Радісні ‘виконавці слова’
«Прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими» (ЯКОВА 1:21, 22).
1. Який провідний вірш на 1996 рік?
‘БУДЬТЕ ВИКОНАВЦЯМИ СЛОВА’. Цей простий вислів передає могутню звістку. Його взято з Послання Якова, і він з’явиться в Залах Царства як провідний вірш Свідків Єгови 1996 року.
2, 3. Чому доречним є те, що Яків написав послання, яке носить його ім’я?
2 Яків, зведений брат Господа Ісуса, був видатний у ранньому християнському зборі. Після свого воскресіння Ісус особисто з’явився Якову, а потім — усім апостолам (1 Коринтян 15:7). Пізніше, після свого надприродного звільнення з в’язниці, апостол Петро сказав християнам, які зібралися групою: «Сповістіть про це Якова й браттю» (Дії 12:17). Здається, що Яків, хоча й не апостол, очолював зустріч керівного органу в Єрусалимі, коли апостоли й старійшини вирішили, що навернені язичники не повинні обрізатися. Яків підсумував цілу справу, й усім зборам було надіслано затверджене святим духом рішення (Дії 15:1—29).
3 Очевидно, велику роль у цьому відіграли вагомі аргументи Якова. А втім, він смиренно визнав, що є лише ‘рабом Бога й Господа Ісуса Христа’ (Якова 1:1). Його натхнене послання є для християн сьогодні джерелом глибоких порад та великого підбадьорення. Його написання було закінчено коло чотирьох років перед першою атакою на Єрусалим римлян під керівництвом генерала Цестія Галла, коли добра новина вже була «проповідана всьому створінню під небом» (Колосян 1:23). Це були критичні часи, й слуги Єгови повністю розуміли, що Він вже незабаром виконає свій вирок на єврейському народі.
4. З чого видно, що ранні християни мали глибоке довір’я до Божого Слова?
4 Тодішні християни вже мали ціле Святе єврейське Письмо й багато чого зі Святого грецького Письма. Як видно з їхніх численних посилань на ранні писання, християнські письменники Біблії мали глибоке довір’я до Божого Слова. Так само й нам сьогодні потрібно серйозно вивчати Боже Слово та застосовувати те, чого навчилися, у своєму житті. Щоб бути витривалими, нам потрібно духовної сили й відваги, котрих дає Святе Письмо (Псалом 119:97; 1 Тимофія 4:13).
5. Чому нам потрібно особливого керівництва сьогодні й де ми знайдемо його?
5 Сьогодні людство стоїть на краю ‘скорботи великої, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде’ (Матвія 24:21). Наше збереження залежить від того, чи ми тримаємось божественного керівництва. А як отримати його? Відкриваючи свої серця до вчення натхненого духом Божого Слова. Це допоможе нам бути такими «виконавцями слова», як вірні й віддані слуги Єгови минулого. Ми повинні старанно читати і вивчати Боже Слово, а також користуватися ним, щоб нести хвалу Єгові (2 Тимофія 2:15; 3:16, 17).
Терпіть з радістю
6. Чому ми повинні радіти, коли зустрічаємось з випробовуваннями?
6 Починаючи своє послання, Яків згадує радість, другий плід Божого духу. Він пише: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали» (Якова 1:2—4; Галатів 5:22, 23). Чому нам говориться мати «повну радість», коли перед нами постає багато випробовувань? Що ж, навіть Ісус сказав у своїй Нагірній проповіді: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться,— нагорода бо ваша велика на небесах» (Матвія 5:11, 12). Ми можемо відчувати радість і задоволення, спостерігаючи за тим, як Єгова благословляє наші зусилля в досягненні мети — вічного життя (Івана 17:3; 2 Тимофія 4:7, 8; Євреїв 11:8—10, 26, 35).
7. а) Що може допомогти нам залишатися стійкими? б) Яку нагороду, подібно до Йова, ми можемо отримати?
