Антихриста викрито

ЩО ВИ робили б, якби у вашій місцевості лютувала смертоносна епідемія? Передусім, напевно, подбали б про зміцнення своєї імунної системи і про те, щоб не контактувати з зараженими людьми. Подібні кроки треба робити, коли з’являється загроза нашій духовності. Святе Письмо каже, що антихрист «вже у світі» (1 Івана 4:3). Якщо ми не хочемо «заразитись» духовною хворобою, то потрібно знати її «носіїв» та уникати їх. На щастя, Біблія вичерпно пояснює, хто такий антихрист і як його уникати.

Слово «антихрист» означає «проти (або замість) Христа». Отже в ширшому значенні це слово стосується тих, хто противиться Христу або заявляє, що є Христом чи його представником. Ісус сказав: «Хто не за мене, той проти мене [тобто є антихристом], і хто не збирає зі мною, той розсипає» (Луки 11:23).

Апостол Іван писав про антихриста через 60 років після Ісусової смерті й воскресіння до неба. Тому, щоб зрозуміти, як діє антихрист, нам треба довідатись, як він впливав на Ісусових вірних послідовників на землі (Матвія 25:40, 45).

Антихрист проти християн

Ісус попередив своїх послідовників, що світ їх ненавидітиме: «Вас віддаватимуть на страждання та вбиватимуть, і за ім’я моє вас будуть ненавидіти всі народи. З’явиться також багато лжепророків, які введуть в оману багатьох» (Матвія 24:9, 11).

Християн переслідуватимуть «за ім’я [Ісуса]». Отже, переслідувачі явно будуть антихристами, бо виступатимуть проти Христа. Лжепророки, декотрі з яких раніше були християнами, теж належать до антихристів (2 Івана 7). Іван написав про цих противників: «Багато антихристів... покинули нас. Але вони не були такими, як ми, інакше залишилися б з нами» (1 Івана 2:18, 19).

Зі слів Ісуса й Івана чітко видно, що антихрист — це не якась одна особа, антихристів буде багато. І оскільки їх названо фальшивими пророками, значить вони займатимуться передусім релігійним обманом. А як діють антихристи?

Поширення релігійної брехні

Апостол Павло попередив свого співробітника Тимофія, щоб той остерігався вчень відступників. До відступників належали Гіменей і Філет, чиє «слово буде ширитися, як гангрена». Павло додав: «Ці люди відступили від правди, кажучи, що воскресіння вже відбулось, і руйнують віру декотрих» (2 Тимофія 2:16—18). Очевидно, Гіменей та Філет навчали, що воскресіння є символічним і що християни вже воскресли у духовному розумінні. Так, той, хто стає правдивим учнем Ісуса, з погляду Бога оживає. Про це прямо говорив Павло (Ефесян 2:1—5). Проте вчення Гіменея і Філета суперечило обітниці Ісуса, згідно з якою під правлінням Божого Царства відбуватиметься також буквальне воскресіння (Івана 5:28, 29).

Ідею про виключно символічне воскресіння згодом розвинули гностики. Вірячи, що знання (грецькою ґно́сіс) можна отримати в надприродний спосіб, гностики поєднали відступницьке християнство з грецькою філософією і східним містицизмом. Для прикладу, вони вірили, що весь матеріальний світ є злом. Тому Ісус не міг прийти на землю у фізичному тілі, людям лише здавалося, що він має тіло. Це вчення називається докетизм. Власне про такі фальшиві погляди попереджав апостол Іван (1 Івана 4:2, 3; 2 Івана 7).

Інше фальшиве вчення, сформоване століттями пізніше,— це доктрина про так звану святу Трійцю. Згідно з цим вченням, Ісус є і Всемогутнім Богом, і Божим Сином. Доктор Алвен Лемсон у своїй книжці «Церква протягом перших трьох століть» («The Church of the First Three Centuries») пояснює, що доктрина про Трійцю «не має жодного підтвердження у Єврейських чи Християнських Писаннях. Її розвинули і додали до християнства отці церкви, які дотримувались поглядів Платона». Ким були ті отці церкви? Відступницькими священнослужителями, котрі прийняли язичницькі вчення грецького філософа Платона.

Впровадження Трійці було майстерним трюком антихриста. Ця доктрина зробила Бога таємничим для людей, а його спорідненість із Сином стала незрозумілою (Івана 14:28; 15:10; Колосян 1:15). Біблія закликає: «Наблизьтесь до Бога» (Якова 4:8). Подумайте, чи ми можемо наближатись до Бога, якщо він є таємницею?

Ще сильніше заплутує те, що багато перекладачів Біблії усунули Боже ім’я, Єгова, зі своїх перекладів, хоча в тексті оригіналу воно вживається понад 7000 разів. Намагання перетворити Всемогутнього Бога не просто на таємницю, а на безіменну таємницю, свідчить про цілковиту неповагу до нашого Творця і його натхненого Слова (Об’явлення 22:18, 19). Більш того, заміна Божого імені титулами «Господь» чи «Бог» порушує слова зразкової молитви, яку дав Ісус: «Нехай освячується твоє ім’я» (Матвія 6:9).

Антихрист відкидає Боже Царство

Діяльність антихристів стала особливо помітною «в останні дні», тобто за нашого часу (2 Тимофія 3:1). Головна мета сучасних обманщиків — переконати людей у тому, що Ісус не є царем Божого Царства, небесного уряду, який незабаром правитиме над цілою землею (Даниїла 7:13, 14; Об’явлення 11:15).

