Об’єднані в досконалих узах любові

‘Будьте гармонійно поєднані в любові’ (КОЛОСЯН 2:2, НС).

 1, 2. Який вплив, що зумовлює поділення, особливо відчувається у наш час?

СЛУХАЙТЕ! По небу розноситься гучний голос: «Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об’явлення 12:12). З кожним роком ця вістка стає все загрозливішою для мешканців землі.

² Великий ворог Єгови вже давно знаний як противник (Сатана) і наклепник (Диявол). Але зараз цей обманщик взяв на себе ще одну роль: він став злим богом! Чому? Тому що Михаїл зі своїми ангелами скинув його з неба у війні, яка почалася в небі у 1914 році (Об’явлення 12:7—9). Диявол знає, що він має лише короткий час, щоб доказати свою спроможність відвернути всіх людей від поклоніння Богові (Йова 1:11; 2:4, 5). Не маючи виходу, він та його демони, як рій розлютованих бджіл, виміщають свою злість на розбурханих масах людства (Ісаї 57:20).

 3. Який був результат скинення Сатани у наш час?

³ Ці невидимі для людського ока події допомагають зрозуміти, чому моральний занепад набув сьогодні таких масштабів. Вони також пояснюють, чому люди розпачливо намагаються зупинити розділення народів, які просто не можуть гармонійно співіснувати. Різні племена та етнічні групи злісно нападають одні на одних, в результаті чого мільйони людей втрачають доми і мусять залишати рідні місця. Не дивно, що беззаконня зростає нечуваними темпами! Як і передрік Ісус, ‘любов багатьох холоне’. Куди не глянути, скрізь серед неспокійного людства панує дисгармонія і беззаконня (Матвія 24:12).

 4. Чому Божим людям загрожує особлива небезпека?

⁴ З огляду на ситуацію у світі Ісусова молитва за його послідовників набирає глибшого значення: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони, як і Я не від світу» (Івана 17:15, 16). Сьогодні «злий» особливо виміщає свою лють на тих, які «бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове» (Об’явлення 12:17). Якби не пильна і сердечна турбота Єгови, його вірні свідки вже були б знищені. Наше життя залежить від того, чи ми користаємо з допомоги, яку Єгова постачає для нашої духовної безпеки і благополуччя. Це означає боротися у згоді з його силою, яка діє через Христа, про що апостол Павло і говорив у Колосян 1:29 (Хом.).

 5, 6. Як апостол Павло ставився до християн з Колосів і чому провідний вірш на 1995 рік є такий своєчасний?

⁵ Павло любив братів з Колосів, хоча, скоріше всього, ніколи не бачив їх особисто. Він писав їм: «Хочу, щоб ви знали, яке в мене велике піклування за вас» (Колосян 2:1, Укр. Катол. Ун-т). Оскільки Ісусові послідовники не є частиною світу, «злий» намагається порушити єдність братів, сіючи між ними дух цього світу. З відомостей, які Епафрас привіз із Колосів, було видно, що до деякої міри це відбувалося у тому місті.

⁶ Одну справу, про яку дуже турбувався Павло, можна було б підсумувати словами, з якими він звернувся до своїх християнських братів: ‘Будьте гармонійно поєднані в любові’. Його слова набувають особливого значення сьогодні, тому що у цьому світі панує розбрат і беззаконня. Якщо ми візьмемо до серця Павлову пораду, то відчуємо піклування Єгови. Зазна́ємо також дії сили його духу, що допоможе нам протистояти натискові світу. Яка ж мудра порада! Тому Колосян 2:2 буде нашим провідним віршем на 1995 рік.

 7. Яка гармонія повинна існувати серед правдивих християн?

