Виявляйте любов і повагу, вгамовуючи свій язик
«Нехай кожен з вас так любить свою дружину, як самого себе, а дружина нехай глибоко поважає свого чоловіка» (ЕФЕСЯН 5:33).
1, 2. Яке важливе запитання повинні ставити собі одружені люди і чому?
УЯВІТЬ собі, що вам дали гарно загорнутий подарунок з написом: «Делікатна річ». Як ви будете його нести? Звичайно ж, дуже обережно. А що сказати про такий подарунок, як подружжя?
2 Ізраїльтянка Ноомі, яка була вдовою, сказала молодим жінкам Орпі та Рут: «Нехай Господь дасть вам,— і ви знайдете відпочинок кожна в домі свого мужа» (Рут 1:3—9). Про хорошу дружину в Біблії сказано: «Хата й маєток — спадщина батьків, а жінка розумна — від Господа» (Приповістей 19:14). Якщо ви одружені, ставтесь до свого подружнього партнера як до подарунка від Бога. Як ви обходитеся з цим подарунком?
3. Яку пораду дав Павло чоловікам і дружинам?
3 У листі до християн першого сторіччя апостол Павло написав: «Нехай кожен з вас так любить свою дружину, як самого себе, а дружина нехай глибоко поважає свого чоловіка» (Ефесян 5:33). Розгляньмо, як ця порада стосується спілкування у подружжі.
Остерігайтесь того, що є «нестримне зло»
4. Коли язик може приносити зло, а коли — добро?
4 Учень Яків написав, що язик — це «нестримне зло, повне смертоносної отрути» (Якова 3:8). Яків добре розумів, що неконтрольований язик може руйнувати й нищити. Безсумнівно, він знав біблійну приказку, згідно з якою той, хто говорить бездумні слова, «мов коле мечем». Але в тій же приказці сказано: «Язик... премудрих — то ліки» (Приповістей 12:18). Погодьтесь, слова можуть справляти могутній вплив. Вони або ранять, або лікують. А як те, що ви говорите, впливає на вашого подружнього партнера? Що він відповість, коли ви його про це запитаєте?
5, 6. Через що декому важко стримувати язика?
5 Якщо образлива мова стала звичною у вашій родині, то не думайте, ніби вже нічого не вдасться змінити. Безумовно, щоб викоренити таку звичку, потрібні зусилля. Чому? По-перше, ми недосконалі. Успадкований гріх спотворює те, що ми думаємо про інших і що їм говоримо. Учень Яків написав: «Якщо хтось не спотикається у слові, він досконалий, спроможний загнуздати все своє тіло» (Якова 3:2).
6 По-друге, всі ми отримали різне виховання, і воно впливає на те, як ми послуговуємось язиком. Дехто ріс у домі, де батьки не мали самовладання, не йшли «на жодні поступки» чи були жорстокі (2 Тимофія 3:1—3). Коли діти виростають у такому оточенні, то згодом самі починають виявляти подібні риси. Звісна річ, вживання образливої мови не можна виправдовувати своєю недосконалістю чи неналежним вихованням. Але знаючи згадані чинники, ми можемо розуміти, чому декому так важко стримувати язика.
«Відкиньте... обмову»
7. Що мав на увазі Петро, сказавши: «Відкиньте... всіляку обмову»?
7 Використання образливих слів у подружжі свідчить про брак любові і взаємоповаги. Ось чому апостол Петро наставляв християн: «Відкиньте... всіляку обмову» (1 Петра 2:1). Грецьке слово, перекладене як «обмова», означає «дошкульна мова». Воно передає думку про «завдавання словами ран». Це дуже влучно змальовує наслідки неконтрольованої мови.
8, 9. Як впливає на подружжя дошкульна мова і чому її потрібно уникати?
8 Може здаватись, що дошкульна мова не надто шкідлива. Але подумаймо, що стається, коли чоловік або дружина вживають таку мову. Якщо один називає іншого дурнем, лінюхом або самолюбом, то цим ніби вішає на нього принизливий ярлик. Це жорстоко. А що сказати про саркастичне перебільшення вад свого подружнього партнера? Чи ж не є перебільшенням вислови: «ти завжди запізнюєшся» або «ти ніколи мене не слухаєш»? У відповідь на такі звинувачення людина буде себе захищати. А це — шлях до сварки (Якова 3:5).
