«Жінка Єзавель»
«АЛЕ маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви» (Об’явлення 2:20). Ісус промовив ті слова старшим Тіятирського збору. Брати в зборі були дуже активні й виявляли любов, віру та витривалість, однак дозволяли Єзавельському впливові псувати збір. Чому. І чи така річ може трапитись сьогодні? (Об’явлення 2:19).
Правдоподібно, в Тіятирському зборі не було жінки на ім’я Єзавель. Ісус уживав те ім’я, щоб нагадати нам царицю Єзавель, дружину царя Ахава. Та уперта жінка зовсім зіпсувала Божих людей коли впровадила в Ізраїль неморальне поклоніння Ваалові, і вела боротьбу, щоб знищити чисте поклоніння (1 Царів 16:31-33; 21:1-7).
Єзавель у Тіятирському зборі — особиста жінка або група жінок — теж заохочувала неморальність і ідолопоклонство між Божими людьми. Тому що Ісус говорить про «діти її», правдоподібно послідовники, то виходить, що дехто в зборі слухав її (Об’явлення 2:22, 23). Її вплив загрожував зіпсувати Тіятирський збір так як Ізраїль за днів Ахава.
Чому Єзавель Тіятирського збору була така впливова? Беручи до уваги її подібність до стародавньої Єзавелі, дехто подає думку, що вона була дружиною провідного старшого в Тіятирському зборі. Але Біблія нічого не говорить про це. Правдоподібно вона здобула таке становище в зборі через сильний вплив, і тому що заявляла бути пророчицею.
Дехто подає думку, що погані практики, які вона поширювала були ремісничі цехи. Доктор У. М. Рамсей каже, що «в Тіятирах було більше ремісничих цехів ніж в якому-небудь іншому місті Азії». Про ці цехи, у Пояснювальному словнику біблійних слів каже: «Кожен цех мав свого патрона-бога, свята, проводив вечірки, з яких деколи вироджувалися неморальні бенкетування. «Єзавель» можливо сперечалась, що... бенкети не слід осуджувати, тому що кожний робітник, заробляючий на життя, мусив належати до якогось цеху». Твір Пояснювальний словник Святого грецького Письма погоджується з цією думкою, і подає свою власну, що послідовники Єзавелі «гордились своїм обізнаним лібералізмом».
По суті, вчення Єзавелі в Тіятирському зборі було подібне до «науки Валаама» у Пергамському (Об’явлення 2:14). Збір у Пергамі зносив важке переслідування, але дехто наслідував стародавнього Валаама в тім, що поширював розпусту й ідолопоклонство. Дехто подає думку, що вплив Валаама в Пергамі, заохочував християн робити поступки, щоб уникати жорстокого переслідування, тоді як у Тіятирському зборі, Єзавель заохочувала компроміс з економічних причин. Як би там не було, обидва напрями навчання були смертельним відступництвом.
Чи єзавельський — або валаамський — вплив може поширюватись сьогодні? Так, може. Багато провідників так званого християнства наслідують Єзавель у тім що терплять у своїх зборах активних гомосексуалістів, розпусту, порушення подружньої вірності, аборт, і цьому подібне, яку то поведінку Бог осуджує. Саме в християнському зборі декілька осіб стараються впроваджувати у правдиве поклоніння «широту поглядів», і заохочують християн не дотримувати строго біблійних норм, а навіть поширюють неморальність.
Ті, що бажають задовольняти Єгову повинні уникати таких ідей, а навіть коли їх поширюють — чоловіки чи жінки — переконливого характеру. У наш час ці думки є такі смертельні, як вони були в першому столітті (Об’явлення 2:22, 23).