7 Сам Ісус залишився стійким «замість [«задля», НС] радости, яка була перед Ним» (Євреїв 12:1, 2). Пильно вдивляючись в Ісусів приклад мужності, ми також можемо залишатися стійкими! Під кінець свого послання Яків говорить, що Єгова рясно винагороджує тих, хто є бездоганним. «Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів,— говорить Яків.— Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що «вельми Господь милостивий та щедрий» (Якова 5:11). Пригадайте, яку нагороду отримав Йов за свою бездоганність — йому було повернено міцне здоров’я і радість повноцінного, щасливого життя з рідними. Стійкість і бездоганність можуть принести вам подібну радість в обіцяному Раю Божого нового світу, яка буде апогеєм радості від служіння Єгові вже тепер.
Прагніть мудрості
8. Як ми можемо знайти справжню, практичну мудрість і яку роль відіграє в цьому молитва?
8 Ретельне вивчення Божого Слова, а також застосування набутого знання в житті принесе нам благочестиву мудрість і допоможе зносити випробовування в цій зіпсутій сатанинській системі, яка гине. Чи ми можемо бути впевненими, що знайдемо таку мудрість? Яків говорить нам: «Якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,— і буде вона йому дана. Але нехай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер» (Якова 1:5, 6). Ми повинні щиро молитися, маючи непохитну впевненість, що Єгова почує наші прохання й відповість на них у відповідний час та у свій спосіб.
9. Як Яків описує благочестиву мудрість та її застосування?
9 Благочестива мудрість — це дар від Єгови. Описуючи такі дари, Яків говорить: «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни». Пізніше у своєму посланні Яків розповідає про результати здобуття правдивої мудрості: «Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням... А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава» (Якова 1:17; 3:13—17).
10. Який є контраст між фальшивою релігією і правдивою?
10 У світовій імперії фальшивої релігії — чи то у сфері впливу загальновизнаного християнства, чи в інших краях поклонники часто співають акафісти, слухають монотонні молитви й, можливо, проповіді. Але вони ніколи не чують заохочення проголошувати звістку надії, тому що більшість релігій не бачить перед собою світлого майбутнього. Про славетну надію Божого Месіанського Царства або взагалі не згадують, або її жахливо спотворюють. Єгова пророчо говорить до прихильників загальновизнаного християнства: «Дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають» (Єремії 2:13). Вони вже не мають води правди. Їм бракує небесної мудрості.
11, 12. а) До чого нас повинна спонукувати божественна мудрість? б) Про що нас попереджає ця мудрість?
11 Наскільки ж усе по-іншому серед Свідків Єгови сьогодні! За допомогою Божої динамічної енергії вони наповнюють землю доброю новиною про Його майбутнє Царство. Мудрість, про яку вони говорять, глибоко корениться в Божому Слові. (Порівняйте Приповістей 1:20; Ісаї 40:29—31). Звісно, проголошуючи величні наміри нашого Бога й Творця, вони на практиці застосовують правдиве знання й розуміння. Нам потрібно докладати старань, щоб усі в зборі «наповнились пізнанням волі Його в усякій премудрості і духовному розумінні» (Колосян 1:9, Деркач). Тоді й молоді, й старші відчуватимуть спонуку завжди бути «виконавцями слова».
12 «Мудрість, що зверху» попереджає нас про гріхи, які можуть призвести до божественного осуду. «Отож, мої брати любі,— говорить Яків,— нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів. Бо гнів людський не чинить правди Божої». Так, ми мусимо бути швидкими й охочими слухати божественні настанови та застосовувати їх. А втім, нам потрібно остерігатися, щоб не вживати неправильно свій «малий член», язик. Через хвалькуватість, нерозумні плітки або зухвалі слова язик може в символічному значенні запалити «величезного ліса». Тому в спілкуванні ми повинні розвивати м’якість і самовладання (Якова 1:19, 20; 3:5).
13. Чому важливо приймати «всіяне слово»?
