Постійно зважайте на своє навчання

«Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!» (1 ТИМОФІЯ 4:16).

1, 2. Чому сьогодні існує нагальна потреба в запопадливих учителях?

«ІДІТЬ... і зробіть учнями всі народи... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Беручи до уваги цей наказ Ісуса Христа, всі християни повинні прагнути, щоб стати вчителями. Існує потреба в запопадливих учителях, аби поки ще не запізно допомогти щиросердим людям набути знання про Бога (Римлян 13:11). Апостол Павло заохочував: «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно» (2 Тимофія 4:2). Щоб це робити, потрібно навчати як у зборі, так і за його межами. Безперечно, у доручення проповідувати входить щось більше, ніж тільки проголошення Божої звістки. Якщо зацікавлені особи бажають стати учнями, їх потрібно ефективно навчати.

² Ми живемо в «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). Світські філософії та фальшиві вчення затуманюють людям голову. Багато людей «запаморочені розумом» та «отупіли» (Ефесян 4:18, 19). Декотрі мають глибокі емоційні рани. Люди справді «змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:36). Проте, використовуючи мистецтво навчання, ми можемо допомогти щиросердим людям зробити необхідні зміни.

Учителі в зборі

 3. а) Що входить в Ісусове доручення навчати? б) Хто має головну відповідальність навчати у зборі?

³ Мільйони людей здобувають особисту освіту за допомогою домашнього біблійного вивчення. Однак після хрещення нові особи потребують подальшої допомоги, щоб ставати ‘укоріненими й утвердженими’ (Ефесян 3:17, Дерк.). Коли ми виконуємо Ісусове доручення, записане в Матвія 28:19, 20, і спрямовуємо новозацікавлених в організацію Єгови, то вони отримують користь, навчаючись у самому зборі. Згідно зі словами в Ефесян 4:11—13, чоловіки отримують призначення служити ‘пастирями та вчителями, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового’. Інколи їм потрібно використовувати своє мистецтво навчання, щоб ‘докоряти, забороняти, переконувати з терпеливістю’ (2 Тимофія 4:2). Праця вчителів була настільки важливою, що, пишучи до коринтян, Павло згадує їх відразу після апостолів і пророків (1 Коринтян 12:28).

 4. Як уміння навчати допомагає нам слухатися Павлового напучування з Євреїв 10:24, 25?

⁴ Щоправда, не всі християни служать старійшинами, або наглядачами. Однак усіх спонукується заохочувати один одного «до любови й до добрих учинків» (Євреїв 10:24, 25). Сюди входять добре підготовлені, щирі коментарі на зібраннях, котрі можуть збудовувати й підбадьорювати інших. Досвідчені вісники Царства також можуть ‘заохочувати до добрих учинків’, коли діляться своїм знанням і досвідом з новими вісниками в польовому служінні. Під час такого служіння і при нагоді неформального свідчення теж можна проводити цінне навчання. Наприклад, зрілих жінок заохочується, щоб вони «навчали добра» (Тита 2:3).

Переконані

5, 6. а) Яка разюча відмінність існує між правдивим християнством і фальшивим поклонінням? б) Як старійшини допомагають новим особам робити розумні рішення?

⁵ Отже, правдиве християнство разюче відрізняється від фальшивих релігій, багато з яких намагаються контролювати мислення своїх членів. Коли Ісус був на землі, релігійні провідники намагалися через гнітючі, створені людьми традиції контролювати майже кожну сферу життя особи (Луки 11:46). Клір загальновизнаного християнства часто робить те саме.

⁶ А втім, правдиве поклоніння — це «священне служіння», яке ми виконуємо, керуючись «здатністю розмірковувати» (Римлян 12:1, НС). Служителі Єгови є ‘переконані’ (2 Тимофія 3:14, Хом.). Інколи тим, хто бере провід, можливо, потрібно впроваджувати в дію деякі директиви й процедури для злагодженої діяльності збору. Але замість того, щоб намагатися робити рішення за співхристиян, старійшини навчають їх «розрізняти добро й зло» (Євреїв 5:14). Старійшини переважно роблять це, годуючи збір «словами віри та доброї науки» (1 Тимофія 4:6).

