Мудрість у «Слові Божому»

1, 2. Який «лист» написав нам Єгова і чому?

ЧИ ПРИГАДУЄТЕ, коли востаннє отримували листа від дорогої людини, яка живе далеко від вас? Небагато речей приносить стільки радості, як щира вісточка від милого друга. Ми із задоволенням читаємо про те, як йому ведеться, що трапилося в його житті і що він планує робити далі. Таке спілкування зближує осіб, які люблять одне одного, навіть коли між ними пролягли сотні кілометрів.

² Тож що може потішити нас більше, ніж писана звістка від Бога, якого любимо? У певному розумінні Єгова написав нам «листа» — своє Слово, Біблію. У ній Бог розповідає, ким він є, що вже зробив, що має намір зробити та багато чого іншого. Єгова дав нам своє Слово, бо хоче, щоб ми мали з ним тісні стосунки. Наш усезнаючий Бог вибрав для спілкування з нами найліпший шлях. Спосіб, яким написана Біблія, та інформація, що міститься в ній, свідчать про незрівнянну мудрість.

 3. Як Єгова передав Мойсею Закон?

³ Декого, можливо, цікавить: «Чому Єгова не спілкувався з людьми так, аби це справило на них сильніше враження, скажімо, чому він не посилав голосу з неба?» Єгова дійсно інколи промовляв з небес, послуговуючись ангелами. Приміром, він зробив це, коли давав Ізраїлю Закон (Галатів 3:19). Голос із неба викликав у ізраїльтян такий сильний благоговійний страх, що вони попросили, аби Єгова розмовляв з ними не безпосередньо, а через Мойсея (Вихід 20:18—20). Отже, Закон, в якому містилось приблизно 600 постанов, був переданий Мойсею усно і слово в слово.

 4. Поясніть, чому усна передача не була б надійним методом донесення Божих законів.

⁴ А що, якби той Закон ніколи не було записано? Чи Мойсей зміг би дослівно запам’ятати цей детальний звід законів і без жодної помилки донести його до народу? А як щодо майбутніх поколінь? Чи вони мали покладатися лише на усні перекази? Навряд чи такий метод донесення Божих законів був би надійним. Уявіть, що трапилося б, якби вам необхідно було ознайомити з певною історією довгий ряд людей. Ви розповідаєте її першій особі в ряду, вона передає наступній, і так ваша розповідь переходить з уст в уста аж до того, хто замикає ряд. Почуте людиною в кінці ряду значно відрізнялось би від того, що сказали ви. Та словам Божого Закону таке не загрожувало.

5, 6. Який наказ щодо своїх слів Єгова дав Мойсеєві і чому писане Слово Єгови є для нас благословенням?

⁵ Єгова зробив мудре рішення: подбав, щоб його слова були записані. Він наказав Мойсею: «Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем» (Вихід 34:27). Отже, у 1513 році до н. е. почалася доба написання Біблії. Упродовж подальших 1610 років Єгова «багато разів і багатьма способами» промовляв до приблизно 40 людей, котрі й написали Біблію (Євреїв 1:1). Тимчасом віддані переписувачі докладали всіх зусиль, щоб зробити точні копії Писання і зберегти його (Ездри 7:6, НС; Псалом 45:2, Кул.).

⁶ Те, що Єгова спілкується з нами на письмі, є для нас справжнім благословенням. Чи ви отримували коли-небудь листа, яким настільки дорожили (можливо, він був для вас джерелом потіхи), що берегли його і перечитували знову й знову? Те саме стосується і «листа» Єгови до нас. Оскільки Бог виклав свої слова на письмі, у нас є можливість регулярно їх читати і роздумувати над їхнім значенням (Псалом 1:2). Ми можемо черпати «потіху з Писання», коли тільки потребуємо (Римлян 15:4).

 7. Як мудрість Єгови проявилася в тому, що він використав людей для написання свого Слова?

