Будьте розсудливі — кінець вже близько
«Наблизився всьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах» (1 ПЕТРА 4:7, Деркач).
1. а) Якого розчарування зазнав один релігійний провідник зі своїми послідовниками? б) Які запитання можна підняти у зв’язку з нездійсненням певних сподівань?
«СЬОГОДНІ ввечері під час останньої молитви я отримав вістку від Бога. Він сказав, що 116 000 осіб зійде на небо і розкриються могили 3 700 000 померлих віруючих». Так висловився напередодні 28 жовтня 1992 року про передречений день розплати провідник Місії грядущих днів. Проте коли настало 29 жовтня, жодна особа не зійшла на небо і могили померлих не відкрилися. Замість швидкого підхоплення до неба, для тих корейців, які вірили в судний день, настав лише звичайний наступний день. Вже минуло багато «судних днів», але провісники судного дня все ще тримаються свого. Що ж робити християнам? Чи вони повинні перестати вірити, що кінець швидко наближається?
2. Хто говорив до апостолів про майбутній судний день і за яких обставин вони дізналися про це?
2 Щоб відповісти на це, пригадаймо собі ситуацію, коли Ісус на самоті розмовляв зі своїми учнями. Тут, в області Кесарії Филипової, на північний схід від Галілейського моря, на схилі величної гори Гермон вони безпосередньо від нього довідались про те, що він загине (Матвія 16:21). Потім мали прозвучати інші протверезні для них слова. Після вияснення того, що учнівство означає життя, сповнене постійної самопожертви, Ісус застеріг: «Прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді «віддасть кожному згідно з ділами його» (Матвія 16:27). Ісус говорив про майбутній прихід. Але тоді він має бути Суддею. Усе в той час залежатиме від його визнання, чи людина вірно слідувала йому, чи ні. Вирок, винесений Ісусом, ґрунтуватиметься на поведінці, незалежно від того, скільки людина має або не має світських благ. Цей факт мав чітко відбитися у розумах його учнів (Матвія 16:25, 26). Отже, сам Ісус Христос говорить своїм послідовникам чекати його славетного приходу і суду.
3. Як Ісус запевнив нас у своєму майбутньому приході?
3 Сказане Ісусом після цього запевняє в його майбутньому приході. Він авторитетно заявляє: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм» (Матвія 16:28). Ці слова виконалися через шість днів. Яскраве видіння Ісусового переображення вражає його близьких учнів. Вони в даний час бачать Ісусове сяюче, як сонце, обличчя і його яскраво-білий одяг. Переображення було прообразом Христової слави і Царства. Яке ж це зміцнююче підтвердження пророцтв про Царство! Яка ж могутня спонука для учнів бути розсудливими! (2 Петра 1:16—19).
Чому вкрай потрібно бути розсудливими
4. Чому християни повинні бути духовно пильними відносно Христового приходу?
4 Не минуло й року, і тепер ми бачимо Ісуса, який сидить на Оливній горі і знову на самоті розмовляє зі своїми учнями. У той час як вони розглядають місто Єрусалим, він пояснює про знак своєї майбутньої присутності, а потім перестерігає: «Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш». Його послідовники повинні постійно пильнувати, бо невідомо, коли він прийде. Вони повинні завжди бути готові до цього (Матвія 24:42).
5. Як можна підкреслити необхідність пильності?
5 Господній прихід до певної міри схожий на прихід злодія. Ісус продовжує говорити: «Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би» (Матвія 24:43). Злодій-зломщик не оповіщає господаря про те, коли він збирається здійснити злом; його головною зброєю є несподіваність. Тому господарю треба бути постійно насторожі. Однак вірні християни зберігають неослабну пильність не з причини якогось побоювання. Радше вона спричинена палким сподіванням Христового приходу у славі, коли він оголосить Тисячоліття миру.
6. Чому нам потрібно бути розсудливими?
6 Незважаючи на всі спостереження, ніхто ніколи заздалегідь не вирахує точного дня його приходу. Ісус сказав: «Тому будьте готові й ви,— бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:44). Це виявляє потребу розсудливості. Якщо б християни думали, що якогось конкретного дня не повинен був прийти Христос, можливо, це був би той день, коли Христос і прийшов! Звичайно, сповнені добрих намірів, вірні християни в минулому щиро намагалися передбачати час, коли прийде кінець. Одначе знову і знову Ісусове застереження виявлялося безпомилковим: «А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син,— лише Сам Отець» (Матвія 24:36).
7. Як нам потрібно жити, щоб бути послідовниками Христа?
7 Отже, який висновок повинні зробити ми? Щоб бути послідовниками Христа, нам треба завжди жити вірою в те, що кінець цієї злої системи речей — неминучий.
8. Що є характерною рисою християн від ранніх днів християнства?
