Запитання читачів
Оскільки Ісус походить як від Єссея, так і від Давида, чому він названий «Коренем» своїх предків Єссея і Давида?
Звичайно, ви упевнені, що спершу з’являється коріння дерева або рослини, а потім стовбур чи галузки. Отже, здавалося б, що про Єссея (або його сина Давида) згадуватиметься, як про коріння, з котрого зрештою з’явився Ісус. Однак в Ісаї 11:10 завбачалося, що майбутній Месія буде «Коренем Єссеєвим», а в Римлян 15:12 це пророцтво пов’язується з Ісусом Христом. Пізніше в Об’явленні 5:5 його названо ‘Левом, що з племени Юдиного, коренем Давидовим’. І на ці твердження є підстави.
Біблія нерідко згадує в ілюстраціях рослини, як, наприклад, дерево. Іноді через той факт, що, коли насіння пускає паростки і росте, коріння розвивається перш, ніж пагони, гілки або плоди, і всі вони живляться від коріння. Наприклад, в Ісаї 37:31 ми читаємо: «Врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору» (Йова 14:8, 9; Ісаї 14:29).
Якщо коріння пошкоджене — наслідки такого пошкодження відчуває на собі все дерево. (Порівняйте Матвія 3:10; 13:6). Відповідно до цього Малахія написав: «Спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки» (Малахії 4:1). Значення цього чітке — цілковита відрубність. Батьків (коріння), а також їхніх нащадків (галуззя) треба було відрубатиa. Це наголошує на відповідальності, яку мають батьки стосовно своїх неповнолітніх дітей; довічне майбутнє неповнолітніх дітей може залежати від того, яку позицію перед Богом займають їхні батьки (1 Коринтян 7:14).
Мовний стиль в Ісаї 37:31 та Малахії 4:1 підкреслює факт, що галузки (і фрукти на гілках) черпають життєві сили від коріння. Це — ключ до з’ясування того, чому Ісус є «Коренем Єссеєвим» і «коренем Давидовим».
По крові Єссей і Давид були Ісусовими предками, вони були корінням, а він — пагоном або галузкою. В Ісаї 11:1 про майбутнього Месію говориться: «Вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його». Подібним чином в Об’явленні 22:16 (Герасимчук) Ісус називає себе «нащадком Давида». Але він також згадує про себе, як про «коріння... Давида». Чому?
Одна із причин, чому Ісус є «коренем» Єссея і Давида, це те, що через нього продовжується їхній рід. Жодна людина сьогодні не може довести свою належність до роду Левія, Дана чи навіть Юди, але ми можемо мати упевненість, що рід Єссея і Давида продовжує існувати, бо Ісус нині живе на небі (Матвія 1:1—16; Римлян 6:9).
Ісуса також було поставлено небесним Царем (Луки 1:32, 33; 19:12, 15; 1 Коринтян 15:25). Це теж стосується його спорідненості зі своїми предками. Давид пророчо назвав Ісуса своїм Господом (Псалом 110:1; Дії 2:34—36).
Урешті-решт, Ісуса Христа наділено владою Судді. Під час майбутнього Тисячоліття благами, які несе із собою Ісусова викупна жертва, також скористаються Єссей і Давид. Тоді їхнє життя на землі залежатиме від Ісуса, який служитиме їхнім «Отцем вічности» (Ісаї 9:5).
Тому, хоча Ісус і вийшов з Єссеєвого і Давидового роду, але з огляду на те, ким він став і що ще зробить у майбутньому, він гідний називатися «Коренем Єссеєвим» і «коренем Давидовим».
[Примітка]
a Одна стародавня фінікійська епітафія містила подібні слова. Там говорилося про кожного, хто відкриє могилу: «Нехай у нього не буде ані кореня в землі, ані плоду вгорі!» («Ветус Тестаментум», квітень 1961 року).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 31]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.