Служачи як довірливі співпрацівники Єгови

„Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь [Єгова, НС],— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно”.— МИХЕЯ 6:8.

 1. На якій біблійній основі можна казати, що всі слуги є „співпрацівниками” Єгови?

ХРИСТИЯНСЬКИЙ апостол Іван написав: „Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є”. (1 Івана 3:1) Апостол Павло сказав про себе й про його друга Аполлоса: „Бо ми співробітники Божі”. (1 Коринтян 3:9) Обидві ці цитати про помазаних християн промовили помазані послідовники Ісуса Христа. Але принципно вони стосуються до всіх правдивих слуг Божих. Тому то, їх можна переказати цими словами: ,Дивіться яку любов Отець дав нам, щоб ми стали співпрацівниками Єгови’.

 2. Як це, що слугам Єгови можливо ставати Його співпрацівниками?

² Як це можливо слабким, недосконалим людям ставати співпрацівниками Великого Творця, безмежного могутністю та мудрістю, досконалого у правосудді й уособлення любові? Ми можемо ставати співпрацівниками Єгови, тому що наші перші батьки були створені на образ і подобу Творця та Його співпрацівника, Слово, або Логоса. (1 Мойсеєва 1:26, 27; Івана 1:1) Наші перші батьки були створені з міркою мудрості, правосуддя, сили й любові. Тому то Єгова міг сказати до Своїх земних слуг через пророка: „Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь [Єгова, НС],— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно”.— Михея 6:8.

 3. Що натякає Михея 6:8, і чого вимагається від людини, перш ніж вона може стати співпрацівником Єгови?

³ Коли читаємо слова „Чого Єгова пожадає від вас...?” то це натякає, що решта того вірша підсумовує відповідальності ,земної людини’ до Бога й людей. До якої міри це дійсно є правда побачимо з наступної дискусії. Звичайно, це не значить, що хто-небудь може ходити з Єговою. Цей привілей зберігається тільки для тих, які ,зустрілись за умовленням’, так би мовити. (Амоса 3:3) Як це? Коли безумовно присвячуємо себе Єгові й символізуємо те присвячення хрещенням у воді, так як було показано в попередній статті. Яке ж значення має Михея 6:8 для таких присвячених осіб?

,Чинячи правосуддя’

 4. Основно, що це значить „чинити праведність”?

⁴ По-перше, маємо вимогу, щоб „чинити правосуддя”. Співпрацівники Бога Єгови мусять мати добре сумління. „Чинити правосуддя” основно значить чинити правильне, яких то вчинків Бог вимагає від нас. Це значить, що ми мусимо сповняти наші обов’язки, головний з яких є виключно служити Єгові. (Наума 1:2) Він не буде терпіти двоєдушним. Просто, ми не можемо служити двом панам.— 1 Коринтян 10:22; Матвія 6:24.

 5. Як Ісус Христос показав, що Він любив праведність і ненавидів зло?

⁵ Крім того, щоб „чинити правосуддя”, то так як Ісус Христос мусимо ,любити праведність і ненавидіти зло’. Тому що Він дуже любив праведність, то був „незлобний, невинний, відлучений від грішників”. (Псалом 44 [45]:7; Євреїв 7:26) І тому що Ісус ненавидів зло, то праведно обурювався на лицемірних та пожадливих релігійних провідників Його дня й жорстоко лаяв їх.— Матвія 23:13-36; Івана 8:44.

 6. Чому тільки погоджуватись у думці, щоб уникати забороненого вчинку, тому що він злий, не вистачає?

⁶ Так як можна бачити з Ісусового прикладу, то тільки любити праведність не вистачає. Ми мусимо ненавидіти — так, відчувати відразу до, ненавидіти — зло. Тому що ми схильні чинити зло від дитинства, і наші серця є зрадницькі, то тільки погоджуватись у думці що це правильно забороняти зло не вистачає. (1 Мойсеєва 8:21; Єремії 17:9) Якщо не будемо дуже протистояти грішним напрямам та спокусам, то піддамось їхній принаді. Ми мусимо мати сильну огиду до зла так як Пінхас, який взяв спис і пробив двох неморальних поклонників пеорського Ваала.— 4 Мойсеєва 25:5-8.