⁷ У Посланні до коринтян, написаному раніше, апостол використав для прикладу людське тіло. Він писав: «Щоб поділення... не було» в зборі помазаних християн, але «щоб члени однаково дбали один про одного» (1 Коринтян 12:12, 24, 25). Який чудовий приклад! Члени тіла взаємозалежні, кожен з них з’єднаний з рештою тіла. Те саме стосується нашого всесвітнього товариства братів, яке складається з помазанців і мільйонів інших людей, котрі мають надію жити на райській землі. Нам не можна поривати зв’язків з «тілом» — вірними християнами, щоб жити незалежно! До великої міри Божий дух ми отримуємо через Ісуса Христа від спілкування з братами.

Гармонія, пов’язана із знанням

 8, 9. а) Чого нам необхідно для підтримки гармонії у зборі? б) Як ви набували знання про Христа?

⁸ Серед ключових ідей Павла була думка, що християнська гармонія пов’язана із знанням, особливо знанням про Христа. Павло писав, що християни повинні бути «у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання [«точного знання», НС] таємниці Бога, Христа» (Колосян 2:2). Ми набуваємо знання про факти, відколи почали вивчати Боже Слово. Ми усвідомили багато фактів, які мають місце у Божому намірі, зрозуміли зокрема важливу роль Ісуса. «В [Ньому] всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Колосян 2:3).

⁹ Чи ви саме так думаєте про Ісуса та його роль у Божому намірі? Багато людей у християнському світі охоче згадують про Ісуса, заявляючи, що прийняли його і вже спаслися. Але чи вони справді знають його? Навряд, тому що більшість вірить у небіблійну доктрину про Трійцю. Ви, мабуть, не тільки знаєте правду стосовно цього, але також маєте досить глибокі знання про те, що говорив і робив Ісус. Мільйони людей користувалися для цього підручником «Найбільша Людина, Яка будь-коли жила». Однак нам слід поглиблювати своє знання про Ісуса та його діла.

10. Як можна добути заховане знання?

¹⁰ Вираз «всі скарби премудрости й пізнання заховані» в Ісусі, не означає, що таке знання виходить за межі наших можливостей. Скоріше воно нагадує відкритий рудник. Нам не треба вести пошуки на великих територіях, щоб розпочати копання. Ми вже знаємо: справжнє знання починається тим, що Біблія відкриває про Ісуса Христа. У міру того як росте наше усвідомлення Ісусової ролі у здійсненні наміру Єгови, ми здобуваємо скарби правдивої мудрості і точного знання. Тому нам треба копати щораз глибше, видобуваючи цінні перли з того ж джерела, де ми вже копали (Приповістей 2:1—5).

11. Як можна збільшити знання і мудрість, роздумуючи про Ісуса? (Проілюструй це на прикладі, який дав Ісус, коли помив ноги своїм учням, або на якомусь іншому прикладі).

¹¹ Наприклад, ми вже, мабуть, знаємо, що Ісус помив ноги своїм апостолам (Івана 13:1—20). Але чи ми роздумували над тим, чого Ісус хотів навчити і який склад розуму він виявив? Шляхом таких роздумів ми можемо добути скарб мудрості, який зворушить нас і навіть спонукає змінити своє ставлення до брата чи сестри, особистість яких вже, можливо, давно дратує нас. Або коли ми отримаємо призначення, яке не зовсім відповідає нашим уподобанням, то, можливо, відреагуємо інакше, якщо зрозуміємо справжню суть слів з Івана 13:14, 15. Саме так на нас впливає знання і мудрість. А який вплив на інших матиме наше наслідування Христа в гармонії з набутими знаннями про нього? Мабуть, що отара ‘буде більш гармонійно поєднана в любові’a.

Відволікання може зруйнувати гармонію

12. Якого знання нам потрібно остерігатися?

¹² Якщо точне знання сприяє ‘гармонійному поєднанню в любові’, до чого доводить «знання, неправдиво назване так»? До зовсім протилежного: суперечок, незгод і відступлення від віри. Тому нам слід остерігатися такого неправдивого знання, про яке Павло перестерігав Тимофія (1 Тимофія 6:20, 21). Павло писав також: «А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці [«переконливими аргументами», НС]. Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом» (Колосян 2:4, 8).

