Чи ви увійшли в Божий відпочинок?
«Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх» (ЄВРЕЇВ 4:10).
1. Чому відпочинок такий бажаний?
ВІДПОЧИНОК. Яке гарне і приємне слово! Живучи в сьогоднішньому бурхливому й напруженому світі, більшість із нас погодиться, що відпочинок є дуже бажаним. Молоді чи старі, одружені чи самотні, ми, можливо, почуваємося обтяженими й виснаженими від самого лише щоденного ритму життя. Для людей з фізичними обмеженнями та недугами кожен день — це боротьба. Як сказано у Святому Письмі, «все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі» (Римлян 8:22). Людина, яка відпочиває, необов’язково лінива. Відпочинок — це людська потреба, і її слід задовольняти.
2. Відколи Єгова відпочиває?
2 Бог Єгова сам відпочиває. У книзі Буття читаємо: «Були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив». Єгова надав особливого значення «сьомому дню», тому що натхнене повідомлення продовжує: «І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив» (Буття 2:1—3).
Бог відпочив від своєї праці
3. Які припущення щодо того, чому Бог відпочив, не відповідають дійсності?
3 Чому Бог відпочив на «сьомий день»? Звичайно, не тому, що змучився. Єгова має ‘велику силу’, і «він не втомлюється, не знемагається» (Ісаї 40:26, 28, Хом.). Бог відпочив також не тому, що потребував перерви чи зміни ритму, оскільки Ісус сказав нам: «Отець Мій працює аж досі,— працюю і Я» (Івана 5:17). У всякому разі «Бог є Дух» і його не обмежують тілесні цикли чи потреби фізичних створінь (Івана 4:24).
4. Чим «сьомий день» відрізняється від попередніх шести «днів»?
4 Як можна набути проникливості щодо питання, чому Бог відпочив на «сьомий день»? Звернувши увагу на те, що, хоча Бог був дуже задоволений зробленим протягом довгого періоду шести попередніх «днів» творення, він окремо поблагословив «сьомий день» і «освятив» його. «Короткий оксфордський словник» (англ.) визначає слово «освячений» як «призначений або присвячений виключно (богові чи релігійній меті)». Отже, поблагословивши й освятивши «сьомий день», Єгова показав, що цей «день» і його «відпочинок» пов’язані з його святою волею і наміром, а не з якимись його потребами. Як саме вони пов’язані?
5. Що Бог впровадив у дію протягом перших шести «днів» творення?
5 Протягом шести попередніх «днів» творення Бог створив і ввів у дію всі цикли та закони, які керують Землею та всім навколо неї. Вчені вивчають, наскільки чудово все це сконструйоване. Під кінець «шостого дня» Бог створив першу людську пару і поселив її в «раю ув Едені на сході». Зрештою Бог оголосив свій намір стосовно людської сім’ї та землі такими пророчими словами: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (Буття 1:28, 31; 2:8).
6. а) Що під кінець «шостого дня» Бог думав про все те, що створив? б) В якому розумінні «сьомий день» є святим?
6 Біблія розповідає, що під кінець «шостого дня» творення «побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно!» (Буття 1:31). Бог був задоволений усім, що створив. Отже, він відпочив, або припинив подальшу творчу працю стосовно землі. Хоча той первісний райський сад був досконалим і чудовим, він займав лише невелику територію і на землі було тільки двоє людських створінь. Мав пройти деякий час, перш ніж земля та людська сім’я досягнули б стану, який відповідав би Божому наміру. З цієї причини він виділив «сьомий день», який дозволив би всьому, що він створив за попередні шість «днів», розвинутися згідно з його святою волею. (Порівняйте Ефесян 1:11). З наближенням кінця «сьомого дня» ціла земля вже стане раєм, в якому вічно житиме сім’я досконалих людей (Ісаї 45:18). «Сьомий день» виділений, або присвячений, для виконання і сповнення Божої волі стосовно землі та людства. У цьому розумінні він «освячений».
7. а) В якому розумінні Бог відпочив на «сьомий день»? б) Як усе завершиться, коли «сьомий день» підійде до кінця?
7 Отже, на «сьомий день» Бог відпочив від своєї творчої праці. Він ніби відступив і дозволив, щоб усе, що він упровадив у дію, дійшло до задуманого стану. Він упевнений, що під кінець «сьомого дня» все точно відповідатиме його наміру. Навіть якщо з’явилися перешкоди, вони будуть переборені. Усі слухняні люди користатимуть, коли Божа воля повністю здійсниться. Ніщо не перешкодить цьому, тому що Бог поблагословив «сьомий день» і «освятив» його. Яка славна перспектива для слухняного людства!
Ізраїль не ввійшов у Божий відпочинок
8. Коли і як ізраїльтяни почали відзначати суботу?
