Приносьте жертви, які задовольняють Єгову
«Через [Ісуса Христа] завжди приносьмо Богові жертву хвали, тобто плід уст, які публічно оголошують Його Ім’я» (ЄВРЕЇВ 13:15, НС).
1. Що Єгова заохочував грішних ізраїльтян робити?
ЄГОВА є Помічник тим, що приносять Йому прийнятні жертви. Тому то Він колись допомагав ізраїльтянам, які жертвували Йому тварини. Але, що сталось, коли вони повторно грішили? Через пророка Осію, Він заохочував їх: «Вернися, Ізраїлю, до Господа [Єгови, НС], Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою! Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа [Єгови, НС], до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!» (Осії 14:2, 3 [14:1, 2, НС]).
2. Що це «плід уст наших», і як апостол Павло посилався на пророцтво Осії?
2 Бог заохочував Своїх стародавніх людей приносити Йому «жертву плода своїх уст». Що були ці жертви? Жертви щирої хвали! Натякаючи на це пророцтво, апостол Павло заохочував єврейських християн «завжди приносити Богові жертву хвали, тобто плід уст, які публічно оголошують Його Ім’я» (Євреїв 13:15, НС). Як же Свідки Єгови можуть приносити подібну жертву сьогодні?
«Переймайте їхню віру»
3. По суті, що апостол Павло сказав у Євреїв 13:7, і яке запитання виникає?
3 Застосовувати Павлову пораду до євреїв допоможе нам приносити жертви нашому Великому Помічникові, Богові Єгові. Наприклад, апостол написав: «Спогадуйте наставників [тих, хто дає вам керівництво, НС] ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте [наслідуйте, НС] їхню віру» (Євреїв 13:7). Кого Павло мав на думці, коли сказав «спогадуйте наставників ваших», або «правителів ваших»? (Довідковий переклад Біблії Нового Світу [англ.], примітка).
4. (а) Згідно з грецьким текстом, то що роблять «наставники»? (б) Хто це ті «наставники» між Свідками Єгови?
4 Павло говорив про тих що «давали керівництво», або правили. (Вірші 7, 17, 24, НС). Англійське слово «правити» походить через латинське з грецького кі·бер·на΄о, що значить «правити рулем, скеровувати, управляти». Старші християнського збору управляють користуючись своїми «здібностями керувати» (грецьке, кі·бер·ні΄сіс) даючи місцевому зборові керівництво (1 Коринтян 12:28). Але апостоли й інші старші в Єрусалимі служили як тіло, щоб давати керівництво й пораду всім зборам (Дії 15:1, 2, 27-29). Тому то, сьогодні керівне тіло старших наглядає духовно над Свідками Єгови по цілому світі.
5. Чому й як нам слід молитись за старших у зборі й членів Керівного Тіла?
5 Старші місцевого збору й члени Керівного Тіла дають нам керівництво; тому то, ми повинні шанувати їх і молитись, щоб Бог давав їм потрібну мудрість правити збором. (Порівняйте з Пос. до ефесян 1:15-17). Як же придатно, щоб ми пам’ятали тих, які «нам говорили Слово Боже!» Тимофія навчали не тільки його мати й бабуся, але пізніше Павло й інші (2 Тимофія 1:5, 6; 3:14). Тому то, Тимофій міг вдумуватись у результати поведінки цих вірних слуг а тоді наслідувати їхню віру.
6. Чию віру ми повинні імітувати, але кого наслідувати?
6 Такі особи як Авель, Ной, Авраам, Сарра, Рахав, і Мойсей практикували віру (Євреїв 11:1-40). Без вагань ми можемо наслідувати їхню віру, тому що вони померли вірні Богові. Але ми також можемо «наслідувати віру» вірних чоловіків, які саме тепер дають нам керівництво. Звичайно, ми не наслідуємо недосконалих людей, тому що дивимось на Христа. Так як сказав перекладач Біблії, Едгар Й. Гудспід: «Стародавні герої не є зразками віруючим, тому що віруючі мають кращий зразок у Христі... Християнин-бігун дивиться на Ісуса». Так, «Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21; Євреїв 12:1-3).
