Як досягти щастя в сімейному житті

 1. Що є ключем до щасливого сімейного життя?

БОГ ЄГОВА хоче, щоб ваше сімейне життя було щасливим. В його Слові, Біблії, містяться вказівки для кожного члена сім’ї, і з них видно, яку кому роль призначив Бог. Коли кожен член сім’ї виконує свою роль відповідно до Божих настанов, це приносить дуже хороші результати. Ісус сказав: «Щасливі ті, хто слухає Божі слова й дотримується їх!» (Луки 11:28).

 2. Від визнання якого факту залежить сімейне щастя?

² Сімейне щастя у великій мірі залежить від того, чи ми визнаємо, що сімейний устрій започаткував Єгова, якого Ісус назвав «Батьком нашим» (Матвія 6:9). Кожна родина на землі існує завдяки нашому небесному Батькові — і він, звичайно ж, знає, від чого залежить сімейне щастя (Ефесян 3:14, 15). Тож чого вчить Біблія про роль кожного члена сім’ї?

 3. Як, згідно з Біблією, був заснований сімейний устрій і звідки ми знаємо, що ця розповідь правдива?

³ Єгова створив перших людей, Адама і Єву, і поєднав їх як чоловіка й дружину. Він оселив їх на землі у прекрасній райській домівці — в Едемському саду — і сказав їм мати дітей. «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю. Оволодівайте нею»,— промовив Єгова (Буття 1:26—28; 2:18, 21—24). Це не казка чи міф, бо сам Ісус підтвердив, що розповідь з книги Буття про початок сімейного життя правдива (Матвія 19:4, 5). Хоча ми стикаємося з багатьма проблемами і теперішнє життя не відповідає Божому наміру, все-таки сім’ї можуть бути щасливими. Завдяки чому?

 4. а) Як кожен член сім’ї може сприяти сімейному щастю? б) Чому для того, щоб досягти щастя в сім’ї, важливо дізнаватися про життя Ісуса?

⁴ Щастю в сім’ї може сприяти кожен її член, коли, наслідуючи Бога, виявлятиме любов (Ефесян 5:1, 2). Як же наслідувати Бога, якщо ми його не бачимо? Єгова послав свого первородного Сина з неба на землю, і ми можемо вчитися з його прикладу (Івана 1:14, 18). Коли Божий Син, Ісус Христос, був на землі, він в усьому наслідував свого небесного Батька. Тож, слухаючи Ісуса і спостерігаючи за ним, люди немов чули і бачили самого Єгову (Івана 14:9). Якщо будемо дізнаватися, як Ісус виявляв любов, і наслідувати його приклад, то кожен з нас сприятиме щастю своєї сім’ї.

5, 6. а) Чому те, як Ісус поводився зі збором, є прикладом для чоловіків? б) Що треба робити, для того щоб отримати прощення гріхів?

⁵ Біблія говорить, що чоловіки мають поводитися зі своїми дружинами так само, як Ісус зі своїми учнями. Розгляньмо таку біблійну вказівку: «Чоловіки, не переставайте любити своїх дружин, подібно як і Христос полюбив збір і віддав себе за нього... Так само чоловіки повинні любити своїх дружин, як власне тіло. Чоловік, який любить свою дружину, любить самого себе, адже ніхто ніколи не відчуває ненависті до свого тіла, а, навпаки, годує його та плекає, як і Христос — збір» (Ефесян 5:23, 25—29).

⁶ Ісусова любов до своїх учнів є досконалим прикладом для чоловіків. Ісус «продовжував любити їх до кінця», пожертвувавши за них своє життя, хоча вони були далеко не досконалі (Івана 13:1; 15:13). Так само і чоловікам настійно радиться: «Не переставайте любити своїх дружин і не зліться на них» (Колоссян 3:19). Що допоможе чоловікові застосовувати цю пораду, особливо тоді, коли його дружина вчинить щось нерозважливе? Він повинен пам’ятати про власні помилки і про те, що він теж потребує Божого прощення. А що має робити чоловік, щоб Бог його прощав? Прощати тим, хто грішить проти нього, в тому числі своїй дружині. Звичайно, вона повинна робити те саме. (Прочитайте Матвія 6:12, 14, 15.) Отже зрозуміло, чому кажуть: щасливий шлюб — це союз двох людей, які вміють прощати.

