Чи ваше життя виявляє «мудрість, що зверху»?

1—3. а) Як Соломон виявив надзвичайну мудрість, розсудивши двох жінок, які сперечалися за немовля? б) Що Єгова обіцяє дати нам і які питання постають стосовно цього?

СПРАВА була складною: двоє жінок сперечалися за немовля. Вони жили разом; в однієї народився син, а через кілька днів і в другої. Одне маля померло, і тепер кожна стверджувала, що є матір’ю живої дитиниa. У справі не було жодних свідків. Її, очевидно, слухали в нижчому суді, але не знайшли вирішення. Зрештою справа дійшла до Соломона, царя Ізраїля. Чи він зможе виявити правду?

² Послухавши якийсь час сперечання жінок, Соломон попросив принести меч. Тоді він з удаваною рішучістю наказав розрубати дитину навпіл і дати по частині кожній жінці. Справжня мати відразу ж почала благати, щоб цар віддав немовля — її дорогу крихітку — іншій жінці. Але та інша наполягала, аби дитину розтяли. Тепер Соломон довідався правду. Цар знав, з якою ніжністю ставиться матір до своєї дитини, котру носила під серцем, і це знання допомогло йому розсудити суперечку. Уявіть, яке полегшення відчула жінка, коли Соломон віддав їй дитину і сказав: «Вона його мати» (1 Царів 3:16—27).

³ Хіба ж це не свідчило про надзвичайну мудрість? Люди, дізнавшись, як Соломон вирішив ту справу, пройнялися благоговійним страхом, «бо бачили, що в ньому Божа мудрість» (1 Царів 3:12, 28). Мудрість Соломона і справді була даром від Бога. Єгова дав йому «серце мудре та розумне» (1 Царів 3:12, 28). Але що сказати про нас? Чи ми також можемо отримати мудрість від Бога? Так. Соломон написав під натхненням: «Господь дає мудрість» (Приповістей 2:6). Мудрість — це здатність ефективно застосовувати знання, розуміння і проникливість. Єгова обіцяє наділити нею тих, хто щиро прагне цього. Як ми можемо здобути мудрість, що зверху? І як вона може виявлятися в нашому житті?

4—7. Які чотири вимоги ставляться до тих, хто хоче здобути мудрість?

⁴ Чи для того, щоб отримати Божу мудрість, необхідно мати великі розумові здібності або вищу освіту? Ні. Єгова охоче дає нам свою мудрість, незважаючи на наше походження та освіту (1 Коринтян 1:26—29). Але ми повинні виявити ініціативу, адже Біблія заохочує: «Мудрість здобудь» (Приповістей 4:7). Як цього досягти?

⁵ По-перше, потрібно боятися Бога. «Страх Господній — початок премудрости [«перший крок до мудрості», «Нова англійська Біблія»]»,— говориться в Приповістей 9:10. Страх Божий — це запорука правдивої мудрості. Чому? Пригадайте: однією з граней мудрості є здатність успішно застосовувати знання на практиці. Вислів «боятися Бога» означає не тремтіти перед ним від ляку, а схилятися з благоговінням, пошаною і довірою. Такий страх здоровий і має величезну спонукальну силу. Він заохочує нас приводити життя у відповідність з тим, що знаємо про волю Бога і його спосіб дій. Цей шлях найліпший, бо дотримання норм Єгови завжди приносить найбільші блага.

⁶ По-друге, слід бути смиренними і скромними. Божа мудрість немислима без цих двох рис (Приповістей 11:2, НС). Чому? Якщо ми смиренні та скромні, то погоджуємось, що наші знання обмежені, судження не завжди правильні, а також що нам потрібно пізнавати розум Єгови, його погляд на справи. Єгова «противиться гордим», але він радо обдарує мудрістю смиренних серцем (Якова 4:6).

