Надійся на Єгову і будь мужній

«Надійся на Господа, будь сильний [«мужній», Хом.]» (ПСАЛОМ 27:14).

 1. Наскільки важливою є надія і як це слово вживається в Біблії?

СПРАВЖНЯ надія подібна до яскравого світла. Завдяки їй ми радісно дивимось у майбутнє і мужньо зносимо теперішні труднощі. Лише Єгова може дати нам міцну надію, і він робить це за допомогою свого натхненого Слова (2 Тимофія 3:16). Такі слова, як «надія», «надіятись» та інші однокореневі слова, вживаються в Біблії багато разів. Вони стосуються як сильного й обґрунтованого сподівання чогось доброго, так і самого об’єкта, з яким пов’язане це сподіванняa. Така надія — це щось більше, ніж просто нереальне чи нездійсненне бажання.

 2. Яку роль відігравала надія в Ісусовому житті?

² Коли Ісус стикався з випробуваннями й труднощами, він дивився в майбутнє і надіявся на Єгову. «Заради радості, яка очікувала його, він зніс смерть на стовпі, знехтувавши ганьбою, і сів праворуч від Божого престолу» (Євреїв 12:2). Ісус був повністю зосереджений на остаточному доведенні правомірності верховної влади Бога та освяченні Божого імені. Тому він завжди був слухняний Богові, хоч би якою ціною йому це давалося.

 3. Яку роль відіграє́ надія в житті Божих служителів?

³ Цар Давид пов’язує надію з мужністю: «Надійся на Господа, будь сильний [«мужній», Хом.], і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа» (Псалом 27:14). А як нам зберігати своє серце міцним? Ніколи не допустімо, щоб наша надія затуманилась. Натомість завжди пам’ятаймо про цю надію і плекаймо її. Тоді нам вдасться наслідувати мужність і ревність Ісуса, виконуючи працю, яку він доручив своїм учням (Матвія 24:14; 28:19, 20). Дійсно, надія нерозривно пов’язана з вірою й любов’ю і є дуже важливою, тривкою рисою, яка властива служителям Бога (1 Коринфян 13:13).

Чи ви «збагатились надією»?

 4. Чого з нетерпінням очікують помазані християни та їхні співвіруючі — «інші вівці»?

⁴ Божий народ має чудове майбутнє. Помазані християни з нетерпінням чекають часу, коли будуть правити з Христом у небі. А «інші вівці» надіються ‘стати вільними від неволі тління та отримати славну свободу дітей Божих [на землі]’ (Івана 10:16; Римлян 8:19—21; Филип’ян 3:20). Ця «славна свобода» включає в себе звільнення від гріха та його жахливих наслідків. Справді, Єгова є Тим, від кого походить «кожен добрий дар і досконалий дарунок», і своїм відданим служителям він дасть найліпшу нагороду (Якова 1:17; Ісаї 25:8).

 5. Як ми ‘збагачуємось надією’?

⁵ Яке місце має посідати в нашому житті християнська надія? У Римлян 15:13 сказано: «Нехай Бог — джерело надії — через вашу віру сповнить вас усією радістю і миром, щоб завдяки силі святого духу ви збагатились надією». Надія швидше подібна до яскравих променів вранішнього сонця, ніж до світла свічки у темряві. Ця надія сповнює наше життя миром, щастям, змістом і робить нас мужніми. Ми ‘збагачуємось надією’, якщо довіряємо писаному Слову Бога і керуємось Його святим духом. У Римлян 15:4 говориться: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію». Тож запитайте себе: «Чи я живлю свою надію, читаючи Біблію щодня і старанно досліджуючи її? Чи часто я молюся про допомогу Божого духу?» (Луки 11:13).

 6. Чого нам слід остерігатись, якщо хочемо, щоб наша надія не згасала?