7. Як Євреїв 13:8 повинно впливати на наше відношення до страждань заради Ісуса Христа?
7 Звертаючи увагу на Божого Сина, Павло додає: «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» (Євреїв 13:8). Такі вірні свідки як Степан й Яків наслідували Ісусів приклад і були непохитно вірні (Дії 7:1-60; 12:1, 2). Тому, що будучи послідовниками Христа, вони охоче вмирали за їхню віру, то є гідні нашого наслідування. У минулому, і тепер, а навіть у майбутньому, побожні особи не знемагають, коли б треба вмерти, як Ісусові учні.
Уникайте фальшивих навчань
8. Як би ви переповіли Павлові слова до євреїв 13:9?
8 Незмінність Ісусових характерних рис і навчань повинно спонукувати нас додержуватись того що Він і Його апостоли навчали. До євреїв каже: «Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю [незаслуженою ласкою, НС], а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив» (Євреїв 13:9).
9. На які вищі речі Павло звертає увагу в його посланні до єврейських християн?
9 Євреї звертали увагу на такі чуда як те, що відбулось біля гори Сінайської, коли одержали Закон, або на вічне царство Давида. Але Павло звертає єврейським християнам увагу на те, що незважаючи на благоговійне впровадження Закону-угоди, то Єгова сильніше засвідчив ознаками, і чудами, й різними силами та обдаруванням святим духом, коли дав євреям нову угоду (Дії 2:1-4; Євреїв 2:2-4). Христовим небесним Царством неможливо захитати, так як сталось із земним царством у Давидовій родині в 607 р. до н. е. (Євреїв 1:8, 9; 12:28). Крім того, Єгова збирає помазаних християн перед щось багато кращого ніж чудесну виставу, яка відбулась біля гори Сінайської, тому що вони приступають до небесної гори Сіонської (Євреїв 12:18-27).
10. Згідно з Євреїв 13:9, то що укріпляє серце?
10 Євреї мусили вважати, щоб «не захоплюватись всілякими та чужими науками» захисників іудаїзму (Галатів 5:1-6). Не такими науками, але «через Божу незаслужену ласку зміцнюється серце», щоб непохитно стояти в правді. Здається, декотрі сперечались про харч і жертви, бо Павло сказав, що серце не зміцнюється «стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив». Духовні користі бувають з боговідданості й оцінювання викупу, а не з неналежної турботи, щоб споживати деякі харчі або святкувати деякі дні (Римлян 14:5-9). Крім того, Христова жертва скасувала жертви, яких левіти приносили (Євреїв 9:9-14; 10:5-10).
Жертви, які задовольняють Бога
11. (а) Яка є суть Павлових слів до Євреїв 13:10, 11? (б) Який є зображальний вівтар у християн?
11 Левіти-священики споживали жертовні тварини, але Павло написав: «Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,— бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м’ясо палиться поза табором» у день очищення (Євреїв 13:10, 11; 3 Мойсеєва 16:27; 1 Коринтян 9:13). Християни служать перед зображальним вівтаром, тобто приступають до Бога на основі Ісусової жертви, яка спокутувала гріх, через яку Єгова прощав їм і спасав їх до вічного життя.
12. В Посланні до євреїв 13:12-14, що помазаних християн заохочується робити?
12 Павло не наполягає на аналогію з днем очищення, однак додає: «Тому то Ісус, щоб кров’ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою» Єрусалима. Там Христос помер і постачив зовсім корисну примирливу жертву (Євреїв 13:12; Івана 19:17; 1 Івана 2:1, 2). Апостол Павло заохочував помазаних співхристиян: «Тож виходьмо до Нього [Христа] поза табір, і наругу Його понесімо, бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!» (Євреїв 13:13, 14; 3 Мойсеєва 16:10). Незважаючи на те, що нас лають так як Ісуса, то ми таки наполегливо будемо служити Богові як Свідки Єгови. Ми «відцурались безбожности та світських пожадливостей, і живемо помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці», тоді як чекаємо нового світу (Тита 2:11-14; 2 Петра 3:13; 1 Івана 2:15-17). Помазані християни наполегливо добиваються «міста», тобто небесного Царства (Євреїв 12:22).