⁷ Єгова виявив мудрість, використавши для написання свого Слова людей. Поміркуймо над таким: якби Бог доручив цю справу ангелам, чи Біблія була б настільки привабливою? Безумовно, ангели могли б описати Єгову з погляду свого піднесеного становища, виразити свою відданість йому і розповісти про його вірних людських служителів. Але чи зуміли б ми по-справжньому зрозуміти погляди цих досконалих духовних створінь, які значно перевищують нас знанням, досвідом і силою? (Євреїв 2:6, 7).

 8. Як письменникам Біблії було дозволено застосовувати власні розумові здібності? (Дивіться також примітку).

⁸ Єгова, послуговуючись людьми як письменниками, дав нам саме те, що потрібно,— оповідь, яка ‘Богом натхнена’, але містить у собі особливості, притаманні для творів, які пишуть люди (2 Тимофія 3:16). Як він цього досяг? У багатьох випадках Бог, очевидно, дозволяв письменникам застосовувати власні розумові здібності, щоб добирати ‘вирази гарні й вірно писати правдиві слова’ (Екклезіяста 12:10, 11, Хом.). Це дає відповідь на запитання, чому біблійні книги написані в різних стилях. З писань можна побачити походження і характер кожного письменника зокремаa. А втім, ці чоловіки, «ведені Святим Духом, промовляли... від Бога» (2 Петра 1:21, Хом.). Отже, в кінцевому результаті людство отримало те, що дійсно є «Словом Божим» (1 Солунян 2:13).

9, 10. Чому Біблія завдяки тому, що написана людьми, ще більш приваблива і сповнена сердечної теплоти?

⁹ Біблія завдяки тому, що писалась людьми, надзвичайно приваблива і сповнена сердечної теплоти. Її письменники переживали такі ж почуття, як ми. Оскільки вони теж були недосконалі, то зносили скруту і випробування, подібні до наших. У деяких випадках дух Єгови надихав цих письменників описати свої почуття та боротьбу з труднощами (2 Коринтян 12:7—10). Отже, ті люди писали від першої особи, і так написати не зміг би жоден ангел.

¹⁰ Візьмімо для прикладу ізраїльського царя Давида. Вчинивши декілька серйозних гріхів, він склав псалом, у якому вилив своє серце, благаючи в Бога прощення. Давид написав: «Очисти мене від мого гріха. Бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно. Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя. Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. Жертва Богові — зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже» (Псалом 51:4, 5, 7, 13, 19). Чи відчуваєте, які му́ки терпить псалмоспівець? Хто, крім недосконалої людини, міг би виразити такі щирі почуття?

11. Які правдиві розповіді, написані «нам на науку», містить Біблія?

¹¹ Дуже привабливою Біблію робить ще один чинник. У цій книзі здебільшого розповідається про реальних людей — тих, які служили Богові, і тих, що йому не служили. Ми довідуємося про те, що́ переживали ці персонажі, про їхні труднощі та радощі. Бачимо, які наслідки приносили їхні рішення. Ці оповіді поміщено в Біблії «нам на науку» (Римлян 15:4). Через такі правдиві розповіді Єгова навчає нас так, що це торкається наших сердець. Розгляньмо кілька прикладів.

12. Як нам допомагають біблійні розповіді про невірних людей?

¹² Біблія розповідає про невірних людей, навіть злих, і про те, що́ їх спіткало. У таких оповідях показано діла, які виявляли недобрі риси цих людей, і тому нам легше сприймати прочитане. Скажімо, яка заборона невірності могла б вплинути на нас сильніше, ніж наочний приклад Юди. Цей чоловік учинив віроломство, коли вступив у змову проти Ісуса і зрадив його (Матвія 26:14—16, 46—50; 27:3—10). Такі розповіді ще більше зворушують наше серце і допомагають розпізнавати й відкидати огидні риси.

13. Як Біблія допомагає нам зрозуміти, якими саме є позитивні риси?