 7. Який є доказ на те, що Єгова не вживає нікого злого за співпрацівників з Ним?

⁷ Єгова не приймає й дійсно не буде давати лукавим особам привілею служити Йому. Це можна бачити з Псалма 49 (50):16-18, де читаємо так: „А до грішника Бог промовляє: ,Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав’”.

 8. Який випадок підкреслює ганьбу, якої ми можемо спричинити, коли піддамось гріхові?

⁸ Ми можемо дуже займатися служінням Єгові, проповідуванням доброї новини Божого Царства. Але коли не будемо стримані, то можемо згрішити через тілесні слабкості й стягнути докір на ім’я Єгови. Наприклад, кілька років тому один старший вчинив перелюб з духовною сестрою у зборі, якої чоловік не був Свідком. Того самого ж вечора, коли перед збором мали оголосити, що той колишній старший був виключений, то розлютований чоловік тієї сестри ввійшов до Залу Царства й з рушниці вистрілив у дружину й того колишнього старшого. Вони не були вбиті, але наступного дня про цей випадок говорилось на першій сторінці газети найбільшого тиражу в Сполучених Штатах! Справді, злочин доводить до ганьби.— Приповістей 6:32.

 9. Згідно з Приповістей 4:23, то що нам слід охороняти, і чому?

⁹ Тому то маємо цю придатну пораду: „Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя”. (Приповістей 4:23) Так, ми мусимо дисциплінувати наші серця над чим вони зосереджуються. Усе більше й більше по телевізійних передачах, журналах, та інших засобах інформації передаються брудні пригоди, а навіть порнографія. Тому то ми мусимо уважно вибирати на що дивимось, що слухаємо, або читаємо. Опановувати свої думки є дуже важливим! Наприклад, викликати в уяві статеві фантазії, яких ми навіть не подумали б чинити в дійсному житті, може бути дуже приємним. (Матвія 5:28) Але часто такі думки доводять до злих вчинків. Замість думати про такі справи, то стримуймось від них, виявляючи плід святого духа й думаймо про згадане в пос. до Филип’ян 4:8.— Галатів 5:22, 23.

„Любіть добрість”

10, 11. (а) Яка є різниця між вірністю а відданістю? (б) Як Божий Син був вірний, а також відданий?

¹⁰ Друга вимога згадана в Михея 6:8 є, щоб „любити добрість”. Біблія сучасною англійською мовою перекладає цей вислів на „любіть вірність”. Примітка в Нового Світу довідковому перекладі Біблії (анг.) показує, що єврейське слово хе΄сед, перекладене „любіть добрість”, також можна перекладати на „милість” або „віддана любов”. Лексикографи (укладачі словників) кажуть, що „віддана любов натякає міцне протистояння якій-небудь спокусі покидати когось або зрадити”. „Відданість додає до вірності ідею про хотіння обороняти людину або якусь річ, навіть проти значно переважаючих сил”. Цікаво, в Святому Письмі знаходимо малу різницю між уживанням цих слів. Наприклад, вислів „відданий” ніколи не вживається коли йде про безжиттєві речі. Відносно таких речей вживається слово „вірність”. Тому то Біблія каже, що місяць є „вірний свідок на небесах”. (Псалом 88 [89]:37, НС) Також, кажеться, що Божі слова є вірні, тобто на них можна покладатись.a (Об’явлення 21:5; 22:6) Проте, відданість приписується тільки Богові Єгові й Його схваленим слугам. Згідно з цим правилом, то про Єгову читаємо так: „З відданим Ти віддано поводишся”.— 2 Самуїлова 22:26, НС.

¹¹ Божий Син був вірний й відданий Єгові на небі. На землі, Він вистраждав випробовування, як людина, Ісус Христос, і Своєю слухняністю доказав, що Він був вірний, а також відданий як людина. Це можна бачити в Євреїв 5:7-9, де читаємо так: „Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти,— і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуха з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння”.