13. Що поміщають у собі жертви, які задовольняють Бога?
13 Тоді Павло згадує жертви, які задовольняють Бога, пишучи: «Через Нього [Ісуса], завжди приносьмо Богові жертву хвали, тобто плід уст, які публічно оголошують Його Ім’я. Крім того, не забувайте ж і чинити добро й поділятись з іншими, бо жертви такі вгодні Богові» (Євреїв 13:15, 16, НС). Жертви християн не є тільки гуманітарні діла. Люди назагал виконують їх. Маємо приклад з того, що сталось під час землетрусу в радянській Вірменії пізно 1988 р., коли багато націй подавали жертвам допомогу.
14. Приношення Богові прийнятної жертви підкреслює яку працю?
14 Свята служба яку ми віддаємо Єгові «з побожністю й зо страхом», грунтується на любові коли, так як Ісус відмовляємось власних вигод (Євреїв 12:28; Івана 13:34; 15:13). Ця служба це наше проповідування, тому що через Христа як первосвященика, «приносимо Богові жертву хвали, тобто плід уст, які публічно оголошують Його Ім’я» (Осії 14:2; Римлян 10:10-15; Євреїв 7:26). Звичайно, ми «не забуваємо чинити добро й поділятись з іншими», чинячи це іншим людям, а не тільки «спорідненим нам вірою» (Галатів 6:10). Головно, коли співхристияни страждають, або мають потребу, то ми люблячо допомагаємо їм матеріально, як також духовно. Чому? Тому що любимо одні одних. Ми теж хочемо, щоб вони непохитно оголошували свою віру публічно, «бо жертви такі вгодні Богові» (Євреїв 10:23-25; Якова 1:27).
Коріться
15. (а) Як би ви переповіли пораду до євреїв 13:17? (б) Навіщо шанувати тих, які дають нам керівництво?
15 Щоб приносити Богові прийнятні жертви, то мусимо повністю співдіяти з Його організацією. Не вертаючись завжди до того самого про владу, Павло написав: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм,— вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи,— бо це для вас не корисне» (Євреїв 13:17). Ми повинні шанувати призначених старших, які дають зборові керівництво, щоб через брак співдіяння вони не зітхали. Коли не будемо слухатись старших, то стаємо їм тягарем і пошкодимо собі духовно. Коли співдіємо з старшими, тоді їм легше допомагати нам і це сприяє єдності, а також прогресові проповідування про Царство (Псалом 133:1-3).
16. Чому це відповідно коритись тим, які дають нам керівництво?
16 Як же відповідно нам коритись тим, які дають нам керівництво! Вони навчають на зібраннях і допомагають нам у службі. Будучи пастирями, вони цікавляться нашим добробутом (1 Петра 5:2, 3). Вони допомагають нам підтримувати добре споріднення з Богом, а також із збором (Дії 20:28-30). Коли будемо коритись розумному й люблячому керівництву, то цим шануємо всевишнього Наглядача, Бога Єгову, і Його Представника-Наглядача Ісуса Христа (1 Петра 2:25; Об’явлення 1:1; 2:1—3:22).
Моліться
17. Яких молитов Павло просив, і чому це правильно, щоб Павло просив братів молитись за нього?
17 Тому що Павло з його друзями знаходились відлучені від євреїв, можливо через переслідування, то сказав: «Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись. А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено» (Євреїв 13:18, 19). Коли б Павло не був щирим із притупленим сумлінням, то як же йому вимагати, щоб євреї молились за нього прибути до них? (Приповістей 3:32; 1 Тимофія 4:1, 2). Звичайно, він був чесним служителем, який з доброго сумління успішно протистояв тим, що навертали людей до іудаїзму (Дії 20:17-27). Павло також був певний, що скоріше приєднається до них, коли євреї будуть молитись за нього.