⁶ Ісус, наш Взірець, черпав силу з Божого Слова. Глибоко роздумуючи над Ісусовим прикладом, ми ‘не втомимось і наші душі не знесиляться’ (Євреїв 12:3). А що стається, якщо надія від Бога гасне в нашому розумі та серці або якщо ми зосереджуємось на чомусь іншому — можливо, на матеріальних речах чи світських цілях? Тоді невдовзі в нас може з’явитися духовна втома, яка зрештою призведе до втрати моральної стійкості й мужності. Маючи такий склад розуму, ми можемо уподібнитись до тих, про кого сказано: «Їхня віра розбилась, немов корабель» (1 Тимофія 1:19). А от справжня надія зміцнює нашу віру.

Надія необхідна для віри

 7. Чому можна сказати, що надія є необхідною для віри?

⁷ «Віра,— сказано в Біблії,— це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв речей реальних, хоча й невидимих» (Євреїв 11:1). Тому надія — це не просто доповнення до віри, а невід’ємна її частина. Розгляньмо приклад Авраама. З людського погляду, Авраам і його дружина, Сарра, були вже у тому віці, коли не народжують дітей. А втім, Єгова пообіцяв дати їм спадкоємця (Буття 17:15—17). Як відреагував Авраам? «Коли здавалося, що вже немає жодної надії, Авраам усе ж надіявся і вірив, що стане батьком багатьох народів» (Римлян 4:18). Завдяки даній Богом надії Авраам мав міцну підставу для віри в те, що в нього народиться нащадок. Віра ж у свою чергу зміцнила його надію, зробила її реальнішою. Ось чому Авраам і Сарра мали мужність залишити свою домівку та родичів і решту свого життя жити в наметах у чужому краю.

 8. Як витривалість зміцнює надію?

⁸ Авраам зберігав міцну надію, у всьому слухаючись Єгову, навіть тоді, коли робити це було дуже важко (Буття 22:2, 12). Подібно й ми, виявляючи послух і витривалість у служінні Єгові, зможемо бути впевненими в нашій нагороді. Павло писав, що «витривалість... приносить схвалення», яке дає надію, а «надія не веде до розчарування» (Римлян 5:4, 5). Саме тому Павло теж написав: «Ми ж хочемо, щоб кожен з вас залишався запопадливим і завдяки цьому до самого кінця мав цілковиту впевненість у надії» (Євреїв 6:11). Такий позитивний погляд, що розвивається завдяки дружбі з Єговою, може допомогти нам з мужністю і навіть з радістю долати будь-які труднощі.

«Тіштесь надією»

 9. Що допоможе нам постійно ‘тішитись надією’?

⁹ Дана Богом надія є набагато ціннішою за все, що може запропонувати світ. У Псалмі 37:34 говориться: «Надійся на Господа, та держися дороги Його,— і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні». Дійсно, у нас є всі підстави ‘тішитись надією’ (Римлян 12:12). Але для цього слід завжди пам’ятати про нашу надію. Чи ви постійно розмірковуєте про дану Богом надію? Чи можете уявити себе в Раю? Ви сповнені життя, здоров’я, у вас немає тривог, навколо люди, які люблять вас, і ви виконуєте справді приємну працю. А чи розмірковували ви над ілюстраціями Раю в наших публікаціях? Такі постійні роздуми можна прирівняти до миття вікна. Адже тільки через чисте вікно можна побачити чудовий пейзаж. Якщо ж ми не помиємо шибку, то пилюка й бруд не дозволять нам насолоджуватись яскравим і привабливим видом. Тоді інші речі можуть притягнути нашу увагу. Не дозвольмо, щоб таке трапилося з нами!

10. Чому для добрих взаємин з Єговою важливо пам’ятати про нагороду?

¹⁰ Звичайно, головною спонукою в служінні Єгові є наша любов до нього (Марка 12:30). Але треба пам’ятати про нагороду. Єгова сподівається цього від нас! В Євреїв 11:6 сказано: «Без віри неможливо догодити Богові, бо той, хто наближається до нього, повинен вірити, що він існує, а також винагороджує тих, хто його наполегливо шукає». Чому Єгова хоче, аби ми вірили, що він винагороджує? Бо тоді ми показуємо, що добре знаємо нашого небесного Батька, який є великодушним і любить своїх дітей. Лише подумайте, якими нещасними і знеохоченими були б ми, якби не мали надії на майбутнє (Єремії 29:11).

