«Ходимо вірою, а не видінням»

«Ходимо вірою, а не видінням» (2 КОРИНТЯН 5:7).

 1. Що означає ‘ходити вірою’?

КОЖНОГО разу, коли ми молимося в гармонії з вказівками у Божому Слові, то показуємо цим, що маємо принаймні деяку віру. Ми також виявляємо віру, коли свідчимо людям про Боже Царство. І коли ми присвячуємо своє життя Єгові, то подаємо доказ того, що нашим бажанням є ‘ходити вірою’, тобто провадити життя, яким керує віра (2 Коринтян 5:7; Колосян 1:9, 10).

 2. Чому участь у діяльності збору не обов’язково є доказом того, що людина має віру?

² Якщо ми справді збираємося ходити вірою, вона повинна мати міцну основу (Євреїв 11:1, 6). Багатьох людей приваблює у Свідках Єгови те, що вони мають високі норми моралі й любов між собою. То добрий початок, але це не означає, що такі люди керуються вірою. Інші мають міцного у вірі подружнього партнера або когось із батьків і вони можуть брати участь у деяких справах, якими займається ця близька їм людина. Коли вдома відчутний такий позитивний вплив, це є справжнім благословенням, але й це не заступає чиєїсь особистої любові до Бога та віри в нього (Луки 10:27, 28).

 3. а) У чому ми особисто повинні бути переконані стосовно Біблії, щоб мати віру з міцною основою? б) Чому декотрі люди переконуються швидше від інших, що Біблія є натхненою?

³ Ті, хто по-справжньому ходить вірою, цілком переконані, що Біблія є Божим Словом. Існує незліченна кількість доказів того, що Святе Письмо справді «Богом надхнене»a (2 Тимофія 3:16). Скільки доказів потрібно, щоб людина переконалася в цьому? Це може залежати від її походження. Те, що повністю задовольняє одну людину, може бути непереконливим для іншої. У декотрих випадках, хоча людині подають безліч незаперечних доказів, вона таки може відкидати висновок, на який вказують ці докази. Чому? Через заховані глибоко в її серці бажання (Єремії 17:9). Отже, хоча людина говорить, що цікавиться Божими намірами, її серце може бажати схвалення від світу. Вона не хоче покинути способу життя, який суперечить біблійним нормам. Однак, якщо людина справді голодна правди, якщо вона чесна сама перед собою і якщо смиренна, то з часом зрозуміє, що Біблія є Божим Словом.

 4. Що вимагається від людини, аби вона здобула віру?

⁴ Часто люди, яким допомагають вивчати Біблію, вже за декілька місяців визнають, що у них є більше ніж потрібно підстав вважати її Божим Словом. Якщо це спонукує їх відкрити свої серця, щоб навчатися від Єгови, їхні найглибші думки, бажання й спонуки поступово формуватимуться тим, чого вони навчаються (Псалом 143:10). У Римлян 10:10 говориться, що людина вірує «серцем». Така віра виражає те, що людина насправді відчуває, а також чітко увиразнюється в її житті.

Ной діяв з вірою, що мала міцну основу

5, 6. На що спиралася Ноєва віра?

⁵ Ной був одним із тих, хто мав віру з міцною основою (Євреїв 11:7). Яку підставу він мав для такої віри? Ной отримував Боже слово не в писаній формі, а в усній. У Буття 6:13 говориться: «Промовив Господь до Ноя: «Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них». Єгова наказав Ноєві будувати ковчег і дав детальний план для його спорудження. Відтак Бог додав: «А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі» (Буття 6:14—17).