¹³ З Біблії також довідуємось про багатьох вірних слуг Бога. Вона розповідає про їхню побожність і відданість. Біблія подає живі приклади тих рис, які потрібно розвивати, аби наближатися до Бога. От, звернімо увагу на віру. Боже Слово пояснює, що таке віра, і показує, наскільки вона необхідна, якщо хочемо догоджати Богові (Євреїв 11:1, 6). Але Біблія також містить яскраві приклади віри, виявленої на ділі. Поміркуймо, яку віру показав Авраам, коли був готовий принести Ісака в жертву (Буття, розділ 22; Євреїв 11:17—19). Завдяки таким оповідям слово «віра» набуває повнішого значення і стає зрозумілішим. Як же мудро діє Єгова, що не лише заохочує нас розвивати хороші риси, але й дає приклади того, як їх виявляти!

14, 15. Що Біблія розповідає нам про певну жінку, яка прийшла у храм, і чого ми навчаємося про Єгову з цієї оповіді?

¹⁴ Описані в Біблії випадки з життя часто вчать нас про те, якою особою є сам Єгова. Поміркуймо над біблійною оповіддю про жінку, яку Ісус побачив у храмі. Божий Син сидів біля скарбниць і спостерігав за людьми, які кидали пожертви. Підходило чимало заможних і давало «від лишка свого». Але Ісусів погляд зупинився на вдові, простій жінці. Вона пожертвувала «дві лепті, цебто гріш»b. То були її останні гроші. Ісус, який досконало віддзеркалював погляд Єгови на всі справи, сказав: «Ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю». З тих слів видно, що її пожертва була більшою від усіх інших пожертв разом узятих (Марка 12:41—44; Луки 21:1—4; Івана 8:28).

¹⁵ Хіба ж не вражає те, що з усіх людей, котрі в той день прийшли до храму, було помічено саме цю вдову і згадано про неї в Біблії? Цим прикладом Єгова вчить нас, що він — вдячний Бог. Він з радістю приймає наші щиросерді дари, хоч би якими вони були у порівнянні з тими, що дають інші. Єгова, безумовно, навчив нас цієї зворушливої правди в найліпший спосіб!

16, 17. Як мудрість Єгови виявляється навіть у тому, про що він вирішив не згадувати у своєму Слові?

¹⁶ Коли ви пишете листа дорогій вам людині, то не можете викласти на папері всього. Отже, доводиться добре подумати, про що саме розповісти. Подібно Єгова вирішив згадати у своєму Слові лише про певних осіб і певні події. Але в таких біблійних оповідях не завжди висвітлюється кожна подробиця (Івана 21:25). Наприклад, читаючи в Біблії про виконання Божого вироку, ми, можливо, не знайдемо відповідей на всі свої запитання. Мудрість Єгови виявляється навіть у тому, про що він вирішив не згадувати у своєму Слові. Чому так можна сказати?

¹⁷ Те, як написана Біблія, допомагає перевірити, що є в нашому серці. У Євреїв 4:12 говориться: «Боже Слово [тобто звістка] живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа... і спосібне судити думки та наміри серця». Біблійна звістка входить глибоко в душу, виявляючи наше справжнє мислення і спонуки. Люди, що критично ставляться до Біблії, часто спотикаються, читаючи в ній розповіді, які не містять докладної інформації, а отже, й не задовольняють їх. Такі люди можуть навіть сумніватися в тому, що Єгова справді є велелюбним, мудрим і справедливим.

18, 19. а) Чому не слід бентежитися, якщо стосовно певної біблійної оповіді виникають запитання, на котрі не відразу знаходимо відповіді? б) Що потрібно робити, аби розуміти Боже Слово, і як це свідчить про велику мудрість Єгови?

¹⁸ Коли ж ми ретельно й щиросердо вивчаємо Біблію, то бачимо Єгову в тому світлі, в якому його представляє ціла ця книга. Тому нас не бентежить те, що стосовно певної оповіді виникають запитання, на котрі не відразу знаходимо відповіді. Це можна прирівняти до складання великого малюнка-мозаїки. Мабуть, не відразу вдається знайти певний фрагментик або зорієнтуватися, куди помістити якусь частинку. Однак, ймовірно, ми вже склали докупи достатньо фрагментів, щоб зрозуміти, як має виглядати цілий малюнок. Так само, вивчаючи Біблію, ми крок за кроком пізнаємо, яким Богом є Єгова, і перед нами постає чітка картина. Навіть коли попервах важко зрозуміти якийсь уривок або те, що спільного він має з рисами Єгови, то завдяки вивченню Біблії, ми вже знайшли цілком достатньо доказів, аби побачити, що Бог незмінно виявляє любов і справедливість.

