Єгова може зробити тебе сильним
«Він змученому дає силу, а безсилому — міць» (ІСАЇ 40:29).
1, 2. Які є докази Божої ‘великої сили’?
ЄГОВА — це Бог, що має ‘велику силу’. «Його вічну силу й Божество» доводить велич його фізичного творіння. Немає виправдання тим, хто відмовляється визнати такий доказ існування Творця (Псалом 147:5, Деркач; Римлян 1:19, 20).
2 Сила Єгови стає очевиднішою у міру того, як вчені заглиблюються у Всесвіт з його безліччю галактик, що простягаються на сотні мільйонів світлових років. Подивися на небо темної, але безхмарної ночі і скажи, чи ти не почуваєшся так само, як псалмоспівець, котрий говорив: «Коли бачу Твої небеса — діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,— то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш [«дбаєш», Хоменко]?» (Псалом 8:4, 5). І як же чудово Єгова дбає про людей — про нас! Він дав першому чоловікові й жінці прекрасний земний дім. Навіть земля мала силу — силу зрощувати рослинність і постачати тим самим поживну, незабруднену їжу. Люди і тварини отримували фізичну силу завдяки цьому вияву Божої сили (Буття 1:12; 4:12; 1 Самуїла 28:22).
3. Що, окрім фізичних речей у Всесвіті, виявляє Божу силу?
3 Але крім того, що небеса викликають у нас захоплення, а рослинний і тваринний світ приносить нам задоволення, вони є виявом Божої сили. Апостол Павло писав: «Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме» (Римлян 1:20). Однак є ще один доказ його сили, який слід взяти до уваги і цінувати. «Що ж,— ти, можливо, думаєш,— виявляє Божу силу краще, ніж Усесвіт?» Відповідь: Ісус Христос. Апостол Павло під натхненням сказав навіть, що розп’ятий Христос — це «Божа сила та Божа мудрість» (1 Коринтян 1:24). «Але чому? — можливо, питаєш ти.— І що спільного це має з моїм життям?»
Сила, виявлена через його Сина
4. Як Божа сила проявилася у зв’язку з його Сином?
4 Вперше Божа сила проявилася, коли він на свій образ створив свого єдинородного Сина. Цей духовний Син служив Єгові «майстром», використовуючи Божу велику силу у створенні інших речей (Приповістей 8:22, 30). Павло писав до християнських братів у Колосах: «Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме... усе через Нього й для Нього створено» (Колосян 1:15, 16).
5—7. а) Як Божа сила проявлялася через людей у минулому? б) Які є підстави вважати, що Божа сила може проявлятися через сьогоднішніх християн?
5 Ми є частиною ‘створеного на землі’. Чи може Божа сила бути доступною нам, людям? Час від часу Єгова наділяв своїх недосконалих слуг додатковою силою, щоб вони могли виконувати його наміри. Мойсей знав, що звичайні люди живуть 70—80 років (Псалом 90:10). А сам Мойсей? Він дожив до віку 120 років, причому «очі його не потемнішали, і сила його не зникла» (Повторення Закону 34:7, Хом.). Хоча цей факт не означає, що Бог дає кожному своєму слузі таке довге життя і стільки сили, він таки доводить, що Єгова може наділяти людей силою.
6 Божу здатність наділяти силою чоловіків і жінок видно також на прикладі дружини Авраама. «Сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю». Або подумай про ізраїльських суддів та інших осіб, яких Бог наділив силою, «про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків, що... ставали сильні, бувши недолугі» (Євреїв 11:11, 32—34, Хом.).
7 Ми також можемо отримати таку силу. Це не означає, що нам з допомогою чуда будуть дані діти чи Самсонова могутність. Але, згідно з тим, що Павло сказав звичайним християнам з Колосів, ми теж можемо бути сильними. Чоловіки, жінки та діти, до яких писав Павло, були такими ж, як сьогоднішні члени зборів, і апостол говорив, що вони ‘зміцнялися усякою силою’ (Колосян 1:11).
8, 9. Як у першому столітті сила Єгови проявлялася через таких самих людей, як ми?
8 Під час Ісусового служіння на землі Єгова виявив, що його сила діє через його Сина. Наприклад, коли в Капернаумі люди натовпами йшли до Ісуса, «сила Господня була з Ним, щоб зціляти» (Луки 5:17, Дерк.).
9 Після воскресіння Ісус запевнив своїх послідовників, що вони ‘приймуть силу, як Дух Святий злине на них’ (Дії 1:8). Так і сталося. Один історик повідомляє про події, що відбулися через кілька днів після П’ятидесятниці 33 року н. е.: «Апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа» (Дії 4:33). Сам Павло отримав силу для праці, призначеної йому Богом. Після того як Павло навернувся і йому було відновлено зір, він «іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той — то Христос» (Дії 9:22).
10. Як Божа сила допомагала Павлові?
10 Звичайно, Павло мав потребу у додатковій силі, якщо взяти до уваги те, скільки духовної і розумової енергії було необхідно для трьох місіонерських подорожей, що охоплювали тисячі кілометрів. Він також зносив усякі труднощі, пережив ув’язнення і прийняв мученицьку смерть. За рахунок чого? Він сам відповів: «Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене» (2 Тимофія 4:6—8, 17; 2 Коринтян 11:23—27).