18. Якщо хочемо, щоб інші молились за нас, то які запитання було б добре запитати себе?
18 Тому що Павло просив євреїв молитись за нього, то виходить, що це правильно християнам молитись одні за одних, а навіть згадувати їх по імені. (Порівняйте з Пос. до ефесян 6:17-20). Але якщо хочемо, щоб інші молились за нас, то чи ж ми не повинні, так як апостол Павло, упевнитись, що «маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись»? Чи ви чесно поводитесь у всіх ваших стосунках? І чи ви так само упевнені в молитву як Павло? (1 Івана 5:14, 15).
Заключні слова і напучування
19. (а) Що Павло молитовно бажав євреям? (б) Чому нова угода є вічна угода?
19 Просивши євреїв молитись за нього, Павло тепер висказує молитовне бажання, кажучи: «Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров’ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса, нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи у вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь» (Євреїв 13:20, 21). Маючи на увазі спокійний світ, то «Бог миру» воскресив Христа до безсмертного життя на небі, де Ісус представив достоїнство Своєї пролитої крові й затвердив нову угоду (Ісаї 9:6, 7; Луки 22:20). Це вічна угода тому, що люди на землі вічно скористають із служби 144 000 духовних синів Божих, які царюють з Ісусом на небі й є з Ним під умовами нової угоди (Об’явлення 14:1-4; 20:4-6). Через Христа, Бог, Якому ми віддаємо славу, «удосконалює нас у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в нас любе перед лицем Його».
20. Як би ви переповіли й пояснили Павлове заключне підбадьорювання єврейських християн?
20 Будучи непевний про реакцію євреїв до його послання, Павло каже: «Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи [слухатись Божого Сина, а не тих що навертають до іудаїзму], бо коротко я написав вам [беручи до уваги важливий зміст його послання]. Знайте, що наш брат Тимофій вже випущений [з тюрми], і я з ним; коли незабаром він прийде, я вас побачу». Правдоподібно апостол писав з Рима й мав надію, що сам, разом з Тимофієм, відвідає євреїв у Єрусалимі. Тоді Павло каже: «Вітайте всіх ваших наставників [працьовитих старших] та всіх святих [маючих небесну надію]. Вітають вас ті, хто в Італії. Благодать зо всіма вами!» (Євреїв 13:22-25).
Послання вічної цінності
21. Які головні пункти Послання до євреїв допомагає нам зрозуміти?
21 Павлове Послання до євреїв, мабуть більш від якої-небудь іншої книги Святого Письма, допомагає нам зрозуміти значення жертов, яких євреї приносили під Законом. З послання ясно бачимо, що тільки жертва Ісуса Христа постачає потрібний викуп за грішне людство. І видатна звістка в цьому посланні заохочує нас слухатись Божого Сина.
22. З яких причин ми повинні бути вдячні за Послання до євреїв?
22 Крім того, так як ми вже бачили з двох попередніх статей, є ще інші причини через які ми повинні бути вдячні за це Богонатхненне Послання до євреїв. Воно допомагає нам не знемагати в службі, підбадьорює в знанні, що Єгова нам Помічник. Крім того, воно заохочує нас несамолюбно служити Богові день та ніч усіма нашими засобами й приносити сердечні жертви, які задовольняють нашого похвального й люблячого Бога, Єгову.
Як би ви відповіли?
◻ Як Послання до євреїв допомогло їм уникнути фальшивих навчань?
◻ На яку важливу працю звертають увагу Богові угодні жертви?
◻ Хто це «наставники», і чому ми повинні слухатись їх?
◻ Як Послання до євреїв підкреслює молитву?
◻ Чому можна казати, що послання до єврейських християн має вічну користь?
[Ілюстрації на сторінці 21]
Приносити Богові вгодні жертви значить брати участь у публічному проповідуванні, а також давати співхристиянам помічної поради.