⁷ По-третє, необхідно вивчати Боже писане Слово. У ньому виявлена мудрість Єгови. Якщо хочемо набути цю мудрість, то мусимо шукати її, докладаючи неабияких зусиль (Приповістей 2:1—5). Четвертою вимогою є молитва. Коли ми щиро просимо Бога про мудрість, він щедро дасть нам її (Якова 1:5, Дерк.). Молитви, в яких благатимемо, аби він допоміг нам своїм духом, не залишаться без відповіді. А дух наділить нас здатністю відшукувати скарби в Божому Слові, які допоможуть розв’язувати проблеми, уникати небезпек і робити мудрі рішення (Луки 11:13).

 8. У чому відображатиметься те, що ми справді набули Божу мудрість?

⁸ Як говорилося в 17-му розділі, мудрість Єгови — практична. Отже, якщо ми справді набули Божу мудрість, це відображатиметься в нашій поведінці. Учень Яків описав плоди Божої мудрості такими словами: «Мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна [«мирна, Хом.], лагідна [«поміркована», НС], покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава [«нелицемірна», Хом.]» (Якова 3:17). Розглядаючи кожну з цих граней Божої мудрості, варто щоразу запитувати себе: «Чи в моєму житті виявляється мудрість, що зверху?»

 9. Що означає бути чистим і чому слушно, що в переліку граней мудрості чистота стоїть першою?

⁹ «Насамперед чиста». Чистий — це непорочний та неосквернений, причому чистим слід бути не лише зовні, а також у глибині душі. Біблія пов’язує мудрість із серцем. Звісно, небесна мудрість не увійде в серце, осквернене лихими думками, бажаннями і спонуками (Приповістей 2:10; Матвія 15:19, 20). Коли ж наше серце чисте, наскільки це можливо для недосконалої людини, ми будемо ‘ухилятися від злого та добре чинити’ (Псалом 37:27; Приповістей 3:7). Тому доречно, що в переліку граней мудрості чистота стоїть першою. Зрештою, якщо нам бракує моральної і духовної чистоти, хіба ми зможемо по-справжньому віддзеркалювати інші грані мудрості, що зверху?

10, 11. а) Чому важливо бути миролюбним? б) Якщо відчуваєш, що образив співпоклонника, то як покажеш, що ти миротворець? (Дивись також примітку).

¹⁰ ‘Потім мирна’. Небесна мудрість спонукує нас шукати миру — одного з плодів Божого духу (Галатів 5:22). Ми намагаємося робити все, щоб не розірвати «союзу миру», який об’єднує народ Єгови (Ефесян 4:3). Також докладаємо всіх сил, щоб відновити мир, коли його порушено. Чому це важливо? Біблія говорить: «Майте мир [«живіть мирно», Хом.],— і Бог любови та миру буде з вами» (2 Коринтян 13:11). Отже, доки ми живемо мирно, Бог миру буде з нами. Наше ставлення до співпоклонників безпосередньо впливає на наші стосунки з Єговою. Як ми можемо засвідчити, що є миротворцями? Розгляньмо приклад.

¹¹ Як повестися, коли відчуваєш, що образив співпоклонника? Ісус сказав: «Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,— залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм,— і тоді повертайся, і принось свого дара» (Матвія 5:23, 24). Застосуй цю пораду — першим підійди до свого брата. З якою метою? Щоб ‘примиритись’b. Можливо, тобі доведеться визнати, а не заперечити, що його почуття вражені. Якщо підійдеш до нього з бажанням відновити мир і зберігатимеш такий склад розуму, то, ймовірно, тобі вдасться залагодити всі непорозуміння. І якщо необхідно, той, хто образив, вибачиться, а ображений — простить. Якщо першим робиш кроки до примирення, ти показуєш, що керуєшся Божою мудрістю.

12, 13. а) Яке значення слова, перекладеного в Якова 3:17 (НС) словом «поміркована»? б) Як ми можемо проявляти поміркованість?

