Погляд Біблії
Чому шлюб — це священний союз?
БІЛЬШІСТЬ людей стверджує, що шлюб для них — це щось святе. Але чому сьогодні стільки розлучень? Для декого шлюб — це просто юридична угода або обітниця, дана в пориві романтичних почуттів, яку будь-коли можна порушити. Якщо люди так дивляться на шлюб, то, зіткнувшись у подружжі з найменшими труднощами, будуть готові розійтися.
А який погляд Бога на шлюб? Відповідь знаходимо у його Слові, Біблії, в Євреїв 13:4 (Хом.): «Подружжя хай у всіх буде в пошані». Грецьке слово, перекладене як «пошана», містить думку про щось дорогоцінне. Коли ми чимось дорожимо, то робимо усе можливе, аби його зберегти. Так само належить ставитися до подружжя. Християни повинні шанувати та оберігати шлюб як щось дуже цінне.
Для Бога Єгови шлюб — це священний союз між чоловіком і жінкою. А як ми можемо довести, що ставимось до шлюбу так само, як Бог?
Любов і повага
Подружні партнери виявляють пошану до шлюбу, коли поважають один одного (Римлян 12:10). Апостол Павло писав християнам першого століття: «Нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає чоловіка» (Ефесян 5:33, Хом.).
Щоправда, не завжди подружні партнери ставляться один до одного з любов’ю і повагою. А втім, християни мусять виявляти любов і повагу. Павло писав: «Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!» (Колосян 3:13).
Час та увага
Подружні пари, які вважають свій союз священним, виділятимуть достатньо часу, аби задовольняти фізичні та емоційні потреби одне одного. Це стосується і статевих стосунків. У Біблії сказано: «Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина» (1 Коринтян 7:3).
Іноді подружні партнери, бажаючи поліпшити свій матеріальний стан, вирішують, що одному з них варто поїхати кудись на заробітки. Буває, така відсутність несподівано затягується, і тоді в подружжі з’являються проблеми, що можуть призвести до зради чи розлучення (1 Коринтян 7:2, 5). Тому чимало християнських пар вирішили пожертвувати матеріальними благами, аби не ставити під загрозу свій шлюб, який вони вважають священним.
Коли виникають проблеми
Якщо в подружжі з’являються труднощі, християни, які шанують свій шлюб, не поспішатимуть роз’їхатись чи розлучитись (Малахії 2:16; 1 Коринтян 7:10, 11). Ісус сказав: «Кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб» (Матвія 5:32). Нарізне проживання чи розлучення без біблійної підстави виявляє зневагу до шлюбу.
Наше ставлення до шлюбу також видно по тому, які поради ми даємо людям, що зносять труднощі в сім’ї. Чи ми відразу радимо їм роз’їхатись або ж розлучитися? Щоправда, іноді існують вагомі підстави для нарізного проживання, як-от фізичне насилля чи свідоме нехтування подружніми обов’язкамиa. До того ж, як уже згадувалось вище, Біблія дозволяє розлучитися лише тоді, коли партнер учинив розпусту. Однак навіть за таких обставин християни не повинні нав’язувати іншим своєї думки. Чому? Тому що саме той, хто має проблеми в подружжі,— а не той, хто дає поради,— пожинатиме плоди свого рішення (Галатів 6:5, 7).
Уникайте легковажного ставлення
Останнім часом популярно одружуватися з іноземцями лише для того, щоб отримати громадянство іншої держави. У таких випадках людина за гроші укладає з іноземцем шлюбний договір. Часто такі пари, хоча й одружені, живуть нарізно й іноді навіть не підтримують дружніх стосунків, а, отримавши громадянство, невдовзі розлучаються. Для них шлюб — це просто ділова угода.
Біблія не схвалює такого легковажного ставлення до шлюбу. Хоч би з яких мотивів двоє людей одружилися, шлюб для Бога — це вічний священний союз. Бог вважає одружених осіб чоловіком і дружиною, й вони не мають права одружитися вдруге без біблійної підстави на розлучення (Матвія 19:5, 6, 9).
Для того щоб спорудити добротний дім, необхідно важко й наполегливо працювати. Так само, щоб збудувати міцну сім’ю, треба докласти чималих старань та наполегливості. Лише особа, яка легковажно ставиться до шлюбу, думатиме про розлучення, або ж не докладатиме жодних зусиль, щоб зробити своє родинне життя щасливим. Але ті, хто дивиться на шлюб, як на священний союз, знають: Бог хоче, щоб подружні партнери залишалися разом (Буття 2:24). Також якщо чоловік і дружина докладають зусиль, аби між ними панувала любов і злагода, то цим прославлять Творця сім’ї (1 Коринтян 10:31). Такий погляд буде спонукувати їх робити усе можливе для щастя свого подружжя.
[Примітка]
a Дивіться книжку «Сімейне щастя», сторінки 159—161, або «Вартову башту» за 1 вересня 1989 року, сторінки 14, 15 (рос.).