Зважайте на своє навчання

7, 8. а) Як люди із звичайними здібностями можуть служити вчителями? б) З чого видно, що потрібно докладати особистих зусиль, аби стати ефективним вчителем?

⁷ Одначе повернімося до нашого головного доручення — навчати. Чи потрібні якісь особливі уміння, освіта або здібності, щоб брати участь у цій праці? Не обов’язково. Ця всесвітня навчальна праця здебільшого виконується звичайними людьми із звичайними здібностями (1 Коринтян 1:26—29). Павло пояснює: «Ми маємо скарб цей [служіння] у посудинах глиняних [недосконалих тілах], щоб велич сили була Божа, а не від нас» (2 Коринтян 4:7). Грандіозний успіх, який має всесвітня праця проповідування про Царство,— це доказ сили духу Єгови!

⁸ Але щоб стати «працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди», людині треба докласти особистих зусиль (2 Тимофія 2:15). Павло заохочував Тимофія: «Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!» (1 Тимофія 4:16). Але як людина може зважати на те, як вона навчає у зборі або за його межами? Чи для цього необхідно опанувати певні навички або методи навчання?

 9. Що набагато важливіше, ніж природні здібності?

⁹ У відомій Нагірній проповіді Ісус чітко виявив надзвичайне розуміння методів навчання. Коли він закінчив говорити, «народ дивувався з науки Його» (Матвія 7:28). Звичайно, ніхто з нас не може так добре навчати, як Ісус. Проте, щоб стати ефективними вчителями, нам не обов’язково бути красномовними промовцями. Адже, як сказано в Йова 12:7, навіть «худоба» й «птаство небесне» можуть навчати без слів! Разом з будь-якими нашими природними здібностями або умінням, особливо потрібно враховувати те, якими ми є людьми: які у нас риси та духовні звички, котрі можуть наслідувати зацікавлені особи (2 Петра 3:11; Луки 6:40).

Дослідники Божого Слова

10. Який чудовий приклад як дослідник Божого Слова дав Ісус?

¹⁰ Умілий вчитель біблійних істин мусить бути дослідником Божого Слова (Римлян 2:21). Ісус Христос дав надзвичайний приклад щодо цього. У своєму служінні він згадував або висловлював думки, які відповідали уривкам приблизно з половини книг Єврейських Писаньa. Обізнаність Ісуса з Божим Словом виявилася ще в 12-річному віці, коли його знайшли в храмі, де він «сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх» (Луки 2:46). Ставши дорослим, Ісус мав звичай ходити в синагогу, де читали Боже Слово (Луки 4:16).

11. Які корисні звички щодо вивчення повинен розвивати вчитель?

¹¹ Чи ви завзятий читач Божого Слова? Якщо ви наполегливо досліджуватимете, то ‘зрозумієте страх Господній, і знайдете Богопізнання’ (Приповістей 2:4, 5). Тому набувайте корисні звички щодо вивчення. Намагайтеся щодня прочитувати уривок з Божого Слова (Псалом 1:2). Візьміть за звичку прочитувати кожен номер «Вартової башти» й «Пробудись!», як тільки їх отримуєте. Будьте уважними під час зібрань збору. Вчіться робити ретельні пошуки. Намагаючись усе ‘докладно розвідувати’, ви можете уникати перебільшень і неточностей, коли навчаєте інших (Луки 1:3).

Любов і повага до тих, хто навчається

12. Як Ісус ставився до своїх учнів?

¹² Іншою важливою рисою є правильне ставлення до тих, кого ви навчаєте. Фарисеї гребували тими, хто слухав Ісуса. Вони говорили: «Проклятий народ, що не знає Закону!» (Івана 7:49). Але Ісус відчував глибоку любов та повагу до своїх учнів. Він сказав: «Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об’явив усе те, що почув від Мого Отця» (Івана 15:15). Це показує, як Ісусові учні повинні виконувати свою навчальну діяльність.