11. Про яку надію стосовно Божої сили говорив Павло співслужителям у Колосах?
11 Тому не дивно, що, пишучи до «братів у Христі» в Колосах, Павло запевнив їх, що вони можуть ‘зміцнятися усякою силою за могучістю слави Його [Єгови] для всякої витривалости й довготерпіння з радістю’ (Колосян 1:2, 11). Хоча ці слова стосувалися, головним чином, помазаних християн, усі ті, що йдуть слідами Христа, можуть дуже скористати із слів Павла.
Наділені силою в Колосах
12, 13. На фоні яких подій було написано Послання до колосян і який був на нього відгук?
12 Збір у Колосах, місті в азіатській провінції Риму, був закладений, мабуть, завдяки проповідуванню вірного християнина, на ім’я Епафрас. Здається, що, почувши про Павлове ув’язнення в Римі близько 58 року н. е., Епафрас вирішив відвідати апостола і підкріпити його доброю розповіддю про любов і непохитність його братів у Колосах. Епафрас, мабуть, привіз також правдиве повідомлення про становище збору в Колосах, яке потребувало виправлення. Павло у свою чергу відчув спонуку написати до збору листа з підбадьоренням і застереженням. Ти також можеш підбадьоритися, читаючи 1-й розділ цього послання, тому що у ньому пояснюється, як Єгова робить своїх слуг сильними.
13 Можна собі уявити, як брати і сестри в Колосах почувалися, коли Павло назвав їх «вірними братами у Христі». Вони заслуговували похвали через свою ‘любов до всіх святих’ і через те, що ‘Євангелія плодоносна в них’, відколи вони стали християнами! Чи можна все це сказати про наш збір, про нас особисто? (Колосян 1:2—8).
14. Чого Павло бажав колосянам?
14 Павла дуже зворушило отримане повідомлення, і він навіть сказав колосянам, що не перестає молитися за них і просити, щоб вони «наповнились пізнанням волі Його [Бога] в усякій премудрості і духовному розумінні; щоб... поводились достойно Господа». Апостол молився також, щоб вони приносили «плід у всякому доброму ділі, зростаючи в пізнанні Бога, зміцнюючись усякою силою завдяки могутності слави Його, для всякої витривалості і довготерпіння з радістю» (Колосян 1:9—11, Дерк.).
Наділені силою також сьогодні
15. Як ми можемо виявляти такий самий склад розуму, який виявив Павло, пишучи до колосян?
15 Який же чудовий приклад дав нам Павло! Нашим братам по цілій землі потрібно, щоб ми молилися про їхню витривалість і про те, щоб вони зберігали радість, незважаючи на страждання. Ми повинні, як Павло, згадувати в молитвах конкретні справи, коли чуємо про труднощі, з якими зустрічаються брати в іншому зборі чи іншій країні. Можливо, що брати із збору неподалік постраждали від якогось стихійного лиха або духовної проблеми. Може, християни страждають у країні, де йде громадянська війна або розгоряються міжплемінні криваві сутички. Нам слід в молитві просити Бога допомогти нашим братам ‘поводитись достойно Господа’ і терплячи далі приносити плоди Царства та зростати в знанні. Таким чином Божі слуги отримують силу його духу і ‘зміцняються усякою силою’. Можеш бути впевненим, що твій Отець вислухає тебе і відповість (1 Івана 5:14, 15).
16, 17. а) Згідно зі словами Павла, за що ми повинні бути вдячними? б) У якому розумінні Божі люди визволені і прощені?
16 Павло писав, що колосяни повинні ‘дякувати Отцеві, що вчинив їх достойними участи в спадщині святих у світлі’. Нам теж слід дякувати небесному Отцю за те, що маємо місце у земних чи небесних володіннях його Царства. Як Бог зробив недосконалих людей достойними у своїх очах? Павло писав своїм помазаним братам: «[Отець] визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів» (Колосян 1:12—14).
17 Без різниці, небесна в нас надія чи земна,— ми щоденно дякуємо Богові за визволення від злої системи темряви, яке сталося завдяки нашій вірі в цінну відкупну жертву дорогого Сина Єгови (Матвія 20:28). Та жертва дала духом помазаним християнам особливу можливість: Бог ‘переставив їх до Царства Свого улюбленого Сина’ (Луки 22:20, 29, 30). Але «інші вівці» також отримують користь від цієї жертви вже тепер (Івана 10:16). Вони можуть отримати Боже прощення, щоб бути праведними в його очах як його друзі. Вони беруть активну участь у проголошенні «Євангелії Царства» у цей час кінця (Матвія 24:14). Крім того, вони мають чудову надію стати цілком праведними і фізично досконалими під кінець Христового Тисячолітнього Царства. Прочитай Об’явлення 7:13—17 і подумай, чи сказане там не є доказом визволення і благословення.
18. Якого примирення, згаданого в Колосян, Бог все ще досягає?
