Ісус Христос як Первосвященик. Згідно з Листом до євреїв, після того як Ісус Христос воскрес і ввійшов у небо, він «назавжди став первосвящеником на подобу Мелхиседека» (Єв 6:20; 7:17, 21). Щоб підкреслити, наскільки вищим і величнішим є Христове священство в порівнянні з Аароновим, Павло згадує, що Мелхиседек був царем і священиком за рішенням Всевишнього Бога, а не тому, що походив зі священицького чи царського роду. Ісус Христос належав до племені Юди і роду Давида, а не до племені Левія. Тому він не успадкував становище священика як нащадок Аарона, а був призначений Богом, так само як Мелхиседек (Єв 5:10). Христос став небесним Царем і Священиком згідно з обіцянкою, записаною в Псалмі 110:4: «Єгова присягнув і не змінить свого рішення: “Ти повіки священик на подобу Мелхиседека!”» Крім того, він посів царську владу як нащадок Давида, тобто успадкував її на підставі угоди, яку Бог уклав з Давидом (2См 7:11—16). Отже, подібно до Мелхиседека, Ісус виконує обов’язки і царя, і священика.

Вищість первосвященства Христа видно також з того, що, коли Авраам дав десяту частину своєї здобичі священику і царю Салима, Мелхиседеку, то разом з ним десятину, можна сказати, дав і його майбутній нащадок Левій, від якого пішов рід єврейських священиків. За цією ж логікою Левій отримав благословення від Мелхиседека, а принцип такий: «Більший благословляє меншого» (Єв 7:4—10). Апостол Павло також звертає увагу на те, що Мелхиседек, «не маючи ні батька, ні матері, ні родоводу, ні початку днів, ні кінця життя», є прообразом вічного священства Ісуса Христа, який після воскресіння отримав «незнищенне життя» (Єв 7:3, 15—17).

Священики з-поміж християн. Ісус Христос — єдиний священик «на подобу Мелхиседека» (Єв 7:17), однак, подібно до ізраїльського первосвященика Аарона, він має у підпорядкуванні священиків, яких дав йому Батько, Єгова. Вони отримали обіцянку, що стануть співспадкоємцями Христа на небесах і царюватимуть разом з ним у його Царстві (Рм 8:17). Цих осіб названо «священством царським» (1Пт 2:9). У видінні з книги Об’явлення вони співають нову пісню про те, що Христос купив їх своєю кров’ю, «сформував з них царство та зробив їх священиками нашого Бога, і вони царюватимуть над землею» (Об 5:9, 10). Пізніше в тому ж видінні вказується їхня кількість — 144 000. Також в Об’явлення говориться, що вони є послідовниками Ягняти і «куплені із землі», «куплені з-поміж людей як перші плоди для Бога та Ягняти» (Об 14:1—4; Як 1:18). Далі в 14-му розділі Об’явлення міститься застереження щодо знака дикого звіра; його потрібно уникати, а «це вимагає витривалості від святих» (Об 14:9—12). Згадані 144 000 куплених — це ті, хто зберіг вірність до кінця, ожив і царює разом з Христом; вони «будуть священиками Бога та Христа і царюватимуть з ним 1000 років» (Об 20:4, 6). Таке славне становище вони отримують завдяки служінню Ісуса як Первосвященика.