8 Ізраїльський народ користав з розпорядку Єгови щодо роботи і відпочинку. Ще до того, як Бог дав ізраїльтянам Закон на горі Сінай, він сказав їм через Мойсея: «Побачте,— Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе,— нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!» Тому «сьомого дня народ відпочивав» (Вихід 16:22—30).
9. Чому закон про суботу був для ізраїльтян приємною зміною?
9 Цей розпорядок був новим для ізраїльтян, яких Бог недавно визволив з єгипетської неволі. Хоча єгиптяни та інші народи вимірювали час періодами від п’яти до десяти днів, малоймовірно, що поневоленим ізраїльтянам дозволялося мати день відпочинку. (Порівняйте Вихід 5:1—9). Тому розумно зробити висновок, що ізраїльський народ з радістю прийняв цю зміну. Замість того щоб вважати вимогу щодо суботи тягарем або обмеженням, ізраїльтяни, мабуть, з радістю виконували її. Пізніше Бог сказав їм, що субота мала служити нагадуванням про єгипетську неволю і визволення з неї (Повторення Закону 5:15).
10, 11. а) Чого могли б сподіватися ізраїльтяни, якби вони були слухняними? б) Чому ізраїльтяни не ввійшли у Божий відпочинок?
10 Якщо б ізраїльтяни, які вийшли з Єгипту з Мойсеєм були слухняні, вони мали б привілей увійти до обітованого «Краю, що тече молоком та медом» (Вихід 3:8). Там вони втішалися б справжнім відпочинком не лише в суботу, а й ціле своє життя (Повторення Закону 12:9, 10). Але того не сталося. Апостол Павло писав про них: «Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? На кого ж Він «гнівався був сорок років?» Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні «кості в пустині полягли?» Проти кого Він «був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку», як не проти неслухняних? І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство» (Євреїв 3:16—19).
11 Який сильний урок для нас! Через брак віри в Єгову те покоління не отримало відпочинку, який він обіцяв їм. Замість цього вони повмирали в пустині. Ті ізраїльтяни не збагнули, що як нащадки Авраама, вони були тісно пов’язані з Божою волею щодо благословення всіх народів землі (Буття 17:7, 8; 22:18). Замість того щоб діяти відповідно до Божої волі, вони повністю зосередилися на своїх буденних та егоїстичних бажаннях. Ніколи не ставаймо на таку дорогу! (1 Коринтян 10:6, 10).
Залишається відпочинок
12. Яка перспектива все ще існувала для християн першого століття і як вона могла реалізуватися для них?
12 Вказавши на те, що ізраїльтяни не ввійшли в Божий відпочинок через невірство, Павло звернув увагу на своїх співвіруючих. Згідно з Євреїв 4:1—5, він запевнив їх, що «зостається обітниця входу до Його [Божого] відпочинку». Павло спонукував їх вірити в «Євангелію», тому що «до Його відпочинку входимо ми, що ввірували». Оскільки Закон вже був усунений Ісусовою викупною жертвою, Павло не говорив тут про фізичний відпочинок, який давала субота (Колосян 2:13, 14). Цитуючи Буття 2:2 і Псалом 95:11, Павло спонукував єврейських християн входити в Божий відпочинок.
13. Чому, цитуючи Псалом 95, Павло звернув увагу на слово «сьогодні»?
13 Можливість увійти в Божий відпочинок повинна була бути «Євангелією» — доброю новиною — для єврейських християн, подібно як суботній відпочинок повинен був бути доброю новиною для ізраїльтян, котрі жили до них. Отже, Павло спонукував співвіруючих не робити такої ж помилки, яку ізраїльтяни зробили в пустині. Згадуючи Псалом 95:7, 8, він звернув увагу на слово «сьогодні», хоча Бог відпочив від творення вже дуже давно (Євреїв 4:6, 7). Що Павло мав на увазі? Те, що «сьомий день», який Бог виділив для цілковитого сповнення свого наміру стосовно землі та людства, усе ще продовжувався. Тому його співхристиянам було необхідно діяти відповідно до того наміру, замість заглиблюватися в егоїстичні прагнення. Він ще раз дав пересторогу: «Не робіть затверділими ваших сердець»!
14. Як Павло показав, що Божий «відпочинок» далі залишається?
14 Крім того, Павло показав, що обіцяний «відпочинок» не зводився лише до оселення в Обітованій землі під керівництвом Ісуса Навина (Ісуса Навина 21:44). «Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок,— аргументував Павло,— то про інший день [«Бог», НС] не казав би по цьому». З огляду на це Павло додав: «Людові Божому залишається суботство, спочинок» (Євреїв 4:8, 9). Що означає те «суботство»?
Входьте в Божий відпочинок
15, 16. а) Про що говорить термін «суботство»? б) Що значить ‘відпочити від учинків своїх’?