⁶ Чи колись раніше падав дощ? Біблія нічого не говорить про це. У Буття 2:5 повідомляється: «Дощу Господь Бог не давав». Але саме так Мойсей, який жив багато сторіч пізніше, описав події, що відбувалися задовго до Ноєвих днів. З Буття 7:4 бачимо, що Єгова сказав Ноєві про дощ, і, очевидно, Ной розумів, що́ Бог має на увазі. Але віра Ноя не спиралася на те, що він міг бачити. Апостол Павло написав, що Ной «дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив». Бог сказав Ноєві, що Він збирається спровадити на Землю «потоп», або «небесний океан», як видно з примітки до Буття 6:17 в «Перекладі нового світу» (англ.). До того часу не було чогось подібного. Але Ной бачив у всьому твориві незаперечний доказ того, що Бог все ж може спровадити такий спустошливий потоп. Спонуканий вірою, Ной збудував ковчег.

 7. а) Чого не було потрібно Ноєві, аби виконувати те, що Бог йому наказав? б) Який пожиток ми беремо з розгляду Ноєвої віри і як наша віра може стати благословенням для інших?

⁷ Бог не повідомив Ноєві про дату початку Потопу. Але Ной не взяв це за відмовку, аби тільки вичікувати, відкладати побудову ковчега й проповідування на задній план у своєму житті. У належний час Бог сказав Ноєві, коли перебратися до ковчега. Втім, «зробив Ной усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:22). Ной ходив вірою, а не видінням. Наскільки ж ми вдячні, що він робив саме так! Адже ми сьогодні живі завдяки його вірі. Також і в нашому випадку віра, яку ми виявляємо, може мати глибокий вплив не тільки на наше майбутнє, але й на майбутнє наших дітей та інших людей довкола нас.

Віра Авраама

8, 9. а) Що лежало в основі Авраамової віри? б) Як Єгова «з’явивсь» Авраамові?

⁸ Візьміть до уваги інший приклад, а саме приклад Авраама (Євреїв 11:8—10). Що лежало в основі Авраамової віри? Він виростав в ідолопоклонницькому й матеріалістичному середовищі Ура халдейського. Але Авраамове мислення було сформоване чимось іншим. Поза всяким сумнівом, Авраам міг спілкуватися з Ноєвим сином Симом, який за його часу прожив ще 150 років. Авраам переконався в тому, що Єгова є ‘Богом Всевишнім, Творцем неба й землі’ (Буття 14:22).

⁹ Щось іще справило глибокий вплив на Авраама. Єгова «з’явивсь Авраамові, ...як він у Месопотамії був, перше ніж оселився у Харані, і промовив до нього: «Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу» (Дії 7:2, 3). В який спосіб Бог «з’явивсь» Авраамові? Авраам безпосередньо не бачив Бога (Вихід 33:20). Проте, можливо, що Єгова з’явився Авраамові уві сні, через надприродний вияв слави або посилаючи до нього ангельських посланців, або представників. (Порівняйте Буття 18:1—3; 28:10—15; Левит 9:4, 6, 23, 24). Хоч би як Єгова з’явився Авраамові, цей вірний чоловік був переконаний, що Єгова дає йому дорогоцінний привілей. Авраам відповів з вірою.

10. Як Єгова зміцнив Авраамову віру?

¹⁰ Авраамова віра не залежала від знання всіх подробиць про край, куди скеровував його Бог. Вона не базувалася на знанні про те, коли він отримає цю землю. У нього була віра, бо він знав Єгову як Всемогутнього Бога (Вихід 6:3). Єгова сказав Авраамові, що той матиме нащадка, але часом Авраама дивувало, як це можливо. Адже він старівся (Буття 15:3, 4). Єгова зміцнив Авраамову віру, сказавши йому подивитися на зірки й постаратися їх порахувати. «Таким буде потомство твоє!» — сказав Бог. Це глибоко зворушило Авраама. Було очевидним, що Творець небесних тіл, які вселяють благоговіння, може виконати свої обіцянки. Авраам «ввірував... Господеві» (Буття 15:5, 6). Авраам вірив не лише тому, що йому подобалося почуте, але мав віру з міцною основою.

11. а) Як Авраам, наближаючись до свого сторіччя, відреагував на Божу обіцянку про те, що похила віком Сарра народить сина? б) З якою вірою Авраам встав перед випробуванням, у котре входило скласти його сина в жертву на горі Морія?