11. Як надія допомогла Мойсею прийняти правильне рішення?

¹¹ Хорошим прикладом для нас є Мойсей, який завжди пам’ятав про дану Богом надію. Будучи «сином фараонової дочки», Мойсей мав владу, видатне становище і міг користуватися багатствами Єгипту. Що він вибрав: усе це чи служіння Єгові? Мойсей мужньо вирішив служити Богові. Чому? Тому що він «пильно дивився на винагороду» (Євреїв 11:24—26). Безсумнівно, Мойсей дорожив надією, яку дав йому Єгова.

12. Чому християнська надія подібна до шолома?

¹² Апостол Павло прирівняв надію до шолома. Вона, наче шолом, захищає наше мислення, допомагає приймати правильні рішення, розставляти пріоритети і зберігати непорочність (1 Фессалонікійців 5:8). Чи ви одягнули символічний шолом? Якщо так, то, подібно до Мойсея і Павла, ви покладаєте вашу надію «не на багатство непевне, а на Бога, який рясно дає нам усе для задоволення». Щоб протистояти спокусам світу і не піддаватися егоїстичним бажанням, потрібно мужності. Проте це варте зусиль! І взагалі, чи правильно було б замість «справжнього життя», яке очікує тих, хто любить Єгову і надіється на нього, задовольнятися чимось, що не заслуговує уваги? (1 Тимофія 6:17, 19).

«Я нізащо тебе не залишу»

13. Яке запевнення Єгова дає своїм відданим служителям?

¹³ Людям, які покладають надію на теперішню систему, слід серйозно задуматися над її жахливим майбутнім, оскільки світ зазнає щораз більш «нестерпних мук» (Матвія 24:8). Але в тих, хто надіється на Єгову, немає страху перед майбутнім. Кожен з них «буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом» (Приповістей 1:33). Вони не надіються на цю систему і тому охоче слухаються поради Павла: «Виявляйте своїм способом життя, що ви не грошолюби, натомість задовольняйтеся тим, що маєте. Адже він сказав: «Я нізащо тебе не залишу й ніколи тебе не покину» (Євреїв 13:5).

14. Чому християнам не слід надто перейматися своїми матеріальними потребами?

¹⁴ Слова «нізащо» і «ніколи» не залишають жодного сумніву в тому, що Бог попіклується про нас. Ісус також запевнив нас у Божій любові й турботі, сказавши: «І далі шукайте найперше царства і Божої праведності, а все те інше [необхідне для життя] вам додасться. Тому ніколи не тривожтеся про завтра, бо завтрашній день принесе свої тривоги» (Матвія 6:33, 34). Єгова знає, що нам нелегко з ревністю виконувати працю Царства і водночас сумлінно дбати про свої фізичні потреби. Тож повністю покладаймось на його спроможність і бажання турбуватися про наші потреби (Матвія 6:25—32; 11:28—30).

15. Що означає для християн мати око «зосереджене на чомусь одному»?

¹⁵ Ми виявляємо, що надіємось на Єгову, коли наше «око... зосереджене на чомусь одному» (Матвія 6:22, 23). Той, хто має таке око, є щирим, не жадібним, має чисті, а не егоїстичні спонуки. Мати око, зосереджене на чомусь одному, не означає жити в жалюгідній бідності чи нехтувати християнськими обов’язками. Натомість це означає бути розважними, ставлячи служіння Єгові на перше місце у своєму житті (2 Тимофія 1:7).

16. Чому для того, щоб наше око було зосереджене на чомусь одному, нам потрібні віра і мужність?