13 «Тому то,— пише Яків,— відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі» (Якова 1:21). Цей пожадливий світ зі своїм показним матеріалістично-егоїстичним стилем життя й деградованою мораллю вже незабаром промине. «А хто Божу волю виконує, той повік пробуває» (1 Івана 2:15—17). Як же важливо тому приймати «всіяне слово»! Мудрість з Божого Слова разюче контрастує з розбещеністю цього світу, який гине. Ми не хочемо мати нічого спільного із цією розбещеністю (1 Петра 2:1, 2). Нам потрібно любити правду й укорінювати в серця міцну віру, щоб бути сповненими рішучості ніколи не збочувати з праведних шляхів Єгови. Але чи вистачає лише чути Боже Слово?
Будьте «виконавцями слова»
14. Як ми можемо ставати «слухачами» й «виконавцями» Слова?
14 В Якова 1:22 ми читаємо: «Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють». «Будьте ж виконавцями слова»! Цю тему особливо підкреслено в посланні Якова. Ми мусимо слухати, а тоді робити «саме так»! (Буття 6:22, Хоменко). Сьогодні багато людей твердять, що досить лише час від часу слухати проповідь або брати участь в якомусь релігійному обряді й не більше. Вони можуть думати, що доти, доки, за своїми ж нормами, «нічого поганого не роблять», цього вистачає. Але Ісус Христос сказав: «Коли хоче хто йти вслід за Мною,— хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Матвія 16:24). Від правдивих християн недвозначно вимагається саможертовних учинків і витривалості, коли вони виконують Божу волю, йдучи за Ісусовим прикладом. Божа воля для них сьогодні така сама, як і в першому сторіччі, коли воскреслий Ісус наказав: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи [«людей з усіх народів», НС]» (Матвія 28:19, Хом.). А що ви робите в цьому?
15. а) Який приклад наводить Яків, щоб показати, як ми можемо стати щасливими ‘виконавцями слова’? б) Чому недостатньо лише формального поклоніння?
15 Якщо пильно вдивлятись у Боже Слово, воно може стати немов дзеркало, що відображає нашу справжню сутність. Яків говорить: «Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває,— не як слухач-забудько, а як виконавець діла,— той щасливий у ділі своїм» (Якова 1:23—25, Хом.). Так, він буде щасливим ‘виконавцем слова’. Крім того, необхідно бути ‘виконавцем’ у кожній сфері нашого християнського життя. Ми ніколи не повинні обманювати себе, вважаючи, що достатньо лише формального поклоніння. Яків радить нам дотримуватися того в правдивому поклонінні, що, можливо, навіть ревні християни занехаюють. Він пише: «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу» (Якова 1:27).
16. Яким чином Авраам став «другом Божим» і як ми можемо здобути Його дружбу?
16 Недостатньо лише говорити: «Я вірю в Бога» і на цьому ставити крапку. В Якова 2:19 зауважується: «Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують,— і тремтять». Яків наголошує на тому, що «віра, коли діл не має,— мертва в собі», а потім, згадуючи про Авраама, говорить: «Віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл» (Якова 2:17, 20—22). Серед діл Авраама були такі вчинки, як визволення його родича, вияв гостинності, готовність принести в жертву Ісака й вияв непохитної віри в Божу обітницю «міста з непохитними основами», майбутнього Месіанського Царства (Буття 14:16; 18:1—5; 22:1—18; Євреїв 11:8—10, Хом.; 11:13, 14; 13:2). Відповідно до цього Авраам «був названий... другом Божим» (Якова 2:23). Ми також можемо вважатися ‘друзями Єгови’, якщо активно звіщаємо іншим про свою віру й надію на його близьке Царство праведності.
17. а) Чому Рахав було ‘виправдано’ і яку вона отримала нагороду? б) Який перелік тих, котрі були «виконавцями слова», наводиться в Біблії? в) Яку нагороду отримав Йов і чому?