9 Коли чоловік або дружина часто вживає дошкульні слова, то цим лише поглиблює напруження, яке може привести до серйозних наслідків. У Приповістей 25:24 сказано: «Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі». Те саме можна сказати і про сварливого чоловіка. Уїдлива мова поступово руйнує добрі стосунки в родині, змушує подружнього партнера думати, що його вже не люблять або що він не вартий любові. Отже вкрай важливо стримувати свого язика. Але як?
Загнуздуйте язика
10. Чому важливо панувати над своїм язиком?
10 У Якова 3:8 сказано: «Язик приборкати не може ніхто із людей». А втім, як вершник загнуздує коня, щоб спрямовувати його в потрібному напрямку, так і нам потрібно загнуздувати свого язика. «Якщо хтось вважає, що правильно поклоняється Богу, і при тому не загнуздує язика, а постійно обманює своє серце, поклоніння такого — даремне» (Якова 1:26; 3:2, 3). Ці слова показують, наскільки важливо правильно послуговуватися своїм язиком. Наша мова впливає не лише на стосунки в подружжі, але й на стосунки з Богом Єговою (1 Петра 3:7).
11. Що можна робити для того, аби розбіжності в поглядах не переростали у сварки?
11 Мудро зважати на те, як ви розмовляєте зі своїм подружнім партнером. Коли виникає напружена ситуація, намагайтесь її розрядити. Розгляньмо епізод з життя Ісака та його дружини Ревеки, записаний у Буття 27:46—28:4. «Сказала Ревека Ісакові: «Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?» Ісак не відповів на це різко чи грубо. Взявши до уваги почуття дружини, він послав Якова далеко від дому, щоб той знайшов собі богобоязливу жінку, котра б не завдавала прикрощів Ревеці. А що сказати про нас? Коли між чоловіком і дружиною постає розбіжність у поглядах, то ліпше не звинувачувати одне одного, а зосередитися на вирішенні самої проблеми. Так можна уникнути сварки. Ось приклад. Замість докоряти: «Ти ніколи не маєш для мене часу», ліпше казати: «Я хочу, щоб ми більше часу проводили разом». Зосереджуйтесь на проблемі, а не на особі. Уникайте схильності з’ясовувати, хто правий, а хто ні. У Римлян 14:19 сказано: «Намагаймося сприяти всьому тому, що веде до миру і взаємного зміцнення».
«Відкиньте всіляку озлобленість, гнів, лютість»
12. Про що нам треба молитись, аби панувати над своїм язиком, і чому?
12 Стримувати язик — це щось більше, ніж пильнувати за своїми словами. Адже наші слова показують, що́ ми думаємо і що́ відчуваємо. Ісус сказав: «Добра людина з доброго скарбу свого серця виносить добро, а погана людина зі свого поганого скарбу — зло, бо чим переповнене серце, те говорять уста» (Луки 6:45). Тому, щоб контролювати свій язик, можливо, треба молитись, як це робив Давид: «Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови» (Псалом 51:12).
13. Чому озлобленість, гнів і лютість можуть бути причиною образливої мови?
13 Павло заохочував ефесян не лише уникати дошкульних слів, але й контролювати почуття, які за ними стоять. Він написав: «Відкиньте всіляку озлобленість, гнів, лютість, крик та образливу мову з усім злом» (Ефесян 4:31). Перед тим як згадати про «крик та образливу мову», він говорить про «озлобленість, гнів, лютість». Коли всередині людини закипає лють, вона легко може вибухнути образливими словами. Тому запитайте себе: «Чи я приховую в серці озлобленість і гнів? Чи я схильний лютувати?» (Приповістей 29:22). Якщо так, то моліться до Єгови, щоб він допоміг вам боротися з такими схильностями і дав сили розвивати самовладання, завдяки якому ви зможете стримувати свій гнів. У Псалмі 4:5 читаємо: «Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть». Коли відчуваєте, що ваші почуття вже «закипають» і невдовзі ви втратите самовладання, згадайте пораду з Приповістей 17:14: «Перед вибухом сварки покинь ти її». Щоб заспокоїтись, постарайтеся швидко відійти від людей, які вас дратують, або переключити свої думки на щось інше.
14. Як може впливати на подружжя почуття образи?
14 Нелегко гамувати лютість і гнів, коли вони походять з того, що Павло назвав «всілякою озлобленістю». Вжите ним грецьке слово, означає «почуття образи, яке не допускає примирення» і «злість, яка рахує прогріхи». Деякі подружжя роками живуть в атмосфері взаємної неприязні. Коли дозволити, щоб нами опанувало невдоволення, то воно може породити почуття зневаги. Проте затаювання образи за давні провини не приносить нічого доброго. Те, що трапилось, не можна змінити. Якщо ми комусь простили поганий учинок, про нього треба забути. Любов «не веде лічби обра́зам» (1 Коринфян 13:4, 5).