13, 14. а) Чому певного роду знання становило ризик для братів у Колосах? б) Чому дехто може вважати, що сьогодні для них такого ризику вже не існує?

¹³ Християни в Колосах зазнавали підступного впливу, який, по суті, був результатом неправдивого знання. Багато людей у Колосах та навколишніх місцевостях високо цінували грецьку філософію. Були також ревні проповідники юдейства, які хотіли, щоб християни дотримувалися Мойсеєвого Закону та передбачених ним вимог до певних днів та їжі (Колосян 2:11, 16, 17). Павло не був проти того, щоб його брати набували правдивого знання, але їм треба було вважати, щоб не стати жертвою людей, які з допомогою переконливих аргументів намагалися спонукати їх дивитися на життя та певні вчинки з людського погляду. Можна зробити висновок, що, коли хтось у зборі дозволить, щоб його мислення та вчинки керувалися такими небіблійними ідеями та поглядами на життя, це негативно вплине на гармонію та любов між членами збору.

¹⁴ Можна було б подумати: «Я бачу небезпеку, що загрожувала колосянам, але сам я не ризикую потрапити під вплив таких грецьких ідей, як безсмертна душа чи триєдиний бог, і я не думаю, що мене зведуть язичеські свята фальшивої релігії, котру я залишив». Це добре. Треба непохитно стояти за просту правду, відкриту через Ісуса і викладену в Святому Письмі. Але чи не може статися так, що ми ризикуємо потрапити під вплив інших філософій чи людських поглядів, популярних сьогодні?

15, 16. Який погляд на життя може впливати на мислення християнина?

¹⁵ Один з таких поглядів існує вже досить довго: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння» (2 Петра 3:4). Цю думку можуть висловлювати по-різному, але вона від того не міняється. Наприклад, хтось може думати: «Десятки років тому, коли я вперше почув правду, кінець був «зовсім близько». Але він все ще не прийшов, і хто знає, коли він прийде?» Звичайно, ніхто з людей не знає, коли прийде кінець. Однак зверніть увагу на те, як Ісус заохочував нас дивитися на справу: «Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!» (Марка 13:32, 33).

¹⁶ Як небезпечно приймати погляд, що, оскільки ми не знаємо, коли прийде кінець, нам слід планувати повнокровне і «нормальне» життя! Цей погляд відображається ще й у такому міркуванні: «Я вжию заходів, які дозволять мені (або моїм дітям) зробити пристойну кар’єру і заробити досить грошей, щоб жити з комфортом. Звичайно, я буду приходити на християнські зібрання і братиму деяку участь у проповідницькій праці, але я не бачу причини докладати багато зусиль або робити великі жертви» (Матвія 24:38—42).

17, 18. Який погляд заохочував мати Ісус та його апостоли?

¹⁷ Проте неможливо заперечити те, що Ісус та його апостоли рекомендували нам жити з почуттям невідкладності проповідування доброї новини, докладати всіх зусиль і залишатись готовими іти на жертви. Павло писав: «Це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають... і хто купує,— як би не набули, а хто цьогосвітнім користується,— як би не користувались, бо минає стан світу цього» (1 Коринтян 7:29—31; Луки 13:23, 24; Филип’ян 3:13—15; Колосян 1:29; 1 Тимофія 4:10; 2 Тимофія 2:4; Об’явлення 22:20).

¹⁸ Павло, далеко не натякаючи на те, що ми повинні поставити собі комфортне життя за мету, писав під натхненням: «Ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того... Змагайся добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був [«склав публічне», НС] добре визнання перед свідками багатьома» (1 Тимофія 6:7—12).

19. Як впливає на збір те, що його члени приймають погляд на життя, який заохочував мати Ісус?