Випробовування відданості

12. Що деколи може випробовувати нашу відданість, і як декотрі ставились до такого випробовування?

¹² Відданість до Єгови також вимагає, щоб ми були вірні Його слугам тут на землі, нашим співхристиянам. Апостол Іван пояснює це, коли пригадує нам: „Хто не любить брата свого, якого бачить, як може він любити Бога, Якого не бачить”? (1 Івана 4:20) Недосконалість людей може випробовувати нашу вірність. Наприклад, декотрі образились і стали невірні організації Єгови й перестали приходити на християнські зібрання. Нашу вірність до братів теж випробовується, коли ті, яких Єгова настановив давати керівництво, неправильно вирішують. Час від часу, декотрі ображаються на братів через такі помилки й через це покидають видиму організацію Єгови. Але чи так робити розумно? Зовсім ні!

13. Чому покидати організацію Єгови не є оправдано, і до чого такі невірні вертаються?

¹³ Чому такі особи не можуть виправдати себе за те, що покинули Божу організацію? Тому що Його Слово запевняє нас так: „Мир великий для тих, хто кохає закона Твого [Єгови, НС],— і не мають вони спотикання”. (Псалом 118 [119]:165) Крім того, нам наказано „мати щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів”. (1 Петра 4:8; Приповістей 10:12) Крім того, припустім, що хтось відлучився від Божих людей. Куди ж йому тепер піти? Чи ж такого не спіткає таке ніякове становище, як Ісусових апостолів, коли Він запитав їх чи вони теж хотіли покидати Його? Апостол Петро правильно відповів: „До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного”. (Івана 6:68) Нема куди інше повертатись хіба до „Вавілона Великого”, світової імперії фальшивої релігії, або в лапи політичної „дикої звірини” Сатани. (Об’явлення 13:1; 18:1-5) Більшість невірних, які покинули організацію Єгови, тепер діють спільно з особами в Бога-зневажаючому „Вавілоні Великому”.

„Ходи скромно з Богом твоїм”

14, 15. (а) Що значить англійське слово „модест” („смирний”)? (б) Яким значенням „смирності” ми головно цікавимось, і чому? (в) Чому християни повинні ,помірковано оцінювати свої спроможності або вартість’?

¹⁴ Англійське слово „модест” („скромно”) має кілька значень. Воно може стосуватись до чогось без претензії, „обмеженого величиною, кількістю, або розміром”. Або воно може значити невинність, „стосуючись пристойності в справах одягу й поведінки”. (1 Тимофія 2:9) Воно також значить „поміркованість”, яка то риса головно цікавить нас, тобто, усвідомлення своїх обмежень або „помірно розцінювати свої спроможності та вартість”. Ми ніколи не можемо бути одним з співпрацівників Єгови, якщо будемо занадто самовпевнені, привертаючи на себе увагу замість на Бога Єгову.

¹⁵ ,Помірковано розцінювати нашу спроможність або вартість’ — здається є значення єврейського слова перекладене „смирний” у Михея 6:8. Це стає ясно з того, як це слово вживається в інших віршах Святого Єврейського Письма. У Приповістей 11:2 це слово протиставиться, не статевій неморальності, але зарозумілості, через те, що людина зависоко думає про себе. Там читаємо так: „Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними — мудрість”. Смирність йде рука в руку з страхом Єгови, що поєднується з мудрістю. (Псалом 110 [111]:10) Смирна людина боїться Єгови, тому що визнає велику різницю між нею а Богом, між праведністю Єгови, Його силою, а своєю власною недосконалістю й слабкостями. Отже, смирна людина виконує своє спасіння із страхом і тремтінням.— Филип’ян 2:12.

16. Які вірші показують, що християни повинні бути смирними?

¹⁶ Є дуже багато причин чому співпрацівники Єгови повинні бути смирні! Незважаючи на нашу мудрість, або фізичну силу, якою ми можемо бути обдаровані або скільки майна ми маємо, то таки не маємо причини хвалитись. (Єремії 9:23) Чому ж ні? Через принцип записаний в 1 Коринтян 4:7 (Переклад Хоменка): „Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?” Ми також не маємо причини хвалитись успіхами в службі, бо що ми читаємо в 1 Коринтян 3:6, 7? Там Павло каже: „Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, Тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить”. Ісусові слова в Луки 17:10 також повинні помогти нам бути смирними, бо Він сказав: „Коли зробите все вам наказане, то кажіть: ,Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були’”.