¹¹ Коли Авраам наближався до свого сторіччя, а його дружина Сарра — до 90 років, Єгова знову повторив свою обіцянку, що Сарра народить сина. Авраам реалістично зважив їхню ситуацію. «Не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв» (Римлян 4:19—21). Авраам знав, що ‘обітниця Божа’ не може не збутися. Пізніше через свою віру Авраам послухався Бога, який сказав йому забрати свого сина в край Морія й скласти його в жертву (Буття 22:1—12). Авраам був глибоко переконаний, що Бог, який за допомогою чуда посприяв народженню сина, може також повернути його до життя, аби сповнити свої подальші обіцянки пов’язані з ним (Євреїв 11:17—19).

12. Як довго Авраам ходив вірою і яка нагорода чекає його та членів його родини, котрі виявляли міцну віру?

¹² Авраам виявив, що ним керує віра не тільки за певних обставин; віра керувала всім його життям. За свого життя Авраам так і не отримав від Бога у спадщину жодної частини Обітованої землі (Дії 7:5). Але Авраам не знеохотився й не повернувся до Ура халдейського. Протягом 100 років, аж до самої смерті, він жив у наметах у краю, куди скерував його Бог (Буття 25:7). У Євреїв 11:16 про нього, його дружину Сарру, їхнього сина Ісака й онука Якова говориться: «Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто». Так, Єгова дасть їм місце в земній сфері свого Месіанського Царства.

13. Хто з теперішніх слуг Єгови доводить, що має таку саму віру, як Авраам?

¹³ Серед Божого народу сьогодні є такі, як Авраам. Вони багато років ходять вірою. Завдяки силі, яку дає Бог, вони долають гороподібні перешкоди (Матвія 17:20). Вони не хитаються у вірі через те, що не знають, коли Бог дасть їм у спадщину обіцяне. Вони знають, що слово Єгови обов’язково сповниться, і вважають безцінним привілеєм бути в числі його Свідків. Чи ви так само вважаєте?

Віра, яка керувала Мойсеєм

14. Як було закладено підвалину Мойсеєвої віри?

¹⁴ Іншим прикладом віри є Мойсей. Що було підвалиною його віри? Вона була закладена в його немовлячому віці. Хоча Мойсей вважався сином фараонової дочки, котра знайшла його в папірусовій скриньці при березі Нілу, у ранні роки його годувала і доглядала рідна мати-єврейка Йохевед. З усього бачимо, що Йохевед добре навчала сина, прищеплюючи любов до Єгови й розуміння обітниць, які Він дав Авраамові. Відтак, як член фараонової родини, Мойсей був «навчений всієї премудрости єгипетської» (Дії 7:20—22; Вихід 2:1—10; 6:20; Євреїв 11:23). Однак, незважаючи на привілейовану позицію, своїм серцем Мойсей був з Божим поневоленим народом.

15. Що означало для Мойсея приєднання до народу Єгови?

¹⁵ Коли Мойсеєві сповнилося 40 років, він врятував ізраїльтянина, забивши єгиптянина, котрий знущався над ним. З цього випадку видно, як Мойсей ставився до Божого народу. Дійсно, «вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової». Замість прагнути ‘дочасної гріховної потіхи’ як член єгипетського двору, він був спонуканий вірою приєднатися до багатостраждального Божого люду (Євреїв 11:24, 25; Дії 7:23—25).

16. а) Яке завдання Єгова дав Мойсею і як Бог допомагав йому? б) Як Мойсей виявляв віру, виконуючи своє завдання?