8 Така позиція завжди була характерною рисою християн, як це визнають світські історики та знавці Біблії. Наприклад, редактори книжки «Перекладацький Новий Завіт» (англ.) у глосарії під словом «День» повідомляють: «Християни н[овозавітних] часів жили сподіванням Дня (цебто часу), коли існуючий світ зі всім своїм злом та злісністю прийде до свого кінця, а на землю повернеться Ісус, щоб судити все людство, впровадити нову еру миру і почати своє Панування над усім світом». «Британська енциклопедія» зазначає: «Унікальне всесвітнє розширення християнства безпосередньо пов’язане із чеканням християнами часу кінця у вигляді швидкого повернення Христа. Християнське сподівання часу кінця ніколи не зводилось просто до інертної туги за приходом Божого Царства».
Що означає бути розсудливим
9. Хоча декотрі Петрові сподівання стосовно Месії були помилковими, чому він зберіг довір’я?
9 Минуло коло 30 років після Ісусових розмов на однині зі своїми найближчими учнями, але апостол Петро не змучився чекати кінця. Хоча його початкові сподівання, а також сподівання його співучнів, пов’язані з Месією, були помилковими, він зберіг довір’я до того, що любов та сила Єгови гарантують здійснення їхньої надії (Луки 19:11; 24:21; Дії 1:6; 2 Петра 3:9, 10). Він підкреслює думку, яка постійно з’являється у Святому грецькому Письмі, кажучи: «Наблизився всьому кінець». І тоді заохочує співхристиян: «Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах» (1 Петра 4:7, Дерк.).
10. а) Що означає бути розсудливим? б) Що означає дивитися на справи, звертаючи увагу на те, наскільки вони відповідають волі Єгови?
10 Бути «розсудливим» не означає бути кмітливим із світського погляду. Єгова говорить: «Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!» (1 Коринтян 1:19). Вжите тут Петром слово може означати «мати тверезий розум». Ця духовна тверезість пов’язується з нашим поклонінням. Отже, через те що ми маємо тверезий розум, то дивимося на справи, звертаючи увагу на те, наскільки вони відповідають волі Єгови, і розуміємо, що є важливе, а що ні (Матвія 6:33, 34). Хоча кінець близько, нас не полонить шалений стиль життя, також ми не байдужі до часу, в який живемо. (Порівняйте Матвія 24:37—39). Радше ми керуємось поміркованістю і врівноваженістю думок, схильностей та поведінки перш за все з огляду на Бога («пильнуйте в молитвах») і після з огляду на ближнього («майте щиру любов один до одного») (1 Петра 4:7, 8).
11. а) Що означає бути «відновленими в силі, яка активізує [наш] розум»? б) Як новий склад розуму допомагає нам робити правильні рішення?
11 Розсудливість містить у собі «відновлення в силі, яка активізує [наш] розум» (Ефесян 4:23, НС). Для чого потрібно відновлюватися? Через те що ми вспадкували недосконалість і живемо в грішному оточенні, наш розум опановують прагнення, протилежні духовності. Ця сила постійно скеровує думки і схильності в корисливому та егоїстичному напрямку. Отже, коли хтось стає християнином, йому потрібно мати нову силу, або загальний склад розуму, що спонукуватиме його думати у правильний, духовний спосіб, який веде до самопожертви. Таким чином, коли дається можливість вибору, як, наприклад, освіти, кар’єри, роботи, розваги, відпочинку, стилю одягу або чогось іншого, його першим бажанням буде розглядати справи не з тілесного та егоїстичного погляду, а з духовного. Цей новий склад розуму сприяє вирішенню справ із розсудливістю та з усвідомленням близькості кінця.
12. Як ми можемо залишатися «здоровими у вірі»?
12 Розсудливість стосується нашого міцного духовного здоров’я. Як ми можемо бути «здоровими у вірі»? (Тита 2:2). Ми повинні живити наш розум відповідним харчем (Єремії 3:15). Постійне харчування Божим Словом правди за допомогою Божого святого духу допоможе нам утримувати духовну рівновагу. Тому існує велика потреба в регулярності особистого вивчення, а також проповідницького служіння, молитви та християнського спілкування.
Як розсудливість охороняє нас
13. Як розсудливість охороняє нас від безглуздих помилок?
13 Розсудливість може охоронити нас від безглуздих помилок, які можуть коштувати нам вічного життя. Яким чином? Апостол Павло говорить про «закон [нашого] розуму». Для здорової у вірі людини цей закон розуму є керований чимось, у чому вона знаходить задоволення, а власне, у «Законі Божому». Щоправда, «закон гріховний» воює проти закону розуму. Проте з допомогою Єгови християни можуть здобути перемогу (Римлян 7:21—25).