18 Послання Павла допомагає нам усвідомити, як багато ми завдячуємо найбільшій людині, яка будь-коли жила. Чого Бог хотів досягнути через Христа? «Ним поєднати з Собою все, примиривши кров’ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне». Бог має намір привести усе створіння у повну гармонію з собою, так, як це було до бунту в Едемі. Той, через кого все було створене, є Тим, через кого зараз досягається примирення (Колосян 1:20).
Наділені силою. Для чого?
19, 20. Від чого сьогодні залежить наша святість і непорочність?
19 Ті з нас, хто примирився з Богом, отримують відповідальності. Раніше ми були грішними і відчуженими від Бога. Але тепер, повіривши в Ісусову жертву і не зосереджуючись більше думками на злих учинках, ми, по суті, стали «святими, і непорочними, і неповинними перед [Богом]» (Колосян 1:21, 22). Уяви собі: так само як Єгова не соромився бути Богом своїх стародавніх свідків, він не буде соромитися звати себе нашим Богом (Євреїв 11:16). Сьогодні ніхто не може звинуватити нас ні в тому, що ми незаконно носимо його славне ім’я, ані в тому, що ми боїмося проголошувати це ім’я по цілій землі!
20 Але зверни увагу на умову, про яку Павло перестерігав у Колосян 1:23: «Якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом». Тому багато залежить від того, чи ми залишимося вірними Єгові, наслідуючи його дорогого Сина. Єгова й Ісус так багато зробили для нас! Проявляймо ж до них любов, виконуючи пораду Павла!
21. Що викликає захоплення у нас сьогодні?
21 Мабуть, християни з Колосів із захопленням прийняли вістку про те, що ‘Євангелія, що вони чули її’ вже «проповідана всьому створінню під небом». Сьогодні повідомлення про оголошення доброї новини про Царство ще більше захоплюють — понад чотири з половиною мільйони Свідків діють у 230 країнах. І кожного року майже 300 000 чоловік з усіх народів примирюються з Богом! (Матвія 24:14; 28:19, 20).
22. Що Бог може зробити для нас, навіть якщо ми страждаємо?
22 Хоча Павло був, очевидно, у в’язниці, коли писав послання до колосян, він не оплакував своєї ситуації. Замість цього апостол говорив: «Я радію в стражданнях своїх за вас». Павло вмів проявляти «всяку витривалість й довготерпіння з радістю» (Колосян 1:11, 24). Але він знав, що робить це не своєю власною силою. Єгова зробив його сильним! Так само і сьогодні. Тисячі Свідків, які знесли ув’язнення і переслідування, не втратили радості у служінні Єгові. Навпаки, вони усвідомили, наскільки правдиві Божі слова, записані в Ісаї 40:29—31: «Він змученому дає силу... Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять».
23, 24. Про яку таємницю згадується в Колосян 1:26?
23 Служіння добрій новині, яка зосереджується на Христі, було дуже значним для Павла. Він хотів, щоб інші усвідомлювали цінність ролі Христа у Божому намірі, тому описав її як «таємницю, заховану від віків і поколінь». Але вона не мала завжди залишатися таємницею. Павло продовжив, кажучи, що цю таємницю ‘тепер виявлено Божим святим’ (Колосян 1:26). Коли в Едемі почався бунт, Єгова пообіцяв покращення у майбутньому, передбачивши, що ‘насіння жінки зітре голову змія’ (Буття 3:15). Що це значить? Віками для багатьох поколінь це залишалося таємницею. Тоді прийшов Ісус і «вивів на світло життя та нетління Євангелією» (2 Тимофія 1:10).
24 Так, ця «таємниця» зосереджується навколо Христа і Месіанського Царства. Павло, згадуючи про «небесне», мав на увазі тих, які візьмуть участь у Царському правлінні з Христом. Через них буде злито великі благословення на «земне», тобто тих людей, які будуть вічно жити в раю на землі. З цього видно, наскільки було доречним те, що Павло говорив про «багатство слави цієї таємниці» (Колосян 1:20, 27).
25. Яким повинен бути наш склад думок, згідно зі сказаним у Колосян 1:29?
25 Павло палко чекав на своє місце в Царстві. Однак він усвідомлював, що не можна просто сидіти і надіятися на нього. «Власне, для цього я і працюю, змагаючись його силою, яка діє в мені потужно» (Колосян 1:29, Хом.). Слід зауважити, що Єгова через Христа зробив Павла сильним для виконання рятівного служіння. Єгова може зробити сильнішими і нас сьогодні. Але ми повинні запитати себе: «Чи я маю такий же благовісницький дух, який мав на початку, коли тільки навчився правди?» Як би ти відповів? Що може кожному з нас допомогти ‘працювати, змагаючись силою Єгови’? Наступна стаття розглядатиме саме це питання.
Чи ти звернув увагу?
◻ Чому можна бути впевненим, що Єгова вживає свою силу на користь людям?
◻ На фоні яких подій Павло написав слова у 1-му розділі Колосян?
◻ Як Бог проводить примирення, згадане в Колосян 1:20?
◻ Що Єгова може зробити через нас своєю силою?
[Карта/Ілюстрація на сторінці 8]
Колоси