Як розпізнавати й долати духовні слабкості

ЗГІДНО З ГРЕЦЬКОЮ МІФОЛОГІЄЮ, АХІЛЛЕС БУВ НАЙХОРОБРІШИМ ІЗ грецьких воїнів у Троянській війні, яка велася проти міста Трої. За легендою, мати Ахіллеса ще немовлям скупала його у водах річки Стікс, завдяки чому він став невразливим, крім одної частинки тіла, за яку вона його тримала,— загальновідомої Ахіллесової п’яти. Та якраз туди влучила смертельна стріла, пущена Парісом, сином троянського царя Пріама, і Ахіллес загинув.

Християни є воїнами Христа й ведуть духовну боротьбу (2 Тимофія 2:3). «Ми не маємо боротьби,— пояснює апостол Павло,— проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби». Так, нашими ворогами є не хто інший, як Сатана Диявол та демони (Ефесян 6:12).

Очевидно, це була б нерівна боротьба, якби ми не отримували допомоги від Бога Єгови, названого ‘мужнім воїном’ (Вихід 15:3, Дулуман). Аби ми могли захиститись від наших нещадних ворогів, нам дається духовна зброя. Ось чому апостол спонукував: «Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських» (Ефесян 6:11).

Зброя, яку ми одержали від Бога Єгови, безсумнівно, найліпшої якості й здатна допомогти нам витримати будь-який духовний напад. Перегляньмо поданий Павлом список: пояс правди, броня праведності, взуття доброї новини, великий щит віри, шолом спасіння й меч духовний. Чи ж можна бажати ліпшого озброєння? З такою зброєю християнський воїн має всі шанси вийти переможцем, незважаючи на те що противники значно переважають силою (Ефесян 6:13—17).

Хоча духовна зброя, дана Єговою, найвищої якості й служить для нас джерелом безпеки, ми не повинні думати, що тепер нам нічого боятися. Пам’ятаймо, що, подібно до Ахіллеса, котрий вважався непереможним, ми теж можемо мати слабке місце, духовну ахіллесову п’яту. А це могло б виявитися смертельним, якби нас захопили зненацька.

Перевірте свою духовну зброю

Одному ковзаняру, двократному олімпійському золотому медалісту, який, здавалось, був у прекрасній формі, несподівано стало погано під час тренувань, і він помер. Невдовзі в газеті «Нью-Йорк таймс» з’явилося повідомлення, котре багатьох змусило задуматися: «Кожного року у 600 000 американців стається серцевий приступ, і в половини з них без жодних попереджальних симптомів». Ясно, що стан нашого здоров’я не можна визначати лише тим, як ми себе почуваємо.

Це слушно і тоді, коли йдеться про наше духовне благополуччя. Біблія радить: «Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!» (1 Коринтян 10:12). Хоча ми маємо найліпшу духовну зброю, слабкість все-таки може розвинутись. Це стається тому, що ми народжені в гріху, і наша грішна, недосконала натура може легко взяти верх над рішенням виконувати Божу волю (Псалом 51:7). Незважаючи на добрі наміри, наше лукаве серце може ввести нас в оману вигаданими, подібними на правду міркуваннями чи оправданнями, аби ми з легкістю закривали очі на наші слабкості та обманювали себе думкою, ніби з нами все гаразд (Єремії 17:9; Римлян 7:21—23).

Крім того, ми живемо у світі, де розуміння правильного й неправильного часто неясне та викривлене. Людина може дозволити собі на власний розсуд визначати, що є правильним, а що неправильним. Таке мислення пропагується в рекламах, популярних розвагах і засобах масової інформації. Очевидно, що коли ми необережні, то можемо перейняти його й наша духовна зброя почне втрачати свою силу.

Замість того щоб наражати себе на таку небезпеку, ми повинні послухатися біблійної поради: «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе» (2 Коринтян 13:5). Роблячи це, ми зможемо виявити будь-які слабкості, що могли розвинутися, і вдатися до необхідних заходів, аби усунути їх, перш ніж ці слабкості помітять наші вороги й нападуть на нас. Але як здійснити таку самоперевірку? На які симптоми нам потрібно зважати?

Розпізнайте симптоми

Один із поширених симптомів, який може вказувати на духовну слабкість,— це нерегулярне особисте вивчення. Дехто відчуває, що повинен вивчати більше, але, здається, просто не знаходить для цього часу. У сьогоднішньому перенасиченому житті легко потрапити в таку погану ситуацію. Однак найгіршим є те, що люди часто думають, ніби все не настільки погано, бо вони, коли мають можливість, читають біблійні публікації і час від часу ходять на зібрання.