¹⁹ Коли збір складається з ревних християн, які намагаються ‘скласти публічне добре визнання’, гармонія в ньому — річ природна. Члени такого збору не піддаються погляду, записаному в Луки 12:19: «Маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися». Навпаки, готові йти на жертви, вони об’єднано докладають зусиль, щоб взяти якомога більшу участь у цій неповторній праці. (Порівняйте Филип’ян 1:27, 28).

Обережність щодо переконливих аргументів

20. У якій ще галузі християни можуть бути зведені?

²⁰ Є, звичайно, ще й інші способи, в які християни можуть бути ‘зведені переконливими аргументами’ або марною оманою — тим, що заважає бути ‘гармонійно поєднаними в любові’. Філіал Товариства Вартової башти в Німеччині пише: «Один випадок довів до полеміки, причому вісники, а навіть старійшини, почали ставати на той чи інший бік стосовно певного методу лікування, вибраного одним братом». Далі говорилося: «Через те що є велика різновидність методів і багато пацієнтів, ця тема відкрита для суперечок, і якщо методи лікування мають спіритичні нотки, вона може бути небезпечною» (Ефесян 6:12).

21. Як християнин сьогодні може відволіктися від правильного розв’язання проблем?

²¹ Християни хочуть залишатися живими і здоровими, щоб поклонятися Богові. Однак в результаті недосконалості у цій системі над нами мають владу старіння та хвороби. Замість того щоб надто перейматися питаннями здоров’я, нам слід зосереджуватися на справжньому розв’язанні цих проблем, яке принесе користь нам, а також іншим людям (1 Тимофія 4:16). Христос є в центрі цього розв’язання, так само як він був у центрі Павлової поради колосянам. Але пам’ятаймо, Павло говорив, що можуть деякі прийти з «переконливими аргументами», відвертаючи нашу увагу від Христа, зосереджуючись, можливо, на певних методах діагностики хвороб, способах лікування та дієтах (Колосян 2:2—4).

22. Який врівноважений погляд нам слід мати щодо великої кількості методів діагностики та лікування?

²² По цілому світі на людей спрямовується потік реклами та відгуків про різні методи лікування та способи діагностики. Деякі з цих способів широко використовуються і є загальновизнаними; інші піддаються критиці та підозрамb. Кожна людина відповідальна за те, що́ їй робити стосовно свого здоров’я. Але ті, хто приймає Павлову пораду, записану в Колосян 2:4, 8, матимуть охорону від зведення «переконливими аргументами» або «марною оманою», що стається з багатьма людьми, які не мають надії на Царство і розпачливо шукають полегшення. Навіть якщо християнин є переконаним, що певні методи лікування виглядають прийнятними для нього, він не повинен рекламувати їх серед християнських братів, тому що це може стати причиною великих дискусій та суперечок. Таким чином він зможе виявити високу повагу до важливості гармонії у зборі.

23. Чому ми маємо особливу підставу для радості?

²³ Павло наголосив, що християнська гармонія є основою справжньої радості. У його дні кількість зборів була, звичайно, набагато меншою, ніж сьогодні. Однак він міг написати колосянам: «Хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа». (Колосян 2:5; дивіться також Колосян 3:14). Наскільки ж більшу підставу для радості маємо ми! У своєму зборі ми можемо побачити справжні докази гармонії, доброго порядку і твердості віри, що є відображенням загального стану Божих людей по цілому світі. Тому протягом короткого часу, який ще залишився, постановімо всі ‘бути гармонійно поєднаними в любові’.

[Примітки]

Чи ти звернув увагу?

◻ Яким у 1995 році буде річний вірш Свідків Єгови?

◻ Чому християни в Колосах мали бути гармонійно поєднані в любові і чому це стосується також нас?

◻ Якого підступного погляду на життя християнам потрібно остерігатися особливо сьогодні?

◻ Чому християнам треба слідкувати, щоб не дозволити себе звести переконливими аргументами стосовно справ здоров’я та методів діагностики?

[Ілюстрації на сторінці 17]

Чи твої плани на майбутнє зосереджуються на присутності Ісуса?