15 Слово «суботство» є буквальним перекладом грецького слова, вжитого в оригіналі. Професор Вільям Лейн пише: «Цей термін набув особливого відтінку від суботньої настанови, яка розвинулася в юдаїзмі під впливом слів з Вихід 20:8—10, де підкреслюється, що відпочинок і хвала йдуть разом... [Він] наголошував на особливому аспекті святковості й радості, що виражались у поклонінні Богові і прославленні його». Отже, той обіцяний відпочинок є не лише звільненням від праці. Це переміна від втомливого, безцільного труда до радісного служіння, яке приносить честь Богові.
16 Це підтверджують наступні слова Павла: «Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх» (Євреїв 4:10). Бог відпочив на сьомий день творення не тому, що втомився. Він припинив творчу працю щодо землі, щоб дати своєму твориву розвинутися і дійти до повної слави на честь і хвалу йому. Ми, як частина Божого творива, повинні бути у відповідності до цього розпорядку. Ми повинні ‘відпочити від учинків своїх’, тобто припинити намагання оправдатися перед Богом, щоб набути спасіння. Замість цього ми повинні мати віру, що наше спасіння залежить від викупної жертви Ісуса Христа, через яку все буде знову приведене в гармонію з Божим наміром (Ефесян 1:8—14; Колосян 1:19, 20).
Боже слово діяльне
17. Якого способу дій буквального Ізраїлю ми мусимо уникати?
17 Ізраїльтяни не ввійшли в Божий обіцяний відпочинок через непослух і невірство. Тому Павло спонукував єврейських християн: «Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим» (Євреїв 4:11). Більшість євреїв першого століття не вірила в Ісуса, і багато з них дуже постраждали, коли у 70 році н. е. закінчилась єврейська система речей. Як же важливо, щоб ми вірили в Боже слово обіцянки сьогодні!
18. а) Які причини Павло навів для віри в Боже слово? б) Чому можна сказати, що Боже слово «гостріше від усякого меча обосічного»?
18 Ми маємо поважні причини вірити в слово Єгови. Павло писав: «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євреїв 4:12). Так, Боже слово, або звістка, «гостріше від усякого меча обосічного». Єврейським християнам потрібно було пам’ятати про те, що сталося з їхніми прабатьками. Зігнорувавши присуд Єгови про те, що вони загинуть у пустині, вони спробували увійти в Обітовану землю. Але Мойсей перестерігав їх: «Там перед вами амаликитянин і ханаанеянин, і ви попадаєте від меча». Коли ізраїльтяни вперто пішли вперед, «зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми» (Числа 14:39—45). Слово Єгови гостріше будь-якого обосічного меча, навмисне ігнорування його обов’язково матиме серйозні наслідки (Галатів 6:7—9).
19. Як могутнє Боже слово проникає і чому ми повинні визнавати свою підзвітність перед Богом?
19 Яке ж могутнє Боже слово, «проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків»! Воно проникає в думки та спонуки, образно проходить аж до «мозків» — найпотаємніших частин костей! Хоча ізраїльтяни, звільнені від єгипетської неволі, погодилися дотримуватись Закону, Єгова знав, що в глибині душі вони не цінували його дарів і вимог (Псалом 95:7—11). Замість чинити його волю, вони турбувалися задоволенням власних плотських бажань. Отже, вони не ввійшли в Божий обіцяний відпочинок, а загинули в пустині. Нам слід взяти це до серця, бо «немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його,— Йому дамо звіт!» (Євреїв 4:13). Сповняймо ж наше присвячення Єгові і не ‘хитаймося на загибіль’ (Євреїв 10:39).
20. Що лежить попереду і що нам слід тепер робити, щоб увійти в Божий відпочинок?
20 Хоча «сьомий день» — Божий день відпочинку — ще продовжується, Єгова слідкує за виконанням свого наміру стосовно землі та людства. Дуже скоро Месіанський Цар Ісус Христос почне діяти, щоб звільнити землю від усіх противників Божої волі, у тому числі Сатани Диявола. Протягом Христового Тисячолітнього правління Ісус та його 144 000 співправителів приведуть землю й людство до стану, відповідного Божому наміру (Об’явлення 14:1; 20:1—6). Тепер для нас час доводити, що наше життя зосереджується на волі Бога Єгови. Замість того щоб оправдуватися перед Богом і гнатися за власними вигодами, тепер час ‘відпочити від учинків своїх’ і цілим серцем служити справам Царства. Чинячи це і залишаючись вірними небесному Отцю, Єгові, ми матимем привілей втішатися благословеннями Божого відпочинку тепер і на вічні віки.
Чи ви можете пояснити?
◻ З якою метою Бог відпочив на «сьомий день»?
◻ Який відпочинок могли мати ізраїльтяни, але чому вони не ввійшли в нього?
◻ Що нам слід робити, щоб увійти в Божий відпочинок?
◻ Чому можна сказати, що Боже слово живе, діяльне і гостріше від усякого меча обосічного?
[Ілюстрація на сторінках 16, 17]
Ізраїльтяни дотримувалися суботи, але вони не ввійшли в Божий відпочинок. Чи ви знаєте, чому?