15. Що допоможе змінитися тим, хто звик вживати грубу мову?
15 А що, коли у вашій родині груба мова була чимось звичним і ви звикли її вживати? Таку звичку можна побороти. Ви вже покинули те, що вважаєте для себе неприйнятним. А чого треба позбутися у вашій мові? Чи можете стримуватись, щоб не казати чогось образливого? Можливо, потрібно очистити свою мову, як радиться в Ефесян 4:29: «Нехай з ваших уст не виходить жодне гниле слово». Для цього «скиньте із себе стару особистість разом з її поведінкою та одягніться в нову, яка завдяки точному знанню обновлюється за образом Того, хто її створив» (Колосян 3:9, 10).
Необхідна «довірлива розмова»
16. Чому небажання розмовляти з подружнім партнером може зашкодити сім’ї?
16 Буває, що чоловік або дружина через якусь проблему перестають розмовляти зі своїм подружнім партнером. Цей крок не обов’язково свідчить про затаювання образи, інколи так може виявлятись розчарування або знеохочення одного з подружніх партнерів. Хоч би якою була причина, відмова спілкуватись не допомагає вирішувати проблем, вона лише поглиблює напруження і навіть може зашкодити подружжю. Як сказала одна дружина, «з часом ми знову починаємо розмовляти, але ніколи не обговорюємо проблему».
17. Що робити християнам, які переживають труднощі в подружжі?
17 Коли напруженість у стосунках триває довший час, з такої ситуації не існує простого виходу. У Приповістей 15:22 сказано: «Ламаються задуми з браку поради [«довірливої розмови», НС], при численності ж радників сповняться». Тому варто сісти разом та обговорити справу. Обов’язково слухайте свого партнера з відкритим розумом і серцем. Якщо така розмова неможлива, зверніться по допомогу до старійшин збору. Вони знають Святе Письмо і мають досвід у застосуванні біблійних принципів. Такі чоловіки — «як захист від вітру, і немов та заслона від зливи» (Ісаї 32:2).
Ви можете перемогти
18. Про яку боротьбу йдеться в Римлян 7:18—23?
18 Важко загнуздувати свого язика. Нелегко теж контролювати свої вчинки. Апостол Павло так описав боротьбу, яку сам вів: «Я знаю: в мені, тобто в моєму тілі, не живе нічого доброго, оскільки бажати — бажаю, але робити добро — не роблю. Бо добро, яке хочу, не роблю, а знову й знову роблю зло, якого не хочу. Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а гріх, який живе в мені». Через те що в нашому тілі діє «закон гріха», ми схильні зловживати язиком та іншими членами свого тіла (Римлян 7:18—23). Проте нам треба боротися, і з Божою допомогою ми зуміємо перемогти.
19, 20. Як приклад Ісуса може допомогти чоловіку й дружині загнуздувати свого язика?
19 Якщо в подружжі панує любов і взаємна повага, то там не чути бездумних, дошкульних слів. Пригадаймо, який приклад подав Ісус Христос. Він ніколи не ображав своїх учнів словами. Навіть останньої ночі свого життя на землі, коли апостоли сперечалися, хто з них найбільший, Божий син не зганив їх за це (Луки 22:24—27). Біблія радить: «Чоловіки, не переставайте любити своїх дружин, подібно як Христос полюбив збір настільки, що навіть віддав себе за нього» (Ефесян 5:25).
20 А що сказати про дружин? Нехай кожна з них «глибоко поважає свого чоловіка» (Ефесян 5:33). Чи буде дружина, котра поважає чоловіка, кричати на нього, вживаючи образливі слова? Апостол Павло написав: «Хочу ж, аби ви знали: кожному чоловікові голова — Христос, жінці голова — чоловік, а голова Христові — Бог» (1 Коринфян 11:3). Жінка має коритися своєму голові, як і Христос — своєму (Колосян 3:18). Усі люди недосконалі, тому ніхто не може досконало наслідувати Ісуса. Проте якщо чоловік і дружина будуть точно йти його слідами, то зможуть перемогти в боротьбі зі схильністю зловживати язиком (1 Петра 2:21).
Чого ви навчилися?
• Як неконтрольований язик руйнує подружжя?
• Чому важко загнуздувати свого язика?
• Що допомагає контролювати свою мову?
• Що робити, коли в подружжі виникають труднощі?
[Ілюстрація на сторінці 24]
Старійшини дають поради на основі Біблії.