Чи ви виявляєте вдячність?
У місіонерському домі в західній Африці жив колись пес Тедді. Якщо хтось кидав йому шматок м’яса, Тедді вмить проковтував подачку, не принюхуючись і не розжовуючи. Відтак, важко дихаючи під тропічним сонцем, чекав наступного шматка. Коли м’ясо закінчувалось, Тедді повертався і йшов собі геть.
Тедді ніколи не виявляв щонайменшої подяки за те, що одержував. але ніхто й не очікував від нього подяки. Врешті-решт він був тільки собакою.
ЩО СТОСУЄТЬСЯ подяки, то від людей ми часто очікуємо більше, ніж від тварин. І зазвичай розчаровуємося. Багато людей хапають від життя те, що вдасться, і чекають наступного шансу. Це також не повинно дивувати. Біблія передбачила, що в останні дні люди будуть невдячними (2 Тимофія 3:1, 2).
Проте служителі Бога мають інший дух. Вони зважають на пораду апостола Павла, який напоумляв співвіруючих: «Вдячними будьте» (Колосян 3:15).
Єгова виявляє вдячність
Бог Єгова подає чудовий зразок того, як виявляти вдячність. Розгляньмо його ставлення до своїх вірних служителів. У натхненому посланні до християн єврейського походження Павло написав: «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите» (Євреїв 6:10).
Є дуже багато прикладів того, з яким цінуванням Єгова ставиться до своїх вірних служителів. Єгова поблагословив Авраама, розмножуючи його буквальних нащадків, так що вони стали «немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря» (Буття 22:17). Цінуючи вірність Йова у випробуваннях, Єгова не тільки відновив його велике багатство, але й збільшив «удвоє» (Йова 42:10). Протягом тисячоліть Єгова підтримував з людьми стосунки, котрі довели правдивість твердження: «Очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хронік 16:9).
Визначними рисами особистості Бога є те, що він цінує та винагороджує тих, хто намагається чинити його волю. Визнання цього лежить в основі християнської віри. Павло написав: «Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що... тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6).
Якби натомість Єгова був жорстоким чи схильним критикувати, усі ми були б засуджені. Псалмоспівець уже давно звернув на це увагу: «Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня [«провини», Хом.],— хто встоїть, Владико?» (Псалом 130:3). Єгові не притаманні ані невдячність, ані критиканство. Він високо цінує тих, хто йому служить. Він виявляє вдячність.
Ісус — людина, котра виявляла глибоке цінування
Ісус Христос досконало відображав риси свого небесного Отця і виявляв вдячність за те, що́ інші робили у вірі. Розгляньмо, що сталося одного разу в Єрусалимському храмі: «Поглянув Він [Ісус] угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці. Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула. І сказав Він: «Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала» (Луки 21:1—4).
Грошова цінність тієї пожертви була малою, особливо в порівнянні з пожертвами багатих. Тож більшість присутніх навіть не зауважили тої жінки. Проте Ісус помітив бідну вдову та розпізнав її матеріальний стан. Ісус розумів її та цінував.
Інший випадок стався з заможною жінкою, Марією. Коли Ісус вечеряв, вона намастила його ноги і голову коштовним запашним миром. Дехто критикував її вчинок, доводячи, що ліпше було б продати те миро й використати гроші на допомогу бідним. Як Ісус відповів на це? Він сказав: «Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені. Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі,— на пам’ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!» (Марка 14:3—6, 9; Івана 12:3).
Ісус не шкодував про те, що дорогоцінне миро було використане за іншим призначенням. Він цінував великодушний вираз любові та віри Марії. Цей випадок записано у Біблії на пам’ять про її добрий учинок. З подібних розповідей можна побачити, що Ісус був людиною, яка виявляла глибоку вдячність.
Якщо ви є служителем Божим, то можете бути впевненим, що Бог Єгова та Ісус Христос глибоко цінують ваші зусилля, які ви докладаєте, аби підтримувати чисте поклоніння. Усвідомлення цього приваблює нас до них та спонукує наслідувати їх, виявляючи вдячність.
Критиканський дух Сатани
Тепер розгляньмо приклад невдячної особи — Сатани Диявола. Брак вдячності довів Сатану до того, що він очолив згубне повстання проти Бога.
Виплекавши в собі критиканський дух незадоволення, Сатана почав виховувати такий дух і в інших. Розгляньмо події в Едемському саду. Єгова створив першого чоловіка та жінку, помістив їх у райський сад і сказав їм: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти». Для них існувало лише одне обмеження. Бог повідомив: «Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16, 17).
Проте невдовзі Сатана поставив під сумнів вірогідність слів Єгови. Почасти він хотів підбурити Єву до такої невдячності, аби вона збунтувалася проти Єгови, як це зробив сам Сатана. «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» — запитав Диявол (Буття 3:1). Це був прозорий натяк на те, ніби Бог приховував від Єви щось цінне, щось таке, від чого у неї відкрилися б очі та вона стала б подібною до Бога. А Єва, замість того щоб виявити вдячність за усі благословення, якими Бог її обдарував, почала жадати забороненого (Буття 3:5, 6).
Трагічні наслідки тієї історії добре відомі. Хоч Євине ім’я означало «мати всього живого», дивлячись на це з іншого погляду, можна сказати, що вона стала матір’ю усього, приреченого на смерть. Усі люди вспадкували від Адама гріх, який породжує смерть (Буття 3:20; Римлян 5:12).
Наслідуйте Бога та Христа
Розгляньмо контраст між Сатаною та Ісусом. Сатана описується як «той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч» (Об’явлення 12:10). Ісус «може... завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись» (Євреїв 7:25).
Сатана оскаржує Божих служителів. Ісус цінує їх і заступається за них. Як наслідувачі Христа, християни повинні старатися бачити один в одному добре, виявляючи вдячність та цінуючи один одного. Так вони виявляють вдячність тому, хто подає найвищий приклад вдячності, Єгові Богу (1 Коринтян 11:1).
[Ілюстрація на сторінці 17]
Ісус виявив вдячність за добрий учинок Марії.