¹⁶ Щоб наше око було зосереджене на чомусь одному, нам потрібні віра і мужність. Скажімо, роботодавець наполягає, щоб ви постійно працювали в той час, на який заплановані християнські зібрання. Чи ви виявите мужність і поставите духовні справи на перше місце? А що, коли хтось сумнівається, що Єгова виконає свої обіцянки піклуватися про своїх слуг? У такому разі Сатана просто посилить свій тиск на людину і вона може взагалі припинити відвідувати зібрання. Через брак віри ми можемо стати легкою здобиччю Сатани, і тоді він, а не Єгова, визначатиме наші пріоритети. Якою б це було трагедією! (2 Коринфян 13:5).

«Надійся на Господа»

17. Як ті, хто довіряє Єгові, винагороджені уже тепер?

¹⁷ Біблія неодноразово показує, що ті, хто надіється і покладається на Єгову, ніколи не зазнають невдачі (Приповістей 3:5, 6; Єремії 17:7). Щоправда, іноді такі люди можуть жити дуже скромно, але для них це мала жертва порівняно з прийдешніми благословеннями. Так вони показують, що ‘надіються на Господа’ і переконані, що він зрештою виконає всі бажання серця своїх відданих служителів (Псалом 37:4, 34). Тому навіть сьогодні вони по-справжньому щасливі. Якими ж доречними є слова з Приповістей 10:28: «Сподівання для праведних — радість, а надія безбожних загине»!

18, 19. а) Яке сердечне запевнення дає нам Єгова? б) Як нам триматися за руку Єгови своєю правицею?

¹⁸ Коли маленький хлопчик іде за руку зі своїм батьком, він почувається безпечно. Те саме можна сказати і про нас, коли ми йдемо з нашим небесним Батьком. «Не бійся, з тобою-бо Я,— запевнив Єгова Ізраїль.— Тобі поможу... Бо Я — Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся,— Я тобі поможу» (Ісаї 41:10, 13).

¹⁹ Як же це зворушливо — Єгова тримає нас за руку! «Уявляю я Господа перед собою постійно,— писав Давид,— бо Він по правиці моїй,— і я не буду захитаний» (Псалом 16:8). Як нам триматися за руку Єгови своєю правицею? По-перше, нам треба дозволяти його Слову керувати всім нашим життям. І по-друге, нам потрібно зосереджуватись на величній нагороді, яку Єгова обіцяє нам. Псалмоспівець Асаф написав: «Я завжди з Тобою,— Ти держиш мене за правицю, Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!» (Псалом 73:23, 24). Маючи таке запевнення, ми з довірою можемо дивитися в майбутнє.

«Наближається ваше визволення»

20, 21. Яке майбутнє очікує тих, хто надіється на Єгову?

²⁰ З кожним новим днем зростає потреба в тому, щоб ми трималися за руку Єгови своєю правицею. Незабаром, починаючи зі знищення фальшивої релігії, світ Сатани зазнає лиха, якого ще ніколи не зазнавав (Матвія 24:21). Всіх невірних людей огорне страх. Але в той буремний час мужні служителі Єгови будуть радіти, бо матимуть надію. «Коли ж це почне відбуватися,— сказав Ісус,— випростуйтесь та підніміть голови, бо наближається ваше визволення» (Луки 21:28).

²¹ Тож тішмося надією, яку Бог дав нам, і не будьмо зведені інтригами Сатани. Разом з тим наполегливо розвиваймо віру, любов і побожний страх. Тоді ми матимемо мужність, щоб за будь-яких обставин слухатись Єгову і протистояти Дияволу (Якова 4:7, 8). Отже, «будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа» (Псалом 31:25).

[Примітка]

Чи ви можете відповісти?

• Яким чином надія додавала Ісусу мужності?

• Як пов’язані віра й надія?

• Як надія і віра можуть допомогти християнину з мужністю розставляти правильні пріоритети?

• Чому ті, хто надіється на Єгову, дивляться в майбутнє з довірою?

[Ілюстрація на сторінці 28]

Чи можемо ми уявити себе в Раю, хоч би скільки років нам зараз було?