості люди жили в страху перед релігійними провідниками, які обманювали їх і обтяжували багатьма вигаданими правилами (Матв. 23:4; Марка 7:1—5; Ів. 7:13). Ісус нікому не дав себе залякати чи обманути, але він міг розуміти, як почувалися ті прості люди. Тому, «дивлячись на натовпи людей, він проймався до них жалем, бо вони були нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха» (Матв. 9:36). Ісус, подібно до свого Батька, виявляв любов та співчуття (Пс. 103:8).

 4. Як на Ісуса впливали страждання, що їх зазнавали люди?

⁴ Коли Ісус бачив, як страждають люди, то відчував спонуку виявляти до них любов. Так він досконало відображав любов свого Батька. Якось після обширної проповідницької кампанії Ісус та його апостоли збиралися піти у віддалене місце і трохи відпочити. Але оскільки на Ісуса чекав натовп людей, він пройнявся до них жалем і «почав їх багато чого навчати» (Марка 6:30, 31, 34).

5, 6. Як нам треба ставитися до ближніх, щоб наслідувати Божу любов? Поясніть. (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

⁵ Ми наслідуємо Божу любов у нашому ставленні до ближніх. Розгляньмо приклад. Молодий християнин, якого ми назвемо Андрієм, думає про старенького брата, якому важко читати через поганий зір. Йому також нелегко ходити в служіння від дому до дому. Андрій згадує Ісусові слова: «Що хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви» (Луки 6:31). Тож Андрій запитує себе: «Що я хочу, аби мені робили люди?» — і щиро відповідає: «Я хочу, щоб вони грали зі мною в м’яча». Та хіба старенький брат може грати в м’яча? Як видно з Ісусових слів, ми повинні запитувати себе: «Що я хотів би, аби мій ближній робив мені, якби я опинився в його становищі?»

⁶ Хоч Андрій і не старий, він таки може уявити себе в обставинах, в яких ще не опинявся. Він спостерігає за стареньким братом і уважно його слухає. Поступово Андрій починає розуміти, як то бути літньою людиною, котрій важко читати Біблію і ходити від дому до дому. Відчуваючи біду старенького брата, він бачить, у чому необхідно йому допомогти, і хоче надати допомогу. Ми можемо робити те саме. Щоб наслідувати Божу любов, нам треба поставити себе на місце брата (1 Кор. 12:26).

 7. Як нам зрозуміти біль, котрий відчувають інші?

⁷ Не завжди легко зрозуміти біль, який відчувають інші. Багато людей зазнають труднощів, які нам невідомі. Одні страждають фізично через травми, хвороби або вік. Інші зносять емоційні випробування через депресію, приступи паніки чи наслідки наруги. Ще інші живуть у релігійно розділеній або в неповній сім’ї. Кожен має свої проблеми, і часто ми самі чогось такого не переживали. Як тоді наслідувати Божу любов? Намагаймося уважно слухати людину, поки не зрозуміємо її почуттів, принаймні до деякої міри. Це буде спонукувати нас наслідувати любов Єгови, надаючи необхідну допомогу. Люди мають різні потреби, але ми можемо духовно зміцнювати їх і надавати практичну допомогу. (Прочитайте Римлян 12:15; 1 Петра 3:8).

 8. Завдяки чому Ісус виявляв доброту?

⁸ Божий Син сказав, що Всевишній «добрий навіть до невдячних і неправедних» (Луки 6:35). Ісус наслідував Божу доброту. Що допомагало Ісусу виявляти її? Він з добротою ставився до людей і зважав на те, як його слова і вчинки могли вплинути на їхні почуття. Приміром, одна жінка, відома як грішниця, підійшовши до нього, почала плакати і зрошувати його стопи слізьми. Ісус зрозумів, що ця жінка розкаюється. Божий Син знав: якби він безсердечно прогнав її, це б дуже її пригнітило. Натомість він похвалив жінку і простив. Коли фарисей не схвалив цього вчинку, Ісус і з ним говорив люб’язно (Луки 7:36—48).