Таке мислення є різновидом самообману. Воно пригадує випадок з людиною, яка почувається занадто зайнятою, аби сісти й добре поїсти. Тому вона просто на ходу хапає трохи тут, трохи там. Хоча людина ніби не страждає від голоду, але рано чи пізно в неї почнуться проблеми зі здоров’ям. Подібно, коли ми не приймаємо поживну духовну їжу регулярно, то в нашій духовній зброї невдовзі можуть з’явитися слабкі місця. І оскільки ми постійно бомбардуємось світською пропагандою й поглядами, може легко статися так, що ми не встоїмо перед смертельними нападами Сатани.

Інший симптом духовної слабкості — це втрата почуття невідкладності в нашій духовній боротьбі. Воїн у мирний час не відчуває напруженості й небезпеки, як під час битви. Тому він може не бачити гострої потреби бути завжди готовим. Але коли його несподівано покличуть до бою, то цілком імовірно, що він виявиться непідготовлений. Так само і в духовному плані. Якщо ми дозволимо, аби наше почуття невідкладності притупилося, то можемо стати неготовими відбивати напади, які будуть траплятися на нашій дорозі.

Проте як нам визначити, чи ми потрапили в таку ситуацію? Можна поставити собі деякі запитання, котрі допоможуть виявити справжній стан справ: чи я з такою ж радістю йду в служіння, як і на прогулянку? Чи так само охоче виділяю час для підготовки до зібрань, як для роблення покупок або перегляду телепередач? Чи шкодую, що колись відмовився від якихось прагнень та можливостей, аби стати християнином? Чи заздрю тим, хто має так зване добре життя? Ці запитання не лише змушують задуматися, але й допомагають розпізнати будь-яке слабке місце в нашій духовній зброї.

Оскільки захисна зброя є духовною, дуже важливо, щоб Божий дух вільно впливав на наше життя. А цей вплив видно з того, наскільки плоди Божого духу виявляються у всьому, що робимо. Чи ви легко сердитесь або навіть дратуєтесь, коли хтось скаже чи вчинить те, що вам не до вподоби? Чи важко вам приймати поради? Чи вважаєте, що інші завжди просто прискіпуються до вас? Чи заздрите людям через їхні благословення та досягнення? Чи важко вам ладити з іншими, особливо з ровесниками? Чесна самооцінка допоможе побачити, чи ваше життя наповнене плодами Божого духу, чи, може, в ньому непомітно стали з’являтися учинки тіла (Галатів 5:22—26; Ефесян 4:22—27).

Що робити, аби подолати духовні слабкості

Одна справа розпізнати ознаки духовної слабкості, але інша — серйозно підійти до них і вжити заходів, щоб виправити ситуацію. На жаль, багато людей схильні оправдовувати себе, давати якісь розумні пояснення, применшувати проблему або навіть заперечувати її існування. Але чинити так дуже небезпечно — це те саме, що піти на війну з неповним комплектом зброї! Тоді ми стали б беззахисними перед нападками Сатани. Отже нам слід швидко, без зволікань вжити заходів, щоб усунути будь-які помічені недоліки. Як це зробити? (Римлян 8:13; Якова 1:22—25).

Оскільки ми ведемо духовну війну — боротьбу, котра стосується також контролювання розуму та серця християнина, то повинні робити все можливе, щоб охороняти їх. Пригадайте, що до складу духовної зброї входить «броня праведности», яка захищає наше серце, і «шолом спасіння», котрий оберігає розум. Якщо ми навчимося ефективно використовувати цю зброю, то зможемо здобути перемогу (Ефесян 6:14—17; Приповістей 4:23; Римлян 12:2).

Щоб правильно носити «броню праведности», потрібно безупинно перевіряти, чи ми дійсно любимо праведність і ненавидимо беззаконня (Псалом 45:8; 97:10; Амоса 5:15). Чи наші норми понизились разом з нормами світу? Чи нам тепер подобається те, що колись могло шокувати або образити,— чи то в реальному житті, чи по телебаченню, в кіно, книжках та журналах? Любов до праведності допоможе нам зрозуміти, що так звана свобода й мудрість, які прославляються у світі, можуть насправді бути розпустою та прихованою зарозумілістю (Римлян 13:13, 14; Тита 2:12).

Одягнути «шолома спасіння» означає також ніколи не забувати про чудові майбутні благословення і не дозволяти, аби блиск та оманлива чарівність цього світу відволікали нас (Євреїв 12:2, 3, СМ; 1 Івана 2:16). Це допоможе нам ставити духовні інтереси вище матеріальної користі або особистих вигод (Матвія 6:33). Отже, аби бути впевненими, що ця частина зброї на належному місці, запитаймо себе щиро: чого я намагаюся добитися в житті? Чи маю я конкретні духовні цілі? Що я роблю, аби досягнути їх? Незалежно від того, чи ми належимо до позосталих помазаних християн, чи до численного «натовпу великого», нам потрібно наслідувати Павла, який сказав: «Я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети» (Об’явлення 7:9; Филип’ян 3:13, 14).