 7. На що зважав Ісус і який приклад він дав чоловікам?

⁷ Чоловікам також варто звернути увагу на те, що Ісус завжди був уважним до своїх учнів. Він зважав на їхні обмеження і фізичні потреби. Наприклад, коли вони були втомлені, він сказав: «Ходіть зі мною у віддалене місце і трохи відпочиньте» (Марка 6:30—32). Дружини теж заслуговують чуйності та уваги. Біблія називає їх «посудиною слабшою», і чоловікам наказано «віддавати їм пошану». Чому? Тому що і чоловіки, і дружини в однаковій мірі удостоюються «незаслуженого дару життя» (1 Петра 3:7). Чоловіки повинні пам’ятати, що цінність людини в Божих очах залежить не від її статі, а від вірності (Псалом 101:6).

 8. а) Як зрозуміти слова: «Чоловік, який любить свою дружину, любить самого себе»? б) Що значить для чоловіка і дружини бути «одним тілом»?

⁸ Біблія говорить: «Чоловік, який любить свою дружину, любить самого себе». Адже чоловік і дружина «уже не двоє, вони — одне тіло», як казав Ісус (Матвія 19:6). Це означає, що вони можуть мати інтимні стосунки лише у своєму подружжі (Прислів’я 5:15—21; Євреїв 13:4). Їм вдасться зберегти взаємну вірність, якщо вони безкорисливо турбуватимуться про потреби одне одного (1 Коринфян 7:3—5). Вартим уваги є таке нагадування: «Ніхто ніколи не відчуває ненависті до свого тіла, а, навпаки, годує його та плекає». Чоловікам треба любити дружин так, як самих себе, пам’ятаючи про відповідальність перед своїм головою, Ісусом Христом (Ефесян 5:29; 1 Коринфян 11:3).

 9. Що про Ісуса сказано у Філіппійців 1:8 і чому чоловіки повинні бути ніжними у ставленні до своїх дружин?

⁹ Апостол Павло згадував, що Ісус Христос має до людей «ніжні почуття» (Філіппійців 1:8). Ісусова сердечність була приємною для інших, ця риса дуже подобалась жінкам, які стали його послідовницями (Івана 20:1, 11—13, 16). Дружини також прагнуть, щоб чоловіки виявляли їм ніжні почуття.

10. Яким чином Ісус подає приклад дружинам?

¹⁰ Сім’я — це свого роду організація, і для того, щоб вона діяла злагоджено, їй потрібен голова. Навіть Ісус має над собою Голову, якому він підкоряється. «Голова Христові — Бог», так само як «жінці голова — чоловік» (1 Коринфян 11:3). Підкоряючись Богу, Ісус дає нам чудовий приклад, оскільки кожен з нас має над собою голову, якому повинен підкорятися.

11. Як дружина має ставитися до свого чоловіка і які добрі результати це може принести?

¹¹ Недосконалі чоловіки роблять помилки і часто є далеко не ідеальними головами сімей. Як же тоді поводитись дружині? Вона не повинна применшувати того, що робить її чоловік, або намагатись взяти головування у свої руки. Дружині треба пам’ятати, що у Божих очах велику цінність має спокійний і лагідний дух (1 Петра 3:4). Якщо вона матиме такий дух, їй буде легше виявляти підкорення навіть за складних обставин. Крім того, у Біблії сказано: «Дружина має глибоко поважати свого чоловіка» (Ефесян 5:33). А що, коли він не приймає Христа як свого Голову? Біблія настійно заохочує дружин: «Підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб тих, хто не слухається святого слова, ви могли без слів здобути своїми вчинками, коли вони побачать вашу чисту поведінку і глибоку повагу» (1 Петра 3:1, 2).

12. Чому немає нічого неправильного в тому, щоб дружина з повагою висловила свою думку?