¹² «Поміркована». Що означає бути поміркованим? За словами біблеїстів, оригінальне грецьке слово, передане в Якова 3:17 (НС) словом «поміркована», важко перекласти. Перекладачі вживають такі слова, як «лагідна», «терпелива» та «чуйна». Буквальне значення цього грецького слова — «поступлива». Як на ділі виявляти цю грань мудрості, що зверху?

¹³ «Ваша лагідність [«поміркованість», НС] хай буде відома всім людям»,— говориться у Филип’ян 4:5. В іншому перекладі цей вірш звучить так: «Майте репутацію поміркованих» (Дж. Б. Філліпс, «Новий Завіт сучасною англійською мовою»). Зверніть увагу: питання полягає не в тому, що думаємо про себе ми, а в тому, що думають про нас ближні, яку ми маємо репутацію. Поміркована особа не завжди наполягає на букві закону чи на своїй думці. Натомість вона готова слухати і, коли доречно, поступитися, зробити так, як хоче наш ближній. Окрім того, у ставленні до інших така людина не груба чи різка, а лагідна. Так мусять поводитись усі християни, але особливо це стосується старійшин. Лагідність притягує, завдяки їй старійшини стають приступними (1 Солунян 2:7, Хом; 2:8). Усім нам варто запитати себе: «Чи маю я репутацію чуйної, поступливої та лагідної людини?»

14. Як показати, що ми «покірливі»?

¹⁴ «Покірлива». Грецьке слово, перекладене як «покірлива», вживається в Християнських Грецьких Писаннях лише один раз — в Якова 3:17. На думку одного вченого, це слово «часто використовують військові». Воно вказує на особу, котру «легко переконати» і котра є «покірною». Той, хто керується мудрістю, що зверху, охоче підкоряється записаному у Святому Письмі. Про таку людину ніхто не скаже, що, постановивши щось, вона вже не бере до уваги жодних аргументів, які суперечать її рішенню. Натомість покірна особа не бариться робити зміни, коли отримає чіткий біблійний доказ того, що зайняла неправильну позицію або ж дійшла помилкових висновків. Чи в тебе така репутація?

15. Що таке милосердя і чому слушним є те, що в Якова 3:17 «милосердя» та «добрі плоди» стоять поряд?

¹⁵ «Повна милосердя і добрих плодів»c. Милосердя — важлива особливість мудрості, що зверху, оскільки така мудрість «повна милосердя». Завважте: «милосердя» та «добрі плоди» стоять поряд. І слушно, бо в Біблії милосердя найчастіше стосується активної турботи про інших, тобто співчуття, яке приносить рясний урожай добрих учинків. В одному довіднику говориться, що милосердя — це «почуття жалю до людини, яка потрапила у важку ситуацію, і намагання якось зарадити її скруті». Отже, Божа мудрість не суха, безсердечна чи теоретична. Вона сповнена теплоти, щирості та чутливості. Як ми можемо показати, що повні милосердя?

16, 17. а) Що, окрім любові до Бога, спонукує нас брати участь у проповідуванні і чому? б) Як ми можемо показати, що повні милосердя?

¹⁶ Безперечно, одним із виявів милосердя є проголошення людям доброї новини про Боже Царство. Що спонукує нас виконувати цю працю? Насамперед любов до Бога. Але нами також керує милосердя, тобто співчуття до інших (Матвія 22:37—39). Сьогодні чимало людей «змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:36). Фальшиві релігійні пастирі занедбали цих людей і зробили їх у духовному розумінні сліпими. Тому ці люди не знають про мудре керівництво з Біблії та про всі благословення, що незабаром прийдуть на нашу землю під правлінням Царства. Отож, коли розмірковуємо над духовними потребами ближніх, щире співчуття спонукує нас докладати всіх зусиль, щоб розповідати їм про сповнений любові намір Єгови.

