Як допомогти тим, хто має психічні розлади

Коли бачиш, що близька людина страждає від психічного розладу, може охоплювати почуття безпорадності. Але насправді нам під силу допомогти дорогим нам людям.

«Кожна людина повинна бути швидкою до слухання» (ЯКОВА 1:19).

Найважливіше — це уважно слухати людину, коли вона розповідає про свої почуття. Необов’язково говорити щось у відповідь. Будьте чуйними і співчутливими. Не робіть поспішних висновків і не критикуйте. Не забувайте, що людина може сказати те, чого не мала на увазі і про що потім буде шкодувати (Йова 6:2, 3).

«Втіша[йте] пригнічених» (1 ФЕССАЛОНІКІЙЦІВ 5:14).

Близька вам людина може відчувати сильну тривогу. Або їй може здаватися, що вона нічого не варта. Навіть якщо не знаєте, що сказати, просто запевніть її, що ви її любите і вона вам дорога.

«Справжній друг любить повсякчас» (ПРИСЛІВ’Я 17:17).

Запропонуйте свою допомогу. Ви можете прямо запитати, чим помогти — це краще, ніж здогадуватись. Якщо людині важко пояснити, що їй потрібно, запропонуйте зайнятися чимось разом, наприклад прогулятися. Також можна піти за покупками, поприбирати чи зробити щось інше (Галатів 6:2).

«Бу[дьте] терпеливими» (1 ФЕССАЛОНІКІЙЦІВ 5:14).

Той, хто страждає від психічних розладів, не завжди схильний до відвертих розмов. Запевніть його, що готові вислухати, коли в нього з’явиться бажання поговорити. Через свій психічний стан людина може стати дратівливою, образити вас своїми словами чи вчинками, несподівано відмовитись від того, що ви разом планували робити. Ставтеся до цього з розумінням і не втрачайте терпеливості (Прислів’я 18:24).

«Я хочу бути подругою, до якої вона завжди може звернутися. Я не можу вирішити всіх її проблем, але можу її вислухати. Іноді її стан поліпшується просто тому, що вона мала можливість виговоритись» (Фарраa, чия подруга страждає від харчового та тривожного розладів і клінічної депресії).

«У мене є подруга, яка буквально зігріває мене своєю любов’ю. Якось вона запросила мене до себе на смачну вечерю. Вона створила таку теплу і приємну атмосферу, що мені було легко говорити про свої емоції. У мене наче виросли крила» (Га Ин, страждає від клінічної депресії).

«Дуже важливо бути терпеливим. Коли я починаю дратуватися через те, що зробила моя дружина, я нагадую собі, що винна не вона, а її хвороба. Це допомагає мені не сердитися на неї» (Джейкоб, чия дружина страждає від клінічної депресії).

«Моя дружина для мене — справжня опора. Коли в мене напад тривоги, вона не змушує мене робити те, чого я не хочу. Іноді це означає, що їй доводиться відмовитись від того, що їй дуже хотілося б зробити. Я неймовірно вдячний за її доброту» (Енріко, страждає від тривожного розладу).