17. Чому бути смирним справді є шляхом мудрості?

¹⁷ Справді це розумно бути смирними. Смирна людина буде задоволена служити де б її не призначено. Якщо ми є смирні, то не будемо старатись честолюбно сяяти (вражати інших) але будемо задоволені поводитись як „менші”. (Луки 9:48) Ми також будемо такої думки як псалмописьменник, який сказав: „Ліпший бо день на подвір’ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці,— я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности”. (Псалом 83 [84]:11) Крім того, коли будемо смирні, то матимем любов, яка спонукуватиме нас випереджати один одного пошаною.— Римлян 12:10.

Скромність личить молоді

18. (а) Чому смирність особливо личить молоді? (б) Який рекорд сучасної молоді виявляє потребу смирності?

¹⁸ Молодим християнам дуже личить прикрашати себе скромністю. Гарним прикладом цього є Елігу! Хоч Елігу міг правильно відповідати, то таки шанобливо чекав аж поки старші не закінчили говорити. (Йова 32:6, 7) Молоді люди часто стають самовпевнені, не освідомлюючи своїх обмежень. Маючи фізичну силу, і тому що здобули трохи знання, то мають напрям зневажати старших. Але знання не є те саме що мудрість. Мудрість значить правильно застосовувати знання, щоб досягти нагороджаючої мети. Прикладом цього маємо жалюгідний рекорд сучасної молоді в Сполучених Штатах Америки. Там, 63 проценти заарештованих за серйозний злочин є молоді люди до 24 років віку, а 30 процентів заарештованих є молодші 18 років. Рапорти також показують, що „сп’янілі від алкоголю або наркотиків є головною причиною смертельних аварій між американцями від 15 до 24 років віку”. У тій країні, „все більше й більше шлюбів неповнолітніх кінчаються розводом”, тоді як кажеться, що „коли б молода й молодий почекали кілька років, і здобули мудрості, то правдоподібно їхні шлюби тривали б”.

19. Яку біблійну пораду молоді люди повинні взяти до серця?

¹⁹ Яка ж розумна порада в Божому Слові! Відповідно, вона навчає молодих людей шанувати батька й матір, і в усьому слухатись їх. (Ефесян 6:1-3; Колосян 3:20) Молоді люди повинні взяти цю розумну пораду до серця: „Надійся на Господа [Єгову, НС] всім своїм серцем, і на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки”.— Приповістей 3:5, 6.

20. Яких нагород усі присвячені та охрещені особи можуть сподіватись, якщо послухаються сказаного в Михея 6:8?

²⁰ Яких же нагород нам сподіватись за те, що докажемо наше довір’я в Єгову присвяченням і хрещенням в воді, і коли ,практикуємо справедливість, віддану любов, смирно ходимо з нашим Богом’? Найважливішим є те, що Єгова буде схвалювати нас через те, що додержуємо Його вимог і таким чином потішаємо Його серце беручи участь у виправданні Його Величного й страх-надихаючого ім’я. (Приповістей 27:11) Крім того, у своєму власному житті, ми зазнаємо правду принципу, що „благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього”.— 1 Тимофія 4:8.

[Примітка]

Як ви відповідаєте?

◻ Так як показує в Михея 6:8, то чого вимагається, щоб „чинити правосуддя”?

◻ Як вірність до Єгови впливає на наше споріднення з співхристиянами?

◻ Чому ми повинні ,смирно ходити з Богом’?

◻ Чому смирність головно личить молодим християнам?

[Ілюстрація на сторінці 17]

Чи ви охороняєте ваше серце уважно вибираючи на що ви дивитесь, слухаєте, і читаєте?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Петро знав, що не було куди інше піти, тому що Ісус мав „слова життя вічного”. Чи ви так само постановили бути вірні організації Єгови?