 9. Що допоможе нам наслідувати Божу доброту? Наведіть приклад.

⁹ Як нам наслідувати Божу доброту? Апостол Павло написав: «Рабові ж Господньому не потрібно сваритися. Навпаки, він має бути з усіма люб’язний [або «тактовний», прим.]» (2 Тим. 2:24). Тактовна людина розуміє, як поводитися в делікатних ситуаціях, щоб не уразити почуттів інших. Подумаймо, як нам виявляти доброту в таких ситуаціях: на роботі начальник виконує свої обов’язки несумлінно. Як ми будемо реагувати? Брат уперше за багато місяців прийшов на зібрання. Що ми скажемо йому? У служінні ми чуємо, як господар говорить: «Я зараз дуже зайнятий». Чи ми виявимо тактовність? Вдома дружина запитує: «Чому ти не сказав мені, що вже маєш плани на суботу?» Чи наша відповідь буде люб’язною? Якщо ми ставимо себе на місце інших і намагаємося зважати на те, як наші слова можуть вплинути на них, то будемо знати, як говорити і діяти так, аби наслідувати доброту Єгови. (Прочитайте Прислів’я 15:28).

10, 11. Як нам наслідувати Божу мудрість? Наведіть приклад.

¹⁰ Наша здатність уявляти події, яких ми не пережили у своєму житті, також може допомогти нам наслідувати мудрість Єгови і передбачати можливі наслідки своїх учинків. Мудрість — це одна з головних рис Єгови. Він, якщо захоче, може в подробицях бачити наслідки певних учинків. Ми не маємо такої здатності передбачати, але варто подумати, які можуть бути наслідки того, що ми збираємося робити. Ізраїльтяни не брали до уваги можливих наслідків непослуху Богові. Мойсей знав, що вони будуть коїти зло в очах Єгови, попри все добро, яке Бог зробив для них. Мойсей передав цілому Ізраїлевому збору слова такої пісні: «Це народ, який втратив здоровий глузд, народ, якому бракує розуміння. О, якби ж вони були мудрі! Тоді б вони задумались про це і зрозуміли, яким буде їхній кінець» (Повт. 31:29, 30; 32:28, 29).

¹¹ Щоб наслідувати Божу мудрість, нам треба роздумувати про можливі наслідки своїх учинків або навіть уявляти їх. Скажімо, під час залицяння ми повинні пам’ятати про силу статевого потягу. Ніколи не плануймо і не робімо того, що наражає на небезпеку наші цінні стосунки з Єговою. Радше поводьмося відповідно до таких натхнених слів: «Далекоглядна людина бачить небезпеку і ховається, а недосвідчена йде далі і страждає від наслідків» (Присл. 22:3).

12. Якої шкоди можуть завдати нам фантазії?

¹² Далекоглядна людина розуміє, що роздуми можна прирівняти до вогню. Належне використання вогню приносить чимало користі, наприклад, на ньому готують їжу. Але вогонь несе смерть, коли виходить з-під контролю, знищуючи дім та вбиваючи його мешканців. Так само й роздуми є корисними, якщо вони допомагають нам наслідувати Єгову. Проте вони можуть бути згубними, коли пробуджують неморальні бажання. Приміром, якщо ми постійно думаємо про грішні вчинки, це може призвести до того, що ми почнемо втілювати в життя такі фантазії. Неморальні мрії можуть довести до духовної смерті! (Прочитайте Якова 1:14, 15).

13. Яке життя Єва, мабуть, змалювала у своїй уяві?