¹² Як бути дружині, коли вона не згідна зі своїм чоловіком? Вона може сказати йому про це, але тактовно і з повагою, незалежно від того, поділяє він її віру чи ні. Можливо, жінка права, і її пропозиція піде на добро всій сім’ї, якщо чоловік її послухає. Наприклад, Авраам не був згідний з порадою своєї дружини, Сарри, щодо того, як вирішити певну проблему в домі. Проте Бог сказав йому: «Послухайся її». (Прочитайте Буття 21:9—12.) Звичайно, коли чоловік приймає остаточне рішення, і воно не суперечить Божому закону, дружина має підкоритися і підтримати це рішення (Дії 5:29; Ефесян 5:24).

13. а) Яке заохочення для одружених жінок міститься в Тита 2:4, 5? б) Що Біблія говорить про нарізне проживання і розлучення?

¹³ Виконуючи свою роль, дружина може робити для сім’ї багато доброго. Наприклад, Біблія показує, що одружені жінки мають «любити своїх чоловіків, любити своїх дітей, бути розсудливими, чистими, працьовитими господинями, виявляти великодушність і підкорятися своїм чоловікам» (Тита 2:4, 5). До такої дружини і матері домашні ставитимуться з великою любов’ю і повагою. (Прочитайте Прислів’я 31:10, 28.) Але оскільки шлюб — це союз недосконалих людей, деякі вкрай важкі обставини можуть стати причиною нарізного проживання або розлучення. За певних обставин Біблія дозволяє нарізне проживання. Однак це рішення не слід приймати легковажно, бо в Біблії дається така настанова: «Дружина хай не йде жити окремо від свого чоловіка. ...І чоловік хай не покидає свою дружину» (1 Коринфян 7:10, 11). І лише статева розпуста, вчинена одним із подружніх партнерів, дає біблійну підставу для розлучення (Матвія 19:9).

14. Як Ісус поводився з дітьми і чого діти потребують від батьків?

¹⁴ Ісус дав батькам досконалий приклад у тому, як поводитися з дітьми. Коли інші люди не пускали дітей до Ісуса, він сказав: «Пустіть діток до мене, не перешкоджайте їм». Біблія говорить, що «він почав пригортати дітей і благословляти їх, кладучи на них руки» (Марка 10:13—16). Ісус знаходив час для дітей. То хіба не повинні й ви приділяти час своїм синам і дочкам? Їм потрібно, щоб ви проводили з ними багато часу, а не просто кілька хвилин. Виділяйте час для того, щоб навчати їх, бо саме це наказав батькам Єгова. (Прочитайте Повторення Закону 6:4—9.)

15. Що можуть робити батьки, щоб захистити своїх дітей?

¹⁵ У наші дні світ чимраз більше сповнюється злом. Тому батьки повинні захищати дітей від тих, хто намагається завдати їм шкоди, наприклад від сексуальних збоченців. Подумайте про те, як Ісус захищав своїх учнів, яких він ніжно назвав «дітоньками». Коли Ісуса заарештували і невдовзі мали вбити, він подбав про те, щоб учнів відпустили (Івана 13:33; 18:7—9). Будучи батьком чи матір’ю, ви повинні бути насторожі і розпізнавати спроби Диявола завдати шкоди вашим дітям. Вам треба завчасно перестерігати їх про небезпекиa (1 Петра 5:8). Ще ніколи їхній фізичний, духовний і моральний добробут не був під такою загрозою, як тепер.

16. Як Ісус ставився до помилок своїх учнів і чого батьки можуть навчитися з його прикладу?

¹⁶ У ніч перед смертю Ісуса його учні сперечалися про те, хто з них найбільший. Ісус не розгнівався на них. Натомість він з любов’ю продовжував вчити їх словом і прикладом (Луки 22:24—27; Івана 13:3—8). Якщо у вас є діти, то подумайте, як вам наслідувати приклад Ісуса, коли виправляєте їх. Безумовно, дітей треба карати, але «до належної міри», і ніколи не можна карати у гніві. Думайте, перш ніж говорити, адже бездумна мова «коле, як мечем» (Єремії 30:11; Прислів’я 12:18). Виховні заходи слід застосовувати так, щоб ваша дитина пізніше розуміла, наскільки вони були доречними (Ефесян 6:4; Євреїв 12:9—11).