¹⁶ Мойсей палав бажанням принести полегшення своїм людям, але тоді ще не прийшов Божий час на їхнє визволення. Він був змушений утікати з Єгипту. Пройшло 40 років, і тільки тоді Єгова через ангела наказав Мойсею повернутися до Єгипту, щоб вивести ізраїльтян з цього краю (Вихід 3:2—10). Як відреагував Мойсей? Він не засумнівався у спроможності Єгови визволити ізраїльтян, але вважав себе непідхожим для такого завдання від Бога. Єгова з любов’ю дав Мойсеєві необхідне підбадьорення (Вихід 3:11—4:17). Мойсеєва віра зміцнилася. Він повернувся в Єгипет і кілька разів особисто попереджав фараона про кари, що мали спа́сти на Єгипет, якщо той не відпустить ізраїльтян поклонятися Єгові. Сам Мойсей не міг спроваджувати ці кари. Він ходив вірою, а не видінням. Він вірив в Єгову та його слово. Фараон погрожував Мойсеєві. Але Мойсей стояв на свому. «Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить» (Євреїв 11:27). Мойсей не був досконалий. Він допускався помилок (Числа 20:7—12). Але після того як він отримав завдання від Бога, цілим його життям керувала віра.

17. Якими були результати того, що Ной, Авраам та Мойсей ходили вірою, хоча вони не дожили до Божого нового світу?

¹⁷ Нехай ваша віра буде подібною до віри Ноя, Авраама й Мойсея. Щоправда, за свого життя вони не побачили Божого нового світу (Євреїв 11:39). Це не був призначений Богом час; існували ще інші деталі його наміру, які все ще повинні були сповнитися. Але віра цих людей у Боже слово не похитнулася, і їхні імена записані в Божу книгу життя.

18. Чому необхідно ходити вірою тим, хто покликаний до небесного життя?

¹⁸ «Бог передбачив щось краще для нас»,— написав апостол Павло. Інакше кажучи, Бог передбачив щось краще для тих, котрі, як апостол Павло, покликані до небесного життя з Христом (Євреїв 11:40, Дерк.). Це ті, кого Павло зокрема мав на увазі, написавши слова в 2 Коринтян 5:7: «Ходимо вірою, а не видінням». Коли це було написано, ніхто з них ще не досяг небесної нагороди. Вони не могли бачити її буквально, але їхня віра в таке життя мала міцну основу. Христос встав з мертвих, він є первісток серед поблагословлених небесним життям. І понад 500 свідків бачили Христа перед його вознесінням на небо (1 Коринтян 15:3—8). Вони мали вагомі причини керуватися цією вірою усе своє життя. Ми також маємо поважні причини ходити вірою.

19. Через кого Бог говорить до нас, як це показано в Євреїв 1:1, 2?

¹⁹ Сьогодні Єгова не говорить до свого народу через ангела, як він говорив до Мойсея біля палаючого куща. Він говорить через свого Сина (Євреїв 1:1, 2). Бог наказав записати в Біблії всі слова, які він сказав через Ісуса, і ці слова перекладені на мови народів цілого світу.

20. У чому наша ситуація набагато ліпша, ніж ситуація Ноя, Авраама й Мойсея?

²⁰ У нас є те, чого не було в Ноя, Авраама й Мойсея. У нас є повне Боже Слово, і більшість записаного в ньому вже сповнилася. У зв’язку з усім тим, що́ Біблія говорить про чоловіків і жінок, які були вірними свідками Єгови, незважаючи на всілякі випробування, в Євреїв 12:1 (Дерк.) дається настійна порада: «Скиньмо з себе всякий тягар та гріх, який легко обплутує нас, і біжімо з витривалістю в змаганні, яке призначене нам». На віру не можна дивитися, як на щось ординарне. «Гріх, який легко обплутує нас» — це брак віри. Треба точити завзяту боротьбу, щоб ‘ходити вірою’.

[Примітка]

Який ви дасте коментар?

◻ Що означає ‘ходити вірою’?

◻ Який пожиток ми можемо взяти з того, як виявляв віру Ной?

◻ Як нам може допомогти приклад Авраамової віри?

◻ Чому Біблія вказує на Мойсея, як на приклад віри?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Авраам ходив вірою.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Мойсей та Аарон виявляли віру, коли з’являлися перед лице фараона.