¹⁷ Як іще можна показувати, що ми повні милосердя? Пригадайте Ісусову притчу про самарянина, який знайшов край дороги пограбованого й побитого мандрівника. Спонуканий співчуттям, самарянин «вчинив йому милість», перев’язавши рани і попіклувавшись про нього (Луки 10:29—37). Хіба це не свідчить, що бути милосердним — також означає на ділі допомагати тим, хто цього потребує? Біблія заохочує: «Усім робімо добро, а найбільш одновірним» (Галатів 6:10). Розгляньмо, як це робити. Іноді потрібно привезти на християнське зібрання і потім відвезти додому старенького співвіруючого або ж необхідно полагодити щось у будинку вдові зі збору (Якова 1:27). А може, треба підбадьорити ‘добрим словом’ знеохоченого брата чи сестру (Приповістей 12:25). Такі милосердні вчинки доводять: ми виявляємо мудрість, що зверху.

18. Якщо нами керує мудрість, що зверху, то що ми повинні викорінювати зі своїх сердець і чому?

¹⁸ «Безстороння». Божа мудрість переборює расові упередження та національну гордість. Якщо нами керує така мудрість, ми докладаємо зусиль, аби викоренити зі своїх сердець найменший нахил до фаворитизму (Якова 2:9). Ми не виділяємо одних людей з-поміж інших через їхню освіту, матеріальне становище чи обов’язки у зборі. Також не дивимося з погордою на співпоклонників, хоч би яким низьким видавалося їхнє економічне або суспільне становище. Якщо Єгова дарує їм свою любов, ми, безперечно, повинні вважати їх достойними нашої любові.

19, 20. а) Яке походження грецького слова «лицемір»? б) Як ми показуємо «нелицемірну братерську любов» і чому це важливо?

¹⁹ «Нелицемірна». Грецький відповідник слова «лицемір» може стосуватися «актора, котрий грає якусь роль». У давні часи грецькі та римські актори під час вистави носили великі маски. Тому грецьким словом, перекладеним як «лицемір», почали називати людей, котрі щось удавали, тобто обманювали. Отже, ця грань Божої мудрості повинна впливати не лише на наше ставлення до співпоклонників, але й на те, що́ ми думаємо про них.

²⁰ Апостол Петро зазначив, що наш «послух правді» повинен породжувати «нелицемірну братерську любов» (1 Петра 1:22). Справді, ми не можемо любити братів лише про людське око. Ми не одягаємо масок і не граємо ролей, щоб вводити людей в оману. Наша любов має бути непідробною, щирою. Це допоможе заслужити довіру співхристиян, адже вони знатимуть, що ми саме такі, якими нас бачать. Ця щирість відкриває шлях для відвертих і чесних стосунків між християнами та сприяє довірливій атмосфері у зборі.

21, 22. а) Чому Соломон не встеріг мудрості? б) Як стерегти мудрість і які блага отримаємо завдяки цьому?

²¹ Божа мудрість — це дар від Єгови, який потрібно стерегти. Соломон сказав: «Мій сину... стережи добрий розум [«практичну мудрість», НС] і розважність» (Приповістей 3:21). На жаль, самому Соломонові це не вдалося. Він залишався мудрим доти, доки мав слухняне серце. Але зрештою чужинні дружини, яких у нього було багато, відвернули його серце від чистого поклоніння Єгові (1 Царів 11:1—8). Соломонів кінець показує, що знання без належного застосування не має великої цінності.

²² Як стерегти практичну мудрість? Необхідно не лише регулярно читати Біблію та біблійні публікації, які дає «вірний і мудрий раб», але й намагатися втілювати в життя те, чого вчимося (Матвія 24:45). У нас є всі підстави застосовувати Божу мудрість. Це дає змогу вести ліпше життя тепер і «міцно вхопитися за справжнє життя» — життя в Божому новому світі (1 Тимофія 6:19, НС). Та найважливіше, розвиваючи мудрість, що зверху, ми наближаємось до джерела всієї мудрості, Бога Єгови.