14, 15. а) Які два впливові фактори ведуть боротьбу, щоб контролювати розум? б) Як ми можемо здобути перемогу в боротьбі розуму?
14 Павло продовжує говорити, змальовуючи різкий контраст між розумом, керованим грішним тілом, який зосереджується на стилі життя у потуранні своїм бажанням, а також розумом, керованим Божим духом, який зосереджується на саможертовному житті в служінні Єгові. Павло пише в Римлян 8:5—7: «Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом — про духовне. Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир, думка бо тілесна — ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може».
15 Тоді в 11-му вірші Павло пояснює, як здобуває перемогу розум, що співпрацює із святим духом: «А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас».
16. Від яких спокус охороняє нас розсудливість?
16 Отже, завдяки розсудливості ми не звабимося всюдисущими спокусами цього світу, який характеризується незмірним потуранням своїм бажанням у всіх видах насолоди, матеріальних речей та статевої розбещеності. Наша розсудливість підкаже нам «утікати від розпусти» та врятує від її поганих наслідків (1 Коринтян 6:18). Наш керований розсудливістю розум спонукає нас ставити справи Царства на перше місце і стане охороною, коли нас спокушують, пропонуючи світську кар’єру, яка може послабити наші взаємини з Єговою.
17. Як одна піонерка виявила розсудливість стосовно фінансових обов’язків?
17 Наприклад, в одній тропічній країні південно-східної Азії живе одна молода сестра, яка ставила справи Царства на перше місце у своєму серці. Вона розвинула любов до повночасного служіння. У цій країні більшість світських робіт вимагають шести або семи повних робочих днів. Після того як вона закінчила інститут, її батько, який не був Свідком Єгови, сподівався, що вона зароблятиме для сім’ї багато грошей. Але, палко бажаючи піонерувати, вона знайшла роботу з неповним робочим днем і почала піонерське служіння. Це роздратувало її батька, який погрожував, що викине її з речами на вулицю. Через азартні ігри він загрузнув у великих боргах, отже сподівався, що дочка покриє їх. Її молодший брат навчався в університеті, але через борги бракувало грошей на його навчання. Молодший брат пообіцяв, що коли вона допоможе йому, то він піклуватиметься про сім’ю, як тільки знайде роботу. Її серце було розділене між любов’ю до брата і любов’ю до піонерського служіння. Після глибокого обдумування справи вона вирішила продовжувати піонерувати і шукати іншу роботу. Відповіддю на молитви було те, що вона знайшла хорошу роботу, завдяки якій була в стані не тільки фінансово підтримувати свою сім’ю та брата, але й залишатися у піонерському служінні.
Звертайтеся до Єгови за допомогою, щоб зберегти розсудливість
18. а) Через що, можливо, декотрі люди відчувають знеохочення? б) Які біблійні вірші можуть заспокоїти тих, хто є в розпачі?
18 Декотрим послідовникам Христа, мабуть, важко зберігати розсудливість. Можливо, вичерпується їхнє терпіння, бо ця зла система речей існує довше, ніж вони сподівалися. Тому вони, напевно, відчувають знеохочення. Незважаючи на це кінець прийде. Це обіцянка Єгови (Тита 1:2). І також прийде обіцяний земний Рай. Єгова дає запоруку цього (Об’явлення 21:1—5). Коли прийде новий світ, тоді буде «дерево життя» для всіх, хто зберігає свою розсудливість (Приповістей 13:12).
19. Як можна зберегти розсудливість?
19 Як ми можемо зберегти свою розсудливість? Звертаймося за допомогою до Єгови (Псалом 54:6). Будьмо близькими до нього. Як же втішає нас те, що Єгова бажає підтримувати з нами тісний зв’язок! «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас»,— пише учень Яків (Якова 4:8). Павло говорить: «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі» (Филип’ян 4:4—7). І коли тягарі цієї відмираючої системи речей здаються занадто важкими, покладіть їх на Єгову і він сам підтримуватиме вас (Псалом 55:23).
20. Згідно з 1 Тимофія 4:10, як нам слід поводитись?
20 Так, кінець вже близько, отже будьмо розсудливі! Це була добра порада 1900 років тому, і вона є дуже важлива сьогодні. Продовжуймо користуватися нашими чудовими розумовими здібностями, щоб вихваляти Єгову в той час, як він продовжує скеровувати нас у напрямку свого нового світу (1 Тимофія 4:10).
Як би ви відповіли?
◻ Що таке розсудливість?
◻ Чому вкрай потрібно бути розсудливими?
◻ Як ми можемо відновитися в силі, яка активізує наш розум?
◻ Яку постійну боротьбу ми повинні вести у своєму розумі?
◻ Як ми зберігаємо розсудливість?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Наближення до Бога в молитві допомагає нам зберігати розсудливість.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Завдяки розсудливості ми не звабимося спокусами цього світу.