¹⁹ Тож, аби зрозуміти Боже Слово, його слід читати й вивчати щиросердо і неупереджено. Хіба ж це не свідчить про велику мудрість Єгови? Талановиті люди пишуть книжки, які можуть зрозуміти лише «премудрі і розумні». Але щоб написати книгу, доступну лише тим, хто має правильні спонуки в серці, потрібно Божої мудрості! (Матвія 11:25).

20. Чому лише Єгова може вказати, який спосіб життя найліпший, і що корисного для нас містить Біблія?

²⁰ Єгова розповідає у своєму Слові про те, який спосіб життя найліпший. Будучи Творцем, він знає наші потреби краще, ніж ми самі. А основні потреби людини, у тому числі бажання знайти любов, бути щасливим і мати добрі взаємини з іншими, залишаються незмінними. Біблія — це скарбниця «практичної мудрості», яка допоможе нам вести змістовне життя (Приповістей 2:7, НС). Хоча в кожній частині цього підручника є розділ, котрий пояснює, як нам застосовувати мудрі біблійні поради, все ж розгляньмо один приклад.

21—23. Яка мудра порада може допомогти нам не затаювати гніву та образи?

²¹ Чи ви помічали коли-небудь, що люди, які затаюють злобу та образу, часто в кінцевому результаті шкодять самі собі? Образа — важкий тягар. Якщо живити її, вона поглинає думки, краде мир і забирає радість. За даними наукових досліджень, затаювання гніву підвищує ризик серцевих захворювань та багатьох інших хронічних недуг. Ще задовго до проведення таких досліджень Біблія дала мудру пораду: «Повстримайсь від гніву й покинь пересердя» (Псалом 37:8). Але як це зробити?

²² Боже Слово мудро радить: «Розум [«проникливість», НС] людини припинює гнів її, а величність її — перейти над провиною» (Приповістей 19:11). Проникливість — це здатність бачити, що є всередині, а не лише зовнішній бік справи, дивитися не тільки на те, що помітне. Завдяки проникливості розвивається розуміння, адже воно допомагає нам розпізнавати, чому людина повелася чи сказала так, а не інакше. Докладаючи зусиль, аби зрозуміти її справжні спонуки, почуття і обставини, ми зможемо позбутися негативних думок та почуттів щодо неї.

²³ Біблія дає ще одну пораду: «Терпіть один одного, і прощайте собі» (Колосян 3:13). Вираз «терпіть один одного» показує, що потрібно бути терпеливими до людей, миритися з тими рисами, які, можливо, нас дратують. Таке довготерпіння допоможе не таїти дрібних образ. Слово «прощайте» передає думку про те, що слід полишити образу. Наш мудрий Бог знає: коли маємо вагомі підстави, нам потрібно прощати інших. І це йде на добро не лише їм, а й допомагає нам зберегти мир у розумі й серці (Луки 17:3, 4). Яку ж глибоку мудрість знаходимо в Божому Слові!

24. Що відбуватиметься, коли ми будемо узгоджувати своє життя з Божою мудрістю?

²⁴ Єгова, будучи спонуканий своєю безмежною любов’ю, хотів спілкуватися з нами. Він вибрав для цього найліпший спосіб — «лист», написаний людьми, якими керував святий дух. Як наслідок, на сторінках того «листа» можна знайти мудрість самого Єгови. Вона — ‘дуже певна’ (Псалом 93:5). Узгоджуючи своє життя з тією мудрістю і ділячись нею з іншими, ми, безумовно, наближаємося до нашого всезнаючого Бога. У наступному розділі ми розглянемо ще один важливий приклад далекоглядної мудрості Єгови — його здатність передрікати майбутнє і сповняти свій намір.