13. Як Павло ставився до тих, кого він навчав?

¹³ Наприклад, стосунки Павла зі своїми учнями не були холодними, суто діловими. Він сказав коринтянам: «Хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію» (1 Коринтян 4:15). Інколи Павло навіть зі слізьми наставляв тих, кого навчав! (Дії 20:31). Він також виявляв надзвичайне терпіння і доброту. Тому міг сказати солунянам: «Ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх» (1 Солунян 2:7).

14. Чому так важливо виявляти особисте зацікавлення тими, кого навчаємо з Біблії? Поясніть.

¹⁴ Чи ви наслідуєте Ісуса й Павла? Щира любов до учнів може значною мірою компенсувати якусь недосконалість у наших природних здібностях. Чи ті, хто вивчає Біблію, відчувають наше щире особисте зацікавлення ними? Чи ми виділяємо час, щоби ближче познайомитися з ними? Коли одній християнці було важко допомогти зацікавленій зростати духовно, вона привітно запитала цю жінку: «Чи вас щось турбує?» Жінка почала виливати їй серце, розповідаючи про багато хвилювань і тривог. Сердечна розмова стала переломним моментом для цієї жінки. У таких випадках доречно висловлювати біблійні думки та слова потіхи й підбадьорення (Римлян 15:4). Однак треба бути обережним: зацікавлений може швидко робити поступ, але все ще мати декотрі нехристиянські риси. Тому було б нерозсудливо підтримувати надмірно близькі стосунки з цією особою. Християнам слід дотримуватися належної відстані (1 Коринтян 15:33).

15. Як ми можемо виявляти повагу до тих, з ким вивчаємо Біблію?

¹⁵ Якщо ми поважаємо тих, з ким вивчаємо Біблію, то не намагатимемося контролювати їхнього особистого життя (1 Солунян 4:11). Приміром, ми можемо проводити вивчення з жінкою, котра з чоловіком живе без зареєстрованого шлюбу. Можливо, вони мають дітей. Набувши точного знання про Бога, жінка хоче залагодити цю справу з Єговою (Євреїв 13:4). Чи вона повинна вийти заміж за цього чоловіка, чи залишити його? Можливо, ми твердо переконані, що одруження з чоловіком, який мало або взагалі не цікавиться духовними справами, перешкодить її майбутньому поступу. З другого боку, ми можемо побоюватися за благополуччя її дітей і думати, що було б ліпше, якби вона вийшла за нього заміж. У всякому разі, втручатися в життя зацікавленої особи та намагатися нав’язувати свої погляди в таких справах є неввічливим і жорстоким. Адже це вона мусить зносити наслідки такого рішення. Чи не було б ліпше вчити таку зацікавлену особу послуговуватися своїм ‘розумінням, навченим досвідом’, і самій вирішувати, що слід робити? (Євреїв 5:14, СМ).

16. Як старійшини можуть виявляти любов і повагу до Божої отари?

¹⁶ Особливо важливим є те, щоб старійшини збору ставилися до отари з любов’ю і повагою. Пишучи до Филимона, Павло сказав: «Хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне, але більше з любови благаю я» (Филимона 8, 9). Часами у зборі можуть виникати прикрі ситуації. Можливо, навіть потрібно виявити непохитність. Павло радив Титові ‘докоряти їм [провинникам] суворо, щоб у вірі здорові були’ (Тита 1:13). І все ж наглядачі мусять бути дуже обережними, щоб ніколи не звертатися до збору непривітно. Павло писав: «Раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим» (2 Тимофія 2:24; Псалом 141:3).

17. Якої помилки допустився Мойсей і чого старійшини можуть навчитися із цього?