17. У чому Ісус подав дітям досконалий приклад?

¹⁷ Чи можуть діти навчитися чогось від Ісуса? Звичайно. Власним прикладом Ісус показав, як діти повинні слухатися батьків. «Я... говорю все так, як навчив мене Батько,— сказав Ісус і додав: — Я завжди роблю те, що йому до вподоби» (Івана 8:28, 29). Ісус був слухняний своєму небесному Батькові, і Біблія наказує дітям слухатися своїх батьків. (Прочитайте Ефесян 6:1—3.) Хоча Ісус був досконалою дитиною, він слухався своїх земних батьків, Йосипа і Марію, які були недосконалими. Це, безумовно, сприяло щастю кожного члена Ісусової родини (Луки 2:4, 5, 51, 52).

18. Чому Ісус завжди слухався свого небесного Батька і хто сьогодні радіє, коли діти слухаються батьків?

¹⁸ Чи бачать діти, у чому вони можуть наслідувати Ісуса і тішити серце своїх батьків? Безперечно, юним особам деколи буває важко слухатись батьків, але саме цього від дітей сподівається Бог (Прислів’я 1:8; 6:20). Ісус завжди слухався свого небесного Батька, навіть за важких обставин. Одного разу Ісус отримав від Бога дуже складне завдання. Коли треба було виконати певну вимогу, він сказав Богові: «Забери від мене цю чашу». Але все-таки Ісус зробив те, що просив Бог. Чому? Він усвідомлював, що Батько знає краще, як йому повестися в тій ситуації (Луки 22:42). Навчившись виявляти послух, діти принесуть радість своїм батькам і небесному Батьковіb (Прислів’я 23:22—25).

19. а) Як Сатана спокушає дітей? б) Який вплив може мати на батьків погана поведінка дітей?

¹⁹ Диявол спокушав Ісуса, і він, безперечно, буде спокушати юних осіб, щоб вони поводилися неправильно (Матвія 4:1—10). Сатана Диявол використовує тиск ровесників, якому може бути важко протистояти. Наскільки ж важливо, щоб діти не товаришували з тими, хто чинить лихе! (1 Коринфян 15:33). Діна, дочка Якова, дружила з тими, хто не поклонявся Єгові, і це довело до великої біди (Буття 34:1, 2). Подумайте, як боляче було б рідним, якби хтось із членів сім’ї вчинив статеву розпусту! (Прислів’я 17:21, 25).

20. Що повинен робити кожний член сім’ї, щоб сімейне життя було щасливим?

²⁰ Проблеми у сім’ї легше подолати, коли застосовувати біблійні поради. По суті, застосування таких порад — це ключ до сімейного щастя. Отже, чоловіки, нехай кожен з вас любить свою дружину і поводиться з нею так, як Ісус поводиться зі своїм збором. Дружини, підкоряйтеся головуванню чоловіка і наслідуйте приклад доброї дружини, описаної в Прислів’я 31:10—31. Батьки, виховуйте своїх дітей (Прислів’я 22:6). Голови сімей, «добре голову[йте] у своїй сім’ї» (1 Тимофія 3:4, 5; 5:8). А ви, діти, слухайтеся своїх батьків (Колоссян 3:20). Ніхто в сім’ї не є досконалий, адже всі роблять помилки. Тож виявляйте смиренність і просіть один в одного пробачення.

21. Яке чудове майбутнє чекає нас попереду і як уже тепер ми можемо досягти щастя в сімейному житті?

²¹ Справді, Біблія містить дуже багато цінних порад і вказівок стосовно сімейного життя. Більше того, вона розповідає нам про Божий новий світ і земний рай, що буде заселений щасливими служителями Єгови (Об’явлення 21:3, 4). Яке чудове майбутнє чекає нас попереду! Але навіть тепер ми можемо досягти щастя в сімейному житті, якщо будемо застосовувати Божі вказівки, які містяться в Біблії.