¹³ Пригадаймо, як перша жінка Єва розвинула бажання з’їсти заборонений плід «з дерева знання добра і зла» (Бут. 2:16, 17). Змій сказав їй: «Ні, ви не помрете. Адже Бог знає, що в той самий день, коли з’їсте плід з того дерева, ваші очі відкриються і ви станете як Бог: ви будете знати, що є добром, а що злом». Єва «побачила, що плоди з того дерева добрі і приємні для очей». Які були наслідки? «Вона взяла плід і з’їла. Потім, коли чоловік був з нею, вона дала плід і йому, і він теж з’їв» (Бут. 3:1—6). Ідея, яку Сатана представив Єві, очевидно, чимось її привабила. Їй вже не будуть вказувати, що є добром і що злом, вона сама це вирішуватиме. Яким згубним було таке міркування! Через її грішного чоловіка Адама «у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть» (Рим. 5:12).

14. Як Біблія допомагає нам уникати поганої поведінки?

¹⁴ Гріх Єви в Едемському саду не був пов’язаний зі статевою розпустою. А втім, Ісус застерігав, що небезпечно віддаватися роздумам про розпусну поведінку. Він сказав: «Кожен, хто не припиняє дивитись на жінку, розпалюючись до неї пристрастю, уже вчинив з нею перелюб у своєму серці» (Матв. 5:28). Павло теж попереджав: «Не обдумуйте наперед, як задовольнити бажання плоті» (Рим. 13:14).

15. Які скарби ми повинні складати собі і чому?

¹⁵ Крім того, небезпечно уявляти, що ти стаєш дуже заможним і при цьому мало уваги приділяєш Богові. Насправді, для багатого статки «наче мур захисний — в його уяві» (Присл. 18:11). Ісус навів приклад, щоб показати жалюгідне становище того, «хто нагромаджує скарби для себе, але не є багатим у Божих очах» (Луки 12:16—21). Єгова тішиться, коли ми робимо те, що подобається йому (Присл. 27:11). Як же ми радіємо, коли маємо Боже схвалення, тому що складаємо собі «скарби у небі»! (Матв. 6:20). Безсумнівно, найцінніше з усього, що ми маємо,— це близькі стосунки з Єговою.

16. Наведіть приклад того, як можна контролювати тривожні думки.

¹⁶ Уявімо, якою великою буде наша тривога, якщо ми витрачатимемо свої зусилля для того, аби складати собі «скарби на землі» (Матв. 6:19). Ісус на прикладі показав, що «тривоги цього віку і багатство, яке вводить в оману» можуть заглушити слово про Царство (Матв. 13:18, 19, 22). Деякі люди, тривожачись про гроші або про щось інше, постійно уявляють собі тільки все погане, що може статися. Однак неконтрольовані тривожні думки нерідко завдають фізичної і духовної шкоди. Покладаймось на Єгову і пам’ятаймо, що «тривога обтяжує серце людини, а добре слово його звеселяє» (Присл. 12:25). Добрі слова підбадьорення від того, хто нас розуміє, можуть потішити наше серце. Якщо звіритись батькам, подружжю чи надійному другові, котрі догоджають Богові, то можна зменшити тривогу.

17. Як Єгова допомагає нам боротися з тривогою?

¹⁷ Ніхто не розуміє нашої тривоги ліпше, ніж Єгова. «Ні про що не тривожтесь,— написав Павло,— але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, висловлюючи йому також вдячність. Тоді Божий мир, який неможливо збагнути розумом, берегтиме завдяки Христу Ісусу ваші серця та вашу здатність мислити» (Філ. 4:6, 7). Думаймо про тих, хто допомагає нам захистити себе від духовних небезпек,— про одновірців, старійшин, вірного раба, ангелів, Ісуса і самого Єгову.

18. Як нам допомагають роздуми?

¹⁸ Як ми побачили, роздуми допомагають нам наслідувати Божі риси, зокрема любов (1 Тим. 1:11; 1 Ів. 4:8). Ми будемо щасливі, якщо виявляємо справжню любов, роздумуємо про наслідки своїх вчинків та уникаємо тривоги, яка може позбавляти нас радості. Тож добре послуговуймось здатністю від Бога уявляти свою надію і наслідуймо любов, доброту, мудрість і радість Єгови (Рим. 12:12).