¹⁷ Наглядачам слід постійно нагадувати собі, що вони мають справу з ‘Божою отарою’ (1 Петра 5:2, Дерк.). Хоча Мойсей був смиренним, він на короткий час втратив свою чуйність. Ізраїльтяни його «засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми» (Псалом 106:33). Богові дуже не сподобалося таке ставлення до Своєї отари, хоча вона була далеко не бездоганна (Числа 20:2—12). Коли старійшини сьогодні наштовхуються на подібні труднощі, вони повинні намагатися навчати й наставляти з проникливістю і доброзичливістю. Наші брати реагують найліпше, коли з ними обходяться уважно, як з особами, що потребують допомоги, а не як з тими, хто вже не зможе виправитися. Старійшинам слід зберігати такий самий позитивний погляд, який мав Павло, сказавши: «Про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити будете те, що наказуємо вам» (2 Солунян 3:4).

Чутливі до їхніх потреб

18, 19. а) Як ми повинні реагувати на потреби зацікавлених із обмеженими здібностями? б) Як ми можемо допомагати учням, котрим важко зрозуміти якісь конкретні питання?

¹⁸ Умілий учитель готовий пристосовуватися до здібностей і обмежень своїх учнів. (Порівняйте Івана 16:12). В Ісусовій притчі про таланти господар дав привілеї «кожному за спроможністю його» (Матвія 25:15). Коли ми проводимо біблійні вивчення, то можемо дотримуватися цього ж зразка. Звичайно, бажано, щоб час вивчення біблійної публікації був відносно короткий і не перевищував розумно встановлених меж. Проте слід визнати, що не всі вміють добре читати й не всі швидко засвоюють нові ідеї. Тому потрібна чутливість тоді, коли під час вивчення декотрі зацікавлені особи перескакують з одної теми на іншу чи коли їм важко триматися швидкого темпу. Важливіше допомогти зацікавленим зрозуміти те, що вони вивчають, ніж пройти матеріал у визначеному темпі (Матвія 13:51).

¹⁹ Те саме можна сказати про учнів, котрим важко зрозуміти якісь конкретні питання, наприклад, стосовно Трійці або релігійних свят. Хоча здебільшого є зайвим включати в наші вивчення додатковий біблійний матеріал, але час від часу ми можемо використовувати його, якщо це дійсно допоможе. Необхідно бути розсудливим, щоб зайвий раз не сповільнювати поступу учня.

Будьте сповнені ентузіазму!

20. Який приклад ентузіазму й переконання у навчанні дав Павло?

²⁰ «Духом палайте»,— говорить Павло (Римлян 12:11). Так, чи ми проводимо домашнє біблійне вивчення, чи беремо участь у зібраннях збору — це треба робити з ревністю та ентузіазмом. Павло сказав солунянам: «Наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням» (1 Солунян 1:5). Отже, Павло зі своїми супутниками передавали «не тільки Божу Євангелію, але й душі свої» (1 Солунян 2:8).

21. Як ми можемо зберігати сповнений ентузіазму погляд на наші завдання навчати?

²¹ Справжній ентузіазм походить від твердого переконання: зацікавленим особам необхідно почути те, що ми хочемо сказати. Ніколи не вважаймо завдання навчати за щось шаблонне. Можна з упевненістю сказати, що переписувач Ездра зважав на своє навчання. Він «приготував своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі» (Ездри 7:10). Так само й ми повинні старанно готуватись і роздумувати над важливістю матеріалу. Молімося до Єгови, щоб він сповнював нас вірою та переконанням (Луки 17:5). Наш ентузіазм може допомогти зацікавленим розвинути справжню любов до правди. Звичайно, зважати на своє навчання, також означає використовувати конкретні навчальні методи. Деякі з них ми обговоримо в наступній статті.

[Примітка]

Чи ви пригадуєте?

◻ Чому сьогодні є потреба у кваліфікованих християнських учителях?

◻ Які корисні звички щодо вивчення ми можемо розвивати?

◻ Чому настільки важливо виявляти любов і повагу до тих, кого ми навчаємо?

◻ Як ми можемо реагувати на потреби зацікавлених осіб?

◻ Чому ентузіазм і переконання дуже важливі під час навчання інших людей?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Добрі вчителі самі є дослідниками Божого Слова.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Виявляйте особисте зацікавлення тими, хто вивчає Біблію.