Павло закінчує опис духовної зброї таким напученням: «Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих» (Ефесян 6:18). Це наголошує на двох важливих чинниках, які можуть допомогти нам подолати або відвернути духовні слабкості: розвивайте близькі взаємини з Богом та добрі стосунки з християнськими братами.

Якщо ми маємо звичку звертатися до Єгови з «усякою» молитвою (визнання гріхів, благання про прощення, просьба про керівництво, подяка за благословення, хвала від усього серця) і «кожного часу» (в колі інших, на самоті, особисто, спонтанно), то матимемо дуже близькі взаємини з Єговою. А вони є для нас найліпшою охороною (Римлян 8:31; Якова 4:7, 8).

З іншого боку, нас заохочується молитися «за всіх святих», тобто за наших співхристиян. Також можна згадувати у своїх молитвах наших духовних братів з далеких країн, які страждають через переслідування або інші труднощі. Але що сказати про християн, з котрими працюємо та спілкуємося кожного дня? За них теж потрібно молитися, так само як Ісус молився за своїх учнів (Івана 17:9; Якова 5:16). Такі молитви зближують нас і дають сил витримати напади «лукавого» (2 Солунян 3:1—3).

Зрештою, ніколи не забувайте сердечного напучення апостола Петра: «Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів» (1 Петра 4:7, 8). Так легко дозволити недосконалості — чи то інших людей, чи власній — перетворитися у нашому серці й розумі в якусь перепону, камінь спотикання. Сатана добре знає про цю людську слабкість. Однією з його підступних тактик є «поділяй і владарюй». Тому нам потрібно швидко покривати такі гріхи сильною любов’ю одні до одних і не ‘давати місця дияволові’ (Ефесян 4:25—27).

Будьте духовно сильними уже тепер

Що ви робите, помітивши, що ваше волосся розкуйовдилось або краватка перекосилася? Мабуть, поправляєте їх якнайшвидше. Небагато людей залишить все, як є, вважаючи, що така фізична неохайність не варта уваги. Тож реагуймо так само швидко і на свої духовні слабкості. Фізичні недоліки можуть викликати несхвальні погляди людей, але духовні вади, які не усуваються, призведуть до несхвалення від Єгови (1 Самуїла 16:7).

З любові Єгова дав нам усе необхідне, щоб викоренити будь-які духовні слабкості й залишатися духовно сильними. Через християнські зібрання, біблійні публікації, а також зрілих і турботливих християнських братів він постійно нагадує й показує нам, що слід робити. Тож від нас залежить, чи ми приймемо й застосуємо їх. Це вимагає зусиль та самодисципліни. Але пригадайте щирі слова апостола Павла: «Біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б’ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним» (1 Коринтян 9:26, 27).

Будьте пильними й ніколи не дозвольте, щоб у вас розвинулась духовна ахіллесова п’ята. Тому вже тепер покірно й сміливо робімо все необхідне для того, щоб розпізнати й подолати будь-які духовні слабкості.

[Вставка на сторінці 19]

«ВИПРОБОВУЙТЕ САМИХ СЕБЕ, ЧИ ВИ В ВІРІ, ПІЗНАВАЙТЕ САМИХ СЕБЕ» (2 Коринтян 13:5).

[Вставка на сторінці 21]

«ПИЛЬНУЙТЕ В МОЛИТВАХ. НАЙПЕРШЕ МАЙТЕ ЩИРУ ЛЮБОВ ОДИН ДО ОДНОГО, БО ЛЮБОВ ПОКРИВАЄ БАГАТО ГРІХІВ» (1 Петра 4:7, 8).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 20]

ЗАПИТАЙТЕ СЕБЕ...

◆ Чи я так само охоче виділяю час для підготовки до зібрань, як для роблення покупок або перегляду телепередач?

◆ Чи заздрю тим, хто має так зване добре життя?

◆ Чи легко серджусь або навіть дратуюсь, коли хтось скаже чи вчинить те, що мені не до вподоби?

◆ Чи важко мені приймати поради? Чи вважаю я, що інші завжди просто прискіпуються до мене?

◆ Чи важко мені ладити з іншими?

◆ Чи мої норми понизились разом з нормами світу?

◆ Чи маю я конкретні духовні цілі?

◆ Що я роблю, аби досягнути їх?

[Відомості про ілюстрації, сторінка 18]

Ахіллес: з книжки «Видатні чоловіки й славетні жінки» (англ.); римські солдати та малюнки на сторінці 21: Historic Costume in Pictures/Dover Publications, Inc., New York