17 Ті, що стають «виконавцями слова», по-справжньому ‘виправдуються від діл, а не тільки від віри’ (Якова 2:24). Рахав була одною з тих, хто завдяки почутому «слову» про могутні вчинки Єгови скріпив свою віру ділами. Вона сховала ізраїльських розвідників і допомогла їм утекти, а потім зібрала цілу свою родину для порятунку. Як же зрадіє вона в час воскресіння, коли дізнається, що завдяки своїй скріпленій вчинками вірі вона стала прародичкою Месії! (Ісуса Навина 2:11; 6:25; Матвія 1:5). В 11-му розділі Послання до євреїв наводиться довгий перелік інших осіб, які були «виконавцями», даючи цим доказ своєї віри, і на них чекає велика нагорода. Нам також не слід забувати Йова, який під час тяжкого випробовування сказав: «Нехай буде благословенне Господнє Ім’я». Як ми вже згадували, завдяки своїй вірі та ділам він отримав рясні нагороди (Йова 1:21; 31:6; 42:10; Якова 5:11). Так само й наша витривалість як ‘виконавців слова’ принесе схвалення Єгови.
18, 19. Як багатостраждальні брати стають «виконавцями слова» і які благословення приносить їхня діяльність?
18 Серед тих, хто багато витерпів за довгі роки, є наші брати зі Східної Європи. Оскільки тепер уже немає багатьох із колишніх обмежень, вони стали справжніми «виконавцями слова» за нових обставин. Місіонери й піонери із сусідніх країн переїжджають туди, щоб допомагати в навчанні та організації. Фінський та сусідні філіали Товариства Вартової башти посилають туди досвідчених будівельників, а щедре всесвітнє братство фінансує будівництво нових філіалів і Залів Царства. (Порівняйте 2 Коринтян 8:14, 15).
19 Як же ревно взялися за працю на ниві ці багатостраждальні брати! Вони ‘трудяться та борються’, щоб надолужити, так би мовити, те, що було неможливим у «важку пору» (1 Тимофія 4:10, Хом.; 2 Тимофія 4:2, НС). Наприклад, в Албанії, де наша діяльність колись жорстоко придушувалася, у квітні цілий запас «Вістей Царства» за назвою «Чому в житті стільки проблем?» розійшовся всього-на-всього за три дні. Це є чудовим штрихом до Спомину Ісусової смерті, на який прийшла 3491 особа, а це набагато перевищує кількість активних вісників, котрих нараховується 538.
20. На що вказує відвідуваність Спомину за останні роки і як можна допомогти багатьом особам?
20 Інші країни також зробили значний внесок у відвідуваність Спомину, яка зросла за останні роки до понад 10 000 000. У багатьох місцевостях новозацікавлені, що приходять, аби відзначати з нами Спомин, скріплюються вірою і сповнюються бажанням ставати «виконавцями слова». Чи ми можемо заохочувати ще більше новозацікавлених ставати гідними цього привілею?
21. Згідно з нашим річним віршем, яким шляхом ми повинні йти і до якої мети?
21 Подібно до ревних християн першого сторіччя й багатьох пізніших християн, постановімо докладати всіх зусиль у ‘погоні до мети’ — вічного життя, незалежно від того, чи це буде в небесному Царстві, чи на землі (Филип’ян 3:12—14). Ця мета варта того, щоб напружувати всі свої сили. Тепер не час знову ставати лише слухачами, але це найвідповідніший час ‘зміцнитися і робити’ (Огія 2:4; Євреїв 6:11, 12). Маючи «всіяне слово», будьмо радісними «виконавцями [цього] слова» тепер і довічно.
Як би ви відповіли?
◻ Як ми можемо терпіти з радістю?
◻ Що таке «мудрість, що зверху» і як ми можемо здобувати її?
◻ Чому ми мусимо ставати «виконавцями слова, а не слухачами самими»?
◻ Які повідомлення повинні спонукувати нас бути «виконавцями слова»?
[Ілюстрація на сторінці 17]
Ми також можемо відкрити свої серця до божественного навчання.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Йов отримав нагороду за свою бездоганність, коли йому було повернено міцне здоров’я і радість повноцінного, щасливого життя з рідними.