Приміром, деякі релігійні провідники навчають, що Боже Царство — це стан серця людини. Але такий погляд не ґрунтується на Біблії (Даниїла 2:44). Інші стверджують, що Христос діє через людські уряди та установи. Однак Ісус сказав: «Моє царство не належить цьому світу» (Івана 18:36). Насправді Сатана, а не Ісус, є «правителем цього світу» і «богом цієї системи» (Івана 14:30; 2 Коринфян 4:4). Ось чому Ісус незабаром усуне всі людські уряди і стане єдиним правителем над землею (Псалом 2:2, 6—9; Об’явлення 19:11—21). Люди моляться про це, коли повторюють слова Господньої молитви: «Нехай прийде твоє царство. Нехай виконується твоя воля... на землі» (Матвія 6:10).

Чимало релігійних провідників підтримують політичні системи світу, тому чинять опір і навіть переслідують людей, які проголошують правду про Боже Царство. Біблійна книга Об’явлення говорить, що символічна повія — «Вавилон Великий» — «була п’яна від крові святих та крові Ісусових свідків» (Об’явлення 17:4—6). Вона також чинить духовну розпусту з земними царями, тобто підтримує політичних правителів, і за це має їхню прихильність. Та жінка символізує фальшиві релігії цього світу і є головною частиною антихриста (Об’явлення 18:2, 3; Якова 4:4).

Антихрист влещує вуха

Багато так званих християн відкидають правду з Біблії. Крім того, вони нехтують біблійними нормами поведінки і дотримуються моральних засад, популярних у світі. Все це передбачалось у Божому Слові: «Настане час, коли люди [які кажуть, що служать Богові] будуть нетерпимі до здорової науки. Керуючись власними бажаннями, вони збиратимуть собі вчителів, які б влещували їм вуха» (2 Тимофія 4:3). Про таких шахраїв сказано, що це «фальшиві апостоли», які «видають себе за апостолів Христа». Біблія говорить: «В кінці вони отримають те, що заслужили» (2 Коринфян 11:13—15).

До того ж такі християни мають «розгнуздану поведінку», якою зухвало порушують високі моральні принципи (2 Петра 2:1—3, 12—14). Загальновідомо, що багато релігійних провідників та їхніх прихильників схвалюють або толерують такі нехристиянські вчинки, як гомосексуалізм чи позашлюбний секс. Подивіться, будь ласка, чи їхні погляди та спосіб життя узгоджується з тим, що говорить Біблія в Левит 18:22; Римлян 1:26, 27; 1 Коринфян 6:9, 10; Євреїв 13:4 та Юди 7.

Перевіряйте натхненні вислови

З огляду на вищесказане, ми не повинні ставитися до своїх релігійних переконань легковажно чи байдуже. Нам треба зважати на попередження апостола Івана: «Не кожному натхненому вислову вірте, а перевіряйте, чи від Бога він, бо у світі з’явилося багато лжепророків» (1 Івана 4:1).

Розгляньте приклад шляхетних людей першого століття, які жили в місті Верії. Вони «прийняли слово [проповідуване Павлом та Силою] з величезним за́палом, щодня ретельно досліджуючи Писання, чи так є насправді» (Дії 17:10, 11). Прагнучи знати правду, верійці переконувались, чи те, що вони чують і приймають, повністю ґрунтується на Писанні.

Подібно й сьогодні правдиві християни не переймають популярних поглядів, а твердо тримаються біблійної правди. Апостол Павло написав: «Невпинно молюся, аби ваша любов збагачувалась точним знанням і повною проникливістю» (Филип’ян 1:9).

Отже, поставте перед собою мету здобути «точне знання і повну проникливість» і дізнайтесь, чого насправді вчить Біблія. Ті, хто наслідує верійців, зможуть уникнути впливу «нещирих слів» антихристів (2 Петра 2:3). Такі люди стають вільними завдяки істинам, які відкрив і відкриває правдивий Христос та його вірні послідовники (Івана 8:32, 36).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 4]

ЩО ГОВОРИТЬ БІБЛІЯ ПРО АНТИХРИСТА

«Діточки, це остання година [очевидно, кінець апостольського періоду]. Ви вже чули, що йде антихрист, і навіть тепер з’явилося багато антихристів» (1 Івана 2:18).

«Хіба не брехун той, хто заперечує, що Ісус є Христос? Такий є антихристом; він відрікається і від Батька, і від Сина» (1 Івана 2:22).

«Кожен вислів, який заперечує, що Ісус був людиною,— не від Бога. Такий вислів від антихриста, і ви чули, що цей вислів з’явиться, і тепер він вже у світі» (1 Івана 4:3).

«У світі з’явилося багато обманщиків — людей, які не визнають, що Ісус Христос прийшов у тілі. Той, хто так вважає,— обманщик та антихрист» (2 Івана 7).

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 5]

СПРИТНИЙ ОШУКАНЕЦЬ

Слово «антихрист» стосується всіх, хто заперечує те, що Біблія говорить про Ісуса Христа, всіх, хто противиться його Царству і погано обходиться з його послідовниками. Воно також стосується осіб, організацій та держав, які фальшиво заявляють, що є представниками Христа, або неправомірно приписують собі роль Месії, зухвало обіцяючи зробити те, що може зробити лише Христос — встановити правдивий мир і безпеку.

[Відомості про джерело]

Augustine: ©SuperStock/age fotostock

[Ілюстрація на сторінці 7]

Подібно до верійців, нам слід щоденно досліджувати Писання.